Головна |
« Попередня | Наступна » | |
4. Джерела правового регулювання договору |
||
Незважаючи на те що ДК 1922 р. включав главу, присвячену подряду, прийняте за кілька років до його видання Положення про державні підряду і постачання продовжило свою дію. Необхідність у спеціальному правовому регулюванні державних підрядів, однак, згодом відпала, оскільки ці відносини втратили значення в міру того, як держава як така перестало бути основним учасником того, що можна було назвати торговим оборотом. З усіх видів підряду розвиток отримав головним чином будівельний підряд. У подібних випадках держава як власник стояло за спиною підрядника і замовника, в ролі яких виступали державні організації. Держава було одночасно і інвестором, незалежно від того, чи служили джерелом фінансування гроші, які надходили з бюджету або з "власних" коштів державних організацій. З урахуванням значущості капітального будівництва та специфіки складаються в цих випадках на основі плану договорів ЦК 1964 р. визнав за доцільне мати поряд з підрядом таку ж самостійну главу про договір підряду на капітальне будівництво. Передбачалося видати на її основі спеціальні акти. До чого це призвело, можна зробити висновок з того, що не претендує на повноту охоплення відповідних правових джерел збірник "Законодавство про капітальне будівництво" складався з дев'яти томів, які в сукупності включали близько двох тисяч актів "*". У той же час глава ЦК 1964 р. "Підряд на капітальне будівництво" містила всього п'ять статей, з яких в одній було поміщено визначення договору, а ще одна складалася з відсилань до інших статей, включеним до Кодексу. Про значення, яке надавалося цій главі Кодексу, можна було судити з того, що його ст. 372 прямо вказувала: "Договори підряду на капітальне будівництво укладаються і виконуються відповідно до Правил, затверджених Радою Міністрів СРСР або у встановленому ним порядку". У таких умовах цілком закономірним було те, що спеціально створені для розгляду спорів між організаціями державний і відомчий арбітражі взагалі не застосовували відповідних статей ЦК 1964 р. Недарма в періодично видаваних збірниках арбітражної практики того часу не виявилося жодного разу посилання на статті Кодексу про підряд (будівельному підряді). Арбітражі керувалися виключно спеціальними актами. --- "*" Див: Брагінський М.І. Удосконалення законодавства про капітальне будівництво. М.: Стройиздат, 1982. С. 14 і сл. Наявність у ЦК 1964 р. паралельно з присвяченій подряду такий же самостійної глави про підряд на капітальне будівництво відображало загальне прагнення законодавства до спеціальному регулюванню планових договірних відносин між організаціями, відмінному від того, яке було притаманне загальної договірної моделі підряду. Йшлося про ту ж тенденції, яка визначила необхідність мати поряд з купівлею-продажем такої ж самостійний тип договорів - постачання, - розрахований виключно на відносини між організаціями. З переходом до вільних ринкових відносин відпали передумови для протиставлення підряду на капітальне будівництво подряду. З цієї причини Основи цивільного законодавства 1991 р. одночасно з возз'єднанням поставки та купівлі-продажу помістили єдину статтю про договір підряду на капітальне будівництво в главу "Підряд". Уніфікація виділених в ГК окремих видів підрядних договорів забезпечується тієї міститься в главі 37 своєрідною загальною частиною, функції якої виконує § 1 "Загальні положення про підряд". Його статті володіють субсидіарним дією по відношенню до тих, які регулюють відповідні різновиди підряду. З цієї причини зазначені "Загальні положення про підрядні договори" діють у випадках, коли мова йде про моделі підряду, які не відносяться до якої-небудь з виділених в ГК різновидів цього типу договорів, а на виділені вони поширюються тільки за умови, якщо спеціальні норми , присвячені даній різновиди договорів, які не передбачають іншого (п. 2 ст. 702 ЦК). Звертаючись до внутрішнього побудови розглянутої глави ЦК, слід врахувати, що вона, подібно, наприклад, голові про купівлю-продаж, має триступеневу структуру. На першому виділяються в якості самостійних видів підряду три договори: побутового підряду, будівельного підряду, а також виконання проектних та вишукувальних робіт. Другу сходинку займає договір на виконання підрядних робіт для державних потреб (державний контракт), який побудований за моделлю або договору будівельного підряду, або договору на виконання проектних та вишукувальних робіт, складаючи тим самим третю за рахунком щабель, або об'єднує обидва цих договору, складаючи загальний підвид. Виділення відповідних видів і підвидів договорів в рамках підряду є все ж досить умовним, оскільки воно не відповідає основному висунутій до будь-якої класифікації вимогу: єдності критерію, за яким здійснюється розподіл на кожного ступеня. У даному випадку їх тепер два: для одних договорів - це спеціальний суб'єктний склад (побутової поспіль, підрядні роботи для державних потреб), а для інших - характер роботи (будівельний підряд, проектні та вишукувальні роботи). У результаті виявляється, що для перших не має значення за загальним правилом характер роботи, а для других, таким же чином, - суб'єктний склад договору. Особливість ГК становить і те, що стосовно до двох з чотирьох пойменованих різновидам підряду - побутовому підряду і підряду на виконання робіт для державних потреб - в Кодексі містяться відсилання до певних законів, однак на випадок колізії передбачений безумовний пріоритет по відношенню до них норм Кодексу. Є всі підстави вважати, що це відноситься не тільки до прямо названим законам (безпосереднім адресатам відсилання), але і до будь іншим федеральним законам. Ще одну з особливостей ГК становить відбруньковування від підряду визнаних тепер, на що вже зверталася увага, самостійними по відношенню до нього двох договорів: на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт (гл. 38), а також на оплатне надання послуг (гл. 39). Подібна диференціація, в основу якої покладені юридико-технічні ознаки, дозволила створити для тих і інших спеціальні правові режими, дійсно відмінні від підряду відносин. Разом з тим самостійність відокремилися від підряду типів договорів не є абсолютною. Враховуючи, що в даному випадку мова йде все ж про "подрядоподобних" договорах, ГК визнав можливим помістити в глави 38 і 39 відсилання з низки питань до глави "Підряд". Нарешті, слід вказати на те, що значною мірою через відсутність єдиного критерію поділу на окремі види підряду їх набір у ЦК не є вичерпним. З цієї причини для значного числа використаних на практиці підрядних договорів головним джерелом правового регулювання залишаються "Основні положення про підряд". |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 4. Джерела правового регулювання договору " |
||
|