|
. Зміна заставного правовідносини може відбутися внаслідок зміни його сторін, предмета або обсягу задоволення заставодержателя.
Заміна заставодержателя відбувається автоматично в разі переходу забезпечуваного вимоги до нового кредитора (ст. 384, 1112 ЦК). Акцесорний характер заставного права виключає його приналежність особі, яка не є кредитором за забезпеченим вимогу. Тому ізольована поступка цієї вимоги тягне за собою припинення права застави.
Заміна заставодавця настає при переході предмета застави у власність іншої особи, який стає заставодавцем (п. 1 ст. 353 ЦК). Якщо заставодавець втрачає право власності на закладену річ внаслідок її реквізиції, націоналізації або викупу для державних (муніципальних) потреб, то право застави поширюється на предмети, отримані заставодавцем взамін вилученої речі, або на суму належної йому грошового відшкодування (п. 1 ст. 354 ГК).
Заміна предмета застави здійснюється за згодою сторін. У разі загибелі або пошкодження закладеної речі або припинення права власності на неї з інших підстав (наприклад, в результаті викупу державою безхозяйственность вмістом культурних цінностей) заставодавець отримує право на заміну предмета застави рівноцінним майном (ст. 345 ЦК). При відмові заставодавця замінити втрачений або пошкоджений предмет застави заставодержатель має право вимагати дострокового виконання забезпеченого заставою зобов'язання (подп. 2 і 3 п. 1 ст. 351 ЦК).
Зміна обсягу задоволення заставодержателя відбувається внаслідок зміни обсягу забезпечуваного вимоги. Якщо обсяг цієї вимоги було збільшено за угодою кредитора і боржника, який не є заставодавцем, то для зміни заставного правовідносини необхідна згода заставодавця.
Типовими підставами припинення заставного правовідносини виступають: 1) припинення забезпеченого заставою зобов'язання (подп. 1 п. 1 ст. 352 ЦК); 2) продаж закладеної речі з торгів або її звернення заставодержателем у свою власність в процесі стягнення боргу (подп. 4 п. 1 ст. 352 ЦК). Крім цього, заставне правовідношення припиняється, зокрема, при консолідації, тобто збігу заставодержателя та заставодавця в одній особі (наприклад, через придбання заставодержателем закладеної речі у спадок), конфіскації закладеної речі (п. 2 ст. 354 ЦК) та переказ забезпеченого заставою боргу на іншу особу, якщо заставодавець не погодився зберегти заставу в забезпечення виконання обов'язку нового боржника (ст. 356 ЦК).
|
- § 3. Застава
зміна та припинення права застави пов'язано з виникненням, зміною та припиненням цієї вимоги. Підстави виникнення права застави. Заставне право зазвичай встановлюється договором. Але воно може виникнути також на підставі закону та настання зазначених у ньому обставин (абз. 1 п. 3 ст. 334 ЦК). Таким чином воно виникає, зокрема, у продавця в разі продажу товару в
- § 3. Розгляд економічних спорів арбітражними судами
зміну умов або про розірвання договорів; про невиконанні чи неналежному виконанні зобов'язань і т.д. Перелік, що міститься в п. 2 ст. 22 АПК, не є вичерпним. У зв'язку з цим слід підкреслити, що «... арбітражним судам підвідомчі лише ті справи суперечки, які законом вилучені з підвідомчості судів загальної юрисдикції та прямо віднесені до підвідомчості арбітражних
- § 3. Правове становище селянського (фермерського) господарства
зміни цільового призначення ділянки. Так, на цих землях не можна вести велике промислове виробництво, масове житлове будівництво і т.д. Перехід такої ділянки у спадщину обумовлений продовженням господарювання спадкоємцем. Якщо цього немає, то спадкоємці набувають право тільки на ту частину земельної ділянки, яка відповідає нормам надання земель для індивідуального
- § 2. Ознаки речового права
змін до цієї статті. Причому закріпленню підлягає перелік самих речових прав, а не їх ознак (за аналогією з закритим переліком комерційних організацій, встановленим у п. 2 ст. 50 ГК) * (692). Побоювання в тому, що цей механізм - занадто жорсткий, тому що не дозволить своєчасно реагувати на нові види речових прав, породжувані життям, безпідставні. Як показує практика, російський
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
зміни 48. NEMO PLUS JURIS TRANSFERRE POTEST QUAM IPSE HABET [Немо плус юрис трансфере потес Квам іпсе хабет] - ніхто не може передати більше прав, ніж має 49. NON BIS IN IDEM [нон біс ін ідем] - не можна стягувати двічі за одне і те ж 50. NON LIQUET [нон ліквет] - не ясно 51. OPINIO JURIS [опінію юрис] - в якості правової норми; думку про юридичної обов'язковості 52. PERSONA
- ПРОГРАМА КУРСУ "ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО"
зміни і доповнення, обумовлені зміною і розвитком сучасного законодавства у сфері житлових відносин, а також в галузі електроенергетики, капітального будівництва, транспортної діяльності та деяких інших, які зажадали поновлення і певної переробки як відповідних розділів підручника, так і розділів програми курсу цивільного права. Розділ I. ВСТУП В
- 2. Поняття та ознаки речових прав
зміни їх змісту. У договірних ж (зобов'язальних) відносинах сторони можуть створити права, не передбачені жодним законом (п. 1 ст. 8 ЦК), а зміст зобов'язальних прав, що виникають з договорів, зазвичай визначається розсудом сторін, які можуть варіювати його в конкретних ситуаціях. Наприклад, орендар залежно від угоди з орендодавцем може мати або не мати
- 4. Забезпечувальні речові права
зміни ситуації стало прийняття Федерального закону від 11 листопада 2003 р. N 152-ФЗ "Про іпотечні цінні папери" / / Відомості Верховної. 2003. N 46 (ч. II). Ст. 4448. Детальніше про заставу див. гл. 37 т. III цього підручника. Зрозуміло, договір застави, подібно договором купівлі-продажу, породжує не тільки речові, а й ряд зобов'язальних відносин між заставодавцем-боржником і заставодержателем-кредитором
- О
зміни (розірвання) договору VIII, 39, § 2 (1) - с. 217 - 219 - угоди як О. виникнення зобов'язань VIII, 35, § 2 (3) - с. 17 - 18 - подія як О. виникнення зобов'язань VIII, 35, § 2 (3) - с. 20 - судові рішення як О. виникнення зобов'язань VIII, 35, § 2 (3) - с. 19 - юридичний вчинок як О. виникнення зобов'язань VIII, 35, § 2 (3) - с. 19 Основний договір
- 1. Договір в системі речових і зобов'язальних правовідносин
зміни в регулювання різних за характером відносин і водночас істотно звузили гарантії, надані власнику як такого і його кредиторам. Безсумнівно, повинні бути враховані наслідки пропонованого обмеження кола об'єктів власності для галузі міжнародного приватного права. Йдеться про межах дії імунітету власності держави. При всій складності цього
|