Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Загальна частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

§ 2. Класифікація покарань, основні і додаткові покарання


Під класифікацією покарань слід розуміти обяеднання їх у відносно однорідні групи за певними критеріями з урахуванням характеру та обсягу правообмежень, функціональної ролі у виконанні тих чи інших завдань.
У кримінальному праві існує чимало різних классифика-цій наказаній1. Зупинимося на двох найбільш важливих для поні-манія і застосування чинного кримінального законодавства.
Перша класифікація носить теоретичний характер, по-скільки не закріплена в кримінальному законі. Разом з тим вона мае істотне значення для правозастосовчої практики. Відповідно до цієї класифікації всі покарання можна розділити на три розряди:
1) покарання, не пов'язані з позбавленням волі;
2) покарання, пов'язані з позбавленням волі;
3) покарання у вигляді смертної кари.
1 Див: Багрій-Шахматов Л.В. Кримінальна відповідальність і покарання. Мінськ, 1976; Багрій-Шахматов Л.В. Гуськов В. І. Теоретичні проблеми класифікації кримінальних покарань. Воронеж, 1971; Галиакбаров Р.Р. Сис-тема і види покарань. Горький. 1986; Таганцев Н.С. Російське кримінальне право. Лекції. Частина Загальна. Т. 2. М., 1994. С.101, 102.

У групу покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, входять: штраф; позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю; позбавлення спеціального, військового або почесного звання, класного чину і державних-них нагород; обов'язкові роботи; виправні роботи; обмежених по військовій службі; обмеження волі. Покарання цієї групи об'єднує те, що, незважаючи на різний характер, вони не пов'язані з ізоляцією засудженого від суспільства. Засуджені до цих видів покарань не позбавляються такого фундаментального бла-га, як особиста свобода. Вони не відриваються від сім'ї, роботи, уче-б або іншої соціально корисної діяльності. Обсяг правоогра-ничен тут відносно невеликий. Все це обумовлює цільових перевірок сообразность першочергового застосування саме цих видів покарань.
Виходячи з міжнародної класифікації, розглянута група покарань відноситься до розряду заходів, не пов'язаних з в'язниць-ним ув'язненим. У Стандартних мінімальних правилах ООН щодо заходів, не пов'язаних з тюремним ув'язненням (Токій-ські правила), підкреслюється, що з метою забезпечення більшої гнучкості у відповідності з характером і тяжкістю діяння, особисто-стю злочинця, а також з інтересами захисту суспільства і в уникнути невиправданого застосування тюремного ув'язнення необхідно передбачати широкий вибір заходів, не пов'язаних з тюремним ув'язненням, заохочувати їх подальшу разработку1.
У постанові Пленуму Верховного Суду РФ від 11 січня
2007 р. «Про практику призначення судами Російської Федерації кримінального покарання» зазначається, що по кожній справі необ-хідно врахувати вплив призначеного покарання на виправлення осуж-денного і на умови життя його сім'ї. Якщо в санкції поряд з ли-шением свободи передбачені інші види покарання, то призначають-чення позбавлення волі повинно бути мотивоване в пріговоре2.
Група покарань, пов'язаних з позбавленням волі, включає: арешт; вміст у дисциплінарної військової частини; позбавлення волі на певний строк; довічне позбавлення волі.
1 Див: Міжнародні акти про права людини. СБ документів. М.;
1999. С. 218.
2 БВС РФ. 2007. № 4. С. 7.

Ізоляція засудженого від суспільства істотно змінює його правовий статус, нерідко призводить до розриву соціально поліз-них зв'язків, кримінальної зараженості та інших негативних наслідків. Стосовно до міжнародної класифікації розглянута група покарань відноситься до розряду заходів, пов'язаних з тюремним ув'язненням. З метою мінімізації шкідливих наслідків ізоляції засудженого від суспільства ООН прийняла цілий ряд міжнародних актів, що містять стандарти з при-трансформаційних змін тюремного ув'язнення, найбільш важливі з яких включені в Мінімальні стандартні правила поводження з заключеннимі1. ООН рекомендує всім державам вишукування-вать можливості для того, щоб поступово скорочувати примі-ня позбавлення волі та інших видів тюремного ув'язнення.
Окреме місце в розглянутій класифікації наказа-ний займає смертна кара, оскільки за своїм характером і обмеженому в порівнянні з іншими видами покарань колу цілей вона не може бути включена в будь-яку групу наказа-ний. Як особливий вид покарання розглядається смертна кара і в міжнародній класифікації покарань. Наприклад, ООН передбачила спеціальні заходи, що гарантують захист прав тих, хто засуджений до смертної казні2.
Друга класифікація закріплена в кримінальному законі (ст. 45
КК). Залежно від порядку застосування всі покарання ділять-ся на три групи: 1) основні покарання; 2) додаткові покарання; 3) покарання, здатні виконувати роль основних і додаткових.
До основних відносяться ті види покарань, які призначаються-ються судом самостійно і не можуть приєднуватися до дру-гим покаранням. Як основні покарань застосовуються: обов'язкові роботи; виправні роботи; обмеження для військовослужбовців; обмеження волі; арешт; вміст у дисциплінарної військової частини; позбавлення волі на визна-ленний термін; довічне позбавлення волі; смертна кара (ч. 1 ст. 45 КК).
1 Див: Міжнародні акти про права людини. СБ документів.
С. 190-205.
2 Див там же. С. 238.

Додаткові покарання не можуть призначатися судом само-стоятельно; вони приєднуються до основного покарання, відвели-чивая таким чином обсяг правообмежень, яким подвер-гается засуджений.
Ці покарання виконують при визначенні обсягу кримінальної відповідальності не основну, а допоміжну роль. До такого роду покаранням закон (ч. 3 ст. 45 КК) відносить позбавлення спеці-ального, військового або почесного звання, класного чину і державних нагород.
Разом з тим є два види покарань, які здатні виконувати роль як основного, так і додаткового покарання. До таких універсальних покаранням відносяться: штраф і позбавлення права обіймати певні посади чи займатися визначеною діяльністю (ч. 2 ст. 45 КК).
У постанові Пленуму Верховного Суду РФ «Про практику призначення судами Російської Федерації кримінального наказа-ня» підкреслюється, що додаткові покарання мають важ-ве значення в попередженні скоєння нових злочинів як самими засудженими, так і іншими особами . У цьому зв'язку при постановленні вироку рекомендується обговорювати питання про застосування поряд з основним покаранням відповідного додаткового покарання.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 2. Класифікація покарань, основні і додаткові покарання "
  1. § 4. Відповідальність за шкоду, заподіяну актами влади
    класифікацією видатків федерального бюджету. Відомча класифікація видатків федерального бюджету є угрупованням витрат, що відображає розподіл бюджетних асигнувань за прямими одержувачам коштів з федерального бюджету, а в рамках їх бюджетів - за цільовим статтям і видам витрат (ст. 4 Федерального закону від 15 серпня 1996 р. "Про бюджетну класифікацію Російської
  2. 18.2 Види адміністративних покарань
    класифікації адміністративних покарань. За юридичними властивостями: попередження, адміністративний штраф, позбавлення спеціального права, наданого фізичній особі, адміністративний арешт, дискваліфікація, адміністративне призупинення діяльності. Ці покарання можуть застосовуватися тільки як основні. Адміністративні покарання, які можуть застосовуватися в якості як
  3. § 4. Функції правових засобів
    класифікація / / Радянська держава і право. 1987. N 6. Алексєєв С.С. Теорія права. М., 1995. С. 217 - 223. Алексєєв С.С. Право: абетка - теорія - філософія. Досвід комплексного дослідження. М., 1999. С. 348 - 351. Гойман В.І. Дія права (методологічний аналіз). М., 1992. Малько А.В. Правові засоби: питання теорії і практики / / Журнал російського права. 1998. N 8. Малько А.В.
  4. Глава 24 Формування нової системи права
    класифікацію правових норм (за родом діяння) з внутрішньої ієрархією за важливістю діяння. Кожен артикул описував окремий вид правопорушення і призначав певну санкцію. б) затверджений в 1720 р. Генеральний регламент або Статут колегіям, який охоплював всю сферу нового адміністративного законодавства. При підготовці регламенту була здійснена рецепція іноземного права: у його основу
  5. Глава 25 «Освічений абсолютизм» у Росії
    покарання). Традиційним матеріалом для кодифікаційної обробки були норми про судоустрій та кримінальному праві (ч. 1 і IV). Майнові права кодифікували в комісії 1720-1727 рр.. Що стосується норм "про права стану" - це був новий нормативний масив, яким повинні були регламентуватися формуються станові права. У 1755 р. перша і четверта частини Уложення
  6. 6. Класифікація договорів
    класифікації служить поділ людей на чоловіків і жінок, білих і чорних, а другий - таке ж поділ людей, але вже за ознакою державної приналежності, нації, віросповідання тощо Дихотомія стосовно договорами має двояке значення. Відповідне поділ допомагає виявити головні особливості окремих договорів, але водночас і шляхи формування нових договорів. Найбільш
  7. 2. Форми договірної відповідальності
    класифікації збитків. Ще однією вимогою, що пред'являються зарубіжним законодавством і міжнародним приватним правом до збитків, що підлягають відшкодуванню у зв'язку з порушенням договірних зобов'язань, є їх достовірність (визначеність). Дана вимога, в рівній мірі відноситься як до факту заподіяння збитків, так і до їх розміру, має також безпосереднє відношення до проблеми
  8. Глава XX. ДОГОВОРИ ПРО ІГРАХ І ПАРІ
    класифікації; маються на увазі "регіональні казино", "великі казино", "невеликі казино" і не досягають за розміром мінімуму, встановленого від підлягають ліцензуванню казино. --- --- Gambling act 2005 (Public General act. 2005. Chapter 19). Безпосередніми цілями ліцензування ігор і парі названі гарантія перетворення азартних ігор у джерело вчинення
  9. Стаття 45. Основні і додаткові види покарань Коментар до статті 45
    класифікація покарань - за ознакою ступеня ізоляції. У ньому виділяються покарання, пов'язані з ізоляцією засудженого від суспільства (арешт, позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні частини) і не пов'язані з ізоляцією засудженого від суспільства, тобто всі інші види покарань (виключаючи смертну кару). У свою чергу (але це вже не законодавча, а теоретична класифікація),
  10. Стаття 158. Крадіжка Коментар до статті 158
    класифікації розкрадань за видами відсутня). Вид розкрадання впливає на кваліфікацію скоєного. Насамперед варто розрізняти: 1) дрібне розкрадання (адміністративне правопорушення); 2) кримінально каране розкрадання. Крім того, в рамках кримінально караного розкрадання додатково виділяють такі види: 1) розкрадання із значної шкоди громадянинові; 2) розкрадання у великому розмірі;
© 2014-2022  yport.inf.ua