| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 2. Класифікація покарань, основні і додаткові покарання |
||
|
Під класифікацією покарань слід розуміти обяеднання їх у відносно однорідні групи за певними критеріями з урахуванням характеру та обсягу правообмежень, функціональної ролі у виконанні тих чи інших завдань. У кримінальному праві існує чимало різних классифика-цій наказаній1. Зупинимося на двох найбільш важливих для поні-манія і застосування чинного кримінального законодавства. Перша класифікація носить теоретичний характер, по-скільки не закріплена в кримінальному законі. Разом з тим вона мае істотне значення для правозастосовчої практики. Відповідно до цієї класифікації всі покарання можна розділити на три розряди: 1) покарання, не пов'язані з позбавленням волі; 2) покарання, пов'язані з позбавленням волі; 3) покарання у вигляді смертної кари. 1 Див: Багрій-Шахматов Л.В. Кримінальна відповідальність і покарання. Мінськ, 1976; Багрій-Шахматов Л.В. Гуськов В. І. Теоретичні проблеми класифікації кримінальних покарань. Воронеж, 1971; Галиакбаров Р.Р. Сис-тема і види покарань. Горький. 1986; Таганцев Н.С. Російське кримінальне право. Лекції. Частина Загальна. Т. 2. М., 1994. С.101, 102. У групу покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, входять: штраф; позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю; позбавлення спеціального, військового або почесного звання, класного чину і державних-них нагород; обов'язкові роботи; виправні роботи; обмежених по військовій службі; обмеження волі. Покарання цієї групи об'єднує те, що, незважаючи на різний характер, вони не пов'язані з ізоляцією засудженого від суспільства. Засуджені до цих видів покарань не позбавляються такого фундаментального бла-га, як особиста свобода. Вони не відриваються від сім'ї, роботи, уче-б або іншої соціально корисної діяльності. Обсяг правоогра-ничен тут відносно невеликий. Все це обумовлює цільових перевірок сообразность першочергового застосування саме цих видів покарань. Виходячи з міжнародної класифікації, розглянута група покарань відноситься до розряду заходів, не пов'язаних з в'язниць-ним ув'язненим. У Стандартних мінімальних правилах ООН щодо заходів, не пов'язаних з тюремним ув'язненням (Токій-ські правила), підкреслюється, що з метою забезпечення більшої гнучкості у відповідності з характером і тяжкістю діяння, особисто-стю злочинця, а також з інтересами захисту суспільства і в уникнути невиправданого застосування тюремного ув'язнення необхідно передбачати широкий вибір заходів, не пов'язаних з тюремним ув'язненням, заохочувати їх подальшу разработку1. У постанові Пленуму Верховного Суду РФ від 11 січня 2007 р. «Про практику призначення судами Російської Федерації кримінального покарання» зазначається, що по кожній справі необ-хідно врахувати вплив призначеного покарання на виправлення осуж-денного і на умови життя його сім'ї. Якщо в санкції поряд з ли-шением свободи передбачені інші види покарання, то призначають-чення позбавлення волі повинно бути мотивоване в пріговоре2. Група покарань, пов'язаних з позбавленням волі, включає: арешт; вміст у дисциплінарної військової частини; позбавлення волі на певний строк; довічне позбавлення волі. 1 Див: Міжнародні акти про права людини. СБ документів. М.; 1999. С. 218. 2 БВС РФ. 2007. № 4. С. 7. Ізоляція засудженого від суспільства істотно змінює його правовий статус, нерідко призводить до розриву соціально поліз-них зв'язків, кримінальної зараженості та інших негативних наслідків. Стосовно до міжнародної класифікації розглянута група покарань відноситься до розряду заходів, пов'язаних з тюремним ув'язненням. З метою мінімізації шкідливих наслідків ізоляції засудженого від суспільства ООН прийняла цілий ряд міжнародних актів, що містять стандарти з при-трансформаційних змін тюремного ув'язнення, найбільш важливі з яких включені в Мінімальні стандартні правила поводження з заключеннимі1. ООН рекомендує всім державам вишукування-вать можливості для того, щоб поступово скорочувати примі-ня позбавлення волі та інших видів тюремного ув'язнення. Окреме місце в розглянутій класифікації наказа-ний займає смертна кара, оскільки за своїм характером і обмеженому в порівнянні з іншими видами покарань колу цілей вона не може бути включена в будь-яку групу наказа-ний. Як особливий вид покарання розглядається смертна кара і в міжнародній класифікації покарань. Наприклад, ООН передбачила спеціальні заходи, що гарантують захист прав тих, хто засуджений до смертної казні2. Друга класифікація закріплена в кримінальному законі (ст. 45 КК). Залежно від порядку застосування всі покарання ділять-ся на три групи: 1) основні покарання; 2) додаткові покарання; 3) покарання, здатні виконувати роль основних і додаткових. До основних відносяться ті види покарань, які призначаються-ються судом самостійно і не можуть приєднуватися до дру-гим покаранням. Як основні покарань застосовуються: обов'язкові роботи; виправні роботи; обмеження для військовослужбовців; обмеження волі; арешт; вміст у дисциплінарної військової частини; позбавлення волі на визна-ленний термін; довічне позбавлення волі; смертна кара (ч. 1 ст. 45 КК). 1 Див: Міжнародні акти про права людини. СБ документів. С. 190-205. 2 Див там же. С. 238. Додаткові покарання не можуть призначатися судом само-стоятельно; вони приєднуються до основного покарання, відвели-чивая таким чином обсяг правообмежень, яким подвер-гается засуджений. Ці покарання виконують при визначенні обсягу кримінальної відповідальності не основну, а допоміжну роль. До такого роду покаранням закон (ч. 3 ст. 45 КК) відносить позбавлення спеці-ального, військового або почесного звання, класного чину і державних нагород. Разом з тим є два види покарань, які здатні виконувати роль як основного, так і додаткового покарання. До таких універсальних покаранням відносяться: штраф і позбавлення права обіймати певні посади чи займатися визначеною діяльністю (ч. 2 ст. 45 КК). У постанові Пленуму Верховного Суду РФ «Про практику призначення судами Російської Федерації кримінального наказа-ня» підкреслюється, що додаткові покарання мають важ-ве значення в попередженні скоєння нових злочинів як самими засудженими, так і іншими особами . У цьому зв'язку при постановленні вироку рекомендується обговорювати питання про застосування поряд з основним покаранням відповідного додаткового покарання. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 2. Класифікація покарань, основні і додаткові покарання " |
||
|
||