« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
§ 3. Штраф
|
Штраф є грошове стягнення, що призначається в межах, передбачених КК, в розмірі, відповідному певній грошовій сумі або у розмірі заробітної плати або іншого доходу засудженого за певний період (ч. 1, 2 ст. 46 КК). Сутність штрафу полягає в обмеженні майнових ін-тересов особи, винної у скоєнні злочину. Визначенні-ня розміру штрафу передбачено двома способами: 1) у вигляді певної грошової суми; 2) у вигляді заробітної плати або іншого доходу засудженого за певний період. Такий під-хід має важливе практичне значення, оскільки забезпечувала-ет однакову репресивність покарання у вигляді штрафу для раз-особистих верств населення. При першому способі обчислення штраф встановлюється в розмірі від 2500 до 1 млн. рублів. При такому способі обчислення
штраф призначений в основному для осіб, що мають відносно невеликі доходи, а також злочинців, які не мають постійного ного заробітку або доходу. При другому способі штраф визначається в розмірі заробітної плати або іншого доходу засудженого за період від 2 тижнів до 5 років. Цей штраф розрахований, як правило, на добре забез-ченние верстви населення, які мають досить високі заробітки чи інші доходи. Відповідно до принципу справедливості розмір штрафу визначається судом з урахуванням тяжкості вчиненого злочини ня, майнового становища засудженого і його родини, а так-же з урахуванням можливості одержання засудженим заробітної плати або іншого доходу. Штраф у розмірі від 500 тис. рублів або в розмірі заробітної плати або іншого доходу засудженого за період понад 3 років може призначатися тільки за тяжкі або осо-бо тяжкі злочини. При обліку майнового стану до уваги приймається не тільки наявність у засудженого оп-ределенного майна, отримання заробітної плати, а й інші доходи. Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду РФ від 28 грудня 2006 р. № 64 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про відповідальність за подат-говие злочину» під іншим доходом слід розуміти будь крім заробітної плати підлягає оподаткуванню дохід, отриманий засудженим у грошовій (в тому числі у вигляді іноземної валюти) або натуральній форме1. З урахуванням служив-шихся обставин суд може призначити штраф з розстрочкою виплати певними частинами на строк до 3 років. Штраф може застосовуватися в якості як основного, так і додаткового покарання. Як основний: 1) відпо-відно з санкцією, 2) на підставі ст. 64 КК. Як додаткових-ний вид покарання штраф призначається тільки у випадках, перед-бачених відповідними статтями Особливої частини КК. У постанові Пленуму Верховного Суду РФ «Про практику призначення судами Російської Федерації кримінального наказа-ня» підкреслюється, що розмір штрафу визначається судом з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, майнового 1 БВС РФ. 2007. № 3. С. 18-23.
Становища засудженого і його родини, а також з урахуванням можливо- сти отримання засудженим заробітної плати або іншого доходу. У разі несплати засудженим штрафу у встановлений строк стягнення проводиться судовим виконавцем в примусовому ном порядку, в тому числі шляхом звернення стягнення на імущест-во засудженого. У разі злісного ухилення від сплати штрафу він замінюється судом в межах, передбаченої відповідної статті Особливої частини КК санкції (ч. 5 ст. 46 КК). Поняття злісного ухилення від сплати штрафу визначено кримінально-виконавчим законом: злісно ухиляються від сплати штрафу визнається засуджений, не сплатив штраф або частину штрафу у встановлений строк (ст. 32 ДВК РФ).
|
« Попередня |
|
Наступна » |
= Перейти до змісту підручника = |
|
Інформація, релевантна " § 3. Штраф " |
- § 3. Витрати і доходи місцевих бюджетів
штрафи, встановлення яких у відповідності з федеральним законом віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування; добровільні пожертвування; інші надходження відповідно до федеральними та регіональними законами, а також рішеннями органів місцевого самоврядування. Федеральний законодавець передбачив певні гарантії стабільності власних доходів місцевих бюджетів. Склад
- § 3. Кримінальна відповідальність посадових осіб місцевого самоврядування
штрафом у розмірі до вісімдесяти тисяч рублів або в розмірі заробітної плати або іншого доходу засудженого за період до шести місяців, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або арештом на строк від чотирьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк до чотирьох років. Те саме діяння, вчинене главою органу місцевого
- § 4. Адміністративна відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування
штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти до двадцяти мінімальних розмірів оплати праці; на юридичних осіб - від ста до двохсот мінімальних розмірів оплати праці. Неподання органами місцевого самоврядування, громадськими об'єднаннями, організаціями незалежно від форми власності, в тому числі організаціями, що здійснюють теле-та (або) радіомовлення, редакціями періодичних друкованих
- § 3. Політико-правові засади організації місцевої влади в УРСР
штрафи, закривати контрреволюційні органи друку, проводити арешти, розпускати громадські організації, що закликають до активної протидії або повалення радянської влади. У цьому ж документі Радам пропонувалося обирати зі свого середовища виконавчий орган (виконавчий комітет, президія), на який покладалося проведення в життя постанов Ради і вся поточна робота по
- § 2. Місцевий бюджет
штрафи, встановлення яких у відповідності з федеральним законом віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування; 9) добровільні пожертвування; 10) інші надходження відповідно до федеральними законами, законами суб'єктів РФ і рішеннями органів місцевого самоврядування . Склад власних доходів місцевих бюджетів може бути змінений федеральним законом тільки в разі зміни переліку
- § 2. Створення комерційних організацій
штрафу або анулювання ліцензії. Стосовно до індивідуальним підприємцям передбачена крім того, кримінально-правова відповідальність. Новий Кримінальний кодекс РФ передбачив відповідальність за незаконне підприємництво (ст. 171) і незаконну банківську діяльність (ст. 172), що виражаються зокрема у здійсненні підприємницької (банківської) діяльності без спеціального
- § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
штраф у розмірі вартості продукції, визначеної в проекті контракту. Відповідно до Федерального Закону від 23 грудня 1994 р. «Про державний матеріальний резерв» [3], обов'язок укладання державних контрактів (договорів) на поставку матеріальних цінностей до державного резерву покладена на постачальників, що займають домінуюче становище на товарному ринку, а також на
- § 4. Забезпечення виконання зобов'язань
штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник зобов'язаний сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема, при прострочення виконання. Сторонами зобов'язання про неустойку є сторони основного зобов'язання, виконання якого забезпечується неустойкою. Предметом цього зобов'язання є
- § 1. Підряд
штрафний відповідальності будівельних підрядних організацій за недоброякісна виконання робіт. У руслі цієї традиції сформульовано і правило ст. 754 ГК, згідно з яким підрядник відповідає перед замовником за відступи від вимог, що містяться в технічній документації і будівельних нормах і правилах, обов'язкових для сторін. Крім того, при спорудженні виробничих об'єктів
- § 2. Розрахунки і кредитування
штрафні санкції, передбачені підзаконними нормативно-правовими актами або самим договором. Так, в договорах на розрахунково-касове обслуговування зазвичай передбачається неустойка за порушення клієнтом своїх інформаційних обов'язків перед банком. Порушення банком умов договору банківського рахунку зводяться в основному до неналежного здійсненню операцій за рахунком: несвоєчасного
|