| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 2. Класифікація юридичних фактів |
||
|
1. Різноманітні юридичні факти цивільного права класифікуються за різними підставами. Традиційно за ознакою залежності їх настання від волі суб'єктів вони поділяються на дії і події. Дії відбуваються з волі суб'єктів - фізичних, юридичних осіб, публічно-правових утворень. До них відноситься більшість юридичних фактів. Однак норми цивільного права пов'язують настання юридичних наслідків і з бездіяльністю. Наприклад, якщо постачальник не поставив передбачену договором поставки кількість товарів або не виконав вимоги покупця про заміну недоброякісного товару у встановлений строк, покупець має право придбати непоставлені товари в іншої особи з віднесенням на постачальника всіх необхідних і розумних витрат на їх придбання (п. 1 ст. 520 ЦК). Невиконання підрядником обов'язку своєчасно приступити до виконання договору підряду породжує право замовника відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування збитків (ст. 715 ЦК). 2. Залежно від того, відповідають дії вимогам законів, інших нормативних актів та умовам договору або порушують їх, вони поділяються на правомірні і неправомірні. Неправомірні дії, що виступають в якості юридичних фактів, різноманітні. До них відносяться, наприклад, заподіяння шкоди життю або здоров'ю громадянина, невиконання зобов'язання, здійснення угоди, завідомо суперечною основам правопорядку чи моральності. Наслідком здійснення неправомірних дій є, як правило, наступ цивільно-правової відповідальності, хоча воля правопорушника не була спрямована на настання цих юридичних наслідків. Вони наступають в силу вказівки закону. Наприклад, заподіяння шкоди майну громадянина чи юридичної особи породжує обов'язок заподіювача шкоди відшкодувати заподіяну шкоду в повному обсязі (п. 1 ст. 1064 ЦК); придбання або збереження майна без законних підстав за рахунок іншої особи породжує у набувача обов'язок повернути потерпілому придбане або збереження майна (п. 1 ст. 1102 ЦК). 3. Правомірні дії розрізняються за ознакою спрямованості волі особи, яка вчинила ці дії, на юридичні акти і юридичні вчинки. Юридичні акти - правомірні дії, спрямовані на досягнення юридичних наслідків. Найбільш важливе значення має їх класифікація на односторонні, двосторонні та багатосторонні акти. Односторонні юридичні акти тягнуть юридичні наслідки незалежно від волі інших осіб. Це, наприклад, публічна обіцянка нагороди (ст. 1055 ЦК), скасування довіреності яка її видала особою (п. 1 ст. 188 ЦК), скасування дарування (п. 1 ст. 578 ЦК), складання заповіту та ін Двосторонні та багатосторонні юридичні акти (договори) тягнуть юридичні наслідки при наявності узгодженої волі двох і більше осіб (договір купівлі-продажу) (п. 1 ст. 454 ЦК); договір простого товариства (п. 1 ст. 1041 ЦК). До юридичних актів належать угоди, адміністративні акти, рішення суду. Угоди - найбільш поширена підстава виникнення, зміни або припинення цивільних правовідносин. Згідно ст. 153 ЦК угодами визнаються "дії громадян і юридичних осіб, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків". Таким чином, угоди - вольові дії суб'єктів цивільного права, спрямовані на досягнення цивільно-правових наслідків. Так, укладаючи договір довічного змісту з утриманням, платник ренти має на меті придбати у власність житловий будинок, квартиру, земельну ділянку чи іншу нерухомість, а одержувач ренти - довічно отримувати утримання з утриманням (ст. ст. 601 - 603 ЦК). Адміністративні акти, тобто акти державних органів і органів місцевого самоврядування є юридичними фактами, що породжують цивільні права і обов'язки лише у випадках, прямо передбачених законом. Число цивільних прав та обов'язків, безпосередньо виникають з адміністративних актів, незначно. Сюди можна віднести видачу державним органом або органом місцевого самоврядування суб'єкту права ліцензії на заняття певною діяльністю; реорганізацію юридичної особи у формі його поділу або виділення з його складу одного чи декількох юридичних осіб, здійснювану за рішенням уповноваженого державного органу; видачу ордера на житлове приміщення, який зобов'язує житлово-експлуатаційну організацію укласти з особою, яка одержала ордер, договір найму житлового приміщення. Іноді адміністративні акти передують виникненню цивільних правовідносин, наприклад, вчинення опікуном угоди з відчуження, у тому числі обміну або дарування майна підопічного, має передувати дозвіл на здійснення такої угоди органу опіки та піклування (п. 2 ст . 37 ЦК). Адміністративні акти можуть спричинити за собою припинення цивільних правовідносин. Так, зобов'язання припиняється, якщо його виконання стає неможливим в результаті видання адміністративного акта (ст. 417 ЦК). Адміністративні акти, на відміну від угод, є владними актами державного органу або органу місцевого самоврядування і породжують, як правило, адміністративні відносини. І лише в прямо передбачених законом випадках вони служать підставою виникнення, зміни або припинення цивільних правовідносин. На динаміку цивільних правовідносин можуть впливати і судові рішення, під якими розуміються судові акти суду загальної юрисдикції, арбітражного суду та третейського суду. Прикладом виникнення громадянського правовідносини на підставі рішення суду є визнання судом права власності на самовільну споруду (п. 3 ст. 222 ЦК). Рішення суду про відповідне зменшення купівельної ціни при виявленні покупцем не обумовлених продавцем недоліків (ст. 503 ЦК) тягне за собою зміну договору купівлі-продажу. А рішення суду про викуп державою або продажу з публічних торгів безгосподарно вмістом культурних цінностей (ст. 240 ЦК) є одним з юридичних фактів, що припиняють право власності. 4. Юридичними вчинками визнаються правомірні дії суб'єктів цивільного права, з якими норми права пов'язують настання певних цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи були вони вчинені з метою викликати зазначені наслідки чи ні. Прикладами юридичних вчинків є знахідка втраченої речі, виявлення скарбу, створення твору літератури, науки, мистецтва. Юридичні наслідки при вчиненні юридичних вчинків наступають в силу вказівки закону, незалежно від спрямованості дій вчинила їх особи. В одних випадках, здійснюючи юридичний вчинок, особа прагне до досягнення певних юридичних наслідків, а в інших - ні. Однак наслідки будуть одні й ті ж. Таким чином, спрямованість дій особи на певні юридичні наслідки носить факультативний характер "*". --- "*" Див: Красавчиков О.А. Юридичні факти в радянському цивільному праві. С. 157. При здійсненні юридичного вчинку цивільно-правові наслідки можуть наступити і всупереч волі суб'єкта права. Наприклад, затримання особою бездоглядних домашніх тварин породжує у нього обов'язок повернути їх власнику навіть у тому випадку, якщо яка затримала їх особа не бажає цього (п. 1 ст. 230 ЦК). 5. Цивільне законодавство пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин і з подіями, тобто обставинами, які виникають, розвиваються і припиняються незалежно від волі суб'єкта (суб'єктів), щодо якої (яких) можуть виникнути певні правові наслідки. Подія може виникнути і в результаті дії людини. Наприклад, пожежа житлового будинку, що виник в результаті підпалу. У даному випадку підпал є подією для власника будинку, але не для палія, яка вчинила протиправну дію. Залежно від того, зумовлено виникнення подій волею людини чи ні, події прийнято поділяти на абсолютні і відносні. Абсолютні події - такі явища, виникнення яких не залежить від людини: повінь, землетрус, снігові замети, витікання часу і т.п. Відносні події - такі явища, які виникають в результаті дії осіб, але розвиваються незалежно від їх дій. Наприклад, настання смерті в результаті заподіяння тілесних ушкоджень. Отже, подія відрізняється від дії не стільки за характером їх походження, скільки за характером розвитку процесу цих явищ. Події носять неволевой характер у своєму процесі, незалежно від причини їх виникнення, тоді як дії є вольовими не тільки в своїй причини, а й у своєму процесі "*". --- "*" Див: Іоффе О.С. Вибрані праці з цивільного права: Правовідносини по радянському цивільному праву. М., 2002. С. 627. Події набувають юридичного значення тому, що з їх настанням закон пов'язує певні юридичні наслідки. 6. Досить значний вплив на виникнення, зміну і припинення цивільних правовідносин надають терміни, тобто відрізки часу, що мають початок, тривалість течії і закінчення. Термін - об'єктивна категорія, яка не залежить від волі і діяльності суб'єктів цивільних правовідносин "*". Разом з тим терміни не є особливими юридичними фактами, існуючими поряд з подіями і діями. Вони відносяться до відносних подій, оскільки, кажучи про терміни, не можна взагалі заперечувати впливу на них волі людей. Терміни є вольовими за їх визначенням: тривалість термінів, їх межі встановлюються нормами цивільного законодавства, угодою сторін, судом. --- "*" Детальніше про терміни див. гл. 13 підручника. 7. Залежно від наслідків юридичні факти діляться на правостворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі і правовосстанавлівающіе. Правостворюючі є такі юридичні факти, з настанням яких цивільне законодавство пов'язує виникнення цивільних правовідносин. Так, однією з підстав набуття права власності на нерухоме майно є набувальна давність. Якщо громадянин, який не є власником майна, володіє ним добросовісно, відкрито і безперервно не менше 15 років, то він набуває на це майно право власності (п. 1 ст. 234 ЦК). Правоизменяющие юридичні факти - такі юридичні факти, настання яких тягне за собою зміну цивільних правовідносин. Так, передача товару неналежної якості може спричинити за собою відповідне зменшення купівельної ціни (п. 1 ст. 503 ЦК). Правопрекращающим є такі юридичні факти, з настанням яких цивільне законодавство пов'язує припинення цивільних правовідносин. Обставини, з якими може бути пов'язане припинення цивільних правовідносин, різноманітні. Наприклад, надання відпускного може спричинити за собою припинення зобов'язання (ст. 409 ЦК); визнання індивідуального підприємця, який є комісіонером, неспроможним (банкрутом) тягне припинення договору комісії (ст. 1002 ЦК). Правовосстанавлівающіе юридичні факти - такі юридичні факти, з настанням яких закон пов'язує відновлення прав та обов'язків, втрачених раніше суб'єктом цивільних правовідносин. Наприклад, явка особи, визнаної безвісно відсутньою, призводить до відновлення деяких цивільних правовідносин. Особливістю цих юридичних фактів є те, що вони не породжують нового, а відновлюють раніше припинило існування правовідносини в межах його колишнього існування. У науці цивільного права крім юридичних подій і юридичних дій виділяють так звані факти-стану "*". Це досить складна правова категорія, природа якої достатньо не з'ясована. Однак стани не є якоюсь особливою різновидом юридичних фактів поряд з подіями і діями. Ці юридичні факти характеризуються відносною стабільністю і тривалим періодом існування, протягом якого неодноразово, самостійно або разом з іншими юридичними фактами породжують цивільно-правові наслідки. Прикладами станів є: стан в шлюбі, спорідненості, утриманство, непрацездатність і ін --- --- "*" Див: Толстой Ю.К. Теорія правовідносин. Л., 1959. С. 13 - 14. Це думка не є загальновизнаним. Більшість авторів не розглядає стану як вид юридичних фактів поряд з подіями і діями. Див, наприклад: Халфіна Р.О. Указ. соч. С. 288 - 289. В одних випадках стану є подією, в інших - юридичною дією. В системі юридичних фактів стану виділяються за іншою ознакою, ніж поділ на події та дії. Стани є триваючими юридичними фактами. Це їх перша особливість. Друга особливість виявляється в тому, що стани можуть існувати у формі правовідносин і викликати певні юридичні наслідки. Наприклад, чоловік власника, який проживає в належить останньому житловому приміщенні, має право користуватися цим приміщенням на умовах, передбачених житловим законодавством (п. 1 ст. 292 ЦК). Основою виникнення цього права поряд з іншими юридичними фактами є факт-стан - шлюбне правовідношення. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "§ 2. Класифікація юридичних фактів" |
||
|
||