Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А. Ісайчева. Коментар до Федерального закону "Про військовий обов'язок і військову службу", 2006 - перейти до змісту підручника

Коментар до п. 1

1. Під військовим урахуванням розуміється державна система обліку та аналізу наявних у країні призовних і мобілізаційних людських ресурсів.
Організація військового обліку в органах державної влади, органах виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації, органах місцевого самоврядування поселень (міських округів) і організаціях входить у зміст мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Військовий облік передбачається військовим обов'язком громадян та забезпечується державною системою реєстрації призовних і мобілізаційних людських ресурсів, в рамках якої здійснюється комплекс заходів щодо збору, узагальнення та аналізу відомостей про їх кількісний склад і якісному стані (далі - система військового обліку). Функціонування системи військового обліку забезпечується Міністерством оборони Російської Федерації, Міністерством внутрішніх справ Російської Федерації, Службою зовнішньої розвідки Російської Федерації, Федеральною службою безпеки Російської Федерації, органами виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації і органами місцевого самоврядування та організаціями.
Військовий облік громадян Російської Федерації організується відповідно до Конституції Російської Федерації, федеральними законами "Про оборону", "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в Російській Федерації" та Положенням про військовий облік, затвердженим постановою Уряду Російської Федерації від 27 листопада 2006 р. N 719.
2. Основною метою військового обліку є забезпечення повного та якісного укомплектування призовними людськими ресурсами Збройних Сил Російської Федерації, інших військ, військових формувань і органів в мирний час, а також забезпечення в періоди мобілізації, військового стану та у воєнний час:
а) потреб Збройних Сил Російської Федерації, інших військ, військових формувань, органів і спеціальних формувань у мобілізаційних людських ресурсах шляхом завчасної приписки (призначення) громадян, що перебувають в запасі, до їх складу;
б ) потреб органів державної влади, органів місцевого самоврядування та організацій у трудових ресурсах шляхом закріплення (бронювання) за ними необхідної кількості керівників та спеціалістів з числа громадян, що перебувають в запасі, які працюють у цих органах і організаціях.
3. Основними завданнями військового обліку є:
а) забезпечення виконання громадянами військового обов'язку, встановленої законодавством Російської Федерації;
б) документальне оформлення відомостей військового обліку про громадян, які перебувають на військовому обліку;
в) аналіз кількісного складу та якісного стану призовних і мобілізаційних людських ресурсів для їх ефективного використання в інтересах забезпечення оборони країни і безпеки держави;
г) проведення планової роботи з підготовки необхідної кількості військово-навчених громадян, що перебувають в запасі, для забезпечення заходів щодо переведення Збройних Сил Російської Федерації, інших військ, військових формувань і органів з мирного на воєнний час, в період мобілізації та підтримання їх укомплектованості на необхідному рівні у воєнний час .
4. Військовий облік здійснюється постійно і охоплює всі категорії громадян, які підлягають військовому обліку. Основною вимогою, що пред'являються до системи військового обліку, є постійне забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад і якісний стан призовних і мобілізаційних людських ресурсів.
5. Військового обліку у військових комісаріатах, органах місцевого самоврядування та організаціях підлягають:
а) громадяни чоловічої статі у віці від 18 до 27 років, зобов'язані перебувати на військовому обліку та не перебувають в запасі (далі - призовники) ;
б) громадяни, які перебувають у запасі (далі - військовозобов'язані):
- чоловічої статі, які перебувають у запасі;
- звільнені з військової служби із зарахуванням в запас Збройних Сил Російської Федерації;
- успішно завершили навчання за програмою підготовки офіцерів запасу на військових кафедрах при державних, муніципальних або мають державну акредитацію за відповідними напрямами підготовки (спеціальностями) недержавних освітніх установах вищої професійної освіти і закінчили зазначені освітні установи;
- не пройшли військову службу у зв'язку із звільненням від призову на військову службу;
- не пройшли військову службу в зв'язку з наданням відстрочок від призову на військову службу або не призвані на військову службу з якихось інших причин, по досягненні ними віку 27 років;
- звільнені з військової служби без постановки на військовий облік і в подальшому поставлені на військовий облік у військових комісаріатах;
- пройшли альтернативну цивільну службу;
- жіночої статі, які мають відповідні військово-облікові спеціальності, зазначені в додатку до Положення про військовому обліку.
6. Військовий облік військовозобов'язаних поділяється на загальний і спеціальний.
На спеціальному військовому обліку перебувають військовозобов'язані, які в установленому порядку бронюються за органами державної влади, органами місцевого самоврядування або організаціями на періоди мобілізації, військового стану та у воєнний час, а також проходять службу в органах внутрішніх справ , Державної протипожежної службі, установах і органах кримінально-виконавчої системи, органах з контролю за обігом наркотичних засобів і психотропних речовин на посадах рядового і начальницького складу.
Решта військовозобов'язані складаються на загальному військовому обліку.
Відносно військовозобов'язаних, які працюють у федеральних органах виконавчої влади, в яких законом передбачена військова служба, які перебувають на загальному військовому обліку, військові комісаріати за наявності заявок зазначених федеральних органів виконавчої влади складають плани по напряму їх для роботи на посадах цивільного персоналу у цих органах у періоди мобілізації, військового стану та у воєнний час.
7. Відповідно до п. 15 Положення про військовий облік не підлягають військовому обліку у військових комісаріатах, органах місцевого самоврядування та організаціях громадяни:
а) звільнені від виконання військового обов'язку відповідно до коментованого Федеральним законом;
б) проходять військову службу або альтернативну цивільну службу;
в) які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі;
г) жіночої статі, які не мають військово-облікової спеціальності;
д) постійно проживають за межами Російської Федерації;
е) мають військові звання офіцерів і перебувають у запасі Служби зовнішньої розвідки Російської Федерації та Федеральної служби безпеки Російської Федерації.
8. Тривалість перебування громадян на військовому обліку визначається ст. 53 коментованого Федерального закону.
9. Відповідно до п. 1 ст. 1 коментованого Федерального закону "виконання військового обов'язку громадянами Російської Федерації передбачає: військовий облік; обов'язкову підготовку до військової служби; призов на військову службу; проходження військової служби за призовом; перебування в запасі; призов на військові збори і проходження військових зборів у період перебування в запасі .
На військову службу не призиваються громадяни, які відповідно до коментованого Федеральним законом звільнені від виконання військового обов'язку, призову на військову службу, громадяни, яким надано відстрочку від призову на військову службу, а також громадяни, які не підлягають призову на військову службу.
Статтею 23 коментованого Федерального закону передбачено, що від призову на військову службу звільняються громадяни:
- визнані не придатними або обмежено придатними до військової служби за станом здоров'я;
- відбуваються чи минулі військову службу в Російській Федерації;
- відбуваються чи минулі альтернативну цивільну службу;
- які пройшли військову службу в іншій державі.
Право на звільнення від призову на військову службу мають громадяни:
а) мають передбачену державною системою атестації вчений ступінь;
б) які є синами (рідними братами):
- військовослужбовців, які загинули (померли) у зв'язку з виконанням ними обов'язків військової служби, та громадян, які проходили військові збори, які загинули (померли ) у зв'язку з виконанням ними обов'язків військової служби в період проходження військових зборів;
- громадян, які померли внаслідок каліцтва (поранення, травми, контузії) або захворювання, одержаних у зв'язку з виконанням ними обов'язків військової служби, після звільнення з військової служби або після закінчення військових зборів.
Не підлягають призову на військову службу громадяни:
- відбувають покарання у вигляді обов'язкових робіт, виправних робіт, обмеження волі , арешту або позбавлення волі;
- мають незняту або непогашену судимість за вчинення злочину;
- щодо яких ведеться дізнання чи попереднє слідство або кримінальна справа щодо яких передано до суду.
Згідно ст. 5 Федерального закону від 6 липня 2006 р. N 104-ФЗ, яка набирає чинності з 1 січня 2008 р., громадяни, які були звільнені від призову на військову службу або яким була надана відстрочка від призову на військову службу відповідно до ст. 23 коментованого Федерального закону до 1 січня 2008 р., користуються зазначеними освобождениями і відстрочками до закінчення терміну їх дії або до зникнення їх підстав
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна" Коментар до п. 1 "
  1. § 13. Інші форми безпосереднього здійснення населенням місцевого самоврядування та участі у його здійсненні.
    Поряд з розглянутими вище формами безпосереднього здійснення населенням місцевого самоврядування та участі населення у здійсненні місцевого самоврядування громадяни вправі брати участь у здійсненні місцевого самоврядування в інших формах, що не суперечать Конституції Російської Федерації, федеральним і регіональним законам. У вітчизняній літературі з місцевому самоврядуванню в числі
  2. § 1. Муніципальне право як наука і навчальна дисципліна
    Муніципальне право як наука. Муніципальної-правова наука являє собою сукупність знань про різні прояви місцевого самоврядування та муніципального права як галузі права. Муніципальне право як галузі наукового знання відноситься до сім'ї правознавчих дисциплін. Як і в будь-який інший галузі знань , в ній слід виділяти предмет, зміст, форму, методологію, ціннісні
  3. § 2. Місцеве самоврядування як основа конституційного ладу
    Основи конституційного ладу являють собою систему вихідних конституційних принципів , що закріплюються в гол. 1 Конституції РФ, які задають юридичну модель всього суспільства, держави, національного права в сукупності всіх його галузей. Основи конституційного ладу - це і дійсне здійснення даних принципів, і той стан суспільства, держави, національного права, яке
  4. § 5. Інформаційне забезпечення виборів
    коментарів. У них не повинно віддаватися переваги якого б то не було кандидату, виборчому об'єднанню, виборчому блоку, в тому числі за часом висвітлення їх передвиборної діяльності, обсягом друкованої площі, відведеної таким повідомленням. Журналіст, інший творчий працівник, посадова особа організації, що здійснює випуск засобу масової інформації, що брали участь в
  5. ЛІТЕРАТУРА для поглибленого вивчення курсу
    коментар. М., 2002. До глави 3 Богданова Н.А. Система науки конституційного права. М., 2001. Костюков О.М. Муніципальне право як галузь російського права. М., 2003. Феноменологія муніципального права на сучасному етапі розвитку Росії: Матеріали науково-практичного семінару / Відп. ред. О.М. Костюков. Омськ, 2002. До глави 4 Абрамов В.Ф. Російське земство:
  6. § 1. Поняття комерційного права
    Підприємницька діяльність і відносини, регульовані комерційним правом. Відродження комерційного права в Росії нерозривно пов'язане з її переходом до ринкової економіки. На рубежі 80-90-х років відбулися глибокі зміни у правовому регулюванні економічної діяльності. Було легалізовано підприємництво . Відносини, які є предметом цивільно-правового регулювання,
  7. § 2. Повні і командитні товариства
    Повні товариства. В основі створення повного товариства лежить інтерес декількох фізичних або юридичних осіб об'єднатися для ведення спільної діяльності, об'єднати при цьому свій капітал, утворюючи самостійний суб'єкт комерційних відносин. Слід звернути особливу увагу на ту обставину, що відповідно до нового цивільного законодавства повне товариство є
  8. § 4. Акціонерні товариства
    коментарів і пояснень. Якщо слідом за законодавцем припустити, що це різні поняття, то різниця може бути в першу чергу пов'язано з їх обсягом. Оскільки змістом як першого, так і другого є певна кількість внесених змін, логічно припустити, що в одному з цих випадків змін вноситься більше, ніж в іншому. Однак просто кількісного критерію тут
  9.  § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
      Принципи укладання договорів у сфері підприємництва. Визнання за угодою торгового характеру підкоряє її не тільки загальним нормам цивільного права, але і в першу чергу спеціальним нормам комерційного права. До висновку і виконання торговельних угод застосовуються спеціальні норми комерційного права, не діють стосовно звичайних цивільних угод. Особливості регулювання
  10.  § 1. Купівля-продаж. Мена. Рента
      Купівля-продаж. Договір купівлі-продажу - основний вид цивільно-правових договорів, що застосовуються в майновому обороті, зокрема у сфері підприємницької діяльності За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати річ (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму (ціну).