Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Коментар до п. 2 |
||
31. У процесі повсякденної діяльності часто виникають ситуації, коли з'являється необхідність тимчасово покласти виконання обов'язків по певній посаді на військовослужбовця, який цю посаду не займає (наприклад, при вибутті у відпустку командир покладає виконання своїх обов'язків на одного із заступників; в разі хвороби-якого офіцера видається наказ про покладання виконання його обов'язків на іншого офіцера тощо). Інститут тимчасового виконання обов'язків необхідний для підтримки нормального функціонування підрозділів у випадках, коли військовослужбовці, що займають певні посади, з якихось причин відсутні і, отже, не мають можливості виконувати свої посадові обов'язки або дані посади вакантні . Законодавець передбачив дані ситуації, встановивши порядок покладання тимчасового виконання обов'язків. 32. Пункт 2 ст. 43 коментованого Федерального закону передбачає, що на військовослужбовця може бути покладено тимчасове виконання обов'язків по військової посади, яку він не займає, із звільненням його від виконання обов'язків по займаній військової посади - на строк, який визначається Положенням про порядок проходження військової служби. 33. Необхідно відзначити, що до 1 липня 2002 коментований Федеральний закон передбачав можливість, крім виконання обов'язків за основною посадою, виконувати обов'язки по іншій вакантної посади. За таке "сумісництво" передбачалася надбавка в розмірі до 50% від окладу за додатково виконуваної посади. В даний час таке "сумісництво" не передбачено - коментований Федеральний закон чітко визначає, що покладання тимчасового виконання обов'язків на військовослужбовця можливе тільки з звільненням його від виконання обов'язків за основною посадою. 34. У подп. "А" п. 1 ст. 12 Положення про порядок проходження військової служби визначено випадки покладання тимчасового виконання обов 'язків по зайнятій посадою - у разі тимчасової відсутності військовослужбовця або в разі його відсторонення від посади. Тимчасово військовослужбовець може бути відсутнім з різних причин (наприклад, у разі знаходження у відпустці, на лікуванні, на навчанні). Законодавством не встановлено вичерпний перелік таких випадків. 35. Безперервний строк тимчасового виконання обов'язків по військової посади, яку військовослужбовець не займає, не повинен перевищувати: а) шести місяців - у разі виконання обов'язків за вакантною військової посади; б) чотирьох місяців - у разі виконання обов'язків за невакантною військової посади. 36. На військовослужбовця може бути за його згодою покладено виконання обов'язків за невакантною військової посади на період перебування посідає її військовослужбовця у відпустці по догляду за дитиною. Командир військової частини, йому рівний за посади або вищестоящий командир (начальник) у разі свого тимчасової відсутності покладає тимчасове виконання обов'язків за своєю військової посади на одного із заступників. В інших випадках тимчасове виконання обов'язків за невакантною військової посади покладається на військовослужбовця командиром військової частини, йому рівним за посадою або вищим командиром (начальником), що є його прямим начальником і найближчим прямим начальником тимчасово відсутнього військовослужбовця. 37. Відзнаками тимчасового виконання обов'язків за невакантною посади від тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою є наступні: - не потрібно згоди військовослужбовця для покладання на нього тимчасового виконання обов'язків за невакантною посади, за винятком покладання обов'язків за невакантною посади в період перебування посідає її військовослужбовця у відпустці по догляду за дитиною; - тимчасове виконання обов'язків за невакантною військової посади покладається на військовослужбовця командиром військової частини, йому рівним і вище, що є для нього прямим начальником і найближчим прямим начальником тимчасово відсутнього військовослужбовця. Командир військової частини, йому рівний за посади або вищестоящий командир (начальник) у разі свого тимчасової відсутності покладає тимчасове виконання обов'язків за своєю військової посади на одного із заступників; - грошове забезпечення по тимчасово виконуваною невакантною посади виплачується виходячи з окладу за займаною, а не виконуваної військової посади; - граничний термін покладання на військовослужбовця тимчасового виконання обов'язків становить чотири місяці, проте за згодою військовослужбовця на нього може бути покладено виконання обов'язків за невакантною військової посади на період перебування посідає її військовослужбовця у відпустці по догляду за дитиною. Як і у випадку тимчасового покладання виконання посади, при тимчасове покладення виконання обов'язків необхідно, щоб звання військовослужбовця відповідало складу, передбаченому для посади, обов'язки за якою тимчасово покладаються на військовослужбовця. 38. Положенням про порядок проходження військової служби не обмежена можливість неодноразового покладання на військовослужбовця тимчасового виконання обов'язків за однією і тією ж військової посади: п. 2 ст. 12, встановивши безперервні строки тимчасового виконання обов'язків по військової посади, допускає можливість подальшого покладання зазначених обов'язків після перерви, тобто видання наказу про припинення тимчасового виконання обов'язків по військової посади і через певний проміжок часу (тривалість якого не встановлена) видання наказу про покладення їх знову. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " Коментар до п. 2 " |
||
|