Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А. Ісайчева. Коментар до Федерального закону "Про військовий обов'язок і військову службу", 2006 - перейти до змісту підручника

Коментар до п. 3

39. Військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом, має право запропонувати на розгляд відповідної атестаційної комісії свою кандидатуру для призначення на звільнену або вакантну, тобто незайняту, посаду (вищу, рівну або нижчу).
звільнялися є посада, яку військовослужбовець звільняє внаслідок звільнення з військової служби, призначення на іншу посаду, переведення до нового місця служби і т.д. Відносно зазначеного військовослужбовця видано наказ відповідної посадової особи про зміну його службово-посадового становища, але він ще не виключений зі списків військової частини (установи, організації).
40. Відповідно до Інструкції з організації проходження військової служби офіцерами і прапорщиками (мічманами) у Збройних Силах Російської Федерації, затвердженої наказом міністра оборони Російської Федерації від 30 вересня 2002 N 350, військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом, має право запропонувати на розгляд відповідної атестаційної комісії свою кандидатуру для призначення на звільнену або вакантну військову посаду (п. 3 ст. 43 коментованого Федерального закону). При цьому, він представляє відповідному командиру (начальнику) рапорт з клопотанням про розгляд його кандидатури, копію останнього атестаційного листа з відкликанням та копію службової картки. Атестаційна комісія військової частини, розглянувши кандидатури військовослужбовців своєї військової частини, а також документи інших військовослужбовців, дає висновок за розглянутими кандидатурами. У разі якщо атестаційною комісією військової частини пропонується до призначення на військову посаду військовослужбовець іншій військовій частині, то за рішенням командира (начальника) цієї військової частини на ім'я командира (начальника) військової частини, де проходить військову службу відібраний кандидат, висилається ставлення за формою згідно з додатком N 4 до вищеназваної Інструкції. Якщо атестаційною комісією військової частини клопотання кандидата з питання призначення на військову посаду відхилено, то він про це повідомляється у письмовій формі у встановленому порядку. Командир (начальник) військової частини, який отримав ставлення на військовослужбовця, зобов'язаний в установленому порядку направити на нього по команді подання до кадровий орган, підлеглий посадовій особі, якій надано право призначення на дану військову посаду. Військовослужбовці, які проходять військову службу в місцевостях Російської Федерації, де встановлений термін військової служби, має право запропонувати на розгляд атестаційних комісій військових частин, дислокованих в іншій місцевості Російської Федерації, де не встановлено термін військової служби або встановлені інші терміни військової служби, свою кандидатуру після того, як вони вислужили встановлені строки військової служби в цих місцевостях.
41. Порядок організації та проведення атестації визначається керівником відповідного федерального органу виконавчої влади, в якому проводиться атестація, і повинен відповідати основним положенням, встановленим в розд. VI Положення про порядок проходження військової служби.
Порядок атестації у Збройних Силах Російської Федерації встановлено Інструкцією про порядок організації та проведення атестації офіцерів і прапорщиків (мічманів) Збройних Сил Російської Федерації, затвердженої наказом міністра оборони Російської Федерації від 6 квітня 2002 р. N 100.
Атестації проводяться в цілях всебічної та об'єктивної оцінки військовослужбовців, що проходять військову службу за контрактом, а також офіцерів, які проходять військову службу за призовом, визначення їх відповідності займаній військової посади та перспектив подальшого службового використання, а також визначення призначення громадян, що перебувають в запасі.
Основними завданнями атестації військовослужбовців є:
а) визначення відповідності військовослужбовців займаним військових посад і перспектив їх подальшого службового використання;
б) підбір військовослужбовців для призначення на військові посади, визначення доцільності укладення нових контрактів з військовослужбовцями , досягли граничного віку перебування на військовій службі, а також відбір кандидатів для направлення на навчання;
в) створення резерву кандидатів для висунення та направлення на навчання;
г) визначення службового призначення випускників військово-навчальних закладів;
д) подання військовослужбовців до нагородження державними нагородами Російської Федерації та присвоєння чергових військових звань достроково і на один ступінь вище військових звань, передбачених штатом для займаних військових посад;
е) оцінка причин, які можуть служити підставою для дострокового звільнення військовослужбовця з військової служби.
Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, атестуються не менше ніж за чотири місяці до закінчення терміну військової служби, але не рідше ніж через кожні п'ять років проходження військової служби, а також по закінченні військово-навчального закладу , ад'юнктури, військової докторантури.
Офіцери, які проходять військову службу за призовом, атестуються при звільненні у запас або при укладенні контракту.
У разі необхідності керівник федерального органу виконавчої влади, в якому передбачена військова служба, має право призначити час і порядок проведення атестації всіх військовослужбовців, що проходять військову службу за контрактом, або окремих їх категорій.
На аттестуемого військовослужбовця його безпосереднім (прямим) начальником з числа офіцерів складається атестаційний лист, в якому дається відгук.
При призначенні військовослужбовця на вищу військову посаду, направлення на навчання, представленні його до нагородження державною нагородою Російської Федерації, присвоєння військового звання достроково або на один ступінь вище займаної військової посади атестаційний лист не складається. У цих випадках здійснюється розгляд атестаційною комісією подання (нагородного листа) або рішення командира (начальника) про направлення військовослужбовця на навчання. Висновок атестаційної комісії заноситься в уявлення (нагородний лист).
Військовослужбовець повинен бути ознайомлений зі змістом атестації в порядку, встановленому п. 12 Інструкції, затвердженої наказом міністра оборони Російської Федерації від 6 квітня 2002 р. N 100.
Затверджені атестаційні листи доводяться до військовослужбовців безпосередніми (прямими) командирами (начальниками) в 10-денний строк після надходження атестаційних листів у військову частину. При цьому військовослужбовець розписується в дійсному примірнику атестаційного листа із зазначенням дати ознайомлення. Військовослужбовцям, які перебувають у відрядженні, відпустці або на лікуванні, затверджені атестаційні листи доводяться після повернення їх у військову частину. Після доведення військовослужбовцю атестаційного листа його справжній екземпляр і одна його копія долучаються до першого примірника особової справи військовослужбовця.
Командир (начальник), атестує підлеглого військовослужбовця, відповідно до порядку атестації зобов'язаний:
а) всебічно вивчити й оцінити ділові та особисті якості аттестуемого військовослужбовця;
б) визначити на основі всебічного вивчення військовослужбовця зміст висновків за його атестації;
в) представити по команді в стверджуючу інстанцію всі примірники атестаційних листів для отримання висновку і затвердження.
При вивченні та оцінці ділових і особистих якостей аттестуемого військовослужбовця командир (начальник) зобов'язаний:
а) проаналізувати і оцінити конкретні показники роботи аттестуемого військовослужбовця за займаною ним військової посади, стан справ у військовій частині (підрозділі), якій він командує, або на ділянці роботи, за який він відповідає;
б) провести з атестуються військовослужбовцям індивідуальну бесіду з питань проходження ним військової служби, удосконалення професійної підготовки , стилю і методів його роботи;
в) дати необхідні поради та рекомендації щодо усунення недоліків аттестуемого військовослужбовця, поліпшенню особистої підготовки і виконанню ним службових та посадових обов'язків.
Командир (начальник) несе відповідальність за об'єктивність атестації та обгрунтованість викладаються в ній висновків і рекомендацій.
Для прийняття рішення командиром військової частини атестаційна комісія виносить письмові висновки з усіх питань, що розглядаються.
На засідання атестаційної комісії військової частини в необхідних випадках можуть запрошуватися атестуються військовослужбовці, командири (начальники) підрозділів, у підпорядкуванні яких знаходяться атестуються військовослужбовці, та інші посадові особи.
Відповідно до п. 7 Інструкції, затвердженої наказом міністра оборони Російської Федерації від 6 квітня 2002 р. N 100, засідання атестаційної комісії військової частини проводиться з обов'язковою участю аттестуемого військовослужбовця, його безпосереднього або прямого командира ( начальника) при розгляді атестаційного листа, що містить відгук або висновок про невідповідність військовослужбовця займаній військової посади або відгук, в якому зазначається наявність у наказом військовослужбовця істотних недоліків у виконанні загальних, посадових або спеціальних обов'язків, а також за наявності заяви аттестуемого військовослужбовця про незгоду з представленим атестаційним листом і викладених у ньому відкликанням.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Коментар до п. 3 "
  1. § 13. Інші форми безпосереднього здійснення населенням місцевого самоврядування та участі у його здійсненні.
    Поряд з розглянутими вище формами безпосереднього здійснення населенням місцевого самоврядування та участі населення у здійсненні місцевого самоврядування громадяни вправі брати участь у здійсненні місцевого самоврядування в інших формах, що не суперечать Конституції Російської Федерації, федеральним і регіональним законам. У вітчизняній літературі з місцевому самоврядуванню в числі
  2. § 1. Муніципальне право як наука і навчальна дисципліна
    Муніципальне право як наука. Муніципальної-правова наука являє собою сукупність знань про різні прояви місцевого самоврядування та муніципального права як галузі права. Муніципальне право як галузі наукового знання відноситься до сім'ї правознавчих дисциплін. Як і в будь-який інший галузі знань, в ній слід виділяти предмет, зміст, форму, методологію, ціннісні
  3. § 2. Місцеве самоврядування як основа конституційного ладу
    Основи конституційного ладу являють собою систему вихідних конституційних принципів, закріплених в гол. 1 Конституції РФ, які задають юридичну модель всього суспільства, держави, національного права в сукупності всіх його галузей. Основи конституційного ладу - це і дійсне здійснення даних принципів, і той стан суспільства, держави, національного права, яке
  4. § 5. Інформаційне забезпечення виборів
    Одна з важливих складових частин виборів - інформаційні відносини. Без активно циркулює в суспільстві в період виборчої кампанії інформації виборцям важко визначитися у власному остаточному виборі. Інформаційне забезпечення виборів включає: інформування виборців та передвиборчу агітацію. Кожна з двох частин сприяє усвідомленому волевиявленню громадян, гласності
  5. ЛІТЕРАТУРА для поглибленого вивчення курсу
    До всіх тем Автономов А.С. Правові та фінансові основи самоврядування в Російській Федерації: Навчальний посібник. М., 2002. Баранців В.А. Муніципальне право: Підручник. М., 2000. Видрін І.В. Муніципальне право Росії. М., 2004. Видрін І.В., Кокоть О.М. Муніципальне право Росії: Підручник. М., 1999. Князєв С.Д., Хрустальов Е.Н. Російське муніципальне право: Навчальний посібник.
  6. § 1. Поняття комерційного права
    Підприємницька діяльність і відносини, регульовані комерційним правом. Відродження комерційного права в Росії нерозривно пов'язане з її переходом до ринкової економіки. На рубежі 80-90-х років відбулися глибокі зміни у правовому регулюванні економічної діяльності. Було легалізовано підприємництво. Відносини, що є предметом цивільно-правового регулювання,
  7. § 2. Повні і командитні товариства
    Повні товариства. В основі створення повного товариства лежить інтерес декількох фізичних або юридичних осіб об'єднатися для ведення спільної діяльності, об'єднати при цьому свій капітал, утворюючи самостійний суб'єкт комерційних відносин. Слід звернути особливу увагу на ту обставину, що відповідно до нового цивільного законодавства повне товариство є
  8. § 4. Акціонерні товариства
    Акціонерним товариством (далі по тексту - АТ) визнається комерційна організація, статутний капітал якої розділений на певну кількість акцій. Найбільш загальні норми про статус АТ містить Цивільний кодекс, визначаючи в гол. 4 його поняття, основні риси і встановлюючи основні гарантії прав акціонерів і кредиторів товариства. Більш детальна регламентація статусу акціонерних товариств є
  9. § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
    Принципи укладання договорів у сфері підприємництва. Визнання за угодою торгового характеру підкоряє її не тільки загальним нормам цивільного права, але і в першу чергу спеціальним нормам комерційного права. До висновку і виконання торговельних угод застосовуються спеціальні норми комерційного права, не діють стосовно звичайних цивільних угод. Особливості регулювання
  10.  § 1. Купівля-продаж. Мена. Рента
      Купівля-продаж. Договір купівлі-продажу - основний вид цивільно-правових договорів, що застосовуються в майновому обороті, зокрема у сфері підприємницької діяльності За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати річ (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму (ціну).