Головна |
« Попередня | Наступна » | |
2. Заходи захисту і заходи відповідальності |
||
--- (1) Поділ цивільно-правових способів захисту цивільних прав на власне заходи захисту і заходи відповідальності обгрунтовано цивилистической наукою. Див: Красавчиков О.А. Відповідальність, міри захисту та санкції в радянському цивільному праві / / Збірник наукових праць. Вип. 39. Свердловськ, 1975. С. 11 - 12. Відшкодування збитків (шкоди), стягнення неустойки, майнова компенсація моральної шкоди є заходами цивільно-правової відповідальності. Інші заходи захисту цивільних прав іменуються заходами захисту цивільного права у вузькому сенсі слова. Такий поділ будується на таких передумовах. По-перше, заходи відповідальності реалізують компенсаторно-відновну функцію цивільного права. Відповідальність носить ретроспективний характер. Вона може покладатися лише за вчинене цивільне правопорушення. Застосування заходів цивільно-правової відповідальності або відновлює майнову сферу потерпілого, або є майновою компенсацією за моральну шкоду. На відміну від заходів відповідальності, заходи захисту цивільних прав (у вузькому сенсі) реалізують крім відновлювальної функції превентивні і пресекательние функції. Іншими словами, заходи захисту цивільних прав у вузькому сенсі слова можуть застосовуватися для попередження і припинення правопорушення. Наприклад, передбачений ст. 1065 ЦК позов про заборону діяльності, що створює небезпеку заподіяння шкоди в майбутньому, служить як запобігання деліктів (заподіяння шкоди) в майбутньому, так і припиненню неправомірної діяльності, несе загрозу заподіяння шкоди. Це означає, що якщо заходи цивільно-правової відповідальності застосовуються з приводу порушеного суб'єктивного цивільного права, то заходи захисту права у вузькому сенсі слова застосовуються у зв'язку з оспорюваним або порушувати суб'єктивним цивільним правом. Інакше кажучи, застосування заходів цивільно-правової відповідальності має місце при доконаний або триваючому цивільному правопорушення, а застосування заходів захисту у вузькому сенсі слова може мати місце при триваючому правопорушенні чи загрозу порушення суб'єктивного цивільного права. По-друге, застосування заходів цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків (шкоди) і (або) виплати неустойки завжди означає для правопорушника претерпевание юридично обов'язкових обтяжливих майнових обов'язків. Це обумовлено тим, що негативні для правопорушника майнові наслідки у формі покладення на нього обов'язків з відшкодування збитків та заподіянню шкоди являють собою цивільно-правові санкції за правопорушення. Застосування заходів захисту у вузькому сенсі слова ніяких юридично обов'язкових обтяжливих обов'язків у суб'єктів, до яких вони застосовуються, не створює. Так, володіння річчю без законних підстав є триваючим правопорушенням. При віндикації речі незаконний власник втрачає річ, яка, строго кажучи, за законом йому не належить, тобто ту річ, яку він не мав би, якби не порушив чужого права власності. Звичайно, у незаконного власника можуть мати місце майнові втрати у зв'язку з витребуванням речі, наприклад витрати з перевезення, зберігання і т.п. Але ці збитки не є для нього юридично обов'язковими. Отже, при застосуванні заходів захисту у вузькому сенсі слова правопорушник юридично втрачає те, що по праву йому не належить, і жодних інших юридично обов'язкових обтяжливих майнових наслідків у нього не виникає. По-третє, заходи цивільно-правової відповідальності мають тільки їм притаманні галузеві особливості, бо кожній галузі права притаманні свої заходи відповідальності. Заходи захисту цивільних прав можуть носити універсальний міжгалузевий характер. Наприклад, така міра, як визнання недійсним ненормативного акта державного органу або органу місцевого самоврядування, може бути використана особою не тільки для захисту цивільних прав, але і для захисту від кримінального переслідування. Громадянин, домігшись у суді рішення про визнання недійсним акту податкового органу про нібито недоїмки, не тільки захищає своє право власності, а й свою особисту свободу, бо таке рішення суду позбавляє компетентні державні органи можливості притягнути його до кримінальної відповідальності. В подальшому в цій главі мова піде тільки про заходи захисту цивільних прав у вузькому сенсі. Заходів цивільно-правової відповідальності присвячена спеціально глава 16 томи I цього підручника. Заходи захисту цивільних прав, які допускаються законом, відрізняються один від одного за юридичною та матеріальним змістом, формами і підставами застосування. За цими ознаками їх можна класифікувати на такі види: а) фактичні дії уповноважених суб'єктів, що носять ознаки самозахисту цивільних прав; б) заходи оперативного впливу на порушника цивільних прав ; в) заходи правоохоронного характеру, що застосовуються до порушників цивільних прав компетентними органами держави або уповноваженими ним органами (державно-примусові заходи). |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 2. Заходи захисту і заходи відповідальності " |
||
|