- § 2. Місце індивіда в суспільстві - «трамплін» до девіантної поведінки
Зі сказаного ясно, що ймовірність девіантних вчинків неоднакова для різних соціально-демографічних груп. Так що статистично (аж ніяк не фатально для кожного конкретного представника тієї чи іншої групи!) Ми можемо говорити про відносно більшому або меншому «ризик» девіантних проявів. Розглянемо це докладніше. Гендер. Для розуміння тендерних відмінностей девіантної поведінки
- § 3. Позитивізм у філософії, науці, соціології
Зародження позитивізму заслужено пов'язують з ім'ям О. Конта. До числа перших теоретиків позитивізму відносять також Г. Спенсера і К. Маркса. О. Конт, будучи соціальним філософом (термін «соціологія» він вперше використовував у «Курсі позитивної філософії», 1838), вважав, що існуючі соціальні науки не можуть вважатися такими (науками), поки й оскільки вони метафізічни, носять умоглядний
- § 1. Соціологічні дослідження окремих проявів девіантної поведінки
Становлення соціології девіантної поведінки та соціального контролю відбувалося в Росії двома шляхами. По-перше, в надрах традиційних наук з середини XIX в. визрівало соціологічне осмислення соціальних реалій: соціологічна школа кримінального права та кримінології, соціологічний напрям у вивченні алкоголізму і наркотизму, суїцидальної поведінки і проституції. Інтенсивно проводилися
- § 1. Загальні підстави пояснення девіантності
У попередніх розділах були продемонстровані численні і, звичайно ж, далеко не всі спроби відповісти на питання про причини існування та функціонування в суспільстві девіантної поведінки. У цій главі буде представлена наша, авторська, позиція, настільки ж відносна й далека від Істини, як і всі інші. З нашої точки зору, не існує якої б то не було єдиної (нехай
- § 3. Механізм індивідуального девіантної поведінки
А на рівні індивідуальної поведінки події розгортаються таким чином. Протиріччя між готівкою потребами індивіда і реальними можливостями їх задоволення, нерідко сприймається як неминуче, виправдане («всяк цвіркун знай свій припічок»), а то і неусвідомлюване, може актуалізуватися і посилюватися невідповідністю об'єктивних особистісних властивостей індивіда
- § 1. Поняття злочинності
Злочинність - центральне поняття кримінології. Але, як нерідко буває в науці, - найменш ясне і певне. Зарубіжні кримінологи йдуть від визначення цього поняття, обмежуючись визначенням злочину як поведінкового акту, що порушує кримінально-правову заборону («behavior which is prohibited by the criminal code»), або ж констатують три основні підходи до розуміння злочинності
- § 2. Проституція
Мабуть, найкоротше визначення проституції - оплатне надання сексуальних послуг. Однак це визначення потребує уточнення. Під проституцією (від лат. prostare - продаватися публічно) зазвичай розуміється вступ за плату у випадкові, позашлюбні сексуальні відносини, не засновані на особистій симпатії, влечу-ванні * . * Див: Аколіньскій С. Проблеми соціальної патології. Соціальна
- § 1. Постановка питання
Як ми пам'ятаємо, ще Е. Дюркгейм відзначив «подвійність» девіацій: злочин і «злочин» Сократа, який проклав дорогу до моралі майбутнього. Більш грунтовно звернув увагу на «симетричність» девіацій П. Сорокін. У своїй першій монографії петербурзького періоду «Злочин і кара, подвиг і нагорода» (1914) він відзначив «курйоз» наукової думки: «У той час як один розряд фактів соціального
- Соціологічний напрямок
Строго кажучи, саме в рамках цього напрямку сформувалася і розвивається соціологія девіантності та соціального контролю як спеціальна соціологічна теорія. Опис численних соціологічних шкіл і концепцій у Девиантология істотно ускладнено не тільки їх достатком, а й численністю їх класифікацій. Майже кожен відомий соціолог девіантності відноситься дослідниками
- § 1. Загальні підстави пояснення девіантності
У попередніх розділах були продемонстровані численні і, звичайно ж, далеко не всі спроби відповісти на питання про причини існування та функціонування в суспільстві девіантної поведінки. У цій главі буде представлена наша, авторська, позиція, настільки ж відносна й далека від Істини, як і всі інші. З нашої точки зору, не існує якої б то не було єдиної (нехай
|