| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Порушення авторських і суміжних прав (ст. 146 КК). |
||
|
Предметом злочину є об'єкти авторського права чи об'єкти суміжних прав (тільки в ч. 2 і 3). При цьому крім автора твору (фізичної особи, творчою працею ко-торого створено твір) або власників суміжних прав (виконавців, виробників фонограм, організацій ефірно-го і кабельного мовлення) потерпілими в даному випадку можуть бути інші особи (як фізичні, так і юридичні), яким авторське право або суміжні права належать на підставі закону, переходять у спадщину або за договором (п. 1 постанов-лення Пленуму Верховного Суду РФ від 26 квітня 2007 р. № 14 «Про практику розгляду судами кримінальних справ про порушення авторських, суміжних, винахідницьких і патентних прав, а також про незаконне використання товарного знака »1). Відповідно до ст. 1259 ЦК РФ об'єктами авторських прав є твори науки, літератури і мистецтва неза-мо від достоїнств і призначення твору, а також від способу його вираження: літературні твори; драматичні і му-зикально-драматичні твори, сценарні твори; хореографічні твори і пантоміми; музичні твори з текстом або без тексту; аудіовізуальні вироб-ведення; твори живопису, скульптури, графіки, дизайну, графічні розповіді, комікси та інші твори изобрази-тельного мистецтва; твори декоративно-прикладного та сце-нографіческого мистецтва; твори архітектури, містобудування-тва і садово-паркового мистецтва, у тому числі у вигляді проектів, креслень, зображень і макетів; фотографічні твори і твори, одержані способами, аналогічними фотогра-фії; географічні, геологічні та інші карти, плани, ескізи і пластичні твори, що відносяться до географії, топогра-фії і до інших наук; інші твори. До об'єктів авторських прав відносяться програми для ЕОМ, які охороняються як літе-літературних твори, а також: 1) похідні твори, тобто твори, які становлять переробку іншого вироб-ведення; 2) складові твори, тобто твори, представ-ляющие собою за добором або розташуванню матеріалів резуль-тат творчої праці. 1 БВС РФ. 2007. № 7. Авторські права поширюються на частину твору, на його назву, на персонаж твору, якщо за своїм ха-рактеру вони можуть бути визнані самостійним результа-том творчої праці автора. Авторські права распространя-ються як на оприлюднені, так і на не оприлюднені вироб-ведення, виражені в будь-якій об'єктивній формі, в тому числі в письмовій, усній формі (у вигляді публічного вимовляючи-сения, публічного виконання та іншої подібної формі), в фор-ме зображення, у формі звуко-чи відеозапису, в об'ємно-просторової формі. Для виникнення, здійснення і захисту авторських прав не потрібно реєстрації твору чи дотримання будь-яких інших формальностей. Авторські права не поширюються на ідеї, концепції, принципи, методи, процеси, системи, способи, вирішення техніч-чеських, організаційних чи інших завдань, відкриття, факти, язи-ки програмування. Не є об'єктами авторських прав: 1) офіційні документи державних органів та органів місцевого самоврядування муніципальних утворень, у тому числі закони, інші нормативні акти, судові рішення, інші матеріали законодавчого, адміністративного і доль-ного характеру , офіційні документи міжнародних організацій, а також їх офіційні переклади; 2) державні сім-воли та знаки (прапори, герби, ордени, грошові знаки і тому подоб-ве), а також символи і знаки муніципальних утворень; 3) твори народної творчості (фольклор), не мають конкретних авторів; 4) повідомлення про події та факти, які мають виключно інформаційний характер (повідомлення про новини дня, програми телепередач, розкладу руху транспортних засобів тощо). У статті 1304 ЦК РФ перераховані об'єкти суміжних прав: 1) виконання артистів-виконавців і диригентів, постановки режисерів - постановників вистав (виконання), якщо ці виконання виражаються у формі, що допускає їх відтворенні і розповсюдження за допомогою технічних засобів; 2) фонограми, тобто будь-які виключно звукові записи ис-доповнень або інших звуків або їх відтворень, за винятком-ем звукового запису, включеної до аудіовізуального виробленою ня; 3) повідомлення передач організацій ефірного або кабельного мовлення, у тому числі передач, створених самою організацією ефірного або кабельного мовлення або за її замовленням за рахунок її коштів іншою організацією; 4) бази даних в частині їх охорони від несанкціонованого вилучення і повторного використання ня складових їх зміст матеріалів; 5) твори науки, літератури і мистецтва, оприлюднені після їх пере-ходу в суспільне надбання, в частині охорони прав публікато-рів таких творів. Для виникнення, здійснення і захисту суміжних прав не потрібна реєстрація їх об'єкта або дотримання будь-яких інших формальностей. У частинах 2 і 3 ст. 146 КК предметом злочину також є при-ляють контрафактні примірники творів або фоно-грам, тобто матеріальні носії, в яких знаходять відображення об'єкти авторського права чи суміжних прав (п. 4 ст. 1252 ЦК РФ). Контрафактними такі носії стають внаслідок того, що їх виготовлення, розповсюдження або інше вико-вання, а також імпорт, перевезення або зберігання порушують винятково права на об'єкти авторського права чи суміжних прав. Під примірником твору слід розуміти копію вироб-ведення, виготовлену в будь-якій матеріальній формі, у тому чис-ле у вигляді інформації, зафіксованої на машиночитаемом носії (CD-і DVD-диску, MP3-носії та ін.) Примірник фонограми представляє собою копію на будь-якому матеріальному носії, виготовлену безпосередньо або опосередковано з фоно-грами і включає всі звуки або частину звуків, зафіксувати ванних в цій фонограмі (звукового запису виконань або інших звуків). Вирішення питання про наявність складу злочину, пов'язаного з незаконним обігом контрафактних примірників, не вимагає попереднього судового акта, винесеного в цивільну порядку, про контрафактності відповідних примірниках рів; суд може встановити цей факт при безпосередньому роз-гляді кримінальної справи. Вирішуючи питання про те, чи є примірник твору контрафактним, суд повинен оцінити фактичні обставини справи, зокрема обставини і джерело придбання особою зазначеного примірника, правові підстави його виготовлення або імпорту, наявність договору про передачу (надання) права користування (наприклад, автор-ського або ліцензійного договору), відповідність обставин використання твору умовами цього договору (виплата винагороди, тираж і т.д.), висновок експертизи вилученого примірника твору (п. 5 постанови Пленуму Верхов-ного Суду РФ від 26 квітня 2007 № 14). У статті 146 КК встановлюється відповідальність за два само- самостійних злочинних діяння. Об'єктивна сторона першого з них (ч. 1) характеризується: 1) дією у вигляді присвоєння авторства. Плагіат заклю-чає в різноманітних діях по неправомірному зраді-нію (стосовно предмету злочину) вказівки на фізична особа, творчою працею якої створено вироб-ведення. Діяння може полягати, зокрема, в оголошенні себе автором чужого твору, випуск чужого вироблена-дення (у повному обсязі або частково) під своїм ім'ям, з-Данії під своїм ім'ям твору, створеного у співавтор-стве з іншими особами, без вказівки їх імен (п. 3 постановлено-ня Пленуму Верховного Суду РФ від 26 квітня 2007 р. № 14). Присвоєнням авторства є також використання в собст-венном творі фрагмента твору іншого автора без вказівки на джерело запозичення. Примус до соав-торство також може розглядатися як привласнення авторст-ва, якщо в результаті примусу в якості співавтора вироб-ведення вказується лжеавтор; 2) наслідком у вигляді великого збитку. Дане поняття припускає виключно майновий (матеріальний) ущерб1 і є оціночним; суди при його встановленні посадового ни виходити з обставин конкретної справи (наприклад, з наявності та розміру реального збитку, розміру упущеної виго-ди, розміру доходів, одержаних особою внаслідок порушення ним прав на результати інтелектуальної діяльності); в якос-стве орієнтира може використовуватися сума великого розміру, зазначена в примітці до ст. 146 КК; 3) причинного зв'язком між дією і наслідком, що по-слідством. Склад злочину - матеріальний; преступле-ня є закінченим з моменту настання наслідки. 1 Про це прямо говориться в п. 28 постанови Пленуму Верховного Судна РФ від 26 квітня 2007 р. № 14. Другий склад злочину (ч. 2) характеризується альтерна-тивно передбаченими діями: 1) незаконним використан-ням об'єктів авторського права чи суміжних прав, а також 2) придбанням, 3) зберіганням, 4) перевезенням контрафактних примірників творів або фонограм. Придбання контрафактних примірників полягає в їх отриманні в результаті будь-якої угоди з передачі права собст-ності, господарського відання або оперативного управ-ня (наприклад, в результаті купівлі-продажу, міни або при отриманні зазначених предметів у якості винагороди за виконану роботу, надану послугу або як засоби ис-нання боргових зобов'язань). Під зберіганням контрафакт-них примірників слід розуміти будь-які умисні дії, що пов'язані з фактичним їх володінням (на складі, в міс-тах торгівлі, виготовлення або прокату, в житло, схованці тощо), а під перевезенням - умисне їх переміщення будь-яким видом транспорту з одного місця знаходження в інше, в тому числі в межах одного і того ж населеного пункту. Збут контрафактних примірників творів або фонограм за-лягає у їх навмисному возмездном або безоплатне надання іншим особам будь-яким способом (наприклад, шляхом продажу, прокату, безкоштовного розповсюдження в рек-ламних цілях, дарування, розміщення творів у мережі Ін-тернет). Наявність у особи мети збуту може підтверджуватися, зокрема, знаходженням вилучених контрафактних примірниках рів в торгових місцях, пунктах прокату, на складах тощо, ко-лічеством зазначених предметів. Незаконним слід вважати умисне використання об'єк-тів авторських і суміжних прав, здійснюване в порушення законодавства, яким регулюються відносини, виникають-щие у зв'язку із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва, фонограм, виконань , постановок, передач організацій ефірного або кабельного мовлення. Уста-навлівая факт незаконного використання об'єктів авторських і суміжних прав, слід з'ясувати, якими саме діями були порушені права авторів творів, їх спадкоємців, виконавців, виробників фонограм, організацій кабель-ного і ефірного мовлення, а також інших володарів цих прав. Це можуть бути вчинені без згоди автора чи володаря суміжних прав відтворення (виготовлення одного або декілька примірників твору або його частини в будь-якій матеріальній формі, в тому числі запис твору або фонограми в пам'ять ЕОМ, на жорсткий диск комп'ютера), продаж, здача в прокат примірників творів або фоно-грам, публічний показ або публічне виконання вироблена-дення, оприлюднення творів, фонограм, виконань, постановок для загального відома за допомогою їх передачі по радіо чи телебаченню (передача в ефір), поширення в мережі Інтернет, переклад твору, його переробка, пере-робка фонограми, модифікація програми для ЕОМ чи бази даних, а також інші дії, вчинені без оформ-лення відповідно до закону договору або угоди. При цьому необхідно мати на увазі, що законодавством встановлено можливість використовувати твір або об'єк-екти суміжних прав без згоди автора чи іншого правообла-дателя і (або) без виплати винагороди (наприклад, даль-дальшої поширення примірників правомірно опублико-ванного твори, якщо вони введені в цивільний оборот за допомогою їх продажу, відтворення громадянином винятково в особистих цілях або цитування в наукових, по-леміческіх, критичних чи інформаційних цілях право-мірно оприлюднених чужих творів в обсязі, оправ-даному метою цитування, включаючи відтворення уривків з газетних і журнальних статей у формі оглядів преси). Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони в ставлення-ванні об'єктів авторського права чи суміжних прав або контра-фактних примірників творів або фонограм є великий розмір (примітка до статті). При встановленні великого розміру слід виходити з роздрібної вартості оригінальних (ліцензійних) примірників творів або фонограм на момент скоєння злочину, враховуючи при цьому їх кількість, включаючи копії творів або фоно-грам, що належать різним правовласникам. При необхідності вартість контрафактних примірників вироб-кладів або фонограм, а також вартість прав на вико-вання об'єктів інтелектуальної власності може бути встановлена шляхом експертизи (наприклад, у випадках, коли їх вартість ще не визначена правовласником). Злочин є закінченим з моменту вчинення відповідних дій у великому (особливо великому) розмірі незалежно від настання злочинних наслідків у вигляді фактичного заподіяння шкоди правовласнику (п. 6 постанов-лення Пленуму Верховного Суду РФ від 26 квітня 2007 р. № 14). Кваліфікований склад (ч. 3) припускає відповідальність за ті ж злочини, вчинені групою осіб за поперед-тельному змовою або організованою групою (п. «б»), в особливо великому розмірі (примітка до статті; п. «в»), особою з викорис-тання його службового становища (п. «г»). Кримінальна відпові-венность за п. «б» настає і в тих випадках, коли відповідно до попередньої домовленості кожен із співучасників со-вершает частина дій, що входять в об'єктивну сторону вказаних складів злочинів (наприклад, за заздалегідь відбулася-шейся домовленості одні співучасники набувають контра-фактного примірники творів або фонограм з метою збуту, інші зберігають, перевозять або безпосередньо збувають їх). Особою, яка використовує своє службове становище, може бути посадова особа, державний чи муніципальний службовець, який не є посадовою особою, а також інша особа, яка відповідає вимогам, передбаченим приміткою 1 до ст. 201 КК (наприклад, керівник підприємства будь фор-ми власності, що доручає своїм підлеглим незаконно використовувати авторські або суміжні права). Суб'єктивна сторона обох складів злочинів харак-теризуется прямим умислом, а дії відносно контра-фактних примірників творів або фонограм - також метою їх збуту. Відповідальність настає з 16 років. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Порушення авторських і суміжних прав (ст. 146 КК)." |
||
|
||