| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Неповернення на територію Російської Федерації предметів художнього, історичного та археологічного надбання народів Російської Федерації і зарубіжних країн (ст. 190 КК). |
||
|
30 листопада 1992 № 14871, відносить до них об'єкти, представ- ляющие собою матеріальні, інтелектуальні і художній- ві цінності еталонного або унікального характеру з точки зору історії, археології, культури, архітектури, науки і мистецтва, що знаходяться в будь-якій формі власності. Об'єкти, внесені до державного реєстру особливо цінних об'єктів 1 Саппа РФ. 1992. № 23. Ст. 1961. Культурної спадщини народів РФ, є виключно фе-деральному власністю. Інші об'єкти можуть перебувати у державній власності суб'єктів Федерації, в собст-ності муніципального освіти, будь-якої фізичної або юридичної особи1. Предметами художнього надбання народів РФ і зару-бажаних країн відповідно до Федерального закону від 15 квіт-ля 1993 р. № 4804-I «Про вивезення і ввезення культурних цінностей» (ст. 6 і 7) 2 визнаються рухомі предмети матеріального світу, знаходяться на території РФ: картини і малюнки ручної робо- ти, ікони, гравюри, літографії, твори декоративно-прикладного мистецтва (вироби зі скла, кераміки, дерева, ме-талу), пам'ятники (або їх фрагменти), старовинні книги і руко-писи, архіви, поштові марки, старовинні монети, ордени, медалі та інші рухомі предмети. Предмети історичного достоїть-ня - це історичні цінності, пов'язані з розвитком загально-ства і держави, історією науки і техніки, а також відносячи-щиеся до життя і діяльності видатних особистостей. Предметами археологічного надбання закон вважає предмети і фрагмент-ти, отримані в результаті розкопок. Федеральний закон від 25 червня 2002 № 73-ФЗ «Про об'єкти культурної спадщини (пам'ятках історії та культури) народів Російської Федеративної-ції» 3 визначає в якості об'єктів культурної спадщини на-родів Російської Федерації нерухоме майно та пов'язані з ним твори живопису, скульптури, декоративно-при-прикладного мистецтва та іншими предметами матеріальної культури, що представляють собою цінність з точки зору історії та куль-тури. У Російській Федерації ведеться єдиний державний реєстр культурної спадщини як єдина інформаційна система, що включає банк даних. Кожному об'єкту присвоюється но-мер, визначається категорія історико-культурної спадщини, соб- 1 У зв'язку з цим не представляється переконливим думку з приводу об'єкта даного злочину, який визначається як монополія дер-жави на володіння і розпорядження предметами художнього, істо-рического та археологічного надбання народів РФ (див.: Кримінальне право Росії. Особлива частина: підручник / Под ред. А.І. Рарога. М., 1997. С. 196). 2 ВПС РФ. 1993. № 20. Ст. 718. 3 СЗ РФ. 2002. № 26. Ст. 2519. Ственник видається паспорт конкретного об'єкта (ст. 15, 20, 21 Федерального закону від 25 червня 2002 р. № 73-ФЗ). Деякі особливо цінні об'єкти включаються Комітетом всесвітньої на-слід при Організації Об'єднаних Націй з питань про-разования, науки і культури (ЮНЕСКО) в Список всесвітньої спадщини, встановлений відповідно до Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини. Об'єктивна сторона злочину характеризується бьоздей-наслідком - неповерненням у встановлений термін зазначених у за-коні предметів, вивезення яких заборонено. Закон «Про вивезення і ввезення культурних цінностей» допускає вивезення предметів культурної спадщини тільки на час і встановлює порядок їх повернення (ст. 9, 10, 15-17, 21, 27, 35). Тимчасове вивезення культурних цінностей означає їх переміщення через митний кордон РФ, за згодою Мінкультури Росії, Державної архівної служби Росії, Федеральної служби з нагляду в сфері масо-вих комунікацій, зв'язку та охорони культурної спадщини, Феде-ральної митної служби та інших органів виконавчої влади РФ, на територію іноземної держави з метою проведення виставок, реставраційних або науково-дослідних робіт, з обов'язковим їх поверненням у строк, уста-новлення договором. Договір укладається між Федеральною службою з нагляду у сфері масових комунікацій, зв'язку та охорони культурної спадщини та представниками музеїв, архі-вів, бібліотек або приватними особами. Обов'язковому поверненню підлягають особливо цінні об'єкти, внесені до охоронні списки та реєстри, незалежно від часу їх створення, культурні цін-ності, що постійно зберігаються в державних і муниципаль-них музеях, архівах, бібліотеках, а також інші об'єкти, ство-дані понад 100 років тому. Тимчасове вивезення здійснюється на підставі свідоцтва на право тимчасового вивезення. Неповернення культурних цінностей означає їх вивезення на законних підставах і залишення даних предметів на терри-торії іноземної держави після закінчення обумовленого договором терміну, за відсутності об'єктивних обставин, що перешкоджають їх поверненню (військові дії, стихійні лиха- ствия й інші причини). Склад по конструкції формальний. Злочин визнає-ся закінченим після закінчення терміну, обов'язкового для повернення вивезених культурних цінностей, за наявності реальних усло-вий для їх повернення. Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом. Особа усвідомлює, що не виконує обов'язок з повернення культурних цінностей, хоча має таку можливість, і бажає не повертати дані предмети в термін на територію РФ. Суб'єктом злочину може бути будь-яка приватна особа не молодше 16 років або керівник організації, відповідальні за повернення зазначених цінностей. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Неповернення на територію Російської Федерації предметів художнього, історичного та археологічного надбання народів Російської Федерації і зарубіжних країн (ст. 190 КК). " |
||
|
||