- § 1. Загальні положення про заповіті
заповіту. Право визначати долю майна на випадок смерті є елементом правоздатності фізичної особи (громадянина Російської Федерації, іноземного громадянина, особи без громадянства; далі для стислості - громадянина), що випливає зі ст. 18 ГК. Розпорядитися майном на випадок смерті можна тільки шляхом складання заповіту (п. 1 ст. 1118 ЦК). Заповіт - це одностороння угода,
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
зразок договору довірчого управління майном / / Бюлетень нотаріальної практики. 2002. N 5. С. 30. * (810) Міхєєва Л.Ю. Питання охорони спадщини та управління ім / / цивілісти. 2004. N 1. С. 50-55. * (811) Там же. * (812) Блинков О.Е. Відповідальність спадкоємців за боргами спадкодавця (практичні міркування) / / Нотаріус. 2004. N
- Глава 24 Формування нової системи права
заповітом і за законом. Спадкодавець міг заповідати нерухоме майно тільки одному синові за вибором. Законодавець, орієнтуючись на західний правовий досвід, намагався впровадити принцип майорату, при якому успадковував старший син. Російська традиція стояла на боці молодшого сина, за звичаєм успадковував батькові. Практика обрала компромісний шлях (спадкування одного сина за вибором заповідача).
- § 2. Правове становище публічних утворень
заповітом або, якщо майно є відумерлою, в силу закону (ст. 1151 ЦК). Зокрема, особливості участі публічних утворень у зазначених відносинах проявляються, по-перше, в необхідності наявності встановлених законом умов успадкування, а саме: майно є відумерлою, якщо відсутні інші спадкоємці, або ніхто з них не має права успадковувати або всі спадкоємці
- § 1. Сутність і правове регулювання спадкування
заповіті або визначеному законом особі (спадкоємцю), при якому майно переходить у порядку універсального правонаступництва, тобто за загальним правилом в незмінному вигляді як єдине ціле і в один і той же момент, якщо законом не встановлено інше (п. 1 ст. 1110 та ст. 1111 ЦК). Успадкування, таким чином, - правонаступництво за участю на стороні правопредшественника (праводателя) померлого. С
- § 4. Виконання і оспорювання заповіту
заповіту. Вчинення заповіту втрачає всякий сенс, якщо воно не буде виконане після смерті заповідача. Саме за допомогою виконання заповіту реалізується воля спадкодавця, виражена у формі заповіту. У процесі виконання заповіту здійснюється комплекс дій юридичного і фактичного характеру, як передбачених у заповіті, так і не названих в ньому, але необхідних для виконання
- 1. Скасування і зміна заповіту
заповіту проявляється при цьому в тому, що для здійснення зазначених дій не потрібно чиєсь згоду, в тому числі й осіб, призначених у заповіті спадкоємцями. Скасувати заповіт можна наступними способами: 1) посвідченням нового заповіту з іншим змістом. Слід мати на увазі, що заповітом, досконалим в надзвичайних обставинах, може бути скасовано або змінено лише таке
- 1.1. Історичні аспекти уніфікації права міжнародних комерційних контрактів
заповіту, а у разі кончини без заповіту їх законні спадкоємці успадковують їм повністю і без заперечень, як якщо б це мало місце в їх рідних землях або в місцях їх проживання. --- Хартія була опублікована: Toussaint P. Les foires de Chalon-sur-Saone des origines au XVI sciecle. Dijon, 1910. P. 177. Цит. по: Bart J. La lex mercatoria au moyen age: Mythe ou
- § 3. Спадкування за заповітом
заповітом. Власник майна мав право сам визначати, до кого і в якому обсязі після його смерті повинні перейти які входять у це майно права, 145 та обов'язки. Вольова акт власника, присвячений питанням такого роду, називається заповітом. Заповіт, як визначав його римський юрист Модестін,-це «справедливе рішення нашої волі про те, що повинно бути зроблено після нашої
- Скасування або зміна заповіту
заповіту скасувати або змінити його, не пояснюючи причин своєї волі. Зміна або скасування заповіту здійснюється: 1) шляхом складання заяви, в якій прямо вказується, що раніше складений заповіт скасовується повністю або частково; 2) складання нового заповіту, який скасовує раніше скоєний заповіт повністю або його суперечить частину. При цьому діє заповіт,
|