| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Обов'язки підрядника та наслідки їх порушення |
||
|
2. Інформаційна обов'язок підрядника зводиться до того, щоб негайно попередити замовника про: a) непридатності або недоброякісності матеріалу, обладнання, технічної документації або переданої для обробки (переробки) речі; б) можливих несприятливих для замовника наслідки виконання його вказівок про спосіб виконання роботи; в) інших не залежних від підрядчика обставин, які загрожують міцності або придатності результатів виконуваної роботи або створюють неможливість її завершення в строк. При виявленні перерахованого підрядник зобов'язаний також призупинити виконання роботи аж до отримання від замовника в узгоджений договором або в розумний строк подальших вказівок. Якщо підрядник не попередив замовника про перерахованих обставин або продовжив виконання роботи (не чекаючи закінчення терміну отримання від замовника подальших вказівок або всупереч своєчасному його вказівкою про припинення робіт), він у подальшому позбавляється права посилатися на ці обставини. При неприйнятті поінформованим замовником заходів щодо усунення перерахованих обставин (у тому числі по заміні непридатного або недоброякісного матеріалу, обладнання, технічної документації, переданої для обробки або переробки речі, по зміні вказівок про спосіб виконання роботи та ін .) підрядник має право відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування завданих його припиненням збитків (див. ст. 716 ЦК). Таким чином, за рамками ст. 716 ГК залишається питання про оцінку дій підрядника, продолжившего виконання роботи після закінчення встановленого договором або розумного строку для відповіді на його попередження, якщо від замовника такої відповіді не послідувало. Однак, враховуючи, що саме підрядник: a) за загальним правилом несе ризик за випадкову загибель (пошкодження) результату виконаної роботи до його прийняття замовником (див. абз. 3 п. 1 ст. 705 ЦК); б) несе ризик недосягнення підрядного результату (і відповідно неотримання оплати - див. ст. 711 ЦК); в) відповідає за недоліки роботи, як буде показано далі, незалежно від вини (див. ст. 723 ЦК), вказівка в п. 2 і 3 ст. 716 ГК на договірний або розумний терміни і про своєчасність вказівок замовника навряд чи може і повинно мати принципове значення, навпаки, принципове значення в такому випадку має право підрядника, передбачене в п. 3 ст. 716 ГК. 3. Підрядник зобов'язаний виконати роботу в строк. Враховуючи істотність для договору підряду початкового і кінцевого терміну виконання роботи, а також можливість узгодження сторонами проміжних термінів, підрядник за загальним правилом несе перед замовником відповідальність за їх порушення (див. п. 1 ст. 708 ЦК). Водночас підрядник несе ризик самостійної організації своєї праці: якщо він своєчасно не приступає до виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що її закінчення до строку стає явно неможливим, уповноважених повсякчас перевіряти хід роботи замовник має право відмовитися від виконання договору і зажадати відшкодування збитків (див. п. 1, 2 ст. 715 ЦК). 4. Підрядник зобов'язаний виконати роботу якісно. Враховуючи триває характер договору підряду, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, уповноважених повсякчас перевіряти не тільки хід, але і якість роботи замовник має право призначити підрядникові розумний термін для усунення недоліків, а при невиконанні останнім у цей термін даної вимоги - відмовитися від договору або доручити виправлення робіт іншій особі за рахунок підрядника, а також вимагати відшкодування збитків (див. п. 1, 3 ст. 715 ЦК). Взагалі кажучи, якість - об'єктивна характеристика, що дозволяє зробити висновок про придатність, обмеженою придатності чи непридатності результату роботи для цілей його використання за призначенням. Якість підрядного результату покоїться на технічних, технологічних, естетичних, екологічних та інших критеріях (і їх сукупності) і може бути встановлене шляхом експертизи. Витрати на експертизу несе підрядник, а якщо експертизою не встановлено порушень підрядником договору або причинний зв'язок між діями підрядника та недоліками результату, такі витрати несе сторона, що зажадала експертизу, або обидві сторони (якщо експертизу призначено за їх згодою) (див. п. 5 ст . 720 ЦК). Чим складнішою є робота, тим більше багатоаспектним і комплексним є питання якості її результату і тим наявність одних досягнутих характеристик не виключає можливої відсутності інших. Водночас якість результату виконаної роботи не тотожне якості товару, відчужуваного за договором купівлі-продажу, остільки, оскільки в договорі підряду, заснованому на індивідуальному замовленні, неякісним буде всякий відступ підрядника від умов замовлення, хоча б і не перешкоджає використанню результату за призначенням в принципі. Так, недотримання підрядником розміру, фасону та інших фізичних характеристик зшитого костюма буде неякісним для конкретного замовника, але відсутність такого - індивідуального - якості аж ніяк не перешкоджає використанню даного костюма особою з іншими антропометричними даними, смаками, уподобаннями і проч. Питання якості результату роботи має прямий зв'язок з питанням, чи підлягає він приймання та оплату замовником. Якість виконаної роботи насамперед має відповідати умовам договору (договірне якість), а за відсутності чи неповноті договірного регулювання цього питання - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного роду (звичайна якість) (див. п. 1 ст. 721 ЦК). Якість роботи, що виконується підрядником, що здійснюють підприємницьку діяльність, має відповідати обов'язковим вимогам, передбаченим законодавством або у встановленому ним порядку (обов'язкова якість), а в силу особливої угоди підрядника і замовника воно може (і повинно) відповідати більш високим (порівняно з обов'язковою якістю) вимогам (підвищена якість) (див. п. 2 ст. 721 ЦК). Закон диференціює всі недоліки підрядного результату на явні і приховані (залежно від їх очевидності - див п. 3, 4 ст. 720 ЦК), а також на несуттєві і суттєві, переборні і непереборні (залежно від їх характеру або принциповості - см . п. 3 ст. 723 ЦК), пов'язуючи з цим різні правові наслідки. Питання про якість роботи пов'язаний: a) з необхідною і достатньою тривалістю існування властивостей результату, що забезпечують придатність його використання, і б) з граничним терміном виявлення його недоліків для цілей подальшого пред'явлення відповідних вимог. У зв'язку з цим ЦК передбачає дві ситуації. По-перше, за загальним правилом результат роботи повинен мати договірне або звичайна якість, принаймні, в момент його здачі і зберігати його в межах розумного строку (див. п. 1 ст. 721 ГК). Відповідно за загальним правилом (якщо інше не встановлено законом або договором - див п. 1 ст. 724 ЦК) замовник може пред'явити підряднику вимоги, пов'язані з неналежною якістю результату роботи, якщо воно було виявлено протягом цього розумного строку, але в межах двох років з дня передачі результату роботи (або в інші строки згідно закону, договору, звичаїв ділового обороту) (див. п. 2 ст. 724 ЦК). По-друге, якщо відповідно до законодавства, договором або звичаєм ділового обороту для результату роботи передбачена гарантія якості (гарантійний строк), результат роботи (включаючи за загальним правилом усі його складові) повинен відповідати договірному або звичайному якістю протягом усього гарантійного терміну (див. ст. 722 ЦК). Як правило (якщо інше не передбачено договором), гарантійний строк починає текти з моменту, коли результат роботи був прийнятий або повинен був бути прийнятий замовником (див. п. 5 ст. 724 ЦК). За загальним правилом гарантійний строк не тече, якщо замовник: a) був позбавлений можливості використовувати результат роботи за обставинами, що залежать від підрядника; б) не використав результат роботи через недоліки. У першому випадку він не тече до усунення підрядником зазначених обставин, у другому - продовжується на період, поки результат роботи не використовувалася за умови належного (див. п. 1 ст. 720 ЦК) сповіщення підрядника про недоліки роботи (див. п. 6 ст . 724 ЦК). Відповідно замовник може пред'явити до підрядника вимоги, пов'язані з недоліками результату, на який встановлено гарантійний строк, якщо вони були виявлені протягом гарантійного строку (див. п. 3 ст. 724 ЦК). Поряд із загальним закон передбачає і особливий гарантійний термін, який є: коротким (менше двох років) і встановлюється тільки договором. При короткій гарантії на результат замовник може пред'явити до підрядника вимоги, пов'язані з його недоліками, і після закінчення терміну гарантії, але в межах двох років (див. п. 4 ст. 724 ЦК). Дане правило зрівнює підрядників, які надали коротку гарантію, з тими, які не надали гарантію взагалі, і виключає перевагу першому перед другими * (412). Отже, за межами розглянутих термінів виявлення недоліків результатів робіт (умови пред'явлення замовником вимог, пов'язаних з неналежним якістю результату роботи - див. п. 1 ст. 724 ЦК) замовник, як правило, не має права пред'являти такі вимоги, а підрядник відповідно не зобов'язаний ці вимоги задовольняти. З урахуванням цього принципового зауваження при наявності спору про якість результату роботи належить мати на увазі наступні питання матеріального і процесуального порядку. Закон, закріплюючи обов'язок замовника оглянути і прийняти виконану роботу (її результат) (див. ст. 720 ЦК), диференціює всі недоліки результату виконаної роботи на явні (які могли бути встановлені при звичайному способі приймання результату) і приховані (які не могли бути виявлені при звичайному способі приймання). Оскільки явні недоліки можуть бути виявлені при звичайному способі приймання, остільки закон виходить з того, що замовник, який прийняв результат роботи з явними недоліками, або погодився з тим якістю, яке має даний результат, або прийняв результат роботи без перевірки. Але в такому випадку відповідно до загального последствию, прямо закріпленому в законі, замовник позбавляється права посилатися на явні недоліки (п. 3 ст. 720 ЦК). Інша річ - приховані (у тому числі приховані навмисне) недоліки результату роботи, про які замовник повинен повідомити підрядника у розумний строк (див. п. 4 ст. 720 ЦК). Саме на ці приховані недоліки результату роботи і розраховані правила ст. 724 ГК. Примітно, що при порівнянності правил ст. 477 і 724 ЦК (про терміни виявлення недоліків) у § 1 гл. 37 ЦК немає правил, аналогічних тим, які містить ст. 476 ЦК (про розподіл тягаря доведення). Враховуючи, однак, очевидну принциповість моменту виникнення у підрядного результату недоліків, а також той факт, що підрядник не зобов'язаний відповідати за ті недоліки, що виникли під час перебування підрядного результату у замовника і з причин, залежних від замовника, належить визнати, що для застосування санкцій відносно підрядника замовнику доведеться доводити, що недоліки підрядного результату виникли до його здачі або з інших причин, що мали місце до цього моменту. І тільки якщо підрядний результат має гарантію якості, вже підряднику доведеться доводити, що недоліки підрядного результату з'явилися після його здачі замовнику через порушення останнім правил користування підрядним результатом або його зберігання, дій третіх осіб або непереборної сили. На тлі зазначеного пробілу в питанні розподілу тягаря доведення відповідність виявляється тільки між правилами, присвяченими короткою гарантії якості (СР п. 5 ст. 477 та п. 4 ст. 724 ЦК). Якщо відносно підрядного результату (як і переданого товару) встановлена коротка гарантія якості (менше двох років) і його недоліки виявлено після закінчення гарантійного терміну, але в межах двох років з моменту, коли його приймання відбулася або мала відбутися, підрядник несе відповідальність, якщо замовник доведе, що виявлені ним недоліки виникли до передачі підрядного результату або з причин, які існували до цього моменту. Нарешті, оскільки якість підрядного результату має відповідати договору (див. п. 1 ст. 721 ЦК), підрядник не відповідає за всі недоліки товару, обумовлені їм при здачі (і узгоджені із замовником), а також за окремі невинні недоліки, особливо передбачені договором (див. п. 4 ст. 723 ЦК), для чого йому - підряднику - слід ці обставини довести. Наслідки нестачі виконаних робіт залежать уже не від очевидності недоліку, а від його характеру (тобто є він несуттєвим або істотним, усуненим або непереборним). Взагалі кажучи, дані санкції порівняти з санкціями, встановленими на випадок продажу товарів з недоліками (пор. ст. 475 і 723 ЦК). Так, якщо робота виконана підрядником з відступами від договору, що погіршили результат, або з іншими недоліками, які роблять результат непридатним для передбаченого в договорі використання, а за відсутності в договорі відповідної умови непридатності - для звичайного використання, замовник за загальним правилом право за своїм вибором вимагати від підрядника: a) безоплатного усунення недоліків в розумний строк; б) відповідного зменшення встановленої за роботу ціни; в) якщо договір передбачає право замовника самостійно усувати недоліки - відшкодування своїх витрат на їх усунення (див. п. 1 ст. 723 ЦК) . Якщо замовник віддав перевагу перша вимога, підрядник має право замість безоплатного усунення недоліків безоплатно виконати роботу заново і відшкодувати замовнику збитки, пов'язані з простроченням виконання замовлення, при цьому замовник зобов'язаний повернути підряднику раніше переданий йому результат роботи (якщо, звичайно, це можливо за характером роботи); при невиконанні підрядчиком цієї вимоги замовника в розумний строк останній має право відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування збитків (див. п. 2, 3 ст. 723 ЦК). Замовник має право відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування збитків і при суттєвості і непереборності нестачі результату роботи, при цьому здійснення даного права не обумовлено жодним іншим вимогою (див. п. 3 ст. 723 ЦК). Пред'явлення замовником вимог у зв'язку з недоліком результату виконаної роботи обумовлено дією спеціального - річного - строку позовної давності. Дане правило явно має на меті стимулювати замовників до оперативного виявлення недоліків в результатах робіт, а виключення з нього складають вимоги про якість робіт щодо будівель і споруд, до яких застосовується загальний - трирічний - строк позовної давності (див. п. 1 ст. 725 ГК). Позовна давність починає текти з дня, коли замовник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (див. п. 1 ст. 200 ЦК), при цьому при прийнятті результату по частинах вона починає текти з дня прийняття результату в цілому, а за наявності у результату гарантії - з дня заяви замовника про недоліки (див. п. 1 ст. 720 ЦК), зробленого ним у межах гарантійного строку (див. п. 2, 3 ст. 725 ЦК). Самі правила п. 2 і 3 ст. 725 ГК слід співвідносити між собою відповідно як lex generalis і lex specialis, тому якщо по частинах здається підрядний результат, на який встановлено гарантійний строк, термін позовної давності починає текти з дня заяви про недоліки, а не з дня приймання результату в цілому. Вимоги замовника до підрядника, не пов'язані з питаннями якості підрядного результату, а також вимоги підрядника до замовника за відсутністю в законі іншого підкоряються дії загального терміну позовної давності (див. ст. 196 ЦК). По закінченні роботи підрядник зобов'язаний: a) здати замовнику результат, б) передати інформацію, що стосується експлуатації або іншого використання предмета договору (якщо це передбачено договором або обумовлено характером самої інформації); в) повернути залишок матеріалу або за згодою замовника залишити невикористаний матеріал у себе , зменшивши при цьому ціну роботи (якщо робота велася з використанням матеріалу замовника) (див. п. 1 ст. 702, п. 1 ст. 713, ст. 726 ЦК). При розірванні договору замовником підрядник зобов'язаний повернути замовнику (або передати зазначеній ним особі) надані їм матеріали, обладнання, передану для обробки (переробки) річ і інше майно, а якщо це виявиться неможливим - відшкодувати вартість зазначеного майна (див. ст. 728 ЦК) . І хоча в ст. 728 ГК згадані тільки два випадки односторонньої відмови від виконання договору з ініціативи замовника (несвоєчасне початок або повільне виконання роботи підрядником - див. п. 2 ст. 715 ГК, а також своєчасне неусунення недоліків результату роботи або суттєвий і непереборний їх характер - див п . 3 ст. 723 ЦК), правило про повернення підрядником майна замовника може і повинно застосовуватися і в інших випадках відмови від виконання договору, причому з боку як замовника (див. п. 3 ст. 715 ЦК), так і підрядника (див. п. 3 ст. 716 ЦК). Тому правило ст. 728 ГК має, безсумнівно, більш загальне значення і підлягає розширювальному тлумаченню. При припиненні договору з підстав, передбачених законом або договором, до приймання замовником результату виконаної роботи, підрядник зобов'язаний на вимогу замовника передати йому результат незавершеної роботи за умови відповідної компенсації зроблених витрат (див. ст. 729 ЦК). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Обов'язки підрядника та наслідки їх порушення" |
||
|
||