Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 3: Зобов'язальне право, 2008 - перейти до змісту підручника

1. Зобов'язання з множинністю осіб

У кожному зобов'язанні беруть участь боржник і кредитор. Але це не означає, що число учасників усякого зобов'язання вичерпується двома особами. По-перше, кількість кредиторів і боржників у конкретному зобов'язанні не обмежується, що веде до появи зобов'язань з множинністю осіб (боржників або (і) кредиторів). По-друге, в деяких зобов'язаннях крім боржника і кредитора беруть участь інші суб'єкти - треті особи. У таких ситуаціях мова йде про зобов'язання за участю третіх осіб. Нарешті, по-третє, в більшості випадків є можливість заміни беруть участь у конкретних зобов'язання боржників і кредиторів іншими суб'єктами, тобто зміни осіб у зобов'язаннях. Таким чином, зобов'язання можуть відрізнятися і за своїм суб'єктним складом.
Зобов'язання з множинністю осіб виникають у випадках участі на стороні боржника, або на стороні кредитора, або з обох сторін конкретного зобов'язання не одного, а кількох осіб (п. 1 ст. 308 ЦК). Якщо, наприклад, три брата - спадкоємці власника будинку продають перейшов до них за заповітом будинок подружжю-набувачам, то в зобов'язанні купівлі-продажу даного будинку має місце множинність осіб як на стороні продавця, так і на боці покупця.
Оскільки роль боржника у зобов'язанні зводиться до виконання ним свого обов'язку (боргу), він розглядається як пасивна боку, а множинність боржників у конкретному зобов'язанні іменується пасивною. Кредитор у зобов'язанні вимагає його виконання, будучи активною стороною, а множинність кредиторів називається тому активною. Якщо ж у зобов'язанні одночасно беруть участь і кілька боржників, і кілька кредиторів, прийнято говорити про змішану множинності осіб. Зобов'язання з множинністю боржників або (і) кредиторів можуть бути:
- пайовими;
- солідарними;
- субсидіарними.
Зобов'язання з множинністю осіб передбачаються (і зазвичай є) пайовими. У таких зобов'язаннях кожен із кредиторів має право вимагати виконання, а кожен з боржників повинен виконати зобов'язання в рівній частці з іншими, якщо тільки інше розподіл часток прямо не випливає із закону, іншого правового акта чи умов конкретного зобов'язання (ст. 321 ЦК). Прикладом пайових зобов'язань є зобов'язання учасників простого або повного товариства, що виникли на основі укладених ними договорів про спільну діяльність або установчих (СР п. 2 ст. 1042 та п. 2 ст. 70 ЦК). Часткові зобов'язання можуть бути як активними або пасивними, так і змішаними.
Іншу, більш складну різновид зобов'язань з множинністю осіб складають солідарні зобов'язання (від лат. Solidus - повний, цілий). Солідарні зобов'язання характеризуються неделимостью боргу (в пасивному солідарному зобов'язанні), права вимоги (в активному солідарному зобов'язанні) або того й іншого (у змішаному солідарному зобов'язанні).
За наявності найбільш часто зустрічається солідарної обов'язки кількох боржників перед кредитором (пасивне зобов'язання) останній має право вимагати її виконання як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо, причому як в цілому, так і в частині боргу (п. 1 ст. 323 ЦК). Практично це означає, що, наприклад, грошовий борг кількох солідарних боржників цілком або в основній частині може бути витребуваний кредитором лише з одного з них (як правило, найбільш заможного) навіть у випадку, якщо його участь в утворенні боргу було мінімальним. Більш того, кредитор, який не отримав повного задоволення від одного з солідарних боржників, має право в такому ж порядку вимагати недоотримане від інших боржників, які залишаються зобов'язаними перед ним до тих пір, поки зобов'язання не буде виконано повністю (п. 2 ст. 323 ЦК) .
Отримавши виконання від одного або декількох найбільш забезпечених боржників, кредитор надає їм можливість далі розраховуватися з іншими співборжників. Механізм ж цих розрахунків такий, що не гарантує виконав зобов'язання боржника навіть часткове повернення боргу іншими співборжників. Справа в тому, що при повному виконанні солідарного зобов'язання одним з співборжників воно вважається такою, що припинилася і інші боржники звільняються від виконання кредиторові. Замість цього між ними і виконав зобов'язання боржником виникає пайову зобов'язання, в якому останній займає місце кредитора. Він отримує право вимагати виконання з колишніх содолжников (у рівних долях), за вирахуванням частки, що падає на нього самого. Але при цьому несплачене одним з співборжників боржникові, який виконав солідарний обов'язок, падає в рівній частці на нього і на інших боржників (п. 2 ст. 325 ЦК). Інакше кажучи, який виконав солідарне зобов'язання боржник, по суті, несе ще й ризик невиконання зобов'язання іншими співборжників (1).
---
(1) Так, по одній з кримінальних справ за розкрадання державного майна були засуджені три особи. Одне з них, уплатившее найбільшу суму у відшкодування збитку, звернулося до суду з заявою про припинення стягнення з нього, посилаючись на те, що інший співучасник відшкодував набагато меншу суму, а третій взагалі відмовився від відшкодування. У задоволенні вимоги було обгрунтовано відмовлено, бо всі співучасники залишаються зобов'язаними до повного відшкодування збитку, який міг бути повністю стягнуто і з одного заявника (див.: БВС РРФСР. 1981. N 11. С. 6). Але і в такому випадку останній зміг би вимагати з інших співучасників по 1/3 суми боргу, а при відмові одного з них - стягнути з іншого ще лише 1/6 загальної суми.
Ясно, що такі зобов'язання вельми вигідні кредиторам, тому що істотно підвищують їх можливості повного задоволення своїх вимог. Але вони значно погіршують становище боржників, кожний з яких незалежно від підстав і реального розміру своєї участі в солідарному зобов'язанні може бути зобов'язаний до його повного виконання. Тому солідарні зобов'язання виникають лише у виняткових випадках, прямо передбачених договором або законом (п. 1 ст. 322 ЦК). Так, солідарними передбачаються обов'язки кількох боржників, як і права кількох кредиторів у зобов'язанні, пов'язаному із здійсненням підприємницької діяльності (п. 2 ст. 322 ЦК). В силу вказівок закону солідарні зобов'язання виникають при неподільності предмета зобов'язання (наприклад, при відчуженні належить подружжю автомобіля); у відносинах поруки (п. 1 ст. 363 ЦК); в учасників повного товариства за зобов'язаннями цього товариства (п. 1 ст. 75 ГК ), а в учасників простого товариства - за спільними зобов'язаннями, які виникли не з товариського договору (абз. 2 п. 1 ст. 1047 ЦК); при спільному страхуванні одного об'єкта за одним договором кількома страховиками (ст. 953 ЦК); в осіб, спільно заподіяли майнову шкоду (ч. 1 ст. 1080 ЦК), і в деяких інших ситуаціях.
У більшості випадків у форму пасивних солідарних зобов'язань, по суті, наділяється цивільно-правова відповідальність. Невипадково п. 1 ст. 322 ЦК прямо ототожнює солідарну обов'язок і солідарну відповідальність (1).
---
(1) Детальніше про солідарну і часткової відповідальності див. § 1 гл. 16 т. I цього підручника.
При солідарності вимог (в активному солідарному зобов'язанні) будь-який з сокредиторов право пред'явити до боржника вимогу в повному обсязі, а до моменту пред'явлення такої вимоги боржник має право виконати зобов'язання повністю будь-якого з сокредиторов (п. 1 ст. 326 ЦК), маючи, таким чином, право вибору. Прикладом такого зобов'язання може служити обов'язок по оплаті оренди частини будинку, що належить декільком співвласникам-орендодавцям.
Повне виконання зобов'язання боржником одному з солідарних кредиторів звільняє боржника від виконання іншим Співкредитора і припиняє дане зобов'язання. Одержав виконання кредитор зобов'язаний відшкодувати іншим Співкредитора належні їм частки, які передбачаються рівними (п. 4 ст. 326 ЦК). Іншими словами, в цьому випадку виникає пайову зобов'язання отримав виконання кредитора (що стає боржником) перед рештою Співкредитора.
Якщо окремі учасники солідарних зобов'язань (як пасивних, так і активних) пов'язані один з одним додатковими відносинами, в яких не беруть участь інші суб'єкти цих зобов'язань, такі відносини пов'язують тільки цих учасників. Наприклад, один з співборжників може домовитися з кредитором про відстрочку виконання або один з сокредиторов може надати таку відстрочку боржникові. У таких ситуаціях інші содолжников не має права посилатися на відстрочку, надану одному з них, а боржник не має права протиставляти заперечення про відстрочення, погодженої з одним із кредиторів, іншому Співкредитора (ст. 324, п. 2 ст. 326 ЦК).
Змішані солідарні зобов'язання поєднують активні і пасивні солідарні зобов'язання, тобто характеризуються множинністю пов'язаних солідарними відносинами осіб як на стороні кредитора, так і на стороні боржника. Наприклад, при купівлі майна одними подружжям у інших виникають взаємні зобов'язання щодо сплати покупної ціни і передачі проданої речі, в яких за загальним правилом кожен з учасників виступає і як солідарного боржника, і в якості солідарного кредитора. До таких складним зобов'язаннями відповідно застосовуються правила про активних і пасивних солідарних зобов'язаннях.
Самостійну різновид зобов'язань з множинністю осіб складають субсидіарні (додаткові, запасні) зобов'язання. Законом, іншими правовими актами або договором може бути передбачено, що при незадоволенні вимоги кредитора основним боржником воно може бути пред'явлено в неисполненной частини іншому (субсидиарному, додатковому) боржнику (п. 1 ст. 399 ЦК). Наприклад, у основного (материнського) товариства виникає субсидіарна обов'язок з оплати боргів його дочірньої компанії у разі банкрутства останньої з вини материнського товариства (абз. 3 п. 2 ст. 105 ЦК).
Отже, субсидіарні зобов'язання мають місце при множинності осіб на стороні боржника, тобто можуть бути або пасивними, або змішаними. Від часткових і солідарних зобов'язань вони відрізняються неможливістю для кредитора пред'явити вимогу про виконання повністю або в частині відразу ж до субсидиарному боржнику, минаючи основного. Більш того, субсидіарну обов'язок зовсім не виникає за наявності можливості у кредитора задовольнити свою вимогу шляхом заліку зустрічної однорідної вимоги до основного боржника або стягнення з нього коштів у безспірному порядку (п. 2 ст. 399 ЦК).
Субсидіарний боржник до виконання зобов'язання зобов'язаний попередити основного боржника про пред'явленому до нього кредитором вимозі або залучити основного боржника до участі у судовій справі. Тоді основний боржник зможе висунути проти вимог кредитора наявні у нього заперечення (наприклад, про недійсність зобов'язання, закінчення по ньому позовної давності і т.д.), про які не завжди обізнаний субсидіарний боржник. В іншому випадку ці заперечення основний боржник має право висунути проти субсидіарного боржника при пред'явленні до нього останнім вимоги про відшкодування виконаного ним кредитору (п. 3 ст. 399 ЦК).
Субсидіарне зобов'язання, подібно пасивному солідарному зобов'язанню, також являє собою різновид (форму) цивільно-правової відповідальності: або за дії основного боржника, тобто за чужу провину (наприклад, у разі відповідальності власника майна установи за боргами останнього на підставі п. 2 ст. 120 ЦК), або за власні упущення (наприклад, у разі відповідальності батьків за шкоду, заподіяну їх неповнолітніми дітьми на підставі правил п. 2 ст. 1074 та ст. 1075 ЦК) (1). Саме тому правила про субсидіарних зобов'язаннях віднесені законом до главу, присвячену відповідальності за порушення зобов'язань.
---
(1) Детальніше про субсидіарну відповідальність і її різновидах див. § 1 гл. 16 т. I цього підручника.
У сучасній літературі відповідальність поручителя, у тому числі і субсидіарну (ст. 363 ЦК), нерідко розглядається в якості виконання обов'язку, що виникла для поручителя з укладеного ним договору. При цьому вказується, що при іншому трактуванні поручительства виключається можливість залучення поручителя до відповідальності перед кредитором за власні упущення (наприклад, за допущену ним самим прострочення) (1). Навряд чи, однак, відповідальність поручителя становить виключення з числа інших субсидіарних зобов'язань, тим більше що й вона виникає не тільки з договору, але і у випадках, передбачених законом (наприклад, ч. 2 ст. 532 ЦК), причому завжди лише за наявності правопорушення (допущеного основним боржником). Саме тому, що всяке субсидиарное зобов'язання є формою цивільно-правової відповідальності, будь субсидіарний боржник, а не тільки поручитель відповідає перед кредитором і за власні упущення. В іншому випадку субсидіарнавідповідальність як особливий різновид цивільно-правової відповідальності взагалі зникає.
---
КонсультантПлюс: примітка.
Монографія М.І. Брагінського, В.В. Витрянского "Договірне право. Загальні положення" (Книга 1) включена до інформаційного банку відповідно до публікації - Статут, 2001 (видання 3-е, стереотипне).
  (1) Див: Брагінський М.І., Витрянский В.В. Договірне право. Книга перша. Загальні положення. Вид. 2-е. М., 1999. С. 576. 
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "1. Зобов'язання з множинністю осіб"
  1.  § 3. Виконання зобов'язань
      зобов'язань. Особливості правової регламентації відносин, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності, відображені в нормах, присвячених зобов'язального права і, зокрема, виконанню зобов'язань. Цивільний кодекс Російської Федерації закріплює єдиний принцип виконання зобов'язань - належне виконання. Його суть полягає в тому, що зобов'язання повинні виконуватися
  2.  § 2. Суб'єкти виконання зобов'язань
      зобов'язання належним особою. За загальним правилом виконання повинно бути здійснено боржником - стороною в зобов'язанні. Однак у більшості випадків кредитору байдуже, хто надасть йому відповідне майнове благо * (1204). Враховуючи це, закон закріплює можливість виконання зобов'язання за боржника третьою особою. Залучення до виконання третьої особи - покладання виконання
  3.  Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      зобов'язання перед людством 20. EX AEQUO ET BONO [екс АКВО пов боно] - по справедливості і доброї совісті 21. EX OFFICIO [екс оффіцій] - за посадою, з обов'язку 22. EX SITU [екс ситу] - поза місцем знаходження 23. HABEAS CORPUS [хабеас корпус] - початкові слова закону про недоторканність особи, прийнятого англійським парламентом в 1679 р.; позначення судового наказу,
  4.  § 5. Відповідальність за шкоду, заподіяну неповнолітніми і недієздатними особами
      зобов'язанню можуть нести лише особи, здатні керувати своїми діями і правильно оцінювати їх можливі наслідки. Така здатність з'являється у громадян згідно з чинним цивільним законодавством лише з 14 років. Особи, які не досягли цього віку (малолітні), визнані законом неделіктоспособнимі. Проте ту шкоду, що заподіюється малолітніми, підлягає відшкодуванню. У
  5.  ПРОГРАМА КУРСУ "ГРОМАДЯНСЬКЕ ПРАВО"
      зобов'язальних і виняткових відносин. Поняття і види немайнових відносин, регульованих цивільним правом. Цивільно-правовий метод регулювання суспільних відносин. Функції цивільного права. Принципи цивільного (приватного) права. Система цивільного права. Визначення цивільного права як правової галузі. Тема 3. Цивільне право як наука і навчальна
  6.  3. Умови виконання зобов'язань
      зобов'язання, відносяться вимоги, пропоновані до суб'єкта і предмету виконання, а також до терміну, місця і способу виконання. Такі умови зазвичай закріплюються диспозитивними нормами закону, що дає можливість його учасникам обрати конкретний варіант виконання зобов'язання, найбільшою мірою відповідає їх інтересам. Суб'єктом виконання зобов'язання є боржник. Зазвичай
  7.  2. Договір перевезення вантажу в прямому змішаному сполученні
      зобов'язань, що випливають з договору перевезення, на треті особи - інші транспортні організації, у тому числі що належать до інших видів транспорту (п. 1 ст. 313 ЦК). Останні зобов'язані виконати ці зобов'язання в силу прямих вказівок транспортного законодавства, а порядок виконання визначається угодами між організаціями різних видів транспорту (ст. 788 ЦК). Розподіл
  8.  3. Зобов'язання по сострахованию
      зобов'язань по страхуванню займають сострахование, подвійне страхування і перестрахування, в яких беруть участь кілька страховиків. Співстрахування - страхування одного і того ж об'єкта страхування спільно кількома страховиками, що оформляється одним договором страхування (ст. 953 ЦК, ст. 12 Закону про організацію страхової справи). Права та обов'язки кожного з співстраховиків можуть бути
  9.  5. Договір і треті особи
      зобов'язання є договір, але не між відповідачем (боржником) та потерпілим ... а між відповідачем та шкідником. Змістом зобов'язання при страхуванні цивільної відповідальності, як і при зобов'язаннях, що виникають з недозволених дій, є відшкодування збитку ". До другої групи віднесені операції, укладені третьою особою - представником. До третьої - порушення відповідачем
  10.  1. Виконання договору
      зобов'язань "(гл. 22). Крім того, саме виконанню договірних зобов'язань присвячена основна маса спеціальних норм, які містяться в главах про окремі типи договорів. Виконання договору виражається у вчиненні або утриманні від вчинення дій, які складають його предмет. При оцінці виконання враховується , чи було вчинено дію, а якщо так, - то яким чином. У першому