Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Колектив авторів. Питання та відповіді до державного іспиту з цивільного права 2012 рік, 2012 - перейти до змісту підручника

Підстави припинення договору простого товариства

. Поряд із загальними підставами припинення зобов'язань гл. 55 ЦК встановлює спеціальні підстави припинення договору простого товариства, наявність яких зумовлена ??фідуціарні характером взаємовідносин сторін. Враховуючи сказане, підстави припинення договору простого товариства можна умовно розділити на наступні чотири групи:
1) підстави, пов'язані з такою втратою хоча б одним з товаришів правосуб'єктності, яка позбавляє його можливості самостійно брати участь у цивільному обороті. Зокрема, мова йде: а) про оголошення кого з товаришів недієздатним, обмежено дієздатним або безвісно відсутнім; б) смерті товариша або ліквідації чи реорганізації бере участь у договорі юридичної особи (абз. 4 п. 1 ст. 1050 ЦК);
2) підстави, пов'язані з погіршенням фінансового становища хоча б одного з товаришів, яке може бути обумовлене як: а) оголошенням товариша неспроможним (банкрутом) (абз. 3 п. 1 ст. 1050 ЦК), так і б) виділом частки товариша у спільному майні відповідно до правил ст. 255 ГК на вимогу його кредитора (ст. 1049 ЦК);
3) підстави, пов'язані з виходом хоча б одного товариша з безстрокового договору або договору, укладеного на визначений строк або з зазначенням мети як отменітельного умови. Зокрема, відмову від безстрокового договору визнається правомірним дією і можливий у будь-який час на основі відповідної заяви товариша, зробленого не пізніше ніж за три місяці до передбачуваного виходу з договору (ст. 1051 ЦК). За змістом закону строк повідомлення може бути тільки збільшений договором, але не зменшений. Будь-які угоди, що обмежують право товариша на відмову від безстрокового договору, є нікчемною.
У свою чергу, вихід з строкового договору до закінчення терміну або досягнення мети визнається порушенням (зрозуміло, якщо вимога про розірвання договору не обумовлено невиконанням або неналежним виконанням договору іншими товаришами або істотною зміною обставин) і тому тягне виникнення у товариша обов'язку виплатити штрафні санкції, якщо вони передбачені договором, та / або відшкодувати іншим учасникам договору завдані такою відмовою збитки в повному обсязі на основі загальних положень цивільного законодавства * (948). Винятком з цього правила про розмір відшкодування є відмова від договору з поважної причини, коли товариш зобов'язаний відшкодувати іншим учасникам збитки тільки у розмірі реального збитку (ст. 1052 ЦК). Однак поняття поважної причини є оціночним, оскільки не розкривається в гол. 55 ГК. Разом з тим, оскільки достроковий відмова від строкового договору зазвичай визнається дією неправомірним, остільки поважними повинні визнаватися лише ті обставини, що не залежать від волі товариша і не могли передбачатися з урахуванням презумпції розумності та добросовісності всіх учасників цивільного обороту (наприклад, хвороба, з- за якої товариш не може брати участь у спільній діяльності) * (949);
4) інші правомірні підстави припинення договору простого товариства, зокрема, у зв'язку з досягненням мети, закінченням строку або настанням інших прекращающих зобов'язання обставин, передбачених загальними положеннями цивільного законодавства (гл. 26, 29 ЦК).
У разі виникнення зазначених вище обставин договір простого товариства за загальним правилом автоматично припиняється. При цьому відносно перших трьох груп підстав момент припинення договору цілком може, як видається, або фактично збігатися з виникненням в реальності підстав припинення договору, або, якщо це передбачено договором, бути обумовленим відповідним волевиявленням інших товаришів. Пояснюється це тим, що перші три групи підстав пов'язані з суб'єктним складом договору простого товариства (і в цьому сенсі ці підстави відносні за своїм характером) і діють лише у випадку, якщо договором простого товариства або наступною угодою не передбачено збереження договору щодо інших учасників , у тому числі з заміщенням померлого товариша (ліквідованої або реорганізованої юридичної особи) його спадкоємцями (правонаступниками). Подібне законодавче регулювання логічно і враховує довірчий характер взаємовідносин товаришів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Підстави припинення договору простого товариства "
  1. § 10. Просте товариство
    Договір простого товариства є різновидом загальної групи договорів про спільну діяльність. Гол. 55 ГК вперше докладно регламентує цей вид договорів. За договором простого товариства двоє чи кілька осіб (товаришів) зобов'язуються з'єднати свої внески і спільно діяти без утворення юридичної особи для отримання прибутку або досягнення іншої не суперечить закону мети.
  2. § 5. Припинення договору простого товариства
    Підстави припинення договору простого товариства. Поряд із загальними підставами припинення зобов'язань гл. 55 ЦК встановлює спеціальні підстави припинення договору простого товариства, наявність яких зумовлена ??фідуціарні характером взаємовідносин сторін. Враховуючи сказане, підстави припинення договору простого товариства можна умовно розділити на наступні чотири групи:
  3. 1. Підстави зміни та припинення договору простого товариства
    Договір простого товариства може бути змінений відповідно до загальних правил (ст. ст. 450, 451 ЦК РФ). Припинення договору простого товариства може мати місце внаслідок його розірвання. Підставами для розірвання договору можуть послужити обставини, зазначені в п. 2 ст. 450 ГК. Крім того, відповідно до ст. 1052 ЦК учасник договору простого товариства, укладеного з
  4. 10. Припинення договору простого товариства
    Глава 55 ЦК містить спеціальні по відношенню до гол. 29 ГК ("Зміна та розірвання договору") правила, які стосуються договору простого товариства. Загальні підстави, порядок та наслідки припинення договору простого товариства визначені у ст. 1050 ЦК. У цій статті міститься сім підстав припинення договору. Певну їх угруповання запропонував, маючи на увазі цю статтю, А.Б. Савельєв:
  5. § 1. Поняття комерційного права
    Підприємницька діяльність і відносини, регульовані комерційним правом. Відродження комерційного права в Росії нерозривно пов'язане з її переходом до ринкової економіки. На рубежі 80-90-х років відбулися глибокі зміни у правовому регулюванні економічної діяльності. Було легалізовано підприємництво. Відносини, що є предметом цивільно-правового регулювання,
  6. § 3. Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю
    Товариство з обмеженою відповідальністю (далі по тексту - ТОВ) на сьогодні можна назвати, мабуть, однією з найбільш поширених форм організації підприємницької діяльності. Воно є спеціальною формою об'єднання засновниками їх можливостей і засобів шляхом утворення нової юридичної особи, хоча визначальним для товариства з обмеженою відповідальністю є об'єднання
  7. § 4. Акціонерні товариства
    Акціонерним товариством (далі по тексту - АТ) визнається комерційна організація, статутний капітал якої розділений на певну кількість акцій. Найбільш загальні норми про статус АТ містить Цивільний кодекс, визначаючи в гол. 4 його поняття, основні риси і встановлюючи основні гарантії прав акціонерів і кредиторів товариства. Більш детальна регламентація статусу акціонерних товариств є
  8. § 9. Комерційна концесія
    Поняття договору комерційної концесії. Традиційно поняття концесія (від латинського concessio - дозвіл) вживалося як договору, укладеного державою з приватним підприємцем, як правило іноземною фірмою, на експлуатацію промислових підприємств або земельних ділянок. Сьогодні йому надано зовсім інший зміст. Відповідно до ст. 1027 ЦК за даним договором одна
  9. § 1. Загальні положення
    Завдання правового захисту підприємництва. Здійснюючи правове регулювання суспільних відносин, що складаються в процесі підприємницької діяльності, держава має реалізувати три взаємопов'язані між собою функції: по-перше, визначити основні риси та елементи змісту комерційних правовідносин, тобто виконати конструктивне або творче регулювання, по-друге,
  10. § 3. Розгляд економічних спорів арбітражними судами
    Система і функції арбітражних судів. У судову систему Російської Федерації входять згідно Закону «Про судову систему Російської Федерації» спеціалізовані судові установи - Федеральні арбітражні суди. [1] У п. 2 ст. 118 Конституції Російської Федерації не виділено як самостійного виду судового процесу арбітражне судочинство. Отже, з точки зору