Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Колектив авторів. Питання та відповіді до державного іспиту з цивільного права 2012 рік, 2012 - перейти до змісту підручника

Відповідальність товаришів у внутрішніх відносинах

. Глава 55 ЦК не містить спеціальних правил про несення товаришами відповідальності один перед одним за невиконання або неналежне виконання обов'язків у рамках договору простого товариства. Тому, якщо інше прямо не передбачено договором, застосовуються загальні положення цивільного законодавства: кожен товариш в пайовому порядку самостійно несе відповідальність за рахунок власного майна перед всіма іншими учасниками договору незалежно від розміру вкладу. Виняток з цього правила, коли відшкодуванню підлягає лише реальний збиток, встановлено для випадків дострокового відмови товариша від договору, укладеного із зазначенням строку або зазначенням мети як отменітельного умови (ст. 1052 ЦК).
При цьому несення відповідальності необхідно відрізняти від участі кожного товариша в покритті загальних витрат і збитків, яке здійснюється за загальним правилом пропорційно вартості вкладу (ст. 1046 ЦК) за рахунок загального майна, а в разі його нестачі - власного майна учасників договору і входить у зміст договору простого товариства (інакше кажучи, відноситься до належного виконання договору, а не до його порушення).
Відповідальність товаришів у зовнішніх відносинах. Порядок несення товаришами відповідальності перед третіми особами (в першу чергу - за рахунок загального майна, а при його нестачі - за рахунок власного майна кожного товариша) залежить від: а) виду простого товариства і б) підстав виникнення зобов'язань.
Так, в комерційних товариствах за всіма спільними зобов'язаннями товариші відповідають солідарно як за договірними, так і по поза-договірним зобов'язанням (п. 2 ст. 1047 ЦК). Це означає, що третя особа (кредитор) має право звернутися зі своїми вимогами не тільки до всіх одночасно товаришам, але й лише до одного або декількох з них (див. також ст. 323 ЦК). Після задоволення таких вимог залучені до відповідальності товариші зможуть пред'явити регресні вимоги до інших учасників договору простого товариства в обсязі, пропорційному вартості вкладів відповідних товаришів у спільну справу.
Якщо договір простого товариства носить некомерційний характер, то відповідальність за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань товариші несуть в пайовому порядку, відповідаючи всім своїм майном, але пропорційно вартості внеску в загальну справу. З цього випливає, що кредитор не має права вимагати від одного або навіть декількох товаришів погашення боргу в повному обсязі. Навпаки, за спільними зобов'язаннями внедоговорного характеру всі товариші несуть відповідальність солідарно.
Крім того, раніше вказувалося на те, що цілком допустима ситуація, коли просте товариство здійснює діяльність як підприємницького, так і непідприємницького характеру. За змістом закону в цьому випадку порядок несення товаришами відповідальності в кожному окремому випадку визначається відповідно правилами про комерційні і некомерційні товариствах залежно від того, в рамках якої діяльності (комерційної або некомерційної) виникло зобов'язання * (946).
У разі укладення негласного договору простого товариства відповідальність перед третьою особою несе самостійно лише той товариш, який є безпосередньо стороною виниклого договірного або внедоговорного зобов'язання (пояснюється це тим, що існування договору простого товариства не розкривається для третіх осіб - п. 1 ст. 1054 ЦК). Після задоволення зазначених вимог такий товариш має право пред'явити регресні вимоги до всіх іншим учасникам негласного товариства, які несуть перед ним відповідальність у пайовому порядку, якщо тільки договором прямо не встановлений солідарний порядок несення відповідальності * (947).
Відповідальність товаришів при припиненні договору простого товариства. Дострокове припинення договору простого товариства змінює вказаний вище порядок несення відповідальності у зовнішніх відносинах такий спосіб.
По-перше, дострокове припинення договору простого товариства для всіх його учасників тягне трансформацію часткової відповідальності в солідарну по всіх невиконаним на момент припинення договору договірним зобов'язанням в рамках некомерційного договору простого товариства (абз. 2 п. 2 ст. 1050 ЦК).
По-друге, якщо договір достроково припиняє свою дію тільки відносно того учасника, який заявив про відмову від подальшої участі в договорі або про його розірвання, то товариш, щодо якої дія договору припинилося, відповідає перед усіма третіми особами за зобов'язаннями, що виникли в період його участі в договорі, так, як якщо б договір простого товариства продовжував діяти (ст. 1053 ЦК).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Відповідальність товаришів у внутрішніх відносинах "
  1. § 4. Відповідальність за договором простого товариства
    Загальні положення про відповідальність. Підстави притягнення товаришів до відповідальності спеціально не врегульовані гл. 55 ГК. Тому питання про наявність складу цивільного правопорушення (договірного або внедоговорного характеру) вирішується на основі загальних положень цивільного законодавства (ст. 401, 1059 ЦК). Разом з тим істота переслідуваних цілей у процесі здійснення спільної
  2. § 2. Повні і командитні товариства
    Повні товариства. В основі створення повного товариства лежить інтерес декількох фізичних або юридичних осіб об'єднатися для ведення спільної діяльності, об'єднати при цьому свій капітал, утворюючи самостійний суб'єкт комерційних відносин. Слід звернути особливу увагу на ту обставину, що відповідно до нового цивільного законодавства повне товариство є
  3. § 1. Сутність юридичної особи. Основи побудови та система юридичних осіб
    Феномен юридичної особи. Крім громадян (фізичних осіб), учасниками цивільних правовідносин можуть бути різні правосуб'єктності організації (особи юридичні). На різних історичних етапах вчені по-різному визначали сутність юридичної особи, а законодавець висловлював неоднозначне до нього ставлення, специфічно окреслював коло юридичних осіб, визначав їх види і правоздатність,
  4. § 1. Повне товариство
    Загальні положення. Повним визнається товариство, учасники якого відповідно до укладеного договору займаються підприємництвом від імені товариства і несуть відповідальність за його зобов'язаннями належним їм майном (п. 1 ст. 69 ГК) * (235). Відносно товариства діють три категорії норм гл. 4 ГК: спеціальні норми підпункту 2 § 2 (ст. 69-81); норми підпункту 1 § 2,
  5. § 3. Виробничий кооператив (артіль)
    Загальні положення. Виробничий кооператив (артіль) * (255) - добровільне об'єднання громадян на основі членства для спільної виробничої або іншої господарської діяльності (виробництво, переробка, збут промислової, сільськогосподарської та іншої продукції, виконання робіт, торгівля, побутове обслуговування, надання інших послуг), заснованої на їх особистій трудовій і іншій участі й
  6. § 2. Поняття права власності
    Загальні положення. Ми не знайдемо визначення права власності в чинному законодавстві. Для досягнення цієї мети слід самим, в доктринальному порядку, відшукати родові ознаки, притаманні праву власності як речовому праву, і видообразующие ознаки, що відрізняють його від інших речових прав. Звичайно, на пам'ять приходить попередження римських юристів: "Всяка дефініція в цивільному праві
  7. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклої пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
  8. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    1. Ad hoc [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. Ad referendum [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A fortiori [ а фортіорі] - тим більше 4. A posteriori [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A priori [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. Bona fide [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. Causa [кауза] -
  9. § 3. Особливості успадкування та іншого посмертного переходу окремих видів майна
    Спадкування прав участі (членства) в юридичних особах. Оскільки громадяни можуть бути засновниками (учасниками) юридичних осіб, логічним є запитання про можливість успадкування права участі (членства) померлого до тих чи інших правосуб'єктності організації. Відповідь на нього залежить від самої організації і особливостей її пристрою (організаційно-правової форми). У тих організаціях, щодо яких
  10. 1. Ознаки юридичної особи
    Російське цивільне законодавство закріплює обов'язкові ознаки юридичної особи, сукупність яких дає можливість засновникам володіє такими ознаками організації ставити перед державою питання про визнання її самостійним суб'єктом цивільних правовідносин. До числа таких ознак відносяться (п. 1 ст. 48 ЦК): 1) організаційна єдність; 2) майнова
© 2014-2020  yport.inf.ua