|
. Господарське товариство може мати статус дочірнього щодо іншої - основний (материнської) - організації, якій, у свою чергу, може бути лише господарське товариство або спілку (відповідно нею не може бути юридична особа іншої організаційно-правової форми, наприклад виробничий кооператив або фізична особа) (п. 1 ст. 105 ЦК). Між основним суспільством (товариством) і дочірнім суспільством має бути зв'язок, яка дозволяла б першим на законних підставах впливати на рішення, що приймаються другим. У числі найбільш імовірних і поширених підстав такого "впливу "закон називає: а) переважна участь основного суспільства (товариства) у статутному капіталі дочірнього суспільства і б) договір між основним суспільством (товариством) і дочірнім суспільством. Точна величина переважання основного суспільства (товариства) у статутному капіталі дочірнього суспільства законом не розкривається, а тому в кожному конкретному випадку може бути індивідуальною (виходячи з числа учасників і розмірів їх часток або числа акцій, у тому числі їх категорії). Не розкривається і істота зазначеного договору (тому таким договором може бути як спеціалізований договір з керуючою організацією - абз. 3 п. 1 ст. 69 Закону про АТ, так і будь-який інший разовий договір, наприклад на надання послуг). Примітно також, що закон говорить і про іншої можливості основного суспільства (товариства) впливати на дочірнє товариство, тобто залишає даний перелік відкритим, що дозволяє говорити про наявність у товариства дочірнього статусу та в інших випадках (у тому числі в будь-якому одиничному випадку).
Закон встановлює три правових наслідки визнання суспільства дочірнім.
1. Згідно абз. 2 п. 2 ст. 105 ГК основне товариство (товариство) та дочірнє товариство несуть солідарну відповідальність за тими угодами, які дочірнє товариство уклало на виконання обов'язкових для нього вказівок з боку основного суспільства (товариства). Така солідарна відповідальність можлива тільки в умовах виконання дочірнім товариством обов'язкових для нього вказівок з боку основного суспільства (товариства), тобто вказівок, які неможливо не виконати. Право основного суспільства (товариства) давати дочірньому суспільству обов'язкові для виконання вказівки має бути передбачено в статуті дочірнього товариства або в договорі з ним, в іншому випадку вказівки основного суспільства (товариства) не рахуються обов'язковими (абз. 2 п. 3 ст. 6 Закону про АТ). У свою чергу, солідарний характер даної відповідальності дає можливість кредиторам залучити до неї основне товариство (товариство) безпосередньо, тобто без залучення дочірнього товариства (ст. 323 ЦК), а оскільки мова йде про відповідальність у зв'язку із здійсненням підприємницької діяльності, вона може бути покладена на основне товариство (товариство) незалежно від його вини (див. п. 3 ст. 401 ЦК).
2. Згідно абз. 2 п. 2 ст. 105 ГК основне товариство (товариство) несе субсидіарну відповідальність за боргами дочірнього товариства за винному доведенні його до банкрутства (ст. 65 ЦК), а згідно абз. 3 п. 3 ст. 6 Закону про АТ - тільки в тому випадку, якщо доведення до банкрутства було завідомим (тобто умисним). Дане правило Закону про АТ (до речі, в ст. 6 Закону про ТОВ нічого подібного немає) явно суперечить ЦК і необгрунтовано обмежує випадки субсидіарної відповідальності основного суспільства (товариства).
3. Згідно п. 3 ст. 105 ЦК учасники (акціонери) дочірнього товариства, будучи зацікавленими особами, має право вимагати відшкодування основним суспільством (товариством) збитків, завданих з його вини дочірньому суспільству (тобто бути позивачами). Дане правило є диспозитивним і застосовується, якщо інше не встановлено законами про господарські товариства. Закон про ТОВ не встановлює іншого, а ось правило абз. 4 п. 3 ст. 6 Закону про АТ передбачає відповідальність основного суспільства (товариства) немає за всякі винні збитки, завдані дочірньому суспільству, а тільки за збитки, завдані свідомо (тобто навмисне).
Господарське товариство може мати статус залежного щодо іншої - переважної, що бере участь - організації, якій, у свою чергу, може бути лише господарське товариство (відповідно нею не може бути фізична особа або юридична особа іншої організаційно-правової форми, зокрема господарське товариство, яке може впливати на визнання суспільства дочірнім, - порівн. п. 1 ст. 105 ЦК). Закон встановлює єдине і конкретне підставу визнання за товариством статусу залежного: суспільство є залежним щодо іншого суспільства, якщо останнє має більше 20% його голосуючих акцій або 20% в його статутному капіталі.
Закон встановлює два правових наслідки визнання суспільства залежним:
суспільство, яке придбало більше 20% голосуючих акцій або 20% статутного капіталу іншого товариства, повинно негайно опублікувати інформацію про це для третіх осіб (п. 2 ст. 106 ЦК);
обмеження (межі) участі одного суспільства в капіталі іншого, а також їх взаємної участі в капіталах один одного визначаються законом (п. 3 ст. 106 ЦК). Це правило існує головним чином в антимонопольних цілях для обмеження процесів капіталізації і, таким чином, забезпечення реальних корпоративних прав усіх учасників господарських товариств, особливо дрібних.
|
- § 7. Дочірні та залежні господарські товариства
особливості
- § 4. Акціонерні товариства
особливості закритих товариств є досить жорстка система колективного внутрішнього контролю над складом учасників товариства і числом належних їм часток (акцій). Для цього законодавець встановлює правило про переважної купівлі акцій товариства. Це правило наказує вибуває учаснику товариства спочатку запропонувати свої акції залишилися членам, і тільки потім, якщо вони від них
- § 6. Державні і муніципальні підприємства
особливостям унітарних підприємств Такі підприємства є єдиною формою одноосібного підприємництва, тобто ведення бізнесу одним підприємцем із створенням юридичної особи. Інших форм індивідуальних підприємств не існує. По-друге, слід звернути увагу на те, що сам термін «підприємство», як суб'єкт цивільних правовідносин, використовується в ГК тільки стосовно
- § 1. Банківська система. Правове становище кредитних організацій
особливості. Крім тих операцій, які Законом віднесені до банківських операцій, кредитні організації можуть здійснювати й інші, небанківські, операції. Останні, як випливає із змісту ч. 2 ст. 5 Федерального закону «Про банки і банківську діяльність», можуть бути зведені до наступних двох груп. Перша - це операції, які не є банківськими, але тісно з ними пов'язані і типові для
- § 4. Особливості правового становища підприємств з іноземними інвестиціями
особливостей їх статусу. Відповідно згадані постанови Уряду СРСР (як і вийшли за тим союзні нор-нормативну акти) передбачали цілий ряд пільг для спільних підприємств (головним чином, у сфері оподаткування). Проте в подальшому по мірі переведення економіки нашої країни на «ринкові рейки» правова система Росії була істотно реформована і в даний
- § 1. Поняття та особливості цивільних правовідносин
особливостей цивільних правовідносин. Насамперед, цивільні правовідносини, дійсно, є відносини рівних, не підпорядкованих один одному суб'єктів. Та обставина, що в конкретному правовідносинах один з його учасників може мати лише правами, в іншій - виступати лише носієм обов'язків, ознакою рівності не суперечить, оскільки правовідносини з таким змістом
- § 1. Сутність юридичної особи. Основи побудови та система юридичних осіб
особливості пристрою юридичної особи. Саме так є в господарських товариствах, кооперативних, громадських і релігійних організаціях (об'єднаннях), фондах та багатьох інших. Одні з них передбачають створення організації для здійснення від її імені підприємницької діяльності (ст. 69, 82 ЦК), інші - для організованої спільної виробничої або іншої господарської
- § 2. Правосуб'єктність юридичних осіб
особливостей (мова про які піде нижче). З урахуванням сказаного правоздатність та дієздатність юридичної особи не підлягають протиставлення подібно до того, як це має місце у громадян. У юридичних осіб існує єдина праводееспособность, яку зазвичай іменують правоздатністю, розуміючи під нею і дієздатність (ст. 49 ЦК). У правоздатності юридичної особи можна виділити
- § 3. Виникнення і припинення юридичної особи
особливості її правового становища (див. ст. 7.1 Закону про некомерційні організації, присвячену державним корпораціям). Якщо юридична особа виникає шляхом злиття двох або декількох юридичних осіб, договір про злиття, підписаний усіма учасниками юридичної особи, що створюється в результаті злиття, може бути замінником установчого договору. Саме так є в суспільствах
- § 3. Виробничий кооператив (артіль)
особливості створення та діяльності сільськогосподарських виробничих кооперативів визначаються ФЗ від 8 грудня 1995 р. N 193-ФЗ "Про сільськогосподарську кооперацію" (з ізм. Та доп.) * (257) . У дореволюційному праві кооперативи зазвичай розглядалися як різновиду торгових товариств, а щодо їх походження не було єдності думок. Так, К.П. Побєдоносцев вважав артіль народної
|