Головна
ГоловнаПриродоресурсове, аграрне, екологічне правоАграрне право → 
« Попередня Наступна »
В.Х. Улюкаєв, В.Е. Чуркін, В.В. Нахратов, Д.В. Литвинов. Земельне право, 2010 - перейти до змісту підручника

§ 2. Особливості правового регулювання обороту земель сільськогосподарського призначення

1. У статті 1 ФЗ "Про обіг земель сільськогосподарського призначення" від 24 липня 2002 р. N 101-ФЗ встановлено принципи обороту земель сільськогосподарського призначення:
1) збереження цільового використання земельних ділянок;
2) встановлення максимального розміру загальної площі сільськогосподарських угідь, які розташовані на території одного муніципального району і можуть перебувати у власності одного громадянина та (або) однієї юридичної особи;
3) переважне право суб'єкта Російської Федерації або у випадках, встановлених законом суб'єкта Російської Федерації, муніципального освіти на купівлю земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення при його продажу, за винятком випадків продажу з публічних торгів;
4) переважне право інших учасників часткової власності на земельну ділянку, що знаходиться в частковій власності, або використовують цю земельну ділянку сільськогосподарської організації або громадянина - члена селянського (фермерського) господарства на покупку частки у праві спільної власності на земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення при безкоштовне відчуження такої частки учасником часткової власності;
5) встановлення особливостей надання земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення іноземним громадянам, іноземним юридичним особам, особам без громадянства, а також юридичним особам, в статутному (складеному) капіталі яких частка іноземних громадян, іноземних юридичних осіб, осіб без громадянства складає більш 50%.
2. При продажу земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення суб'єкт Російської Федерації або у випадках, встановлених законом суб'єкта Російської Федерації, муніципальне утворення мають переважне право купівлі такої земельної ділянки за ціною, за яку він продається, за винятком випадків продажу з публічних торгів.
Продавець земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення зобов'язаний сповістити у письмовій формі вищий виконавчий орган державної влади суб'єкта Російської Федерації або у випадках, встановлених законом суб'єкта Російської Федерації, орган місцевого самоврядування про намір продати земельну ділянку із зазначенням ціни , розміру, місця розташування земельної ділянки та терміну, до закінчення якої має бути здійснений взаємний розрахунок. Термін для здійснення взаємних розрахунків за такими угодами не може бути більш ніж 90 днів.
У разі якщо суб'єкт Російської Федерації або відповідно до закону суб'єкта Російської Федерації муніципальне утворення відмовляться від покупки або не повідомлять у письмовій формі продавця про намір придбати продаваний земельну ділянку протягом 30 днів з дня надходження повідомлення, продавець протягом року має право продати земельну ділянку третій особі за ціною не нижче зазначеної в повідомленні ціни.
3. В оренду можуть бути передані пройшли державний кадастровий облік земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення, в тому числі земельні ділянки, що перебувають у спільній частковій власності.
У разі передачі в оренду знаходиться у спільній частковій власності земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення договір оренди такої земельної ділянки укладається або з учасниками часткової власності, або з особою, яка діє на підставі довіреностей, виданих йому учасниками часткової власності і засвідчених посадовою особою органу місцевого самоврядування або засвідчених нотаріально.
Договір оренди земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення може бути укладений на термін, що не перевищує 49 років.
Земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній або муніципальній власності, надаються громадянам та юридичним особам у власність на торгах (конкурсах, аукціонах).
Передача в оренду перебувають у державній або муніципальній власності земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення здійснюється в порядку, встановленому ст. 34 Земельного кодексу Російської Федерації, у разі, якщо є тільки одна заява про передачу земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення в оренду, за умови попереднього і завчасного опублікування повідомлення про наявність пропонованих для такої передачі земельних ділянок у засобах масової інформації, визначених суб'єктом Російської Федерації. При цьому прийняття рішення про передачу земельних ділянок в оренду допускається за умови, що протягом місяця з моменту опублікування повідомлення не надійшли інші заяви.
У разі якщо подано два і більше заяви про передачу земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення в оренду, такі земельні ділянки надаються в оренду на торгах (конкурсах, аукціонах).
Організація й проведення торгів (конкурсів, аукціонів) з продажу земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення, а також права на укладення договорів оренди таких земельних ділянок здійснюються у відповідності зі ст. 38 Земельного кодексу Російської Федерації.
Переданий в оренду громадянину або юридичній особі земельну ділянку може бути придбаний таким орендарем у власність за ринковою вартістю, що склалася в даній місцевості, або за ціною, встановленою законом суб'єкта Російської Федерації, після закінчення трьох років з моменту укладення договору оренди за умови належного використання цієї земельної ділянки.
Рішення про надання земельної ділянки у власність або про відмову в його наданні у власність має бути прийнято протягом 30 днів з дня подачі таким орендарем заяви у письмовій формі до виконавчого органу державної влади суб'єкта Російської Федерації або орган місцевого самоврядування, який має право надання відповідних земельних ділянок у межах його компетенції.
4. Сільськогосподарські угіддя, надані сільськогосподарським організаціям на праві постійного (безстрокового) користування, відповідно до ст. 28 Земельного кодексу Російської Федерації можуть надаватися громадянам на праві спільної власності безкоштовно у випадках, передбачених законами суб'єктів Російської Федерації.
Земельні ділянки, що перебувають у фонді перерозподілу земель, можуть передаватися громадянам та юридичним особам в оренду, а також надаватися їм у власність на оплатній або безоплатній основі у випадках, встановлених федеральними законами і законами суб'єктів Російської Федерації.
Земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення, надані релігійним організаціям на праві постійного (безстрокового) користування, відповідно до ст. 28 Земельного кодексу Російської Федерації можуть надаватися релігійним організаціям у власність безкоштовно у випадках, передбачених законами суб'єктів Російської Федерації.
Земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній або муніципальній власності, можуть передаватися релігійним організаціям (об'єднанням), козачим товариствам, науково-дослідним організаціям, освітнім установам сільськогосподарського профілю, громадам корінних нечисленних народів Півночі, Сибіру і Далекого Сходу Російської Федерації для здійснення сільськогосподарського виробництва, збереження і розвитку традиційного способу життя, господарювання і промислів корінних нечисленних народів Півночі, Сибіру і Далекого Сходу Російської Федерації, громадянам для сінокосіння та випасання худоби в оренду в порядку, встановленому ст. 34 Земельного кодексу Російської Федерації.
При цьому викуп орендованої земельної ділянки у власність не допускається.
Земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення, зайняті оленячими пасовищами в районах Крайньої Півночі, відганяючи пасовищами і перебувають у державній або муніципальній власності, можуть бути передані громадянам і юридичним особам тільки на праві оренди на термін не менше 5 років.
Придбання сільськогосподарськими організаціями, а також громадянами, які здійснюють діяльність з ведення селянського (фермерського) господарства, права власності на земельні ділянки або права оренди земельних ділянок, які знаходяться у них на праві постійного (безстрокового) користування чи праві довічного успадкованого володіння, здійснюється відповідно до Федерального закону від 25 жовтня 2001 р. N 137-ФЗ "Про введення в дію Земельного кодексу Російської Федерації". Сільськогосподарські угіддя купуються у власність за ціною, встановленою законом суб'єкта Російської Федерації, в розмірі не більше 20% кадастрової вартості сільськогосподарських угідь.
5. Особливості здійснення угод з частками в праві спільної власності на земельну ділянку із земель сільськогосподарсь
'eeго призначення.
Земельна частка, отримана при приватизації сільськогосподарських угідь до набрання чинності цього Закону, є часткою у праві спільної власності на земельні ділянки із земель сільськогосподарського призначення.
До операціях, що здійснюються з частками в праві спільної власності на земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення, застосовуються правила Цивільного кодексу Російської Федерації. У разі якщо кількість учасників часткової власності на земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення перевищує п'ять, правила Цивільного кодексу Російської Федерації застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених Законом "Про обіг".
Без виділення земельної ділянки в рахунок земельної частки такий учасник часткової власності на свій розсуд має право заповідати свою земельну частку, внести її до статутного (складеного) капітал сільськогосподарської організації, що використовує земельну ділянку, що знаходиться в частковій власності, або передати свою земельну частку в довірче управління або продати або подарувати її іншому учаснику часткової власності, а також сільськогосподарської організації або громадянину - члену селянського (фермерського) господарства, що використовують земельну ділянку, що знаходиться в частковій власності. Учасник часткової власності має право розпорядитися земельною часткою на свій розсуд іншим чином лише після виділення земельної ділянки в рахунок земельної частки.
Передача земельної частки до статутного (складеного) капітал сільськогосподарської організації, що використовує земельну ділянку, що знаходиться в частковій власності, в довірче управління, заповіт або виділення земельної ділянки в рахунок земельної частки здійснюються на підставі документів, що засвідчують право на земельну частку, без державної реєстрації виник в результаті приватизації сільськогосподарських угідь права на земельну частку.
У разі якщо учасник часткової власності на земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення продає свою земельну частку без виділення земельної ділянки в рахунок своєї земельної частки іншому учаснику часткової власності, а також сільськогосподарської організації або громадянину - члену селянського ( фермерського) господарства, що використовують земельну ділянку, що знаходиться в частковій власності, сповіщати інших учасників часткової власності про намір продати свою земельну частку не потрібно.
Передбачені операції з земельними частками можуть здійснюватися на підставі довіреності, виданої учасником часткової власності іншому учаснику часткової власності або іншій особі і засвідченої посадовою особою органу місцевого самоврядування або засвідченої нотаріально.
6. Учасник або учасники часткової власності на земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення має право виділити земельну ділянку в рахунок своєї земельної частки або своїх земельних часток для створення або розширення особистого підсобного господарства чи селянського (фермерського) господарства, а також для передачі земельної ділянки в оренду або розпорядження ним іншим чином.
Місцезнаходження земельної ділянки, виділяється в рахунок земельної частки, визначається учасником часткової власності відповідно до рішення загальних зборів учасників часткової власності при затвердженні місця розташування частини є у спільній частковій власності земельної ділянки, призначеної для виділення в першочерговому порядку земельних ділянок в рахунок земельних часток.
Освіта земельної ділянки, виділяється в рахунок земельної частки, здійснюється на підставі цього рішення загальних зборів учасників часткової власності.
У разі якщо загальні збори учасників часткової власності не затвердило місце розташування частини є у спільній частковій власності земельної ділянки, призначеної для виділення в першочерговому порядку земельних ділянок в рахунок земельних часток, учасник часткової власності на земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення зобов'язаний сповістити у письмовій формі про свій намір виділити земельну ділянку в рахунок своєї земельної частки інших учасників часткової власності або опублікувати повідомлення в засобах масової інформації, визначених суб'єктом Російської Федерації, із зазначенням передбачуваного місця розташування виділяється в рахунок своєї земельної частки земельної ділянки.
Зазначене повідомлення або повідомлення повинно містити опис місця розташування виділяється в рахунок земельної частки земельної ділянки, яке дозволяє визначити його місце розташування на місцевості, а також вказівка ??на необхідність спрямування в письмовій формі заперечень інших учасників часткової власності щодо місця розташування цього земельної ділянки вимагає виділення земельної ділянки в рахунок його земельної частки учаснику часткової власності або зазначеній у повідомленні представнику учасника часткової власності.
  Розмір земельної ділянки, що виділяється в рахунок земельної частки, визначається на підставі даних, зазначених у документах, що засвідчують право на земельну частку. При цьому учасник часткової власності на земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення має право виділити в рахунок своєї земельної частки земельну ділянку, площа якого більше або менше площі, зазначеної в документах, що засвідчують право на земельну частку, якщо збільшення або зменшення площі утвореного земельної ділянки здійснюється в межах кадастрової вартості, встановленої для сільськогосподарських угідь, у межах яких утворюється дана земельна ділянка.
  У разі якщо протягом 30 днів з дня належного повідомлення учасників часткової власності на земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення не надійдуть заперечення щодо місця розташування виділяється в рахунок земельної частки земельної ділянки від учасників часткової власності, пропозиція про місцезнаходження такої земельної ділянки вважається узгодженим. Дані заперечення повинні бути обгрунтованими.
  Суперечки про місцезнаходження виділяється земельної ділянки вирішуються учасниками часткової власності з використанням погоджувальних процедур, порядок проведення яких встановлюється суб'єктом Російської Федерації.
  У разі недосягнення узгодженого рішення суперечки про місцезнаходження виділяється земельної ділянки розглядаються в суді.
  Земельні частки, власники яких не розпоряджалися ними протягом трьох і більше років з моменту придбання прав на земельну частку (незатребувані земельні частки), підлягають виділенню в земельну ділянку, до складу якого в першу чергу включаються невживані земельні ділянки та земельні ділянки гіршої якості з їх оцінкою за кадастрової вартості.
  Освіта цієї земельної ділянки здійснюється на підставі відповідного рішення суб'єкта Російської Федерації або у випадках, встановлених законом суб'єкта Російської Федерації, на підставі відповідного рішення муніципального освіти.
  Загальні збори учасників часткової власності має право прийняти рішення про визначення місця розташування частини є у спільній частковій власності земельної ділянки, площа якої дорівнює сумі площ незатребуваних земельних часток.
  Повідомлення про незатребуваних земельних частках з зазначенням їх власників опубліковується в засобах масової інформації, визначених суб'єктом Російської Федерації.
  Суб'єкт Російської Федерації, у випадках, встановлених законом суб'єкта Російської Федерації, муніципальне утворення має право направити до суду заяву про визнання права власності суб'єкта Російської Федерації або муніципального утворення на цю земельну ділянку.
  7. Рішення про порядок володіння та користування земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, приймається загальними зборами учасників часткової власності.
  Учасники часткової власності на земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення про проведення загальних зборів учасників часткової власності не пізніше ніж за 30 днів до дня його проведення повідомляються у письмовій формі (поштові листівки, листи) і за допомогою розміщення відповідних оголошень на інформаційних щитах, розташованих на території муніципального освіти за місцем знаходження земельної ділянки, що перебуває у спільній частковій власності, або опублікування повідомлення в засобах масової інформації, визначених суб'єктом Російської Федерації.
  Загальні збори учасників часткової власності проводиться за пропозицією сільськогосподарської організації, що використовує цю земельну ділянку, або за пропозицією учасника часткової власності на цю земельну ділянку. Орган місцевого самоврядування за місцем знаходження земельної ділянки, що перебуває у спільній частковій власності, має право звернутися до сільськогосподарської організації, що використовує цю земельну ділянку, з пропозицією про скликання загальних зборів учасників часткової власності на земельну ділянку.
  Загальні збори учасників часткової власності вважається правомочним, якщо на ньому присутні учасники часткової власності на цю земельну ділянку, які становлять не менше 20% їх загального числа або володіють більш ніж 50% часткою у праві спільної власності на цю земельну ділянку. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували учасники часткової власності на цю земельну ділянку, присутні на такому зібранні і володіють у сукупності більш ніж 50% часткою у праві спільної власності на цю земельну ділянку від загального числа часток, якими володіють присутні на такому зібранні учасники часткової власності на цю земельну ділянку. Прийняте рішення оформляється протоколом.
  Додатком до протоколу загальних зборів учасників часткової власності є список присутніх на ньому учасників часткової власності на цю земельну ділянку із зазначенням реквізитів документів, що засвідчують їх права на землю. Зазначений протокол оформляється в трьох примірниках, один з яких зберігається у голови загальних зборів учасників часткової власності, другий - у особи, за пропозицією якого проводилося це зібрання, третій - в органі місцевого самоврядування за місцем знаходження земельної ділянки, що перебуває у спільній частковій власності.
  Рішенням загальних зборів учасників часткової власності визначаються:
  - Умови передачі земельної ділянки, що перебуває у спільній частковій власності, в оренду, статутного (складеного) капітал або довірче управління;
  - Місце розташування частини є у спільній частковій власності земельної ділянки, в межах якої в першочерговому порядку виділяються земельні ділянки в рахунок земельних часток;
  - Місце розташування частини є у спільній частковій власності земельної ділянки, в межах якої знаходяться незатребувані земельні частки;
  - Місце розташування частини є у спільній частковій власності земельної ділянки, в межах якої виділяються земельні ділянки в рахунок земельних часток для передачі таких земельних ділянок в оренду;
  - Місце розташування частини є у спільній частковій власності земельної ділянки, в межах якої виділяються земельні ділянки в рахунок земельних часток для передачі таких земельних ділянок до статутного (складеного) капіталу;
  - Місце розташування частини є у спільній частковій власності земельної ділянки, в межах якої виділяються земельні ділянки в рахунок земельних часток для передачі таких земельних ділянок у довірче управління.
  Оренда, купівля-продаж або інша угода із земельною ділянкою із земель сільськогосподарського призначення, що перебуває в частковій власності, здійснюється або учасниками часткової власності, або особою, що діє на підставі довіреностей, виданих йому учасниками часткової власності.
  У разі якщо згода учасників часткової власності на вчинення зазначеної угоди не досягнуто, частина учасників часткової власності, які висловили незгоду з вчиненням зазначеної угоди, має право виділити земельну ділянку (або земельні ділянки) в рахунок своїх часток з дотриманням правил і розпорядитися виділеним земельною ділянкою за своїм розсудом . 
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "§ 2. Особливості правового регулювання обороту земель сільськогосподарського призначення "
  1.  § 2. Правовий режим речей
      особливістю будь-якого речового права, об'єктом якого виступає земельна ділянка, є цільовий характер використання цієї землі, причому цей характер повинен бути, згідно вимог земельного законодавства, зафіксований в правовстановлюючих документах на дану ділянку. Зміна цільового Щ призначення земельних ділянок можливе лише за згодою того державного органу, який
  2.  § 2. Право приватної власності громадян на окремі об'єкти
      особливість предмета і методу цивільного права, можна прийти до висновку, що сукупність майнових відносин, заснованих на юридичній рівності сторін, предметом яких виступають земельні ділянки, є цивільно-правовий. Інші види відносин, що виникають у зв'язку із земельними ділянками, підпадають під правове регулювання норм права іншої галузевої приналежності. В даному випадку
  3.  Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      особливостей потерпілого (див. ст. 151 ЦК). Така можливість (якої було у радянському законодавстві) дозволяє зробити принциповий висновок про те, що сьогодні всі особисті немайнові відносини в тій чи іншій мірі (одні в більшій, інші в меншій) пов'язані з майновими, а сам майновий ознака в предметі цивільного права не тільки і не просто домінує, але й об'єднує
  4.  Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      особливостей самого товару, можливостей конкретного продавця і техніки торгівлі, тому іноді не тільки організації, а й громадяни змушені купувати товар прямо на складі або, принаймні, "забирати" його зі складу; б) чергу, завжди свідчить про хронічному (тимчасовому) перевищенні попиту над пропозицією на макро-(мікро-) рівні, можна уявити не тільки в торговому залі, але
  5.  § 3. Особливості успадкування та іншого посмертного переходу окремих видів майна
      особливостей її пристрою (організаційно-правової форми). У тих організаціях, щодо яких їх засновники (учасники) не мають майнових прав (громадські та релігійні, благодійні та інші фонди - п. 3 ст. 48 ЦК), а іноді в яких вони не мають і самого членства (ст. 118 ГК ), питання про спадкування не виникає в принципі за відсутністю об'єкта успадкування. Якщо померлий
  6.  § 2. Особливості спадкування за законом окремими спадкоємцями
      особливостей спадкування за законом, яке засноване тільки на неявної волі спадкодавця, зазначені інститути істотно різняться між собою. Так, заповідач має право на власний розсуд вказати у заповіті будь-якого іншого спадкоємця на випадок, якщо призначений ним у заповіті спадкоємець або спадкоємець заповідача за законом помре до відкриття спадщини, або одночасно з
  7.  Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      особливості, які притаманні лише правовідносин з участю громадян-споживачів. * (70) Сказане зовсім не означає, що шкода, заподіяна з аналогічних причин при використанні товару (роботи, послуги) у підприємницькій діяльності, взагалі не підлягає відшкодуванню. Така шкода також має бути відшкодована, але на загальних підставах, в тому числі при наявності вини заподіювача шкоди. * (71) Пункт
  8.  § 1. Лісове законодавство Росії
      особливості використання лісів) Основоположні норми лісового права містить Лісовий кодекс Російської Федерації 1997 р., що замінив Основи лісового законодавства РФ 1993 р. У ньому передбачається чимало природоохоронних вимог, що входять у другу - складову частину екологічного права. Розвиток поняття лісу Базуючись на конституційних нормах, ЛК РФ встановлює правові основи
  9.  3. Договір продажу нерухомості по сучасному російському цивільному праву
      особливості договору купівлі - продажу нерухомості, які дозволяють виділити його в окремий вид договору купівлі - продажу: договір продажу нерухомості. За договором продажу нерухомості продавець зобов'язується передати у власність покупця нерухоме майно. До нерухомого майна (нерухомості) належать: земельні ділянки, ділянки надр, відокремлені водні об'єкти і все, що міцно
  10.  1. Договір майнового найму в римському право і сучасному зарубіжному законодавстві
      особливості притаманні договором майнового найму в англо - американському праві: залежно від об'єкта найму там розрізняють договір найму нерухомості (lease) і найм рухомого майна (hire). Причому при наймі нерухомості у наймача виникає обмежене речове право, в той час як відносини, пов'язані з наймом рухомих речей, розглядаються як зобов'язально - правових.