| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 2. Особисті немайнові права фізичної особи та їх види |
||
|
Особисті немайнові права належать усім без винятку фізичним особам незалежно від віку, дієздатності, інших обставин, зокрема від того, де та у зв'язку з якими подіями життя вони перебувають. Забороняються будь-які обмеження особистих немайнових прав фізичних осіб, крім тих, які прямо передбачені ЦК України та іншими законами. Положення про рівність конституційних прав усіх громадян закріплено у ст. 24 Конституції України. Теоретичні підходи до належності особистих немайнових прав усім без винятку фізичним особам і рівність обсягу цих прав повинні бути втілені в повсякденне життя, набути свого реального змісту. Особисті немайнові права можна визначити як права специфічні. Специфіка їх полягає в тому, що вони не несуть в собі економічного змісту, не мають грошової оцінки. Це випливає з їх назви - немайнові права. А втім існує певний зв'язок між майновою сферою і названими правами. У цьому можна пересвідчитися, порівнюючи можливості матеріально забезпеченої особи на реалізацію своїх прав на інформацію, на охорону здоров'я, і особи, яка таких можливостей не має. При порушенні особистих немайнових прав особа змушена нести як матеріальні, так і душевні втрати. Це в свою чергу має вплив у майбутньому і на її майновий стан. Виходячи з цього, немайнові права слід аналізувати поряд з іншими правами особи, враховуючи те, що вони виступають складовою частиною єдиної системи прав, які підпорядковуються особою відповідно до своїх інтересів і якими вона володіє. Проте, хоч поняття "особисті права" вживається для визначення різних за своїм змістом суб'єктивних прав, які належать громадянинові чи соціальному 2 утворенню, в даному випадку маються на увазі особисті немайнові права на блага, невіддільні від особи, такі, як ім'я, життя, здоров'я тощо1. Абсолютний характер особистих прав, про що зазначалося вище, відрізняє їх від майнових, які у своїй переважній більшості відносні. У даному разі конкретному носієві абсолютного права протистоїть невизначена кількість осіб, які повинні поважати його право і не порушувати його. Крім того, суб'єкти можуть користуватися ними без спеціального дозволу. Межі користування цими правами встановлюються лише законом. Слід зазначити, що основна частина особистих немайнових прав виникає у зв'язку з народженням і з моменту народження, тобто вони є природними правами людини. Для інших момент їх виникнення не має точної фіксації, він пов'язується з різними обставинами, які зумовлюються багатьма чинниками. Тому момент виникнення особистих немайнових прав можна визначити як специфічний2. У новому ЦК України визначено дві підстави виникнення особистих немайнових прав - народження людини і припис закону. В літературі існує й інша думка: немайнові права можуть виникати в результаті юридичних дій (право особи на інформацію, тобто правомірні дії суб'єкта цивільного права, вчинені незалежно від наміру викликати певні правові наслідки, які проте можуть виникнути внаслідок закону), при настанні певних подій (кожній людині від народження належить право на ім'я незалежно від її вольової поведінки) або породжуватися актами компетентних органів (набуття особою права на опіку внаслідок визнання її у встановленому законом порядку недієздатною)3. Крім того, особисті немайнові права нерозривно пов'язані з особою їх носія і її не можна позбавити цих прав, фізична особа не може відмовитися від них, володіючи ними довічно (частини 3, 4 ст. 270 ЦК України). Немає підстав говорити і про їх відчуження. Значна частина прав людини і громадянина, передбачених Конституцією України, належать до особистих немайнових прав. Права, закріплені у ст. 22 Конституції України, не є вичерпними, і це стало підставою подати в ЦК України й інші особисті немайнові права. Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією. Такі конституційні обмеження у здійсненні особистих немайнових прав стосуються таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, права на вільне збирання, зберігання, використання та поширення інформації, а також прав особи, яку засуджено за вчинення злочину, і містяться у статтях 31, 34 та 63. Особисті немайнові інтереси громадян визначаються їх множинністю що в свою чергу породжує різні цивільно-правові форми їх регулювання. Тому охорона особистих немайнових прав повинна здійснюватися шляхом визнання за суб'- Цивільне право. Підручник для студентів юридичних вузів та факультетів. - К.: Вентурі 1997. - С. 8. Малеина М Н. Защита личньїх неимущественньїх прав советских граждан. - М., 1991. - С. 6. Там само - С. 8 2 єктами окремих видів особистих немайнових прав, кожному з яких притаманні свої специфічні засоби захисту. Індивідуалізація особистості - ще одна важлива ознака особистих немайнових прав. Це дає змогу відрізняти суб'єктів права від інших, визначаючи їх своєрідність, самобутність, а іноді і неповторність. При індивідуалізації немайнові права мають переваги над майновими. Особисті немайнові права фізичні особи здійснюють самостійно, при цьому вони можуть діяти лише у межах наданої їм свободи поведінки. Відповідно до норм ЦК України, дії органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших організацій, службових і посадових осіб, які порушують особисті немайнові права, є неправомірними. Від таких дій повинні утримуватись і організації, їх працівники, окремі фізичні особи, які виконують свої професійні обов'язки, мають стосунок до сфери особистих немайнових прав. Саме таким чином забезпечується здійснення особистих немайнових прав. ЦК України чітко формулює положення щодо обмежень у здійсненні особистих немайнових прав, передбачених Конституцією України, вказуючи на те, що такі обмеження можливі лише у випадках, визначених у самій Конституції, а обмеження, передбачені ЦК та законами України, можливі лише у випадках, визначених ними. ЦК України поділяє особисті немайнові права фізичної особи за спрямованістю або за цільовим призначенням на дві групи: ті, що забезпечують природне існування фізичної особи (глава 21) і ті, що забезпечують її соціальне буття (глава 22). Можна також взяти за основу поділу порядок виникнення особистих немайнових прав: на такі, що належать фізичним особам від народження, і такі, що їм належать за законом. (ч.І ст. 270 ЦК України). Доктрина цивільного права пропонує кілька критеріїв класифікації особистих немайнових прав. Так, різні види особистих немайнових прав можна зібрати у три правові інститути: права на немайнові блага, втілені у самій особистості; право на особисту недоторканність, свободу; право на життя та охорону здоров'я; право на недоторканність особистого життя1. За цільовим спрямуванням особисті немайнові права пропонується класифікувати на: особисті немайнові права, спрямовані на індивідуалізацію особистості (право на ім'я, право на честь, гідність, ділову репутацію та ін.); особисті немайнові права, спрямовані на забезпечення фізичної недоторкан ності особи (життя, свобода, вибір місця перебування, місця проживання тощо); особисті немайнові права, спрямовані на недоторканність внутрішнього світу особистості та її інтересів (особиста та сімейна таємниця, невтручання у приватне життя, честь і гідність)2. 1 Цивільне право: Підручник для студентів юридичних вузів та факультетів. - К.: Вентурі 1997. - С. 404. Цивільне право: Учебник. - 3-є изд., перераб. й доп. / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. - М.: Проспект, 1998. - С. 316. 2 Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЦК УРСР усі особисті немайнові права можна поділити на дві групи: особисті немайнові права, які пов'язані з майновими; інші особисті немайнові права. М. М. Малеїна вважає, що особисті немайнові права, пов'язані з майновими, при їх реалізації можуть виступати передумовою виникнення майнових прав, їх можна розглядати як вторинні, бо вони можуть виникнути або не виникнути чи взагалі не будуть реалізовані. Частина немайнових прав виникає внаслідок договору і нерозривно пов'язана з іншими, в тому числі і майновими правами та обов'язками сторін. Йдеться про адвокатську або банківську таємницю. Які з цих відносин первинні, а які вторинні, випливає з цілей і змісту договору1. Що стосується особистих немайнових прав, не пов'язаних з майновими, то в літературі пропонується говорити про особисті блага, а не про особисті права, тобто взагалі заперечується наявність суб'єктивних прав на об'єкти, які невіддільні від особистості2. Особисті права фізичних осіб можна поділити і на кілька категорій, а саме: права, які індивідуалізують громадянина як особистість: право на ім'я, право на честь і гідність; права, що забезпечують особисту свободу громадян: право на недоторкан ність особистості, право на недоторканність житла, право на обрання роду за нять і місця проживання, право на цивільно-правову свободу, право на таємницю листування, право на таємницю особистого життя, а також права, що опосеред ковують свободу совісті в державі; 3) права, що виникають у результаті творчої інтелектуальної діяльності особи; 4) особисті права, надані громадянам у зв'язку зі вступом їх до сімейних пра вовідносин, тобто комплекс прав, які охоплюють право на укладення і розірван ня шлюбу, на виховання дітей, усиновлення тощо3. У сучасній цивілістичній літературі особисті немайнові права поділяються на абсолютні і відносні. Більшість особистих прав є правами абсолютними. Однак, на думку авторів, управомочена особа може вступити і у відносні правовідносини з порушником. Це відбувається при порушенні абсолютного права. Порушник зобов'язаний вчинити дії, спрямовані на відновлення абсолютного права4. Уточнюється, що деякі особисті права можуть бути лише відносними, а певна частина - як абсолютними, так і відносними. У наступних параграфах розглядаються особисті немайнові права фізичної особи відповідно до класифікації, поданої у ЦК України. Малеина М. Н. Защита личньїх неимущественньїх прав советских граждан. - М., 1991. - С. 11. Тархое В. А. Ответственность по советскому гражданскому праву. - Саратов, 1973. - С. 384. Ромовская 3. В. Личньїе неимущественньїе права граждан СССР (понятие, видьі, классифика-ция, содержание, гражданско-правовая защита): Дис... канд. юрид. наук. - К., 1968. - С.29-ЗО. Малеина М. Н. Защита личньїх неимущественньїх прав советских граждан. - М., 1991. - С. 14. 2 |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "§ 2. Особисті немайнові права фізичної особи та їх види" |
||
|
||