Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С. В. Ківалов. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ, 2004 - перейти до змісту підручника

9.5. Відповідальність державних службовців

Юридична відповідальність державних службовців виступає важливим елементом їх правового статусу і може бути визначена як передбачена санкцією правової норми міра державного примусу, в якій проявляється державне осуд службовця, винного у вчиненні правопорушення, який повинен понести покарання особистого чи майнового характеру.
За скоєння різного роду правопорушень державні службовці підлягають певним видам юридичної відповідь-
1 Там же. - 1998. - № 21. - Ст. 764.

Ственности: кримінальної, адміністративної, дисциплінарної, цивільно-правовий.
У разі вчинення злочину державні службовці притягуються до кримінальної відповідальності на загальних підставах, в порядку, передбаченому КК України. Державні службовці, які є посадовими особами, виступають спеціальними суб'єктами посадових злочинів, яким в КК присвячена ціла глава. Однак необхідно вказати, що визначення посадової особи, закріплене в ст. 164 КК України, не збігається з поняттям посадової особи, встановленими ст. 2 Закону України «Про державну службу».
Основними особливостями дисциплінарної відповідальності є те, що вона застосовується в межах службової підлеглості, а її підставою може виступати адміністративний проступок, дисциплінарний проступок чи порушення морального характеру. Щодо останнього слід вказати, що дисциплінарна відповідальність може наступити за вчинення особою проступку, ганебного його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. Дисциплінарна відповідальність регламентується Законом України «Про державну службу» та КЗпП України. По окремих видах державних службовців зазначений вид відповідальності регламентується виключно адміністративно-правовими нормами, передбаченими в законах, статутах і положеннях про дисципліну. Це стосується службовців органів внутрішніх справ України, Збройних сил України, органів прокуратури, СБУ та ін
Цивільно-правова відповідальність державних службовців настає в порядку, передбаченому ГК України.
Крім ГК України, що визначає загальний порядок відшкодування завданих збитків, цивільно-правова відповідальність окремих категорій державних службовців регулюється Законом від 1 грудня 1994 р. (із змінами та доповненнями) «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду »1.
Відповідно до положень цього Закону відшкодуванню підлягає збиток, нанесений громадянинові внаслідок:
- незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення , в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи, обшуку, вилучення, незаконного накладення штрафу, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, кото-
1 Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 1. - Ст. 1.

Рие обмежують права громадян. У даному випадку завдані збитки відшкодовується в повному обсязі, незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду;
- незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна;
- незаконного проведення оперативно-розшукових дій, передбачених Законами України від 18 лютого 1992 р. (із змінами та доповненнями від 18 січня 2001 р.) «Про оперативно-розшукову діяльність» 1, «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю »та іншими актами законодавства.
Право на відшкодування шкоди виникає у випадках:
- постановлення виправдувального вироку суду;
- закриття кримінальної справи за відсутністю скоєння злочину або недоведеність участі обвинуваченого у вчиненні злочину;
- відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи;
- закриття справи про адміністративний проступок. Держава відшкодовує громадянинові:
- заробіток та інші грошові кошти, які він витратив внаслідок незаконних дій;
- майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них , цінні папери та відсотки по них, частку в статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частці, інші цінності), майно конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи попереднього слідства , органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;
- штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;
- суми, сплачені громадянином у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги;
- моральну шкоду.
Майно повертається в натуральному вигляді, а у разі неможливості повернення в натуральному вигляді його вартість відшкодовується за рахунок тих підприємств, установ, організацій, яким воно було передано безкоштовно. Вартість житлових будинків, квартир, інших споруд відшкодовується лише у разі, якщо зазначене майно не збереглося в натуральному вигляді і громадянин відмовився, від надання йому рівноцінного жилого
1 Там же. - 1992. - № 22. - Ст. 303.

Приміщення з безкоштовною передачею у його власність або у разі згоди на це громадянина.
Вартість втраченого житла відшкодовується виходячи з ринкових цін, що діють на момент звернення громадянина з клопотанням про відшкодування шкоди.
У разі ліквідації підприємств, установ, організацій, яким майно було передано безкоштовно, або через недостатність у них коштів для відшкодування шкоди вартість майна відшкодовується за рахунок державного бюджету. Вартість майна визначається за цінами, які діють на момент прийняття рішення про відшкодування збитку. У разі пошкодження майна завдана шкода відшкодовується повністю.
У разі смерті громадянина право на відшкодування шкоди переходить до його спадкоємців.
Розглядаючи матеріальну відповідальність державних службовців, слід зазначити, що вона носить правовосстановітель-ний характер. Матеріальна відповідальність настає за проступок, який заподіяв матеріальну шкоду органу, і виражається у відшкодуванні винним службовцям заподіяної шкоди. Як і для всіх інших громадян, матеріальна відповідальність може бути повною або обмеженою. Особливості матеріальної відповідальності для військовослужбовців встановлені Постановою Верховної Ради України «Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі» від 23 червня 1995
Адміністративна відповідальність державних службовців настає за вчинення державним службовцем адміністративного проступку . В цілому адміністративна відповідальність державних службовців настає на загальних підставах за деякими винятками. Так, державні службовці виступають спеціальними суб'єктами при вчиненні адміністративних порушень, передбачених Законом України «Про боротьбу з корупцією».
Основним нормативним актом, що регулює питання боротьби з корупцією, є Закон України «Про боротьбу з корупцією». Він вперше на законодавчому рівні закріплює визначення корупції. Корупція - це діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг. Крім корупції, в Законі використовуються такі поняття, як «корупційні діяння» і «інші правопорушення, пов'язані з корупцією». До перших належать такі діяння, як:
а) незаконне одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у зв'язку з виконанням таких функцій, матеріальних благ, послуг, пільг або інших пре-

майн, у тому числі прийняття чи одержання предметів (послуг) шляхом їх придбання за ціною (тарифом), суттєво нижчої від їх фактичної (дійсної) вартості;
б) одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, кредитів або позичок, придбання цінних паперів, нерухомості або іншого майна з використанням при цьому пільг чи переваг, не передбачених чинним законодавством.
До іншим правопорушенням, пов'язані з корупцією, відносяться:
а) порушення спеціальних обмежень щодо державних осіб та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, спрямованих на попередження корупції (ст.ст. 5, 8 Закону);
б) порушення вимог фінансового контролю (ст.ст. 6, 9);
в) незастосування керівником заходів по боротьбі з корупцією (ст. 10);
г) умисне невиконання особами, на яких покладено обов'язки по боротьбі з корупцією, цих обов'язків (ст. 11).
До прийняття Закону України «Про боротьбу з корупцією» боротьбу з цим негативним явищем здійснювали спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю МВС України, СБУ, Координаційний комітет по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, а також органи прокуратури України, митні та інші органи. З прийняттям вищезазначеного Закону перелік таких органів звузився. Повноваженнями боротьби з корупцією наділені відповідні підрозділи МВС, СБУ, органів прокуратури, інші органи та підрозділи, що створюються для боротьби з корупцією.
За вчинення корупційних діянь одночасно наступає і адміністративна і дисциплінарна відповідальність. Специфіка подвійної відповідальності обумовлена ??тим, що в цьому випадку відбувається посягання і на трудові, і на адміністративні правовідносини.
При цьому необхідно мати на увазі, що суб'єктами відповідальності за корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією, можуть бути державні службовці, народні депутати України, депутати і голови міських рад, посадові особи органів місцевого самоврядування. Крім названих осіб, до суб'єктів корупційних правопорушень належать судді, прокурори, слідчі, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, співробітники служби безпеки, посадові особи податкової адміністрації, митної служби, а також працівники апарату судів, прокуратури та інших зазначених органів, уповноважені на виконання

функцій держави (п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 р. «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією»). В окремих статтях Закону передбачені особливі види службовців (у ст. 10 - керівники, в ст. 11 - особи, уповноважені на складання протоколу про вчинення корупційного правопорушення, в ч. 2 ст. 5 - посадові особи).
Корупційні правопорушення відбуваються тільки при наявності прямого умислу. Тобто особа, яка здійснює корупційне діяння, усвідомлює, що, будучи уповноваженим на виконання функцій держави, незаконно отримує у зв'язку з виконанням таких функцій якісь матеріальні блага, пільги і прагне діяти саме таким чином.
Об'єктом посягання корупційних діянь є встановлений порядок здійснення службових повноважень особами, уповноваженими на здійснення функцій держави. Крім того, кожне конкретне правопорушення, в залежності від функцій, які виконує уповноважена особа, характеризується безпосереднім об'єктом.
Об'єктивна сторона всіх корупційних правопорушень характеризується протиправними діяннями (діями або бездіяльністю). Оскільки наслідки вчинення корупційних правопорушень диспозиціями конкретних норм Закону не передбачено, вони не мають значення для кваліфікації зазначених діянь як корупційних. Одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, гонорару або іншої винагороди за наукову, викладацьку, творчу діяльність або медичну практику Законом не заборонено, і тому корупційним діянням не вважається.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 9.5. Відповідальність державних службовців "
  1. 11.6. Проходження державної служби
    відповідальність державних службовців; 5) припинення державної
  2. 11.11. Юридична відповідальність державного службовця
    відповідальність державного службовця означає його обов'язок зазнати певні позбавлення особистого, майнового або організаційного характеру за скоєне правопорушення. Відповідальність може бути дисциплінарної, адміністративної, кримінальної чи матеріальної. Дисциплінарна відповідальність - вид юридичної відповідальності, яка настає за порушення службової дисципліни,
  3. § 4. Заохочення і покарання як санкції норми права
    відповідально позитивні або негативні емоції; 4) у них по-різному проявляється зв'язок з благом, цінностями: якщо при застосуванні заохочення суб'єкту надається певна цінність, то при покаранні він позбавляється яких благ; 5) якщо в покаранні закладені сили, що підтягують, так сказати, поведінка особистості до норми, то в заохоченні - стимули, що піднімають таку поведінку вище норми;
  4.  Стаття 7. Відповідальність громадян та посадових осіб за порушення цього Закону
      відповідальність. 2. КоАП РФ встановлює адміністративну відповідальність за адміністративні правопорушення в галузі військового обліку (гл. 21). КК РФ передбачає кримінальну відповідальність за ухилення від проходження військової та альтернативної цивільної служби (ст. 328). Ухилення від призову на військову службу за відсутності законних підстав для звільнення від цієї служби
  5.  § 4. Стратегія протидії корупції
      відповідальності »(наприклад, збільшення передбачених законом строків позбавлення волі, а то і заклики до повернення смертної кари). А то, що відповідати нікому не доведеться (хіба що окремим «стрілочникам», не догодив владі), - інше питання. Втім, це відзначали ще Т. Арнольд (1937), В. Оберт (1962), В. Рейсмен (1979): «За цим ховається навмисне використання неефективного
  6.  Стаття 33. Дотримання комерційної таємниці страховика посадовими особами федерального органу виконавчої влади з нагляду за страховою діяльністю
      відповідальність державних службовців за несанкціоноване корисливе використання або розголошення відомостей, отриманих в результаті професійної діяльності, настає, тільки якщо використання чи розголошення зазначених відомостей є незаконним (пп. 8 п. 1 ст. 10 Федерального закону "Про основи державної служби Російській Федерації", ст. 183 КК РФ). Іншими словами,
  7.  16.1. Поняття, особливості та види адміністративно-правового примусу
      відповідальності, які регламентуються нормами адміністративного права (дисциплінарна відповідальність державних службовців, військовослужбовців, студентів та ін.) На підставі викладеного можна зробити висновок, що адміністративний примус - вид державного примусу, який застосовується правомочними державними органами (посадовими особами) з метою попередження та
  8.  19.1. Поняття адміністративного процесу
      відповідальності (накласти штраф за адміністративний проступок) 2. Застосування права продовжує процес нормативного регулювання суспільних відносин, розпочатий правотворчеством, доповнює його індивідуальної регламентацією, тобто конкретизує права та обов'язки суб'єктів права, уточнює їх правове становище в конкретній ситуації. Правозастосовна діяльність є одним з етапів
  9.  21.1. Поняття і види дисциплінарних проваджень в адміністративному праві
      відповідальності. Більшість вчених-административистов розглядають дисциплінарне провадження як одну зі складових адмініст-ративно-юрисдикційного процесу, тобто як одне з його проізводств2. При цьому Д. Н. Бахрах уточнює, що одним з виробництв адміністративно-юрисдикційного процесу є дисциплінарне провадження на основі норм адміністративного права3. Отже,
  10.  21.2. Стадії дисциплінарного провадження в адміністративному праві
      відповідально різним нормативним актам мають право піддавати дисциплінарному стягненню державних службовців. На стадії порушення дисциплінарного провадження суб'єкт дисциплінарної влади оцінює законність приводу, достовірність і достатність підстав для порушення дисциплінарного провадження, перевіряє підвідомчість йому даної справи, вивчає нормативні та інші необхідні