Відповідальність вантажовідправника перед перевізником може наступити за: - неправильне зазначення в транспортній накладній найменування вантажу або його особливих властивостей; - відправлення вантажу, забороненого для перевезення; - прострочення внесення провізної плати та інших платежів, належних перевізнику за перевезення вантажу. На відміну від відповідальності перевізника така відповідальність є повною, а не обмеженою. Так, відповідно до ст. 98 УЖТ за перші два з названих правопорушень з вантажовідправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної плати за перевезення такого вантажу на всю відстань перевезення, причому незалежно від відшкодування спричинених даними обставиною збитків залізниці, тобто штрафна неустойка. Аналогічна норма міститься у п. 1 ст. 120 КВВТ. У повітряної і морської перевезенні відсутні законні неустойки, що застосовуються у разі відповідальності вантажовідправників. Згідно ст. 121 ВК вантажовідправник несе відповідальність за шкоду, заподіяну перевізнику або особі, перед якою перевізник несе відповідальність, унаслідок неправильності чи неповноти відомостей, наданих вантажовідправником. Відповідно до ст. 176 КТМ відправник і фрахтувальник несуть відповідальність за заподіяні перевізнику збитки, якщо не доведуть, що збитки завдані не з їх вини або не з вини осіб, за дії або бездіяльність яких вони відповідають. Виконання обов'язку вантажовідправника зі сплати провізної плати та інших платежів, належних перевізнику за перевезення вантажу, насамперед у достатній мірі забезпечено заходами оперативного впливу, які можуть застосовуватися перевізником в односторонньому порядку. Йдеться про право перевізника затримати відправлення вантажу до внесення провізної плати та відповідних платежів. Більш того, на залізничному та внутрішньому водному транспорті до внесення плати за перевезення вантажу та інших платежів, належних перевізнику за попередню перевезення вантажу, він має право припинити подачу вагонів і контейнерів для наступної перевезення вантажу (ст. 30 УЖТ, п. 3 ст. 120 КВВТ). Крім того, на підставі ст. 30 УЖТ при несвоєчасних розрахунках за перевезення вантажу з вини вантажовідправника або вантажоодержувача з них на користь перевізника стягуються відсотки на суму простроченого платежу (ст. 395 ЦК), в даному випадку представляють собою міру цивільно-правової відповідальності. В силу реального характеру договору перевезення обов'язок вантажовідправника по внесенню провізної плати перевізник не може вважатися простроченої до моменту прийняття ним вантажу до перевезення. Відповідальність вантажоодержувача можлива лише за умови висловлення їм в будь-якій формі свого наміру скористатися правом на прийняття від перевізника доставленого на його адресу вантажу. Лише після цього він може нести відповідальність за порушення обов'язків, передбачених транспортним законодавством. За несвоєчасні розрахунки з перевізником за перевезення вантажу вантажоодержувач зобов'язаний сплатити відсотки (ст. 395 ЦК). За певних умов до нього може бути також застосована відповідальність у вигляді штрафу за затримку транспортних засобів під вивантаженням або їх самовільне використання (ст. 99 УЖТ).
|
- § 1. Перевезення
відповідальності за його порушення, надавши право сторонам визначати їх своєю угодою. Проте сторони своєю угодою можуть встановити умови перевезення тільки у випадках, коли транспортними кодексами, статутами, іншими законами та видаються відповідно до них правилами не встановлено інше. Нормативні акти, що регулюють відносини, що виникають при перевезенні, вкрай рідко містять
- § 2. Способи та механізм захисту прав та інтересів підприємця
відповідальності, а неустойка, крім того, виконує функції одного із способів забезпечення зобов'язань, тому їх застосування можливе при порушенні зобов'язань за участю підприємців, але з урахуванням як загальних, так і спеціальних правил, встановлених для Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 448 відповідних
- § 2. Зобов'язання з перевезення вантажів
відповідально вантажовідправник має право вимагати виконання перевізником даного обов'язку. Так, згідно зі ст. 128 КТМ при перевезенні вантажу по чартеру перевізник зобов'язаний подати судно в обумовлений чартером строк; при цьому в разі неподання судна в обумовлений термін фрахтувальник має право відмовитися від договору морського перевезення вантажу і вимагати відшкодування збитків. Відповідно ж до п. 1
- § 4. Зобов'язання з буксирування
відповідально виділяються і два різновиди договору буксирування. Договір буксирування є самостійним договором, що забезпечує самостійний ділянку транспортного процесу. За особливостями предмета - послуги з буксирування - цей договір зазвичай відмежовують від суміжних договорів перевезення, договорів оренди транспортних засобів, а також від договорів підрядного типу. Поряд з договором
- § 5. Транспортна експедиція
відповідальності перед клієнтом за виконання договору (ст. 805 ЦК). Згідно ст. 806 ГК з сторін вправі відмовитися від виконання договору транспортної експедиції, попередивши про це іншу сторону в розумний строк. При односторонню відмову від виконання договору сторона, яка заявила про відмову, повинна відшкодувати іншій стороні збитки, викликані розірванням договору. Ряд додаткових
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
відповідальному за загибель (пошкодження) речі, або до страховика. Детальніше див: Хаскельберг Б.Л., Рівний В.В. Індивідуальне і родове у цивільному праві. М., 2004. С. 109-110. * (25) Навряд чи вдало вирішено питання про перехід ризику щодо товару, проданого під час його перебування в дорозі (див. п. 2 ст. 459 ЦК). Продаж товару в дорозі означає, що товар вибув з володіння продавця і, ще не
- ПРОГРАМА КУРСУ "ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО"
відповідальності публічно-правових утворень. Судовий імунітет держави. Тема 9. Об'єкти цивільних правовідносин Поняття і види об'єктів цивільних правовідносин. Матеріальні та нематеріальні блага як об'єкти цивільних правовідносин. Майно як основний об'єкт цивільного (майнового) обігу. Дії та послуги як об'єкти цивільних правовідносин. Охраноспособностью
- 3. Правове становище інших транспортних організацій, що беруть участь у виконанні транспортних зобов'язань
відповідальності транспортних організацій за неналежне виконання умов договору перевезення. Адже згідно зі ст. 403 ГК відповідальність за порушення зобов'язання законом може бути покладена на є безпосереднім виконавцем третя особа, що і зроблено транспортним
- 2. Виконання зобов'язань по подачі транспортних засобів і пред'явлення вантажів до перевезення
відповідальність перед перевізником за збитки, заподіяні їх несвоєчасною передачею, недостовірністю або неповнотою. При перевезеннях вантажів внутрішніми водними шляхами перевізник також зобов'язаний подавати суду та контейнери відповідно до прийнятої заявкою вантажовідправника і в стані, придатному для перевезення висунутого вантажу. Подача судна під навантаження в стані, непридатному для перевезення
- 3. Відповідальність за порушення зобов'язань по подачі транспортних засобів і пред'явлення вантажів до перевезення
відповідально вантажовідправник несуть відповідальність, встановлену транспортними статутами та кодексами, а також угодою сторін (ст. 794 ЦК). Вони звільняються від цієї відповідальності, якщо неподання транспортних засобів або їх невикористання сталися внаслідок: - непереборної сили, а також інших явищ стихійного характеру (пожеж, заметів, повеней) і військових дій; -
|