Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 4: Зобов'язальне право, 2008 - перейти до змісту підручника

8. Відповідальність сторін за порушення зобов'язань по страхуванню

Відповідальність страховика виникає при порушенні ним своїх обов'язків перед страхувальником (вигодонабувачем). Однак відповідальністю страховика іноді необгрунтовано іменують (як в теорії, так і особливо в страховій практиці) і саму обов'язок по страховій виплаті, виконання якої жодним чином не пов'язано з порушенням страхового зобов'язання.
Специфіка цивільно-правової відповідальності проявляється в страхових зобов'язаннях, що виникають з публічних договорів страхування (абз. 2 п. 1 ст. 927 ЦК) (1). Насамперед на ці відносини поширюються норми Закону про захист прав споживачів (2). При цьому до категорії "споживач ринку страхових послуг" включаються не тільки фізичні особи, безпосередньо які уклали договір страхування, а й інші особи, що користуються страховою послугою, тобто в тому числі вигодонабувач і застрахована особа. У діловій практиці поширене особливий напрямок страхової діяльності - створення в структурі страхової компанії відділів роздрібних послуг - для обслуговування страхувальників - фізичних осіб (умовно кажучи, "роздрібне" страхування).
---
(1) ГК відносить до публічного договору тільки договір особистого страхування. Однак норми про публічний договорі повинні поширюватися і на майнове страхування фізичних осіб, не виступають у ролі індивідуальних підприємців (пор. ст. 1 Закону про ОСАГО).
(2) За винятком положень, які за своїм характером суперечать суті страхових зобов'язань (ст. 9 Федерального закону від 26 січня 1996 р. N 15-ФЗ "Про введення в дію частини другої Цивільного кодексу Російської Федерації ").
Відповідно з цим на страховика-услугодателя може бути покладена відповідальність за ненадання страхувальнику при укладенні договору необхідної та достовірної інформації про страховика (ст. 8 Закону про захист прав споживачів) у вигляді відшкодування збитків, заподіяних необгрунтованим ухиленням від укладення договору, а якщо договір страхування укладено - надання права вимагати в розумний строк його розірвання та повернення сплаченої страхової премії (страхового внеску). Страховик може бути також зобов'язаний компенсувати моральну шкоду в особистому страхуванні, коли особа у зв'язку зі смертю близької людини і позбавлене засобів до існування може зазнавати додаткових моральні страждання, викликані невиконанням страховиком свого обов'язку з виплати страхової суми (ст. 15 Закону про захист прав споживачів) .
При порушенні строків надання страхових виплат, встановлених в правилах окремих видів страхування (а за їх відсутності - в розумні терміни), застосовується законна штрафна неустойка за кожний день прострочення у розмірі 3% ціни надання послуги, що розраховується від загальної суми страхової премії (страхового внеску) (п. 2 ст. 13 Закону про захист прав споживачів). Крім того, страхувальник при простроченні виконання страхового зобов'язання страховиком має право вимагати зменшення ціни за надання послуги (ст. 28 Закону про захист прав споживачів), тобто додатково до суми страхової виплати та нарахованої неустойку повернення частини сплаченої страхової премії (страхового внеску).
Конкретні форми відповідальності страховика передбачаються в законодавстві, що регулює окремі види страхування, або встановлюються в правилах страхування, а також визначаються в умовах того чи іншого договору страхування (1).
---
(1) Так, Закон про обов'язкове державне страхування передбачає штраф у розмірі 1% страхової суми за кожен день прострочення у разі необгрунтованої затримки страховиком виплати страхових сум застрахованій особі (вигодонабувачу) (п. 4 ст. 11).
Відповідальність страхувальника (вигодонабувача, застрахованої особи) виражається у неотриманні повністю або частково страхового відшкодування (страхової суми). Рішення про відмову в наданні страхової виплати приймається страховиком і повідомляється у встановлений термін страхувальникові (вигодонабувачу, застрахованій особі) у письмовій формі з обов'язковим мотивованим обгрунтуванням причин відмови. Підстави відмови страховика зробити страхову виплату передбачені як безпосередньо в гол. 48 ГК (ст. ст. 961, 963, 964), так і можуть бути встановлені спеціальним законодавством, а також закріплені в конкретному договорі страхування.
Цивільний кодекс покладає на страхувальника (вигодонабувача) відповідальність у вигляді відшкодування збитків, заподіяних страховику, у разі визнання договору страхування недійсним унаслідок завищення страхової суми в результаті обману страхувальника (в розмірі, що перевищує суму отриманої страхової премії ) (п. 3 ст. 951), а також при розірванні договору страхування з урахуванням невиконання страхувальником (вигодонабувачем) у період дії договору обов'язки по негайному повідомленню страховика про обставини, що спричиняють збільшення страхового ризику (п. 3 ст. 959).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 8. Відповідальність сторін за порушення зобов'язань за страхуванням "
  1. ПРОГРАМА КУРСУ" ГРОМАДЯНСЬКЕ ПРАВО "
    відповідальності публічно-правових утворень. Судовий імунітет держави. Тема 9. Об'єкти цивільних правовідносин Поняття і види об'єктів цивільних правовідносин. Матеріальні та нематеріальні блага як об'єкти цивільних правовідносин. Майно як основний об'єкт цивільного (майнового) обігу. Дії та послуги як об'єкти цивільних правовідносин. Охраноспособностью
  2. § 3. Права та обов'язки муніципальних службовців
    відповідальності за збиток, нанесений службою в цілому. Службовець може бути покараний тільки за свої особисті помилки, пов'язані з його роботою. Орган місцевого самоврядування покликаний захистити службовця від загроз, насильницьких дій, наклепу або шкоди, жертвою яких він може бути у зв'язку з виконанням своїх службових обов'язків. Огорожа службовця від свавілля забезпечується правом на захист
  3. § 1. Поняття комерційного права
    відповідальність за його боргами несе власник відповідного майна (п. 2 ст. 120 ЦК). Як і всяка діяльність, діяльність підприємця спрямована на придбання і використання будь-яких благ, що задовольняють потреби людини, а саме майнових благ - прибутку. Однак у силу різних причин цей результат не завжди досяжний. У таких випадках говорять про комерційний
  4. § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
    відповідальність постачальника (виробника). Обов'язок укласти договір може бути передбачена добровільно прийнятим стороною зобов'язанням. Так, в соот-Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 196 ветствии до ст. 446 ЦК сторони має право за своїм угодою передати розбіжності, що виникли при укладенні договору,
  5. § 4. Забезпечення виконання зобов'язань
    відповідальності (санкцій) Кредитор не вправі вимагати сплати неустойки, якщо боржник не несе відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання. Отже, обставини, що звільняють особу від відповідальності за невиконання зобов'язання, звільняють його не тільки від відшкодування збитків, а й від сплати неустойки. У зв'язку з цим постає питання про співвідношення
  6. § 5. Відповідальність за порушення зобов'язань
    відповідальності за порушення договірних зобов'язань у сфері підприємництва. Відповідальність за порушення договірних зобов'язань - у сфері підприємництва (підприємницька договірна відповідальність) як вид цивільно-правової відповідальності являє собою санкцію за порушення договірного зобов'язання. Основною формою відповідальності за порушення договірних зобов'язань в
  7. § 1. Купівля-продаж. Мена. Рента
    відповідально - момент передачі товару, термін визначається за правилами, передбаченими ст. 314 ГК. Такі правила застосовуються у разі, якщо інший порядок перегляду ціни товару не встановлений для окремих видів купівлі-продажу ГК, законами та іншими правовими актами або договором і не випливає із суті зобов'язання. Договором купівлі-продажу зазвичай визначається термін виконання обов'язків
  8. § 2. Оренда
    відповідальним залишається орендар. До договору суборенди (піднайму) застосовуються правила договору оренди, за винятком інших правил, встановлених законом або іншими правовими актами. Термін договору суборенди не може перевищувати строк самого договору оренди. Якщо договір оренди є нікчемним за правилами, встановленими ЦК, нікчемним буде і договір суборенди. За правилом, встановленим ГК,
  9. § 2. Розрахунки і кредитування
    відповідально покласти, інкасувати отримані як платежу готівка в банк на свій рахунок. Договір банківського рахунку. Легальне визначення договору банківського рахунку дається в п. 1 ст. 845 ЦК: «За договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати що поступають на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і
  10. § 6. Комісія
    відповідальним перед комітентом, в тому числі і за дії субкомісіонера, як за власні. Тому до припинення договору комісії комітент не має права без згоди комісіонера вступати у безпосередні відносини з субкомісіонером, якщо інше не передбачено договором комісії. Комітентом може виступати як громадянин, так і юридична особа. При цьому для юридичних осіб єдиним