Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Колектив авторів. Питання та відповіді до державного іспиту з цивільного права 2012 рік, 2012 - перейти до змісту підручника

Поняття дії в чужому інтересі без доручення.

Дії в чужому інтересі без доручення були відомі ще римському цивільному праву і розглядалися як квазідоговорние зобов'язання. Ведення справ без доручення (negotiorum gestio) себто підстави виникнення зобов'язання означало таке ставлення, коли одна особа (gestor) вело справу іншої особи (dominus), управляв його майном, не маючи на те доручення від іншої особи * (955).
Дії без доручення, іншої вказівки або заздалегідь обіцяного згоди зацікавленої особи з метою запобігання шкоди його особистості або майну, виконання його зобов'язання або в інших непротівоправних інтересах (дії в чужому інтересі) повинні відбуватися виходячи з очевидної вигоди чи користі і дійсних чи ймовірних намірів відповідної особи та з необхідною за обставинами справи дбайливістю і обачністю (п. 1 ст. 980 ЦК). Таким чином, Цивільний кодекс в гол. 50 "Дії в чужому інтересі без доручення" регламентує два види зобов'язань: зобов'язання, що виникають з фактичних дій, спрямованих на запобігання шкоди здоров'ю, життю або майну іншої особи, і зобов'язання, що виникають в результаті здійснення угод в інтересах іншої особи без доручення, т. е. дій, що мають юридичний характер.
Умови виникнення зобов'язань з дій у чужому інтересі без доручення. Дії в чужому інтересі без доручення породжують зобов'язання, якщо вони відповідають умовам, що містяться в п. 1 ст. 980 ГК.
По-перше, особа, що діє в чужому інтересі, повинно здійснювати дії з власної ініціативи при відсутності не тільки прямого доручення зацікавленої особи, але і всякого іншого вказівки або заздалегідь обіцяного ним згоди. У нього не повинно бути обов'язку вчиняти такі дії в силу закону чи іншого правового акта. Нормами гл. 50 ЦК не регулюються відносини, що виникають при охорони спадщини та управління ім виконавцем заповіту (ст. 1171 ЦК) або дій законних представників з охорони прав неповнолітніх дітей. Правила, передбачені гол. 50 ГК, також не застосовуються до дій в інтересах інших осіб, що здійснюються державними та муніципальними органами, для яких такі дії є однією з цілей їх діяльності (п. 2 ст. 980 ЦК). Такими є, наприклад, дії працівників пожежної охорони з гасіння пожежі, органів міліції, міністерства з надзвичайних ситуацій з рятування людей та майна, оскільки при цьому виникають не приватно-правові, а публічно-правові відносини, і відповідно, не виникають зобов'язання з відшкодування понесених цими органами витрат. Не перешкоджає виникненню цих зобов'язань та наявність морального боргу у особи, коїть дії, перед зацікавленою особою.
Як правило, зацікавлена ??особа не знає про дії, здійснюються в його інтересах. Це може бути викликано його відсутністю в місці вчинення дій, хворобою або іншими причинами, в силу яких неможливо отримати від нього згоди на вчинення таких дій, проте дана ситуація вимагає незамедлительности їх здійснення. Можливі й такі ситуації, коли зацікавлена ??особа знає або повинна знати про здійснюваних діях, але не може висловити свого ставлення до них в силу певних обставин, наприклад при рятуванні майна з палаючого будинку власник знаходиться в стані сильного душевного хвилювання і в силу цього не може виразити свою волю.
По-друге, дії, що здійснюються в чужих інтересах, повинні бути спрямовані на досягнення певних, передбачених законом цілей: запобігання шкоди особистості або майну зацікавленої особи, виконання його зобов'язання або в інших непротівоправних інтересах (п. 1 ст. 980 ЦК). Цивільний кодекс надав характер зобов'язання відносин, що виникають при рятуванні життя чи здоров'я громадянина. Раніше радянське законодавство не регламентувало такі відносини, хоча в юридичній літературі неодноразово обговорювалося питання про доцільність їх правового регулювання * (956).
По-третє, дії в чужому інтересі повинні відбуватися з очевидної вигоди чи користі зацікавленої особи, з можливим урахуванням його дійсних або ймовірних намірів (п. 1 ст. 980 ЦК), тобто такі дії повинні бути перш за все об'єктивно вигідні зацікавленій особі, а також бути розумними і обгрунтованими, вчинятися з необхідною дбайливістю і обачністю. Вироблені витрати повинні бути відповідні досягнутому або бажаного результату, а не носити надмірний або зайва характер. Дії особи, що здійснює їх на користь іншої особи, повинні враховувати відомі або ймовірні наміри останнього і не суперечити його волі.
З цього загального правила є два винятки. До таких належать дії з метою запобігти небезпеці для життя особи, що опинився в небезпеці. Це можуть бути, наприклад, дії з порятунку особи, яка перебуває в стані сильного душевного хвилювання, від самогубства. Другий випадок, передбачений законом і що дозволяє діяти проти волі зацікавленої особи, - це виконання його обов'язку по утриманню кого-небудь, наприклад сплата аліментних платежів на утримання непрацездатних батьків або неповнолітніх дітей за зацікавлена ??особа.
По-четверте, після вчинення дій в чужому інтересі особа, яка здійснила їх, зобов'язана при першій нагоді повідомити про це зацікавленій особі і почекати протягом розумного строку його рішення про схвалення або про несхвалення виконаних дій (ст . 981 ЦК). З цього правила також є два винятки. Не потрібно спеціально повідомляти зацікавленій громадянину про дії в його інтересі, якщо ці дії робилися в його присутності, оскільки це передбачає наявність у нього всієї необхідної інформації. Крім того, немає необхідності чекати рішення зацікавленої особи про схвалення або несхвалення зроблених дій, якщо таке очікування спричинить серйозний збиток для зацікавленої особи.
Дії, вчинені після того, як стало відомо про їх несхвалення зацікавленою особою, не тягнуть для останнього цивільно-правових обов'язків ні по відношенню до особи, яка вчинила їх, ні по відношенню до третіх осіб.
Таким чином, для виникнення зобов'язань з дій в чужому інтересі без доручення необхідно дотримання всіх перерахованих вище умов. Відсутність будь-якого з них означає, що відносини, передбачені нормами гл. 50 ГК, не виникають, і особа, яка зазнала витрати за іншу особу, може ставити питання тільки про застосування норм, присвячених безпідставно збагачення, а не норм, регулюючих дії в чужому інтересі без доручення.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Поняття дії в чужому інтересі без доручення. "
  1. § 2. Дії в чужому інтересі без доручення
    дії в чужому інтересі без доручення. Дії в чужому інтересі без доручення були відомі ще римському цивільному праву і розглядалися як квазідоговорние зобов'язання. Ведення справ без доручення (negotiorum gestio) себто підстави виникнення зобов'язання означало таке ставлення, коли одна особа (gestor) вело справу іншої особи (dominus), управляв його майном, не маючи на те
  2. § 1 . Поняття і види підприємців
    поняття підприємця грунтується на цивілістичної вченні про осіб. Суб'єктами цивільного права є особи: фізичні і юридичні. Як зазначалося раніше, приватні особи в ламанні до підприємництва отримують додаткову характеристику, виступають в комерційному обороті не просто як приватні (фізичних та юридичних) особи, а як кваліфіковані приватні особи - підприємці в
  3. § 7. Агентування
    поняття агентського договору дано в ст. 1005 ЦК РФ: «За агентським договором одна сторона (агент) зобов'язується за винагороду здійснювати за дорученням іншої сторони (принципала) Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 400 юридичні та інші дії від свого імені, але за рахунок принципала, або від імені та за рахунок
  4. § 2. Цивільне право як навчальна дисципліна
    поняття, принципи, правові конструкції, концепції, теорії і т.п., вироблені наукою цивільного права. Юрист, який володіє цими знаннями, запас яким, звичайно, повинен постійно поповнюватися, не буде страшний змін у законодавстві, оскільки здатний їх швидко освоїти і правильно застосовувати на практиці. Тому велику помилку роблять ті студенти, які в процесі навчання нехтують
  5. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    поняття суто економічне, її формальний показник - суспільно необхідні витрати праці. Вони формують суспільну вартість товару, яка, в свою чергу, впливає на його ринкову ціну. Відплатність - поняття економічне за змістом і юридичне за функціями, її формальний показник - ціна (ст. 424 ЦК). Еквівалентність обміну припускає тільки таке зустрічне надання,
  6. § 1. Поняття і значення договору довірчого управління майном
    дії особи, але не річ; є зобов'язанням, породженим договором; носить терміновий характер; пов'язує обмежене коло суб'єктів. Не коливає зобов'язально-правової природи довірчого управління майном і та обставина, що законодавець наділив довірчого керуючого правом вдатися до речове-правовим способам захисту (п. 3 ст. 1020 ЦК). Російське законодавство
  7. § 1. Загальні положення про зобов'язання з односторонніх дій
    дій. Більшість цивільно-правових зобов'язань виникає з договорів, однак зобов'язання можуть породжуватися й іншими юридичними фактами, зокрема односторонніми діями. У тих випадках, коли односторонні дії носять правомірний характер і спрямовані на досягнення певного правового результату, вони є ні чим іншим, як односторонніми угодами. О.С. Іоффе вказував,
  8. § 1. Поняття та ознаки зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди
    поняттям і включають в себе крім деліктних та інші зобов'язання. У юридичній літературі досить часто позадоговірні зобов'язання необгрунтовано зводять тільки до деліктних і кондикционного зобов'язаннями. Так, В.С. Ем, розглядаючи позадоговірні зобов'язання, включає в них тільки два види: зобов'язання внаслідок заподіяння шкоди (деліктні зобов'язання) та зобов'язання внаслідок
  9. ПРОГРАМА КУРСУ "ГРОМАДЯНСЬКЕ ПРАВО"
    поняття і види. Договір виключної ліцензії. Договори про передачу прав на засоби індивідуалізації товарів та їх виробників. Договори на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт. Договір на передачу науково-технічної продукції. Договір про передачу ноу-хау. Тема 39. Зобов'язання з договору комерційної концесії (франчайзингу) Поняття
  10. 2. Система зобов'язального права
    поняття і види зобов'язань, підстави їх виникнення, способи виконання та припинення. В силу особливої ??важливості договору як головного, найбільш поширеного підстави виникнення зобов'язальних відносин сюди ж включаються і загальні положення про договір (його поняття і види, порядок укладання, зміни та розірвання тощо). Особлива частина зобов'язального права складається з