| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 1. Поняття договору підряду та сфера його господарського застосування |
||
|
1. Капіталістичне виробництво включає в якості одного з найважливіших елементів проведення різних за своїм змістом господарських робіт - виготовлення або зміна матеріальних об'єктів і надання різного роду послуг. Ці цілі реалізуються в рамках договору підряду. Договором підряду опосередковується широке коло господарських робіт. Одними з найбільш старих, «класичних» сфер підряду є будівельні роботи по зведенню різного роду будівель та споруд. У сучасній практиці будівництва виробничих об'єктів велике місце займають договори про будівництво «під ключ» (a turn-key contract), що передбачають здачу повністю готового до експлуатації об'єкта. Договір застосовується також до відносин з виготовлення виробів відповідно до замовлення: машин, обладнання, вузлів, деталей тощо, комплектних об'єктів, транспортних засобів і т. д. Сферою застосування підряду є надання різного роду технічних послуг у зв'язку з поставками машин і устаткування для промислових та інших об'єктів, що споруджуються за допомогою постачальника, - виконання монтажних і шефмонтажних робіт, здійснення технічного обслуговування і т. д. У сучасний період науково-технічної революції все більшого значення набуває поспіль на виконання науково-технічних робіт - науково-дослідних і проектно-конструктор-ських,-отримали найменування «інжиніринг» (engineering). Нарешті, сферою застосування договору стають іменовані «консалтингом» (consulting} консультаційні та інформаційні послуги у сфері наукової організації та управління производст- 347 вом і торгівлею, зокрема здійснення інженерного контролю за проведенням робіт, маркетингові дослідження ринку і т. д. У договірній практиці широке застосування знаходять змішані види зазначених господарських робіт, умови виконання яких визначаються в одному і тому ж контракті. Договір підряду регулюється в країнах романо-германської системи права нормами цивільних кодексів (наприклад, у Франції - ст. 1789-1799 ФГК; в ФРН - § 631-651 ГГУ і т. д.). В англо-американській системі права норми щодо підряду вироблені в основному судовою практикою, але в США є і спеціальні закони в окремих штатах. Важливу роль в договірній практиці відіграють типові договори , особливо в будівельному підряді, розроблені національними та міжнародними промисловими організаціями та об'єднаннями підприємців. 2. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), яка, в свою чергу, повинна прийняти роботу і сплатити за неї обумовлену ціну (ст. 1787 ФГК; § 631 ГГУ; ст. 357 - 363 ШОЗ та ін.) У країнах романо-германської системи права поспіль розглядається як самостійний вид договору (contrat d'entreprise, Werkvertrag), визначається встановленими в законі ознаками. В англо-американській системі права підрядні відносини традиційно вважаються одним з видів договору особистого найму (contract of work and labour), але при цьому суттєвою особливістю його визнається відома самостійність виконавця роботи, який у зв'язку з цим іменується незалежним контрагентом (independent contractor). Договір підряду необхідно відмежовувати від близьких за змістом договорів особистого найму і купівлі-продажу майбутніх речей. Від договору особистого найму договір підряду відрізняють за трьома ознаками. Предметом договору підряду є виконання підрядником роботи з виконання замовлення, результат якої може бути виражений або не виражений в будь-якій матеріальній формі. Предметом договору особистого найму є праця, здійснення Наймати певної роботи на підприємстві наймача. За договором підряду підрядник юридично зберігає положення самостійно господарюючого суб'єкта. Господарська самостійність підрядчика полягає в тому, що він в основному сам організовує свою роботу і визначає способи її виконання. Найманий робітник або службовець включається за договором особистого найму до складу персоналу підприємства наймача, юридично підпорядковується встановленому на ньому режиму праці і працює під прямим контролем і керівництвом наймача. Нарешті, оскільки договір підряду спрямований на надання замовнику готового результату роботи , підрядник працює на свій ризик і в основному за свій рахунок. Особа, яка працює за договором 348 особистого найму, не несе ризику, пов'язаного із здійсненням своєї праці. Практичне значення має також відмежування підряду від купівлі-продажу майбутньої речі, бо з урахуванням відповідної кваліфікації відносин застосовуються норми того чи іншого договору. Отграничение проводиться насамперед у залежність від того, яка зі сторін є власником матеріалу , що використовується для виготовлення речі. У всіх країнах суди визнають договором підряду виконання замовлення на виготовлення речі з матеріалу замовника, оскільки постачальник здійснює тоді лише роботу щодо чужої об'єкта власності і передає контрагенту результат своєї праці. Якщо ж постачальник виготовляє річ з власного матеріалу, хоча б і на замовлення контрагента, то в більшості країн визнається договір купівлі-продажу майбутньої речі. Вирішальне значення надається тому факту, що, застосовуючи у виробництві свій матеріал, постачальник стає власником виготовленого об'єкта і повинен перенести на замовника право власності на належну йому річ, що характерно саме для відносин при купівлі-продажу. На цій позиції стоїть, зокрема, практика Франції, Англії, США і, з деякими застереженнями, ФРН. З цієї ж концепції виходить і Віденська конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 року: згідно з п. 1 ст. 3, використання при виготовленні або виробництві об'єкта «суттєвої частини» власних матеріалів надає відносинам сторін характер купівлі-продажу. Разом з тим суди низки країн, зокрема французькі та англійські, визнають, що в разі, якщо виготовлювач використовує свій матеріал, а вартість його порівняно з роботою все ж незначна, тобто головна частина вартості товару припадає саме на роботу з його виготовлення, то в наявності підрядні відносини. У праві ФРН проводиться розмежування між виготовленням речі, визначеної родовими ознаками, і індивідуально-визначеної річчю. У першому випадку визнають наявність відносин купівлі-продажу, і до них повністю застосовуються відповідні норми. При виготовленні ж індивідуально-визначеної речі закон ФРН виходить з того, що тут мається «перехідний стан» між договором підряду та договором купівлі-продажу. Це отримало своє закріплення у визнанні спеціальної проміжної форми-договору підряду на поставку (Werklieferungsvertrag). В принципі права та обов'язки сторін тоді визначають за нормами, регулюючим договір купівлі-продажу, але застосовують також і норми договору підряду при визначенні відповідальності за недоліки речі, встановленні моменту переходу ризику і обов'язків прийняття предмета підряду. Однак якщо одна зі сторін є комерсантом, то і замовлення на індивідуально-визначену річ, 349 підлягає виготовленню, розглядається як договір купівлі-продажу (абз . 2 § 381 ГТУ). Договір про виконання будівельних робіт у всіх країнах вважається підрядним, незалежно від того, чий матеріал використовує будівельник. Деякі автори обгрунтовують це тим, що будівля або споруда є аксесуаром, або приналежністю, земельної ділянки, який, як правило, не належить підрядчику на правах власності. Важлива відмінність між купівлею-продажем і підрядом на виготовлення речі в організаційно-правовому плані полягає в тому, що правовідносини, засноване на договорі купівлі-продажу, охоплює лише звернення виготовлених товарів, їх збут (передачу речі у власність однією особою іншій), а засноване на договорі підряду - також безпосередньо процес виробництва (здійснюваний за участю замовника, який дає вказівки підряднику та сприяє). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "§ 1. Поняття договору підряду та сфера його господарського застосування " |
||
|
||