Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

§ 1. Поняття і загальна характеристика злочинів проти військової служби


Відповідно до Конституції РФ захист Вітчизни являє-ся обов'язком і обов'язком громадянина Російської Федерації, який несе військову службу відповідно до федеральним за-Коном (ст. 59) .
Основоположні положення в сфері організації військової служби містяться у Федеральних законах від 31 травня 1996
№ 61-ФЗ «Про оборону» 1, від 28 березня 1998 р . № 53-ФЗ «Про воїн-
ської обов'язок і військову службу» 2, від 27 травня 1998 р. № 76-ФЗ
«Про статус військовослужбовців» 3.
Відносини в даній сфері регламентуються так-же общевоинскими статутами Збройних Сил Російської Фе-ської Федерації та іншими нормативними правовими актами, напри-мер, Положенням про порядок проходження військової служби, затв. Указом Президента РФ від 16 вересня 1999 р. № 1237 4, Поло-жением про призов на військову службу громадян Російської Фе-ської Федерації, утв. постановою Уряду РФ від 11 листопада
2006 р. № 663 5).
Відповідно до Федерального закону «Про оборону» (ст. 1) під обороною розуміється система політичних, економічних, військових, соціальних, правових та інших заходів з підготовки до під-спорудження захисту та збройний захист Російської Федерації, цілісності і недоторканності її території. З метою обо-рони встановлюється військовий обов'язок громадян РФ, ство-ються Збройні Сили РФ.
Крім Збройних Сил РФ до оборони залучаються По-граничні війська ФСБ, інші війська, військові формування, інші державні органи.
1 СЗ РФ. 1996. № 23. Ст. 2750.
2 СЗ РФ. 1998. № 13. Ст. 1475; Військове законодавство Росії. СБ
Норм. документів. М., 2007. С. 16-71.
3 СЗ РФ. 1998. № 22. Ст. 2331.
4 Військове законодавство Росії. СБ норм документів С. 153-209.
5 СЗ РФ. 2006. № 47. Ст. 4894.

Федеральний закон «Про військовий обов'язок і військову служ-бе» визначає військову службу як особливий вид федеральної дер-жавної служби, що виконується громадянами у Збройних Силах РФ, а також у внутрішніх військах МВС Росії, військах цивільної оборони, інженерно-технічних і дорожньо-буді-вельних військових формуваннях при органах вико-навчої влади, Службі зовнішньої розвідки РФ, ФСБ, федеральних органах державної охорони, федеральному органі забезпечення мобілізаційної підготовки органів державного-кої влади РФ і створюваних на воєнний час спеціальних формуваннях.
Громадяни проходять військову службу за призовом або за контрактом. Під час проходження військової служби вони набувають статусу військовослужбовця.
Призову на військову службу підлягають: громадяни Російської Федерації чоловічої статі у віці від 18 до 27 років, котрі перебувають чи зобов'язані перебувати на військовому обліку та не перебувають в запасі, а також закінчили державні, муніципальні або мають державну акредитацію за відповідними напрямами підготовки (спеціальностями) недержавні-ються освітні установи вищого професійно-го освіти і зараховані в запас з присвоєнням військового звання офіцера.
Контракт про проходження військової служби полягає грома-данина з Міністерством оборони РФ або федеральним орга-ном виконавчої влади; в цьому контракті передбачена військова служба, письмово, за типовою формою і в порядку, визна-виділяється Положенням про порядок проходження військової служби. Перший контракт про проходження військової служби вправі заклю-чить тільки громадяни віком від 18 до 40 років.
Згідно з Положенням про порядок проходження військової служ-
б початком військової служби вважається:
1) для громадян, призваних на військову службу , що не преба-вавших в запасі, - день вибуття з військового комісаріату суб'єктів незалежно єкта РФ до місця проходження військової служби;
2) для громадян, що надійшли на військову службу за контрактом
ту, - день вступу договору в силу;

3) для громадян, що надійшли до військово-навчальні заклади і не проходили військову службу або пройшли військову службу раніше, - день зарахування до зазначені навчальні заве-дення.
Термін військової служби закінчується:
1) для військовослужбовців, що проходять військову службу за при-зиву, - у відповідне число останнього місяця строку військової служби за призовом;
2) для військовослужбовців, що проходять військову службу за контрактом, - у відповідні місяць і число останнього року контракту або у відповідне число останнього місяця сро-ка контракту, якщо контракт укладено на термін до одного року .
Днем закінчення військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини. Військовослужбовець повинен бути виключений зі списків особового складу військової частини в день закінчення терміну його військової служби.
Відповідальність за злочини проти військової служби ус-тановлена гл. 33 розд. XI Особливої частини КК. У статті 331 КК сформульовано поняття злочину проти військової служби: передбачені гол. 33 КК злочини проти встановленого порядку проходження військової служби, вчинені военнослу-жащімі, що проходять військову службу за призовом або за контрактом у Збройних Силах РФ, інших військах і військових формуваннях Російської Федерації, а також громадянами, які у запасі, під час проходження ними військових зборів.
Відповідно до статей гл. 33 КК кримінальну відповідальність-ність несуть військові будівельники військово-будівельних загонів (частин) Міністерства оборони РФ, інших міністерств і відомств Росії.
Положення про відповідальність, які у гол. 33 КК, поширюються тільки на мирний час. Кримінальна відпові-венность за злочини проти військової служби у воєнний вре-мя або в бойовій обстановці, визначається законодавством РФ воєнного часу.
Родовий об'єкт злочинів проти військової служби совпа-
дає з видовим об'єктом, оскільки розд. ХI «Злочини

проти військової служби» містить всього одну главу з тим же найменуванням. Родовим (видовим) об'єктом цих злочини ний є встановлений порядок несення та проходження військової служби військовослужбовцями, що забезпечує нормаль-ную діяльність Збройних Сил РФ, інших військ, військових формувань та інших державних органів, де передбачені-рено проходження військової служби.
Якщо військовослужбовцями скоюються злочини, передбаченої іншими розділами Особливої частини КК (убійст-во - ст. 105 КК, крадіжка - ст. 158 КК, хуліганство - ст. 213 КК, порушення правил дорожнього руху - ст. 264 КК, розголошуючи-ня державної таємниці - ст. 283 КК і ін), не посягають на порядок несення та проходження військової служби, то відпові-венность настає за статтями відповідних глав на загальних підставах.
Безпосередніми об'єктами є суспільні від-носіння, що утворюють окремі елементи порядку несення та проходження військової служби. Деякі автори пропонують різні класифікації, засновані на безпосередньому об'єкті військових злочинів. Так, Т.А. Лесніевскі-Костарева, виходячи з безпосереднього об'єкта, виділяє загальні та специ-альні види військових злочинів. Загальні злочину:
1) проти порядку підлеглості і військових взаємин (ст. 332-336 КК); 2) проти порядку перебування на військовій службі (ст. 337-339 КК) і порядку користування військовим имуще - ством (ст. 345-348 КК). Спеціальні злочину: 1) проти порядку несення спеціальних (охоронних) видів військової служби (ст. 340-344 КК); 2) проти порядку використання небезпечних в експлуатації військово-технічних засобів (ст. 349-352 КК) 1. Є й інші точки зору2.
Виходячи з аналізу існуючих позицій і нормативного матеріалу, включеного в гол. 33 Особливої частини КК, за основ-ному безпосереднього об'єкту доцільно виділити чоти-ре групи злочинів проти військової служби.
1 Див: Кримінальне право. Словник-довідник. М., 2000. С. 277.
2 Див: Кримінальне право. Особлива частина / За ред. І.Я. Козаченко. М.,
1998. C. 713.

1. Злочини проти порядку підлеглості і статут-них взаємовідносин між військовослужбовцями: неисполне-ня наказу (ст. 332 КК); опір начальникові або при-примушування його до порушення обов'язків військової служби (ст. 333 КК); насильницькі дії щодо начальни-ка (ст. 334 КК), порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними ставлення-ний підпорядкованості (ст. 335 КК); образа військовослужбовця-го (ст. 336 КК).
2. Злочини проти порядку проходження військової служ-
б: самовільне залишення частини або місця служби (ст. 337
КК); дезертирство (ст. 338 КК); ухилення від виконання зобов'язаний-ностей військової служби шляхом симуляції хвороби чи іншими способами (ст. 339 КК).
3. Злочини проти порядку несення спеціальних служб: порушення правил несення бойового чергування (ст. 340 КК); нару-шення правил несення прикордонної служби (ст. 341 КК); порушен-ня статутних правил вартової служби (ст. 342 КК), порушення правил несення служби з охорони громадського порядку і забезпе-чення громадської безпеки (ст. 343 КК), порушення ус-тавной правил несення внутрішньої служби та патрулювання в гарнізоні (ст. 344 КК).
4. Злочини проти порядку поводження з військовим майном, зброєю, джерелами підвищеної небезпеки, використання та експлуатації військової техніки: залишення по-Гиба військового корабля (ст. 345 КК); умисні Уніч-тожение або пошкодження військового майна (ст. 346 КК); знищення або пошкодження військового майна за неостиглого-рожности (ст. 347 КК); втрата військового майна (ст. 348
КК), порушення правил поводження із зброєю і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточуючих (ст. 349 КК), порушення правил водіння або експлуатації машин (ст. 350 КК), порушення правил польотів або підготовки до них (ст. 351 КК), порушення правил кораблеводіння (ст. 352 КК).
Стосовно до ряду злочинів проти військової служби можна виділити, крім основного, додатковий непосредст-венний об'єкт. Так, передбачені ст. 333-335 КК склади

припускають в якості додаткового об'єкта здоров'я військовослужбовців, ст. 335, 336 КК - честь і гідність, ст. 349-352 КК - життя і здоров'я.
Обов'язковою ознакою складів, передбачених ст. 346 -
352 КК, є наявність предмета злочину - зброї,
машин, військових літальних апаратів і т.д.
Об'єктивна сторона злочинів проти військової служ-би може виражатися як в дії (ст. 333-336, 346 КК), так і в бездіяльності (ст. 332, 337-344, 348-352 КК) або як в тій, так і в іншій формі (ст. 347 КК).
До формальних слід віднести склади злочинів, передбачених
смотрением ст. 336-338, 345 КК, до матеріальних - ст. 332, 342 -
344, 346-352 КК, до формально-матеріальним - ст. 333, 335,
339-341 КК.
Суб'єкт злочинів проти військової служби - спеціаль-ний: 1) військовослужбовці, які проходять військову службу за при-зиву або за контрактом у Збройних Силах РФ, інших військах і військових формуваннях РФ (перераховані вище); 2) грома-дане, які перебувають у запасі, під час проходження ними військових зборів; 3) військові будівельники військово-будівельних загонів (час-тей) Міністерства оборони Росії, інших міністерств і відомств Російської Федерації.
Відповідно до Федерального закону «Про статус військово-
службовців» до військовослужбовців належать:
офіцери, прапорщики і мічмани, курсанти військових освітньої закладів професійної освіти, Сержан-ти і старшини, солдати і матроси, які проходять військову службу за контрактом;
офіцери, призвані на військову службу відповідно до указу Президента РФ;
сержанти, старшини, солдати і матроси, які проходять вій-ную службу за призовом, курсанти військових освітніх закладів професійної освіти до укладення з ні-ми контракту.
У постанові Пленуму Верховного Суду РФ від 14 лютого
2000 р. № 9 «Про деякі питання застосування судами законо-
дательства про військовий обов'язок, військову службу і статус

військовослужбовців »1 роз'яснюється (п. 1), що цей статус мають також військовослужбовці, прикомандировані в установленому порядку до федеральним органам державної влади, іншим державним органам та установам, органам державного-кої влади суб'єктів РФ, міжнародним організаціям відповідно до міжнародних договорів РФ, державного-венним унітарним підприємствам, майно яких перебуває у федеральній власності, акціонерним товариствам, 100% акцій яких перебуває у федеральній власності та кото-які виконують роботу в інтересах оборони країни і безпечно-сти держави, а також прикомандировані до інших підприєм-тиям, установам і організаціям, якщо це передбачено фе-деральним законом.
Суб'єктивна сторона злочинів проти військової служби може виражатися як в навмисній (ст. 333-339, 343-346 КК), так і в необережної (ст. 347-352 КК) формі провини.
Склади, передбачені ст. 332, 340-342 КК, припускають наявність навмисної чи необережною форми провини.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони складів злочинів, передбачених ст. 337-339 КК, є мета - тимчасове або постійне ухилення від військової служби.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "§ 1. Поняття і загальна характеристика злочинів проти військової служби"
  1. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      поняття суто економічне, її формальний показник - суспільно необхідні витрати праці. Вони формують суспільну вартість товару, яка, в свою чергу, впливає на його ринкову ціну. Відплатність - поняття економічне за змістом і юридичне за функціями, її формальний показник - ціна (ст. 424 ЦК). Еквівалентність обміну припускає тільки таке зустрічне надання,
  2. Тема 8.1. Загальна характеристика кримінального права, його норми і джерела
      поняття і коло джерел кримінального права, їх зміст. А це в свою чергу дозволить в наступних параграфах розглянути кримінально-правові відносини, їх учасників, зміст і їх наскрізну ідею - забезпечення своєчасного, законного і справедливого притягнення до відповідальності та покарання осіб, які вчинили злочини. Кримінальне право як галузь права традиційно визначається як
  3. 1. Озброєна злочинність в системі кримінального насильства
      поняття насильства повинно охоплювати і суспільно-корисні, правомірні дії, а В. Г. Бу-жор, Л. Д. Гаухман і Р. А. Базаров вважають, що насильство не може бути законним, законним може бути лише застосування сили, тому насильство в кримінально-правовому сенсі має обов'язково характеризуватися суспільною небезпекою. Не вдаючись глибоко в сутність даного спору, відзначимо, що в слові «насильство»
  4. Глава 5. ДУАЛІЗМ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА І ПОХОДЖЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ
      поняттям зобов'язання (ст. 307 ГК РФ). Позов був, звичайно, судом відхилено, а справа може служити гарним посібником для засвоєння того, що із зникненням особи зобов'язання також зникає, а слова "особистий характер зобов'язання" потрібно розуміти буквально. Суть дуалізму - в його непохитній строгості, у неможливості будь-якого готівкового права бути одночасно і тим, і іншим. Доля кожного права,
  5. Виноски
      понять / / Рад. держава і право. 1982. N 7; Крігер Г.А., Кузнєцова Н.Ф. Нове кримінальне законодавство та його науково-практичне значення / / Рад. держава і право. 1984. N 1; Анашкин Г.З., Тюрін С.О. Про поняття діяння, яке містить ознаки злочину / / Соціалістична законність. 1984. N 11. * (57) Кримінальний закон. Досвід теоретичного моделювання. М., 1987. * (58) Проблеми викладання
  6. 2. Система і значення Особливої частини кримінального законодавства
      поняття, як "правове благо", "правовідносини", "суспільні відносини", "інтереси" т.д. Термін "об'єкт" в Кодексі зазвичай не називається. Найбільш загальна характеристика об'єктів злочинів, що містяться в КК 1996 р., - "охоронювані цим Кодексом інтереси" або "особистість, суспільство і держава" (наприклад, ч. 2 ст. 14). Вживаються терміни "законні інтереси громадян" (див., наприклад, ст. 136
  7. 3. Загальна характеристика структури Особливої частини Кримінального кодексу РФ
      поняття "посадова особа" пора замінити терміном "службовець", а найменування відповідних глав і норм замінити словами "про службові злочини" або "про злочини по службі". Які б функції не виконував службовець, якщо його діяння зможе заподіяти суспільно небезпечні наслідки як від посадового злочину, воно підлягає криміналізації, тобто оголошенню законом злочинним. Зміст
  8. 1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти здоров'я
      поняття "тілесні ушкодження", замінивши його на "шкоду здоров'ю", при цьому поняття "шкода здоров'ю людини" в кримінальному законі не розкривається. Його допомагає визначити наука кримінального права на основі положень п. 2 Правил судово-медичної експертизи тяжкості шкоди здоров'ю, затверджених наказом МОЗ Росії від 10 грудня 1996 р. N 407 та узгоджених з Генеральною прокуратурою РФ, Верховним
  9. 1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів у сфері економічної діяльності
      поняття "посадова особа" розкривається в п. 1 примітки до ст. 285 КК. Таким чином, злочини у сфері економічної діяльності - це такі передбачені кримінальним законом посягання на економічні інтереси, які полягають в умисних порушеннях посадовими або іншими особами законодавчо встановленого порядку здійснення підприємницької та іншої економічної
  10. 4. Злочини, що порушують загальні правила безпеки. Характеристика окремих видів злочинів проти громадської безпеки
      поняття "тероризм" в сучасних умовах перешкоджають як мінімум дві обставини: по-перше, крайня політизованість оцінок тероризму і, по-друге, прагнення надати такому визначенню всеосяжний характер. Обидва ці обставини чітко простежуються починаючи з резолюції IV Конференції з уніфікації кримінального законодавства (Париж, 1931 р.) * (177). Розглядаючи питання про
© 2014-2022  yport.inf.ua