| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 43. Поняття та правові основи страхування |
||
|
Страхування як елемент фінансової системи держави віз никло ще в Стародавньому Римі. У працях римського історика Тіта Лі вия, філософа Марка Тулія Цицерона вказувалося на створення і діяльність товариства взаємного відшкодування збитків. У період завоювань Олександра Македонського (IV ст. До н.е.) були обра зовано перший страхові акціонерні товариства. В епоху Середньо вековья стали укладатися письмові договори страхування. Тоді завдяки великим географічним відкриттям розширилася мор ська міжнародна торгівля. Купцям і торговцям не тільки тре Бова великі капітали, щоб використовувати нові можли ності для розширення торгівлі, а й засоби забезпечення воз мещения збитків, що виникають внаслідок непередбачених про стоятельств і непідконтрольних людині руйнівних сил природи. Заздалегідь створений страховий фонд був джерелом відшкодування збитку. Поява на Русі страхування пов'язують з пам'ятником древ неросійського права «Руська правда» (X-XI ст.), Де вперше було передбачено відшкодування шкоди громадою в разі вбивства члена іншої громади. У російській мові поняття «страхування» завжди 1 Див: Збори законодавства РФ. - 2003. - № 26. - Ст. 2664. 150 асоціювалося з діяльністю по запобіганню від чого-ні будь неприємного, небажаного. Наприклад, В. Даль в Толко вом словнику живої мови так пояснює значе ня слова «страхувати»: «віддавати кому на страх, на відповідь, ручатися тельство, тобто платити посрочно, за забезпечення цілості чого, з відповіддю на умовну суму ». У Росії страхування стало активно розвиватися з середини XIX в. Створення перших великих страхових компаній розширилася ло можливості використання грошових ресурсів отечествен них підприємців і надійно забезпечувало захист їх інте ресов. На початку XX в. на частку акціонерних страхових товариств припадало близько 70 відсотків всього застрахованого в дер дарства майна на суму більше 21 млрд рублів (у цінах 1913 р.). Крім страхування майна «від вогню», здійснювалося стра вання життя, транспортне страхування, страхування стекол, страхування від крадіжки зі зломом. Після Жовтневої револю ції 1917 кошти приватних страхових організацій, їх имуще ство були націоналізовані і перейшли у власність дер дарства . Вся робота по страхуванню в колишньому СРСР здійснюва лялась органами Госстраха1. З 1992 р. після прийняття Закону Рос сийской Федерації «Про організацію страхової справи в Росій ської Федерації» розпочався новий етап розвитку страхування. Стали створюватися страхові організації, товариства взаємного стра хування, значно розширилися сфера страхових відносин і види страхування. У науковій літературі страхування розглядається у двох ас пектени: як економічна і як правова категорія. Як еконо мическая категорія страхування є системою економі чеських відносин, що включає в себе сукупність форм і ме тодов формування цільових грошових фондів і їх використан ня на відшкодування збитку при різних непередбачених і несприятливих явищах (ризиках). Розвиток ринкових відносин тягне за собою підвищення ролі і значення страхування, оскільки товаровиробники діють на свій страх і ризик, за власною ініціативи та самостійно несуть відповідальність. Тому значно рас ширяється сфера страхових послуг, розвиваються альтернативи го сударственно страхуванню і відбувається поступове фор мирование страхового ринку. Підприємства та організації раз особистих форм власності відчувають потреба не толь ко у відшкодуванні збитку, а й у компенсації пов'язаної з їх діяльністю відповідальності. При цьому підприємницька діяльність сприяла розширенню об'єктів страхування. 1 Див: Фінансове право: підручник / за ред. О. Н. Горбунової. - М., 2000. - С. 256. Поряд з традиційним призначенням страхування - захистом від природних явищ (землетруси, повені тощо), зі битій технічного та техногенного характеру (пожеж, ава рий, катастроф тощо) з'явилася необхідність захисту, в Зокрема, від різних криміногенних явищ (крадіжок, викрадення транспортних засобів тощо) і втрат, що виникають у про цессе фінансово-господарської діяльності (збитку від не достачі товарів, неналежного виконання зобов'язань за договором і т. п.). Страхування як економічна категорія, з одного боку, виступає засобом захисту бізнесу і добробуту людей, а з іншого - видом діяльності , що приносить дохід. Джерела ми прибутку страхової організації служать доходи від страхової діяльності, від інвестицій тимчасово вільних грошових коштів в об'єкти виробничої та невиробничої сфе ри, цінні папери, банківські вклади і т.п. Страхування слу жит важливим фактором стимулювання виробничої актив ності, забезпечення фінансової стійкості організацій і перед ємств та захисту інтересів громадян. Як правова категорія страхування - це відносини по захисту інтересів фізичних та юридичних осіб, Російської Федерації, суб'єктів Російської Федерації і муниципаль утворень при настанні певних страхових слу чаїв за рахунок грошових фондів, що формуються страховиками із сплачених страхових премій (страхових внесків) , а також за рахунок інших коштів страховиків. Страховиками можуть ви ступати державні, муніципальні та інші юридичні особи, створені відповідно до законодавства Российс кой Федерації для здійснення страхування , перестрахових ня, взаємного страхування і отримали в установленому по рядку ліцензію. Правові основи страхування закріплені в Конституції Ріс сийской Федерації. Відповідно до ст. 72 Конституції Росій ської Федерації здійснення заходів по боротьбі з катастрофами, стихійними лихами, епідеміями, ліквідація їх наслідків перебувають у спільному віданні Російської Федерації і суб'єктів тов Російської Федерації. Страхова діяльність в Росії ос грунтуватися на відповідній правовій базі, яка включає в себе значну кількість нормативних правових актів, в своєї сукупності утворюють страхове законодавство. Стра вання є комплексним правовим інститутом, об'єднавши ющим норми різних галузей російського права і в першу чергу - фінансового і цивільного. Норми фінансового права встановлюють джерела форми вання страхового фонду, його взаємини з іншими ланками ями фінансової системи, порядок використання коштів фонду страхування, компетенцію органів державної влади в об ласті страхування, здійснення державного нагляду за страховою діяльністю та інші відносини у сфері страхування ня, що виникають у процесі створення, розподілу і викорис тання фонду страхування, тобто такі відносини, які відно сятся до сфери фінансової діяльності. Норми цивільного права регламентують підстави виник новения різних страхових правовідносин, права і зобов'язаний ності їх суб'єктів, закріплюють об'єкти страхування, преду глядають істотні умови договору страхування, його форму і т.д. Правові основи страхування закріплені в Цивільному ко кодексі Російської Федерації (ст. 927 - 970) і федеральних зако нах, основними з яких є: Закон Російської Федера ції від 27 листопада 1992 р. № 4015-1 «Про організацію страхової справи в Російській Федерації» із змінами та доповненнями, Федеральний закон від 24 липня 1998 р. № 125-ФЗ «Про обязатель ном соціальне страхування від нещасних випадків на виробниц стве та професійних захворювань », Федеральний закон від 25 квітня 2002 № 40-ФЗ« Про обов'язкове страхування грома данской відповідальності власників транспортних засобів », Фе деральному закон від 23 грудня 2003 р. № 177-ФЗ «Про страхування вкладів фізичних осіб у банках Російської Федерації», а так ж федеральні закони, що регулюють окремі види зобов'язань тельного страхування. Питання страхування передбачаються і в положеннях федерального закону про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік. Так, починаючи з 2001 р., в федераль ном бюджеті встановлюється виплата попередньої компен сации громадянам, які зробили страхові внески до організації го сударственного страхування станом на 1 січня 1992 Окремі аспекти страхування регулюються указами Прези дента Російської Федерації і постановами Уряду Російської Федерації. Важливу роль у правовому регулюванні страхових відносин, зокрема в питаннях організації та осу ществления нагляду за страховою діяльністю, грають норма тивні акти Міністерства фінансів Російської Федерації. « Попередня |
||
| Наступна » | = Перейти до змісту підручника = | |
|
|
||
§ 3. Депутат представницького органу, член виборного органу місцевого самоврядування |
||
|
||