|
Інститут дій в чужому інтересі - новий для сучасного російського цивільного права. Вперше він був закріплений ст. 118 Основ цивільного законодавства 1991 р. За своєю суттю він охоплює дві досить різнорідні групи зобов'язальних відносин:
- по-перше, зобов'язання, що виникають з дій, вчинених з метою запобігання шкоди особистості або майну іншої особи;
- по-друге, зобов'язання, що виникають у зв'язку з здійсненням операції однією особою в інтересах іншої особи без її доручення.
У першому випадку мова йде про дії фактичного порядку, скоєних однією особою в інтересах іншої без його на те згоди в силу невідкладної необхідності (наприклад, участь у гасінні пожежі). Породжені ними позадоговірні (квазіделіктние) зобов'язання з відшкодування за рахунок цієї особи понесених у його інтересах витрат, причому незалежно від досягнення бажаного результату (порятунку життя, здоров'я або майна), раніше були відомі вітчизняному правопорядку під ім'ям "зобов'язань з рятування соціалістичного майна" (ст . 95 Основ цивільного законодавства 1961 р., ст. 472 ЦК РРФСР 1964 р.). За своєю юридичною природою вони близькі до зобов'язань із заподіяння шкоди (деліктних).
У другому випадку справа стосується наслідків вчинення в інтересах іншої особи угоди, тобто юридичної дії, не уповноваженою на те особою (або особою, яка діяла з перевищенням що були у нього повноважень), коли це також було викликано нагальними обставинами (наприклад, необхідністю здійснити терміновий платіж за проведений ремонт або охорону майна відсутнього особи). Тут вчинила угоду особа насамперед прагне передати отримані за такою угодою права і обов'язки особі, в інтересах якої (хоча і без належних повноважень) вона діяла. Дана ситуація, так чи інакше пов'язана з появою договірних зобов'язань, давно відома цивільному праву як інституту "ведення чужих справ без доручення" (negotiorum gestio, признававшееся в римському праві квазідоговорним зобов'язанням) (1). Багато в чому вона тотожна ситуації, передбаченої ст. 183 ЦК, яка регулює наслідки вчинення правочину не уповноваженою особою.
---
(1) І.Б. Новицький вказував, що слова "без доручення" були додані до римського терміну "negotiorum gestio" не самими римськими юристами, а в пізнішій літературі, щоб підкреслити істотна ознака даного зобов'язання - відсутність договору (див.: Новицький І.Б. Основи римського цивільного права . 3-е изд. М., 1972. С. 252).
Але у обох названих випадків є спільні риси:
1) одна особа діє в майнових інтересах іншої особи;
2) відсутня згоду останнього на охорону або подання його майнових інтересів;
3) в результаті вчинення зазначених дій у особи, інтереси якого охоронялися, виникають цивільно-правові обов'язки щодо особи, яка здійснила охорону.
Тому ДК об'єднав інститути рятування чужого майна та ведення чужих справ без доручення в новий єдиний інститут дій в чужому інтересі без доручення. Поняттям "дії" при цьому охоплюються дії як фактичного порядку (щодо запобігання загрози життю або майну іншої особи, що не створюють для нього прав і обов'язків у відносинах з третіми особами) (1), так і юридичного (з ведення чужих майнових справ шляхом здійснення угод з третіми особами).
---
(1) Оскільки такі дії можуть спричиняти юридичний результат у вигляді обов'язку відшкодування пов'язаних з ними витрат, їх слід відносити до категорії юридичних вчинків (див.: Брагінський М.І., Витрянский В.В. Договірне право. Книга третя. С. 373 - 379).
|
- ПРОГРАМА КУРСУ" ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО "
поняття і види. Договір виключної ліцензії. Договори про передачу прав на засоби індивідуалізації товарів та їх виробників. Договори на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт. Договір на передачу науково-технічної продукції. Договір про передачу ноу-хау. Тема 39. Зобов'язання з договору комерційної концесії (франчайзингу) Поняття
- § 1. Поняття і види підприємців
поняття підприємця грунтується на цивілістичної вченні про осіб. Суб'єктами цивільного права є особи: фізичні і юридичні. Як зазначалося раніше, приватні особи в ламанні до підприємництва отримують додаткову характеристику, виступають в комерційному обороті не просто як приватні (фізичні та юридичні) особи, а як кваліфіковані приватні особи - підприємці в
- § 2. Цивільне право як навчальна дисципліна
поняття, принципи, правові конструкції, концепції, теорії і т.п., вироблені наукою цивільного права. Юрист, який володіє цими знаннями, запас яких, звичайно, повинен постійно поповнюватися, не буде страшний змін у законодавстві, оскільки здатний їх швидко освоїти і правильно застосовувати на практиці. Тому велику помилку роблять ті студенти, які в процесі навчання нехтують
- § 2. Право приватної власності громадян на окремі об'єкти
поняття: "земля" і "земельна ділянка". Поняття "земля" має соціально-економічне значення, яке визначається як різновид природного об'єкта, що охороняється в якості найважливішої складової частини природи, і природного ресурсу, використовуваного як засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві (подп. 1 п. 1 ст. 1 ЗК). На відміну від цього поняття "земельну ділянку" має
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
поняття суто економічне, її формальний показник - суспільно необхідні витрати праці. Вони формують суспільну вартість товару, яка, в свою чергу, впливає на його ринкову ціну. Відплатність - поняття економічне за змістом і юридичне за функціями, її формальний показник - ціна (ст. 424 ЦК). Еквівалентність обміну припускає тільки таке зустрічне надання,
- § 6. Договір оренди транспортного засобу
поняттю "оренда з наданням послуг з управління та технічної експлуатації". Індивідуалізація предмета оренди відбувається шляхом вказівки на його марку, тип, модель, реєстраційний номер, в деяких випадках - ще й на власне ім'я і прапор (зазвичай для судів). Орендна плата (фрахт) зазвичай обчислюється з якої-небудь періодичної (добової, місячної і т.д.) ставки за відповідне
- § 1. Загальні положення про зобов'язання з односторонніх дій
дій. Більшість цивільно-правових зобов'язань виникає з договорів, однак зобов'язання можуть породжуватися й іншими юридичними фактами, зокрема односторонніми діями. У тих випадках, коли односторонні дії носять правомірний характер і спрямовані на досягнення певного правового результату, вони є ні чим іншим, як односторонніми угодами. О.С. Іоффе вказував,
- § 1. Поняття та ознаки зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди
поняттям і включають в себе крім деліктних та інші зобов'язання. У юридичній літературі досить часто позадоговірні зобов'язання необгрунтовано зводять тільки до деліктних і кондикционного зобов'язаннями. Так, В.С. Ем, розглядаючи позадоговірні зобов'язання, включає в них тільки два види: зобов'язання внаслідок заподіяння шкоди (деліктні зобов'язання) та зобов'язання внаслідок
- 2. Система зобов'язального права
поняття і види зобов'язань, підстави їх виникнення, способи виконання та припинення. В силу особливої важливості договору як головного, найбільш поширеного підстави виникнення зобов'язальних відносин сюди ж включаються і загальні положення про договір (його поняття і види, порядок укладання, зміни та розірвання тощо). Особлива частина зобов'язального права складається з
- Д
поняття, види Д. в ч. і. XVI, 65, § 4 (1) - с. 598 - 599 - зміст і виконання зобов'язань, що виникають з вчинення Д. в ч. і. XVI, 65, § 4 (3) - с. 602 - 603 Декларація про відповідність XIII, 54, § 4 (2) - с. 97 Делікт, см. Деліктні зобов'язання - генеральний Д. XVIII, 67, § 2 (4) - с. 620 - 622 - поняття Д. XVIII, 67, § 2 (1) - с. 617 - співвідношення між генеральним Д. і
|