Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е. А. Гречушкіна. Спадкування і заповіт, що часто задаються, зразки документів, 2008 - перейти до змісту підручника

Порядок виконання заповіту

Виконання заповіту здійснюється спадкоємцями, якщо в самому заповіті не передбачено інше . При складанні заповіту заповідач може вказати в ньому виконавця (душоприказника), яким може бути будь-яка особа - як є спадкоємцем, так і не є таким. Призначення спадкодавцем виконавця може бути пов'язано з обставинами: бажанням уникнути суперечок між спадкоємцями або відступів від волі спадкодавця при розділі майна; наявністю у складі спадкового майна речей, що потребують спеціальних навичок при поводженні з ними; малолітнім віком спадкоємців, їх недієздатністю, станом здоров'я, яке може утруднити самостійне виконання заповіту, та ін При призначенні виконавця заповіту згоди спадкоємців на це і узгодження з ними кандидатури виконавця не потрібно.
Під виконанням заповіту розуміється вчинення дій юридичного і фактичного характеру, як прямо передбачених заповітом, так і не зазначених у ньому, але необхідних для забезпечення можливості реалізації волі спадкодавця, вираженої в заповіті. Виконання заповіту включає: вжиття заходів до охорони спадкового майна, витребування майна спадкодавця від третіх осіб з метою включення в спадкову масу, передачу спадкового майна спадкоємцям. Здійснення дії з управління спадковим майном і забезпечення його збереження необхідно у зв'язку з тим, що це майно з моменту відкриття спадщини і до моменту вступу спадкоємців у володіння їм нікому не належить, оскільки права і обов'язки попереднього власника вже припинилися, а права нових власників ще виникли.
Виконавцем заповіту може бути тільки дієздатний громадянин. При призначенні спадкодавцем декількох виконавців розподіл між ними функцій у виконанні може встановлюватися в заповіті або визначатися ними самостійно. Спадкодавець при зміні заповіту може замінити призначеного ним раніше виконавця іншою особою або новий заповіт може взагалі не передбачати наявність виконавця. Громадянин, що не дав згоди на призначення його виконавцем в момент складання заповіту, має право, але не зобов'язаний прийняти на себе ці функції. Виконавець повинен висловити свою згоду на виконання заповіту власноручним підписом на самому тексті заповіту, або в доданому до нього заяві, або в окремій заяві, поданому нотаріусу протягом місяця з дня відкриття спадщини. Виконавцем може бути визнаний і громадянин, який виконує фактичні дії, спрямовані на виконання заповіту.
Повноваження і офіційний статус виконавця підтверджуються нотаріусом, який видає про це свідоцтво після відкриття спадщини. При цьому виконавець повинен пред'явити нотаріусу оригінал заповіту. Мета видачі такого свідоцтва - офіційне закріплення повноважень виконавця перед іншими особами. Заповідач може при складанні заповіту і призначення виконавця визначити спеціальний коло його уповноваження. У цьому випадку виконавець має право здійснювати тільки ті дії, які покладені на нього спадкодавцем. Якщо спеціальні повноваження у заповіті відсутні, то виконувач духівниці має право здійснювати всі необхідні заходи для виконання заповіту. В обов'язки виконавця входять наступні завдання:
1) забезпечити перехід до спадкоємців належної їм спадкового майна відповідно до закону або вираженої спадкодавцем волі у заповіті;
2) прийняти самостійно або через нотаріуса заходи з охорони спадщини та управління ним в інтересах спадкоємців;
3) отримати належні спадкодавцеві грошові кошти та інше майно для передачі його спадкоємцям у тому випадку, якщо це майно не повинно бути передано іншим особам ;
4) виконати заповідальне покладання або вимагати від спадкоємців виконання заповідального відмови або заповідального покладання.
Наприклад, в цілях забезпечення переходу до спадкоємців майна виконавець може пред'являти вимоги про повернення цього майна від третіх осіб (у тому числі від спадкоємців, до яких дане майно не переходить). Виконавець також може ставити до відома контрагентів спадкодавця за договорами, які повинні продовжити свою дію (наприклад, за договорами оренди), про перехід до спадкоємців прав за цими договорами.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Порядок виконання заповіту "
  1. 3. Виникнення "трасту" і довірчого управління майном в російському законодавстві
    порядок виконання заповітів і відповідно управління майном спадкодавця з боку душоприказника (глава V розділу III книги IV, ст. 1435 - 1459). Зокрема, ст. 1442 проекту передбачалося, що права і обов'язки душоприказника визначаються заповітом. При відсутності вказівок в заповіті на душоприказника в межах, необхідних для виконання заповіту, покладаються управління
  2. § 8. Довірче управління майном
    порядок оформлення угод з нерухомістю та реєстрації прав на неї. Отже, зберігають силу правила про обов'язкове нотаріальне посвідчення угод з передачі певних видів нерухомості, встановлені до введення в силу частини другої ЦК. Недотримання форми договору довірчого управління майном або вимоги про реєстрацію передачі нерухомого майна в довірче
  3. § 4. Наділення органів місцевого самоврядування окремими державними повноваженнями
    порядок звітності органів місцевого самоврядування про здійснення переданих їм окремих державних повноважень та порядок здійснення органами державної влади контролю за здійсненням окремих державних повноважень, переданих органам місцевого самоврядування, і найменування органів, здійснюють зазначений контроль. Наділення окремими державними повноваженнями
  4. § 1. Громадяни як суб'єкти права
    порядок реєстрації таких актів, зміни, поновлення та анулювання записів, форми актових книг та свідоцтв, порядок і строки зберігання актових книг визначаються Законом про акти (див. пп. 3, 4 ст . 47 ЦК). Окрім засобів індивідуалізації громадянина, законодавець формулює в якості юридично значущих ряд інших ознак і властивостей, які в сукупності характеризують конкретного
  5. § 2. Правове становище публічних утворень
    порядок їх проведення. Представляється, що організаційні відносини за участю публічних утворень складаються і в разі укладення останніми попередніх договорів, створення господарських товариств і товариств, а також інших юридичних осіб, і, відповідно, участі в діяльності цих осіб, наприклад за допомогою прийняття рішень (іноді ці відносини відносять до різновиди
  6. § 3. Умови дійсності і види недійсних угод
    порядок або на інші внутрішні документи, які можуть містити обмеження, до уваги прийматися не повинні. Угоди, які підпадають під дію ст. 174 ЦК, слід відрізняти від схожих з ними угод, які тягнуть за собою інші правові наслідки. Насамперед, ст. 174 ЦК не застосовується тоді, коли особою або органом юридичної особи при вчиненні правочину порушено обмеження,
  7. § 2. Договір постійної ренти
    порядок індексації ренти або ця індексація прямо не виключена. Припинення договору. Договір постійної ренти призводить до встановлення зобов'язальних відносин між платником ренти та її отримувачем, які в принципі можуть існувати нескінченно довго. Може бути давно знищене (спожито) те майно, яке було передано під виплату ренти, можуть бути забуті ті особи, між
  8. § 5. Користування житловими приміщеннями
    порядок визначення складу сім'ї заявника; 3) порядок визначення розміру субсидії (за спеціальними формулами); 4) порядок обчислення сукупного доходу сім'ї одержувача субсидії; 5) порядок надання субсидії; 6) особливості надання субсидії окремим категоріям громадян (зокрема, військовослужбовцям); 7) умови призупинення і припинення надання субсидій. Субсидії
  9. § 2. Суб'єкти авторського права
    порядок здійснення авторських прав. Наприклад, співавтори можуть доручити здійснення авторських прав одному з авторів, можуть домовитися про принципи розподілу авторського гонорару, про порядок позначення імен співавторів і т.д. Закон виділяє два види колективних творів і відповідно два види співавторства - нероздільне і роздільне. При нероздільній співавторстві твір,
  10. § 4. Авторські договори
    порядок стимулює творчу активність його членів і сприяє множенню духовного багатства суспільства. Чинне авторське законодавство не містить визначення авторського договору, проте аналіз його норм дозволяє сформулювати наступне визначення: за авторським договором автор відступає або зобов'язується відступити покупцеві своїх прав на використання твору або надає
© 2014-2022  yport.inf.ua