| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Порядок і стадії укладання договору |
||
|
Укладення договору проходить, як правило, дві стадії. Так, договір укладається шляхом направлення однією стороною (оферентом) оферти (пропозиції укласти договір) іншій стороні (акцептанту) і прийняття цієї пропозиції (акцепту) акцептантом (п. 2 ст. 432 ЦК). Отже, найважливішими поняттями договірного права є оферта і акцепт. Під офертою розуміється адресована одній або кільком конкретним особам пропозиція, яке досить виразно і висловлює намір особи, яка зробила пропозицію, вважати себе що уклали договір з адресатом, яким буде прийнято пропозицію (п. 1 ст. 435 ГК). Зазначена легальна дефініція оферти дозволяє виділити декілька ознак оферти. По-перше, офертою визнається пропозиція укласти договір, тобто виявленнями зовні устремління зацікавленої особи зв'язати себе майбутнім договором. По-друге, в оферті повинні міститися всі істотні умови майбутнього договору, на що вказує вимога закону про те, що відповідна пропозиція має бути достатньо визначеним. Якщо оферта не містить необхідних істотних умов, то особа, яка зробила відповідну пропозицію, не пов'язане ім. По-третє, за загальним правилом оферта повинна мати конкретного адресата (адресатів), тобто спрямована конкретним особам. Правові наслідки оферти полягають в тому, що оферент виявляється пов'язаним зробленим ним пропозицією. Оферент не має права без згоди акцептанта відкликати оферту, якщо інше не обумовлено в оферті або не випливає із суті пропозиції чи обстановки, в якій воно було зроблено (принцип безвідкличну оферту). Однак правило про безвідкличну оферту починає діяти з моменту отримання оферти акцептантом, а не з моменту її напрямки оферентом. З цього ж моменту (тобто з моменту отримання оферти акцептантом) починає текти термін, наданий оферентом акцептанту для відповіді на зроблену пропозицію. Акцепт - це відповідь особи, якій адресована оферта, про її прийняття (п. 1 ст. 438 ЦК). Така відповідь визнається акцептом за умови, що він є повним і беззастережним. Мовчання не розглядається як акцепту, якщо інше не випливає з закону, звичаю ділового обороту або з колишніх ділових відносин сторін. У законодавстві встановлено різні правила для тих оферт, які визначають термін для акцепту, і для тих, в яких відповідний термін не визначено. Так, якщо в оферті визначений термін для відповіді, то договір вважається укладеним за умови, що акцепт отриманий оферентом в межах зазначеного в ньому строку. Що стосується письмової оферти, в якій не визначено термін для акцепту, то договір вважається укладеним тоді, коли акцепт отриманий оферентом до закінчення терміну, встановленого законом або іншими правовими актами, а якщо такий строк не встановлено, - протягом нормально необхідного для цього терміну. Для усного оферти, зробленої без зазначення строку, діє правило, згідно з яким договір вважається укладеним за умови, якщо інша сторона негайно заявила про її акцепт. Законодавець передбачив наслідки і для випадків, коли акцепт отриманий із запізненням. Договір вважається укладеним, якщо повідомлення про акцепт було направлено своєчасно, а оферент, отримавши акцепт, негайно не повідомив акцептанта про одержання акцепту із запізненням. Якщо ж акцептант направив оференту відповідь про згоду укласти договір, сформулювавши інші умови, ніж ті, що були в оферті, то така відповідь не є акцептом. Разом з тим така відповідь розглядається в якості нової оферти, звичайно ж, якщо в ньому були дотримані всі вимоги, пропоновані до офертах. За загальним правилом моментом укладення договору визнається момент отримання оферентом акцепту з боку акцептанта. Водночас з цього правила є три винятки. По-перше, якщо для укладення договору необхідна передача майна (а це може бути передбачено законом), то договір вважається укладеним з моменту передачі цього майна. Під передачею речі маються на увазі її вручення набувачеві, а також здача перевізникові для відправлення набувачу або здача в організацію зв'язку для пересилання набувачеві речей, відчужених без зобов'язання доставки (п. 1 ст. 224 ЦК). По-друге, договори, які підлягають державній реєстрації, вважаються укладеними з моменту реєстрації, якщо інше не встановлено законом. По-третє, в законодавстві мають місце і спеціальні правила про момент укладення договору. Так, відповідно до п. 1 ст. 540 ГК моментом укладення договору енергопостачання для побутового споживання вважається момент першого фактичного підключення абонента в установленому порядку до приєднаної мережі. Досить часто для осіб, які уклали договір, принципове значення набуває місце його укладення. У зв'язку з цим в законі вказується, що якщо в договорі не зафіксовано місце його укладення, то договір визнається укладеної місці проживання громадянина або у місці знаходження юридичної особи, який направив оферту. Сучасна практика економічного обороту породила різні форми пропозицій зацікавлених осіб до укладення договору (через телебачення, шляхом оголошень в газетах, електронних засобах масової інформації, масових поштових розсилок і інш.). У зв'язку з цим законодавець врегулював ті чи інші форми звернень з приводу укладання договору. Так, в російському праві міститься поняття "публічна оферта" - пропозиція укласти договір, що містить всі істотні умови, з якого вбачається воля особи, що робить пропозицію, укласти договір на зазначених у пропозиції умовах з кожним, хто відгукнеться на неї. Мета норм про публічній оферті - захист інтересів учасників обороту з тим, щоб виключити можливі зловживання у зв'язку з адресацією пропозиції укласти договір невизначеному колу осіб. Публічна оферта акцептується і тим самим погашається першим відгукнувся на неї особою. Виняток стосується договору роздрібної купівлі-продажу. Якщо пропозиція товару в рекламі, каталогах і описах товарів звернено до невизначеного кола осіб, то воно визнається публічною офертою за умови, що містить всі істотні пункти договору роздрібної купівлі-продажу, і в цьому випадку його акцепт може бути здійснений одночасно кількома особами. Від публічної оферти слід відрізняти рекламу та інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, якщо такі не підпадають під ознаки, сформульовані щодо публічної оферти. Подібного роду пропозиції можуть розглядатися як запрошення робити оферти, якщо інше прямо не вказано в пропозиції (п. 1 ст. 437 ЦК). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Порядок і стадії укладання договору " |
||
|
||