Головна
Головна → Кримінальне, кримінально-процесуальне право → Кримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

Посягання на життя співробітника правоохоронно-го органу (ст. 317 КК).
Основним безпосереднім об'єктом злочину є законна діяльність співробітників пра-воохранітельних органів і військовослужбовців з охорони гро-венного порядку та забезпечення громадської безпеки. В якості додаткового безпосереднього об'єкта виступила-Пает життя зазначених осіб, а також їх близьких.
Потерпілими можуть бути: а) співробітник правоохоронно-го органу; б) військовослужбовець; б) близькі цих осіб. Під співро-никами правоохоронного органу слід розуміти штатних співробітників різних служб і підрозділів органів внутрішніх справ, органів федеральної служби безпеки, федеральних органів державної охорони, органів прикордонної служби РФ, служби зовнішньої розвідки РФ, митних органів, постійно або тимчасово здійснюють діяльність по охра-ні громадського порядку або забезпечення громадської безпеки. Слід мати на увазі, що посягання на життя

прокурора, слідчого, дізнавача, судового пристава квали-фіціруется за ст. 295 КК. Військовослужбовці - це особи, прохо-дящие службу у Збройних Силах РФ чи інших військах, по-стійно чи тимчасово здійснюють діяльність з охорони громадського порядку або забезпечення громадської безпеки. Обов'язок з охорони громадського порядку здійснюва-ляють, як правило, військовослужбовці внутрішніх військ МВС. Військовослужбовці інших військ тимчасово можуть бути залучені до охорони громадського порядку або забезпечення громадської безпеки.
Під виконанням обов'язків з охорони громадського по-рядка та забезпечення громадської безпеки слід поні-мати несення постової та патрульної служби на вулицях і в загально-дарських місцях; підтримання порядку під час демонстрацій, мітингів, видовищних спортивних та інших масових мероприя-тий; підтримка порядку при ліквідації наслідків аварій, громадських і стихійних лих; запобігання або пре-перетин протиправних посягань. Ця діяльність повинна носити законний характер, тобто здійснюватися з дотриманням встановленого законом порядку. Якщо дії винного були реакцією на явно незаконні дії осіб, які охороняють гро-венний порядок або забезпечують громадську безпеку ність, то вчинене за наявності до того підстав може бути кваліфіковано як злочин проти особистості.
Близькими особами визнаються: а) близькі родичі - чоловік, дружина, батьки, діти, усиновителі, усиновлені, рідні брати і сестри, дідусь, бабуся, онуки (п. 4 ст. 5 КПК РФ) , б) особи, які перебувають в іншому спорідненість (дядько, тітка, племінники, двоюрідні брати і сестри) чи властивості (родичі супру-га або дружини - його (її) батьки, брати, сестри); в) інші ли-ца, життя , здоров'я і благополуччя яких завідомо для винов-ного дороги потерпілому в силу сформованих особистих ставлення-ний (друг, наречена, учитель) 1.
1 Див п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду РФ від 27 січня
1999 р. № 1 «Про судову практику у справах про вбивство (ст. 105 КК РФ) »/ / Судова практика у кримінальних справах / сост. Г.А. Есаков. М., 2005. С. 136.

Об'єктивна сторона характеризується дією у вигляді по-сягательства на життя співробітника правоохоронного органу або військовослужбовця чи їхніх близьких, під яким належить розуміти вбивство або замах на вбивство зазначених осіб. По суті, в розглянутій нормі законодавець об'єднав два складу злочину, один з яких є формальним, а інший - матеріальним. Злочин в частині замаху на вбивство має формальний склад і вважається закінченим з моменту вчинення самого діяння, спрямованого на лише-ня життя потерпілого, незалежно від настання по-слідства у вигляді його смерті. Злочин в частині вбивства співробітника правоохоронного органу або військовослужбовця чи їхніх близьких має матеріальний склад і вважається вікон-ченним з моменту настання смерті.
Відповідальність за ст. 317 КК настає тільки у випадку, коли посягання на життя вчиняється у зв'язку з діяч-ністю співробітника правоохоронного органу або военнослу-жащего з охорони громадського порядку та забезпечення загально-жавної безпеки, тобто з приводу здійснення цими особами зазначених обов'язків. При цьому розрив у часі між діями винного і зазначеною діяльністю потрапив-шого значення не має. Таким чином, посягання на життя може бути як під час виконання співробітником правоохоронного органу чи військовослужбовцем обов'язків з охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпечно-сти, так і в період, коли вони не виконують даних обов'язків (наприклад, у позаробочий час, під час відпустки, після звіль-нення).
Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у вигляді прямого умислу. Винний усвідомлює той факт, що посягань-ет на життя саме співробітника правоохоронного органу, військовослужбовця чи їхніх близьких у зв'язку із здійсненням за-кінної діяльності з охорони громадського порядку і забез-чением громадської безпеки, і бажає це зробити. Альтернативними обов'язковими ознаками суб'єктивної сто-ку є: а) мету перешкодити законній діяльно-сти цих осіб; б) мотив помсти за зазначену діяльність. Мета

перешкодити законній діяльності співробітника правоох-ранітельного органу або військовослужбовця з охорони гро-венного порядку або забезпечення громадської безпеки означає прагнення винного запобігти (не допустити в майбутньому) або припинити (перервати в сьогоденні) осуществле-ня цими особами зазначеної діяльності. Мотив помсти означає бажання особи відплатити потерпілому.
Суб'єкт злочину - особа, яка досягла віку 16 років. Якщо посягання на життя співробітника правоохоронного органу, військовослужбовця або його близьких здійснює особа у віці від 14 до 16 років, то його дії кваліфікуються за п. «б» ч. 2 ст. 105 КК.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Посягання на життя співробітника правоохоронно-го органу (ст. 317 КК). "
  1. Стаття 57. Довічне позбавлення волі Коментар до статті 57
    посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 277 КК РФ), посягання на життя особи, яка здійснює правосуддя або попереднє розслідування (ст. 295 КК РФ), посягання на життя співробітника правоохоронного органу (ст. 317 КК РФ), геноцид (ст. 357 КК РФ), терористичний акт при обтяжуючих обставинах (ч. 3 ст. 205 КК РФ). Крім обмеженого кола
  2. Стаття 59. Смертна кара Коментар до статті 59
    посяганням на життя людини. До їх числа відносяться: вбивство при обтяжуючих обставинах (ч. 2 ст. 105 КК РФ); посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 277 КК РФ); посягання на життя особи, яка здійснює правосуддя або попереднє розслідування (ст. 295 КК РФ); посягання на життя співробітника правоохоронного органу (ст. 317 КК РФ) і геноцид
  3. Стаття 126. Виправні колонії особливого режиму для засуджених, які відбувають довічне позбавлення волі
    посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 277 КК РФ), диверсія при особливо обтяжуючих обставин (ч. 3 ст. 281 КК РФ) , посягання на життя особи, яка здійснює правосуддя або попереднє розслідування (ст. 295 КК РФ), посягання на життя співробітника правоохоронного органу (ст. 317 КК РФ), геноцид (ст. 357 КК РФ). 3. Слід звернути увагу на
  4. Стаття 184. Загальні положення виконання покарання у вигляді смертної кари
    посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 277 КК РФ); посягання на життя особи, яка здійснює правосуддя або попереднє розслідування (ст. 295 КК РФ); посягання на життя співробітника правоохоронного органу (ст. 317 КК РФ) і геноцид (ст. 357 КК РФ). При цьому обвинуваченому надається право на розгляд його справи судом за участю присяжних
  5. 2. Класифікаційні ознаки і види збройних злочинів
    посягань та сфер кримінальної діяльності тощо Удосконалення кримінологічної класифікації злочинів призводить до виділення нових блоків однорідних кримінальних діянь, що визначають «обличчя» сучасної злочинності та об'єднаних спільними ознаками, закономірностями існування, властивостями особистості злочинця, детермінаціонного країнами і, відповідно,
  6. 2. Вік, з якого настає кримінальна відповідальність
    зазіханнях на життя, здоров'я, статеву свободу, відносини власності і громадську безпеку. Істотну роль відіграє також і відносна поширеність даного злочину в підлітковому віці. Як показує практика, перераховані в ч. 2 ст. 20 КК РФ злочину становлять основну частку в злочинності неповнолітніх. Деякі злочини зі складним складом
  7. 5. Підстави і межі відповідальності співучасників
    посягання на життя співробітника правоохоронного органу (ст. 317 КК) можливо тільки у випадку знання тієї обставини, що потерпілий є співробітником правоохоронного органу. Якщо хто-небудь з співучасників, діючи спільно з іншими особами, не усвідомлює зазначеної обставини, то його дії на відміну від інших співучасників повинні кваліфікуватися не за ст. 317, а за ст. 105
  8. Виноски
    посягання на життя співробітника правоохоронного органу (ст. 317 КК) визнається закінченим вже при вчиненні умисних дій, безпосередньо спрямованих на позбавлення життя співробітника правоохоронного органу (усічений склад), а для закінченого складу наклепу (ст. 129 КК) досить поширення завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають
  9. 12. Довічне позбавлення волі
    посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 277); посягання на життя особи, яка здійснює правосуддя або попереднє розслідування (ст. 295); посягання на життя співробітника правоохоронного органу (ст. 317); геноцид (ст. 357). Довічне позбавлення волі є самостійним основним покаранням і може призначатися судом лише у випадках, коли воно
  10. 13. Смертна кара
    посягання, з іншого - надання злочинцю можливості оцінки його дій з досить демократичною процедурою. Указом Президента РФ від 16 травня 1996 р. "Про поетапне скорочення застосування смертної кари у зв'язку з входженням Росії до Ради Європи" та Розпорядженням Президента РФ від 4 березня 1997 р. "Про підписання Протоколу N 6 (щодо скасування смертної кари) від 26 квітня 1983 до
© 2014-2022  yport.inf.ua