Головна
ГоловнаКонституційне, муніципальне правоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
Г . А. Василевич. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВОСУДДЯ НА ЗАХИСТ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ, 2003 - перейти до змісту підручника

б) право на оплату праці


1 лютого 2001 Конституційний Суд виніс рішення "Про вихідній допомозі, яка виплачується відповідно до законодавства на підставі колективного договору при звільненні працівника у зв'язку із закінченням терміну дії контракту ".
Частиною першою статті 48 ТК встановлено, що вихідна допомога виплачується у випадках, передбачених Трудовим кодексом та іншими актами законодавства, колективним договором, угодою. Крім випадків виплати вихідної допомоги, встановлених Трудовим кодексом та іншими актами законодавства, законодавства, таким чином, надано право вирішувати це питання на локальному рівні - в колективних договорах і угодах сторін. У надійшли до Конституційного Суду зверненнях зазначалося, що колективним договором, чинним до ВО "Білоруськалій", передбачено виплату вихідної допомоги в залежності від безперервного стажу роботи в об'єднанні при звільненні у зв'язку із закінченням терміну дії контракту працівникам (крім сумісників), які одержали право на пенсію за віком. На практиці виникло питання про правомірність оподаткування вихідної допомоги, що передбачаються додатково колективними договорами.
Відповідно до підпункту 1.36 пункту 1 статті 3 Закону від 21 грудня 1991 р. "Про прибутковий податок з фізичних осіб" (в редакції Закону від 9 березня 1999 р.) не обкладалися прибутковим податком вихідні допомоги , що виплачуються у випадках, передбачених законодавством Республіки Білорусь. У підпункті 3.1.36 Методичних вказівок щодо обчислення та сплати прибуткового податку з фізичних осіб, затверджених наказом Державного податкового комітету Республіки Білорусь від 6 квітня 1999 р. № 62 (зі змінами та доповненнями від 23 жовтня 2000 р. № 95), був даний вичерпний перелік випадків, при настанні яких виплачуються вихідні допомоги не підлягають оподаткуванню. Визначено також, що вихідна допомога не підлягає оподаткуванню і в розмірі, що перевищує мінімальну величину, встановлену актами законодавства Республіки Білорусь, за умови, що локальними нормативними актами (колективний договір, угоду і інші - ст. 7 ТК) таке перевищення передбачено. Однак до цього переліку не були включені виплати вихідної допомоги, що передбачаються відповідно до законодавства (ст. 48 ТК) колективними договорами.
Виходячи з аналізу норм Трудового кодексу та інших актів законодавства, Конституційний Суд у цьому зв'язку порахував, що там ні правових підстав для встановлення підзаконними актами порядку, коли з одного виду (розміру) вихідних допомог вироблялися б податкові утримання, а з інших - ні. Це право належить законодавцю і воно може бути реалізовано з урахуванням необхідності забезпечення співвідношення нормативних правових актів з урахуванням їх юридичної сили.
При цьому Конституційним Судом було звернуто увагу на те, що відповідно до статті 10 Закону "Про нормативних правових актах Республіки Білорусь" кодекс має більш високу юридичну чинність, ніж закон. Новий нормативний правовий акт має більшу юридичну силу по відношенню до раніше прийнятого з того ж питання нормативному правовому акту того ж державного органу. Згідно зі статтею 71 названого закону в разі колізії між нормативними правовими актами суб'єкти правовідносин повинні керуватися нормою акту, що володіє більш високою юридичною силою. У цьому зв'язку пріоритет повинні мати положення Трудового кодексу.
У цьому зв'язку Конституційним Судом визнано правомірним встановлення у колективних договорах вихідних допомог, що передбачаються на підставі статті 48 Трудового кодексу (крім вихідних допомог, прямо перерахованих в ній).
Національним зборам Республіки Білорусь, Державному податковому комітету Республіки Білорусь було запропоновано вжити невідкладних заходів щодо усунення існуючих колізій у законодавстві. При цьому в силу очевидної суперечливості норм, що містяться в різних правових актах, не повинна, на думку Конституційного Суду, наступати відповідальність наймача, матеріальна відповідальність посадових осіб, які не виробляли утримання із вихідної допомоги, передбачених колективним договором, угодою сторін, а також не повинно проводитися стягнення з працівників сум, що не утриманих з таких вихідних допомог для цілей оподаткування.
Це, як кажуть, передісторія питання. Що ж сталося потім?
25 червня 2001 Закон "Про прибутковий податок з громадян" було викладено в новій редакції. У підпункті 1.36 пункту 1 статті 3 Закону Республіки Білорусь "Про прибутковий податок з фізичних осіб" зараз передбачено утримання прибуткового податку з сум вихідної допомоги, що перевищують мінімальні гарантовані законодавчими актами розміри вихідних допомог, а значить, і з вихідної допомоги, встановлених колективним договором. І в той же час у статті 109 Трудового кодексу залишилася норма, згідно з якою не допускається утримання з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно із законодавством, не звертається стягнення.
Відповідно до Закону Республіки Білорусь "Про нормативних правових актах Республіки Білорусь" кодекси, як уже підкреслювалося, мають більшу юридичну силу по відношенню до інших законів. До того ж слід мати на увазі, що новий нормативний акт має більшу юридичну силу по відношенню до раніше прийнятого (виданого) з того ж питання нормативному правовому акту того ж державного органу (посадової особи) (ст. 10). У Законі Республіки Білорусь "Про податки і збори, які стягуються до бюджету Республіки Білорусь", прийнятому задовго до прийняття Трудового кодексу, передбачено, що включення положень, що регулюють питання оподаткування, в інші акти законодавства не допускається.
Таким чином існує проблема з визначенням співпідпорядкованості правових актів.
Як вже зазначалося, конкретний спір вже був предметом розгляду в загальних судах. На наш погляд, в силу колізії правових актів загальним судам, які розглядали справу, слід було, керуючись статтею 112 Конституції, частиною третьою статті 6 Закону "Про Конституційний Суд Республіки Білорусь", ініціювати розгляд справи у Конституційному Суді для винесення висновку. Клопотання про це також могли заявити сторони та інші учасники процесу.
Конституційний Суд неодноразово зазначав, у тому числі і в своїх посланнях про стан конституційної законності, що суди в разі наявності сумнівів у конституційності нормативних актів, що підлягають застосуванню у справі, не виконують покладену на них статтями 112, 137 Конституції, статті 6 Закону "Про Конституційний Суд Республіки Білорусь" обов'язок.
У ситуації Конституційний Суд міг би винести свій висновок, тобто те рішення, яке є остаточним, оскарженню і опротестування не підлягає, щодо конституційності зазначених нормативних актів, у тому числі визначивши їх ієрархію (підпорядкованість). Однак для цього необхідно звернення зазначених у частині четвертій статьі116 Конституції суб'єктів або постановка судами, що розглядав справу, питання перед Конституційним Судом в порядку реалізації статті 112 Конституції. Це зроблено не було. Інші суб'єкти вправі ініціювати відповідно до частини четвертої статті 6 Закону "Про Конституційний Суд Республіки Білорусь" перед уповноваженими суб'єктами внесення пропозицій до Конституційного Суду про перевірку конституційності зазначених актів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " б) право на оплату праці "
  1. § 2. Правове становище сільськогосподарських організацій
    правових форм, передбачених чинним законодавством. Тут застосовуються різні моделі організації господарської діяльності та управління нею. В аграрному секторі представлені як специфічні тільки для нього форми організації підприємницької діяльності (наприклад, сільськогосподарські кооперативи та селянські господарства), так і аналогічні тим, які широко використовуються
  2. Стаття 171. Роз'яснення експертові і спеціалістові їх прав і обов'язків
    право на компенсацію понесених ним витрат у зв'язку з явкою до суду, право на оплату праці за виконану ним роботу, право вийти у висновку за межі поставлених питань, відмовитися від дачі висновку за відсутності у нього необхідних спеціальних знань або непридатності або недостатності представлених матеріалів. Експерт також має право знайомитися з матеріалами справи, з дозволу
  3. Стаття 28. Основні права співробітника поліції
    право передбачено за аналогією з тим, як в п. 2 ч. 1 ст. 14 Федерального закону "Про державну цивільну службу Російської Федерації" зазначено право державного цивільного службовця на ознайомлення з посадовою регламентом та іншими документами, що визначають його права та обов'язки за замещаемой посади цивільної служби, критеріями оцінки ефективності виконання посадових
  4. § 2. Організація місцевого самоврядування в закритих адміністративно-територіальних утвореннях.
    Право давати дозвіл на в'їзд громадян у закрите адміністративно-територіальне утворення і виїзд з нього, за винятком режимних територій підприємств та (або) об'єктів, що знаходяться в межах внутрішніх контрольованих і (або) заборонених зон; здійснення контролю за санітарно-епідеміологічним, радіаційним та екологічним станом території закритого
  5. § 3. Права та обов'язки муніципального службовця
    правовими актами органів місцевого самоврядування відповідно до федеральними та регіональними законами. Як правило, муніципальний службовець має право на: ознайомлення з посадовими документами, що визначають його права та обов'язки за замещаемой посади; забезпечення належних організаційно-технічних умов, необхідних для виконання посадових обов'язків; оплату праці та
  6. Глава 24 . НАДАННЯ ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ПРИЛЮДНИХ ПОСЛУГ
    право на надання різного роду публічних послуг федеральними законами або законами суб'єктів Російської Федерації або які спеціально створені для надання публічних послуг. Слід розрізняти, в яких випадках органи місцевого самоврядування, на які покладається обов'язок надавати публічні послуги, здійснюють дії в суспільних інтересах, а в яких - надають або надають
  7. § 6. Фінансування виборів
    правом участі в муніципальних виборах; в) особам без громадянства; г) громадянам РФ, які не досягли віку 18 років на день голосування; д) російським юридичним особам з іноземною участю, якщо частка іноземної участі в їх статутному (складеному) капіталі перевищує 30% на день офіційного опублікування (публікації) рішення про призначення (проведенні) виборів (для відкритих акціонерних товариств - на
  8. § 3. Депутат представницького органу, член виборного органу місцевого самоврядування
    правовими актами. Існує точка зору, згідно з якою депутат представляє інтереси лише виборців свого округу, якщо вибори проводилися за мажоритарною системою. Здається, що це неправильне розуміння депутатського призначення. Виникає закономірне питання, а як бути з тим населенням виборчого округу, яке в силу різних причин (дострокове припинення повноважень депутата,
  9. § 1. Глава муніципального освіти
    правом вирішального голосу і є його головою, або очолює місцеву адміністрацію. Якщо главу обирає представницький орган, то він є за посадою його головою. Глава муніципального освіти не може бути одночасно головою представницького органу і головою місцевої адміністрації. Виняток з цього правила допускається в поселеннях із чисельністю населення менше
  10. § 2. Створення комерційних організацій
    право. Ч. I. Під ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 58 (вкладів) засновника (засновників), здійсненого в рублях і зафіксованого установчими документами комерційної організації. Статутний капітал комерційної організації визначає мінімальний розмір майна комерційної організації, що гарантує інтереси її кредиторів. Внеском
© 2014-2020  yport.inf.ua