|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
§ 4. Правове регулювання вексельного обігу в Україні
|
|
Загальні положення про вексельний обіг. Вексель є неодмінною умовою розвитку кредитних і розрахункових відносин. Там, де товаровиробникам незручно проводити обмін товару на товар або товару на гроші, застосовується вексель, як механізм поповнення обігових коштів. Введений в обіг для заміни готівки, коли шляхи сполучення були малонадійними, а гроші - тільки металевими, вексель пройшов кілька етапів еволюції. Спочатку він був формою розрахунків. Йшлося, по суті, про письмовий документ, який клієнт вручав банку, а той доручав своєму банку-кореспонденту, який знаходився в іншому місті, виплатити суму грошей, вказану у векселі, іншій особі, ім'я якої зазначено у векселі.
Надалі операції обміну векселя на гроші вдосконалювалися і вексель став не тільки інструментом переказу грошей, а й почав виконувати функцію кредитування. Особа, яка видавала вексель, вказувала в ньому віддалений термін платежу, обмінювала вексель на товар, після чого продавець одержував гроші за проданий товар відповідно до строку платежу, вказаного у векселі.
Широке застосування векселя у міжнародній торгівлі і його обіговий характер викликали до життя необхідність уніфікації вексельного законодавства і усунення колізій у вексельних законах. Результатом такої уніфікації стали міжнародні конвенції, прийняті міжнародною конференцією в Женеві 7 червня 1930 р. Зокрема, це Конвенція, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, Конвенція про врегулювання колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенція про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів.
Країни, що приєднались до названих конвенцій, створили так звану систему женевського вексельного права.
Друга світова система вексельного законодавства основана на англійському законі про переказні векселі 1882 р. Велика Британія, США, а також інші країни, які прийняли вексельне законодавство на основі англійського закону, створили англо-американську систему вексельного права.
Крім того, є країни, які створили національне законодавство, яке не грунтується ні на женевських конвенціях, ні на англійському законі про переказні векселі. Вексельне законодавство можна віднести до національної системи вексельного права.
Верховна Рада України 6 липня 1999 р. прийняла закони України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів". Таким чином, Україна підтвердила своє входження до женевської системи вексельного права. Особливість обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних і простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань, визначено в прийнятому 5 квітня 2001 р. Законі України "Про обіг векселів в Україні".
Поєднуючи у собі властивості цінного папера, розрахункового та платіжного засобу, вексель посідає особливе місце серед дієвих способів покриття взаємоза-боргованості суб'єктів господарювання, а також інструментів розвитку фондового ринку в Україні.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Информация, релевантная "§ 4. Правове регулювання вексельного обігу в Україні" |
- § 3. Співвідношення приватного і цивільного права
правових норм виглядає як концентричні кола: найменше з них - "цивільне право" охоплює тільки відносини між фомадянами Риму; "право народів" регулює не тільки відносини між фомадянами Риму, але й між усіма людьми; найширше коло відносин охоплює "природне право", котре стосується усіх живих істот. Тобто, головною відмінністю між цивільним та приватним правом є кількість осіб, відносини між якими
- 4.3. Гарантія
правовим актам (у тому числі держави походження гаранта) з питань переказу грошей відповідно до ст. 2 Закону України від 5 квітня 2001 р. "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше, і діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є безвідкличною і не може бути відкликаною гарантом, що її видав. Тому з моменту
- § 6. Договір міни
правові інститути ототожнюються. Договори міни залишаються 0 іним з найпопулярніших видів господарських договорів, щоправда, шажаючи на те, що товарообмінні операції створюють реальну можливість для товаровиробника заощаджувати на податкових и іатежах, зменшуючи тим самим надходження коштів до бюджету1, ісржава активно вживає заходів щодо скорочення товарообмінних (бартерних) операцій у
- Глава 30 Розрахунки
правовідносин, так і приписами закону і залежить від ряду чинників - виду діяльності суб'єкта, економічної доцільності, залежності від часу, протягом якого повинна здійснитися операція, та інших, у тому числі правового статусу особи - платника і особи - одержувача грошових коштів. Так, відповідно до ст. 1087 ЦК розрахунки за участю фізичних осіб, не пов'язані зі здійсненням ними підприємницької
- § 3. Господарські правовідносини, їх ознаки та види
правова концепція визначає їх у власному (спеціальному) відносно економіки розумінні, а саме: господарськими є відносинами як між господарюючими суб'єктами, так і органами управління, які утворюються у процесі організації і безпосереднього здійснення господарської діяльності. Якщо такі відносини врегульовані нормативно - правовими актами вони стають господарськими правовідносинами В даному
- § 1. Регулювання підприємницької діяльності як засіб підтримки підприємництва
правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в
- § 4. Поняття і види господарських товариств
правова форма підприємництва, як господарське товариство, має істотні особливості щодо створення, діяльності та юридичного статусу. Тому товариства як відповідно до ГК, такі на основі Закону України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. (далі Закон), який визначає поняття, види, правила створення і діяльності товариств, а також права та обов'язки їхніх засновників та учасників.
- § 1. Поняття і головні засади приватизації
правові, економічні та організаційні основи приватизації підприємств загальнодержавної, республіканської (Республіка Крим) та комунальної власності з метою створення багатоукладної соціальне орієнтованої ринкової економіки України. Правовий механізм приватизації цілісних майнових комплексів невеликих державних підприємств шляхом їх відчуження на користь одного покупця одним актом
- Стаття 14. Визначення понять
правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів) або біржовому товарному ринку (товарна біржа (регулярно чинний ринок) -організація, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які провадять виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення,
- Стаття 153. Оподаткування операцій особливого виду
правовими договорами із пов'язаними з платником податку особами, визначаються відповідно до ставок, визначених у договорі, але не вищих за звичайну процентну ставку за депозит, кредит (позику) на дату укладення відповідних договорів. 153.2.5. Доходи платника податку, отримані у вигляді процентів за депозитами, кредитами (операціями фінансового лізингу), позиками, іншими
|