Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

Навмисне банкрутство (ст. 196 КК).

Вдосконалені-ним безпосереднім об'єктом даного злочину являють-ся майнові інтереси кредиторів, інтереси держави.
Об'єктивна сторона злочину характеризується дією або бездіяльністю, що спричинило нездатність юридиче-ського особи або індивідуального підприємця удовлетво-рить вимоги кредиторів і виконати обов'язки перед державою. Закон не перераховує конкретних способів обра-тання неплатоспроможності. Це можуть бути будь-які дії, наприклад: здача майна в оренду (усвідомлюючи той факт, що
майно не буде повернуто); надання кредиту
на невигідних для себе умовах і навпаки - отримання кре-диту під дуже високий відсоток; передача своїх активів до-чорнимо підприємствам; укладення інших збиткових угод. У результаті створюється неплатоспроможність юридичної особи або індивідуального підприємця перед кредиторами за цивільно-правовими угодами та за обов'язковими платежами до державного бюджету та до державних позабюджетних фондів. При цьому сума боргу перевищує вартість майна винного. На відміну від природного банкрутства як результа-та неефективного підприємництва та ведення іншої еконо-мічної діяльності (ст. 195 КК), штучно створене банкрутство утворює поняття «навмисне банкрутство».
Кримінальна відповідальність передбачена за умови, якщо навмисне банкрутство спричинило за собою великий матері-альний збиток (у розмірі понад 250 тис. руб.). Збиток на меншу суму тягне адміністративну відповідальність за ст. 14.12
КоАП РФ.
Склад по конструкції матеріальний. Злочин призна-ється закінченим з моменту визнання арбітражним судом юри-ної особи або індивідуального підприємця банкрутом. Арбітражний суд, збуджуючи провадження про банкрутство, зобов'язаний встановлювати (може призначити бухгалтерську експертизу), чи немає ознак навмисного банкрутства. Обов'язок виявив-
лять його ознаки покладено також на арбітражного керую-

ного і тимчасову адміністрацію1.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Особа усвідомлює, що навмисно здійснює дії, що створюють неплатоспроможність юридичної особи або інді-виділеного підприємця, передбачає неминучість причини-
ня
великої матеріальної шкоди кредиторам і державі
і бажає заподіяти цей збиток з метою отримання власної вигоди (наприклад, закрити підприємство і заволодіти землею) або в інтересах інших осіб (наприклад, викупити підприємство по за-Ніжен ціною). Вживання термінів «навмисно» і «за-ведено» виключають можливість непрямого умислу.
Злочин, передбачений ст. 196 КК, має схожі ознаки із злочином, зазначеним у ч. 1 ст. 195 КК. Різниця слід проводити за ознаками суб'єктивної сторони, а саме по цілі. Мета навмисного банкрутства відсутня в пре-надходженні, кримінальна відповідальність за яке встановлена ??в ч. 1 ст. 195 КК.
Суб'єкт злочину спеціальний - керівник або уч-редітелей (учасник) юридичної особи або індивідуальний підприємець.
« Попередня
Наступна » = Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Навмисне банкрутство (ст. 196 КК). "
3. Суспільно небезпечні наслідки
  1. навмисному банкрутстві (ст. 196 КК), фіктивне банкрутство (ст. 197 КК) та ін Ще складніше піддається виміру нематеріальний збиток - організаційний, психічний, соціальний. Одиницями їх вимірювання виступають час, тривалість шкідливих змін в об'єктах посягання, глибина, стійкість, необоротність заподіяної шкоди, актуальність нешкідливого функціонування об'єкта в
    4. Умисел і його види
  2. навмисне банкрутство (ст. 196 КК) та ін Усвідомлення суспільної небезпеки скоєних діянь включає уявлення суб'єкта і про тих факультативних ознаках об'єктивної сторони, при яких вчиняється злочин (спосіб, місце, час та ін.) У літературі висловлювалася думка, що ці ознаки не підпадатимуть інтелектуальним моментом умислу. Однак більшість вчених з цією думкою
    4. Кваліфікація злочинів при конкуренції та колізії норм
  3. навмисного банкрутства (ст. 196); ухилення від сплати податків або страхових внесків у державні позабюджетні фонди з організації (ст. 199); обману споживачів (ст. 200) . У гол. 24 Кримінального кодексу відсутність кваліфікуючої елемента у вигляді використання службового становища також можна вважати пропуском у складах організації незаконного збройного формування або участі в ньому
    1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів у сфері економічної діяльності
  4. навмисне банкрутство, фіктивне банкрутство. Разом з тим за Кримінальним кодексом 1996 перестали бути злочинними отримання незаконної винагороди від громадян за виконання робіт, пов'язаних з обслуговуванням населення, незаконний відпуск бензину або інших паливно-мастильних матеріалів, порушення правил торгівлі, порушення державної дисципліни цін, виготовлення, збут, зберігання
    5. Злочини, що посягають на інтереси кредиторів
  5. навмисному банкрутстві вчиняється у формі умисного створення або збільшення неплатоспроможності керівником або власником комерційної організації, а також індивідуальним підприємцем в особистих цілях або в інтересах інших осіб, в результаті чого заподіюються великий збиток або інші тяжкі наслідки. Об'єктивна сторона злочину полягає: 1) у створенні або збільшенні
    5. Скасування дарування
  6. умисно вчинив інші дії, що роблять повернення неможливим (наприклад, знищив дар), до нього може бути пред'явлено вимогу про відшкодування шкоди за нормами глави 59 ЦК ". --- --- Цивільне право: Підручник / За ред. А.П. Сергєєва, Ю.К. Толстого. Ч. II. С. 134. А.Л. Маковський диференціює можливі наслідки скасування дарування залежно від
    2. Історія розвитку інституту
  7. умисне вчинення вигодонабувачем або страховиком дій, що спричинили смерть застрахованої особи. Іншим прикладом регламентації страхування на рівні основного цивільно-правового джерела може служити однойменна глава Італійського цивільного кодексу. В її загальних положеннях виділені, зокрема, норми, які передбачають субсидіарне застосування статей Кодексу до
    Стаття 196. Умисне банкрутство Коментар до статті 196
  8. навмисного банкрутства проводиться відповідна експертиза чи інша перевірка. --- --- Див: розпорядження ФСДН Росії від 8 жовтня 1999 р. N 33-р "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо проведення експертизи про наявність (відсутність) ознак фіктивного чи навмисного банкрутства" / / Вісник ФСДН Росії. 1999. N 2 ; Постанова Уряду РФ від 27
    Стаття 197. Фіктивне банкрутство Коментар до статті 197
  9. навмисному банкрутстві, для визначення ознак фіктивного банкрутства проводиться відповідна експертиза чи інша перевірка. - --- Див: розпорядження ФСДН Росії від 8 жовтня 1999 р. N 33-р "Про затвердження Методичних рекомендацій з проведення експертизи про наявність (відсутність) ознак фіктивного чи навмисного банкрутства "/ / Вісник ФСДН Росії.
    Стаття 201. Зловживання повноваженнями Коментар до статті 201
  10. навмисне банкрутство , тобто умисне створення і збільшення неплатоспроможності, зроблене керівником комерційної організації в особистих інтересах або інтересах інших осіб, що завдало великий збитки чи інші тяжкі наслідки. Угоди проведені п.в.п. в короткий проміжок часу в інтересах фактично одних і тих же осіб і саме в їхніх інтересах за цінами свідомо для п.в.п. нижче
    преднамеренное банкротство, т.е. умышленное создание и увеличение неплатежеспособности, совершенное руководителем коммерческой организации в личных интересах или интересах иных лиц, причинившее крупный ущерб либо иные тяжкие последствия. Сделки проведены П.В.П. в короткий промежуток времени в интересах фактически одних и тех же лиц и именно в их интересах по ценам заведомо для П.В.П. ниже