| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
6. Злочини проти порядку експлуатації військово-технічних засобів |
||
|
Порушення правил поводження зі зброєю і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточуючих (ст. 349 КК). У ч. 1 ст. 349 КК встановлена відповідальність за порушення правил поводження зі зброєю, боєприпасами, радіоактивними матеріалами, вибуховими чи іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточуючих, якщо це спричинило по необережності заподіяння тяжкого або середньої тяжкості шкоди здоров'ю людини, знищення військово-технічних засобів або інші тяжкі наслідки. Безпосереднім об'єктом злочину є встановлений порядок поводження із зброєю, боєприпасами, радіоактивними матеріалами, вибуховими чи іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточуючих, техніки чи інших матеріальних цінностей, якщо це призвело до тяжких наслідків. Цей порядок регулюється військовими статутами (див., наприклад, ст. 11 і 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил Російської Федерації; ст. 105, 191 і 192 Статуту гарнізонної та вартової служби Збройних Сил Російської Федерації) та іншими нормативними актами: настановами, керівництвами, курсами стрільб, інструкціями і т.д. Поняття "зброя і боєприпаси" було розглянуто при аналізі ст. 346 КК. Вибухові речовини - речовини або суміші, що мають властивості внаслідок механічного, хімічного та іншого впливу миттєво викидати загальний обсяг енергії, що володіє колосальною руйнує силою. До них відносяться речовини: ініціюють (гримуча ртуть, азид свинцю, тетразен); брізантние (тротил, тол та ін з'єднання на базі тротилу); метальні (різні поєднання пороху). Вибухові речовини, спеціально не призначені для знищення людей і бойової техніки (наприклад, освітлювальні, сигнальні), не є предметами розглядуваного злочину. Радіоактивні матеріали - це природні та штучні утворення, що містять радіоактивні речовини, що мають здатність до мимовільного розпаду і виділенню внаслідок цього електромагнітного або корпускулярного випромінювання, здатного завдати шкоди живим організмам. До них відносяться матеріали, що містять уран, плутон, радій і інші радіоактивні елементи. Іншими матеріалами, що становлять підвищену небезпеку для оточуючих, є отруйні, їдкі речовини, деякі високотоксичні лікарські препарати і т.д. Об'єктивна сторона злочину - дія або бездіяльність і які настали в результаті цього наслідки: заподіяння тяжкого або середньої тяжкості шкоди здоров'ю людей, знищення військової техніки чи інші тяжкі наслідки (ч. 1 ст. 349 КК). Розглядається злочин має матеріальний характер. Воно вважається закінченим за наявності зазначених наслідків. Диспозиція ст. 349 КК має бланкетний характер, що розкривається статутами, настановами і т.д. Суб'єктом злочину є будь-який військовослужбовець, незалежно від того, перебував він при виконанні обов'язків військової служби або не перебував. Кожен військовослужбовець зобов'язаний обережно поводитися з предметами злочину, перерахованими в ст. 349 КК. Суб'єктивна сторона злочину - по відношенню до дії або бездіяльності - умисел або необережність, а по відношенню до наслідку - тільки необережність у вигляді легковажності або недбалості. Отже, цей злочин скоюється з необережності. У санкції ч. 1 ст. 349 КК передбачено покарання у вигляді обмеження по військовій службі на строк до двох років або тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців на строк до двох років. Кваліфікуючим обставиною в ч. 2 ст. 349 КК визначено необережне заподіяння смерті людині. Їм можуть бути військовослужбовець і стороння людина. Такий злочин карається тільки позбавленням волі на строк до п'яти років. Звернемо увагу на те, що заподіяння смерті з необережності у відповідності зі ст. 109 КК може спричинити максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років. Особливо кваліфікованим порушення правил поводження зі зброєю і предметами, що становлять підвищену небезпеку, є у випадку заподіяння з необережності смерті двом або більше особам. Покарання за такий особливо кваліфіковане злочин передбачено у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років. Диспозиція п. "а" ст. 251.1 КК 1960 р. була ширше і суворіше. Вона передбачала відповідальність за розглядається діяння, якщо оноповлекло заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень (у ч. 1 ст. 349 КК - тяжкого або середньої тяжкості шкоди здоров'ю потерпілого) у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років. Згідно п. "б" ст. 251.1 КК 1960 р. те ж діяння, що заподіяло тілесні ушкодження кільком особам або смерть потерпілому (в ч. 2 ст. 349 КК - смерть людини), каралося позбавленням волі на строк до десяти років (ч. 2 ст. 349 КК - на строк до п'яти років). За те саме діяння, що спричинило смерть кількох осіб чи інші тяжкі наслідки, п. "е" цієї статті передбачає позбавлення волі на строк від трьох до п'ятнадцяти років. У ч. 3 ст. 349 КК 1996 р. не вказано на "інші тяжкі наслідки", а покарання встановлено у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років. Представляється, що в основному диспозиція і санкція ст. 251.1 КК 1960 р. були більш досконалими, ніж диспозиція і санкція ст. 349 КК 1996 р. Порушення правил водіння або експлуатації машин (ст. 350 КК). У цій статті встановлена відповідальність за два злочини: 1) порушення правил водіння бойових, спеціальних або транспортних машин і 2) порушення правил їх експлуатації. Частина 1 ст. 350 КК передбачає відповідальність за простій склад порушення правил водіння або експлуатації бойової, спеціальної або транспортної машини, що спричинило з необережності заподіяння тяжкого або середньої тяжкості шкоди здоров'ю людини. Безпосереднім об'єктом злочинів є безпека водіння і експлуатації військових машин. Порядок водіння і експлуатації їх визначаються статутами, настановами, інструкціями, єдиними для всіх Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Уряду РФ від 23 жовтня 1993 р. N 1090 з наступними змінами та доповненнями * (395) та іншими актами. До бойових, спеціальним або транспортним машин відносяться: будь-які автомобілі, мотоциклетів, бойові машини піхоти (БМП), танки, самохідні артилерійські установки (САУ) і т.д. Об'єктивна сторона злочинів, відповідальність за які передбачена ст. 350 КК, виражається в дії або бездіяльності порушили правила руху і експлуатації військових машин і наступили в результаті цього наслідки, перерахованих у законі: заподіяння тяжкого або середньої тяжкості шкоди здоров'ю (ч. 1); смерть людини (ч. 2) і смерть двох або більше осіб (ч. 3). Кримінальний кодекс 1960 не передбачав кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки такого злочину (ст. 352). Ця стаття регламентувала відповідальність за розглядається діяння, якщо воно спричинило "нещасні випадки з людьми" (надміру широка і недостатньо певна категорія) або інші тяжкі наслідки. Останнє є раціональним. Стаття 350 КК 1996 р. не містить відповідальності військовослужбовця, що знищила, наприклад, танк в результаті порушення правил водіння або експлуатації, що заподіює багатомільйонних збитків державі. Подібного роду діяння розглядається як знищення або пошкодження військового майна з необережності і може спричинити максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до двох років (ст. 347 КК). Відповідно до ч. 3 ст. 350 КК покарання можливе у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років. Звернемо увагу на те, що в ст. 351 КК, що встановила відповідальність за порушення правил польотів або підготовки до них, в якості одного з наслідків цього злочину передбачено настання смерті людини або інших тяжких наслідків. Суб'єктом порушення правил водіння машини є військовослужбовець, який порушив ці правила, суб'єктом порушення правил експлуатації машини - військовослужбовець, на якого покладено обов'язок дотримуватися правил її експлуатації. Водій, за яким закріплена бойова, спеціальна або транспортна машина, відповідає за порушення правил їх водіння і експлуатації. Суб'єктивна сторона злочину по відношенню до порушення правил водіння або експлуатації машини може бути виражена як в умислі, так і в необережності, а стосовно наслідків - тільки в необережності (легковажність чи недбалості). Отже, цей злочин скоюється з необережності. Санкція ч. 1 ст. 350 КК включає в себе арешт на строк від чотирьох до шести місяців, або вміст у дисциплінарної військової частини на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Останнє покарання в інших нормах глави Кодексу про злочини проти військової служби не передбачається. У санкції ч. 2 ст. 350 КК передбачено покарання тільки у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Санкція ч. 3 ст. 350 КК встановлює покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років. Порушення правил польотів або підготовки до них (ст. 351 КК). У диспозиції цієї статті передбачено відповідальність за порушення правил польотів або підготовки до них та інших правил експлуатації літальних апаратів, що спричинили з необережності смерть людини або інші тяжкі наслідки. Наприкінці першої і особливо під час другої світової війни і наступних численних війнах (у В'єтнамі, Кореї, Анголі, Абіссінії та ін.) проявилося особливо важливе значення військової авіації в бойових діях. Більше того, війна НАТО з Югославією влітку 1999 р. завершилася руйнуванням авіацією і ракетами майже всіх основних об'єктів цієї країни, її найбільш великих промислових об'єктів, мостів, вузлів зв'язку, телебачення і т.д. Історичний досвід давно визначив виняткову роль авіації в бойових діях. Авіаційна техніка складна, її створення та експлуатація вимагають значних витрат держави. До того ж відступ від правил польотів і використання цієї техніки загрожує загибеллю людей та іншими тяжкими наслідками. У ст. 351 КК передбачена відповідальність за вчинення двох злочинів: порушення правил польотів і порушення експлуатації літальних апаратів. Безпосереднім об'єктом цих злочинів є безпека польотів і експлуатації літальних апаратів. До літальним апаратам відносяться: літаки, вертольоти, дирижаблі, планери, аеростати та ін Об'єктивна сторона порушення правил польотів полягає в діях або бездіяльності, що порушують правила польотів: відступ від правил зльоту, швидкісних режимів, висоти, напрямку польоту, виробництво різного роду еволюцій літальним апаратом і т.д. і наступили в результаті цього необережних наслідки у вигляді смерті людини і інших тяжких наслідках. Тяжкими наслідками є серйозні пошкодження літальних апаратів, їх руйнування або знищення, знищення або руйнування аеродромних споруд, знищення цінних вантажів і т.д. Порушення правил експлуатації літального апарату може полягати в неналежному ремонті, неповної заправці його паливно-мастильними матеріалами, перевантаженні, незабезпеченні коридору польотів і т.д. Суб'єкти порушення правил польотів - члени екіпажу літального апарату, представники диспетчерської служби і т.д. Суб'єкти порушень правил експлуатації літального апарату - особи, які відповідають за належний технічний стан літального апарату, наприклад, бортовий інженер або технік. З суб'єктивної сторони порушення правил польотів або експлуатації літальних апаратів можливо як умисно, так і з необережності, а наслідки настають лише необережні, що зумовлює віднесення цього злочину до категорії необережних. За скоєння цих злочинів може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років. За Кримінальним кодексом за порушення правил польотів або підготовки до них, що спричинило катастрофу або інші тяжкі наслідки, вабило покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років (ст. 353). Порушення правил кораблеводіння (ст. 352 КК). У цій статті Кодексу передбачено відповідальність за порушення правил кораблеводіння та експлуатації військових кораблів, що покликане сприяти їх збереження і боєздатності плавання. Військовими кораблями є судна, що входять до корабельний склад Військово-Морського Флоту Російської Федерації, а також призначені для виконання обов'язків по військовій службі в інших міністерствах і відомствах (наприклад, суду Прикордонної служби). Це бойові кораблі, кораблі спеціального призначення, морські та рейдові судна забезпечення: підводні човни, авіаносці, крейсери, міноносці, торпедні катери, судна забезпечення, тральщики, плавучі бази, морські буксири, суховантажні і наливні баржі, катери, паливозаправники і т.д. У диспозиції ст. 352 КК встановлена відповідальність за два злочини: 1) порушення правил водіння і 2) порушення правил експлуатації військових кораблів. Безпосереднім об'єктом цих злочинів є безпека водіння і експлуатації військових кораблів та іншої техніки. Об'єктивна сторона злочинів виражається в дії або бездіяльності, які порушують порядок кораблеводіння і його експлуатацію. Ці правила визначені в Корабельному статуті військово-морського Флоту, Міжнародні правила запобігання зіткнення суден у морі (МППСС) та інших нормативних актах. Правила водіння кораблів включають в себе, наприклад, вимоги про управління кораблем у плаванні: визначення курсу, швидкості, глибини занурення підводних човнів, встановлення місцезнаходження корабля, здійснення маневрів, буксирування і т.д. Правила безпеки покликані забезпечити безпеку плавання корабля, технічне обслуговування його вузлів і агрегатів, користування змонтованими на кораблі засобами ведення бою, завантаження і розвантаження корабля, порядок виконання безпечних для плавання інших робіт і т.д. Об'єктивна сторона розглянутих злочинів включає в себе обов'язкове настання суспільно небезпечних наслідків: смерті людини або інших тяжких наслідків. З їх настанням ці злочини є закінченими. На думку А.Тер-Акопова, інші тяжкі наслідки - "це наступ значних шкідливих наслідків як для інтересів військової служби, так і для інших охоронюваних законом об'єктів. До таких наслідків за змістом ст. 352 КК РФ можуть бути віднесені наслідки: заподіяння тяжкого або середньої тяжкості шкоди здоров'ю, загибель корабля або його значне пошкодження, що роблять неможливим його повноцінне використання за призначенням без ремонту, великий матеріальний збиток, зрив бойового завдання і т.д. "* (396) Суб'єктом порушення правил водіння військового корабля можуть бути: командир корабля, штурман, старший помічник командира корабля, вахтовий офіцер або військовослужбовець, керуючий вахтою, шлюпкою або гідролітаком на плаву і т.д. Суб'єктом порушення правил експлуатації корабля можуть бути ті військовослужбовці, в обов'язки яких вменено забезпечення безпеки експлуатації корабля і його агрегатів, окремих механізмів. Ф.С.Бражнік пише: "до них ставляться як військовослужбовці, які можуть бути суб'єктами порушення правил водіння, оскільки на них покладено і обов'язок підтримувати в належному стані військовий корабель, водінням якого вони займаються, так і військовослужбовці, які, не будучи допущеними до кораблеводіння, зобов'язані виконувати роботи з технічного обслуговування корабля в цілях забезпечення його безпечного плавання. До категорії останніх належать військовослужбовці, що займаються на кораблі або військової частини посади інженерів, механіків, слюсарів-наладчиків, електриків та інших технічних фахівців "* (397). Суб'єктивна сторона цих злочинів єдина - умисел або необережність по відношенню до дії або бездіяльності і необережність по відношенню до последствию (легковажність чи недбалість). Санкція ст. 352 КК передбачає можливість призначення винному покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років. У ст. 254 КК 1960 р. передбачалася відповідальність лише за порушення правил кораблеводіння, що спричинило загибель або серйозні пошкодження корабля, людські жертви або інші тяжкі наслідки. Санкція цієї статті передбачала таке ж покарання, як і санкція ст. 352 КК 1996 р. Відсутність відповідальності за порушення правил експлуатації корабля було прогалиною розглянутої норми. Цікаво відзначити, що в _ 1 ст. 355 КК Польщі встановлена кримінальна відповідальність за необережне порушення правил безпеки управління будь-яким механічним засобом на суші, водних шляхах або повітряному просторі, якщо це викличе необережне заподіяння іншій особі тілесного ушкодження чи значної шкоди майну, за що передбачено покарання у вигляді військового арешту або позбавлення волі на строк до трьох років. Якщо ж це діяння пов'язане зі смертю іншої особи або заподіянням тяжкої шкоди його здоров'ю, то за таке необережне злочин передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести місяців до восьми років (_ 2). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "6. Злочини проти порядку експлуатації військово-технічних засобів" |
||
|
||