| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 2. Психологічна структура особистості |
||
|
Психологію особистості складають підсвідомість, свідомість і самосвідомість. Для людини, зазначає С.Л. Рубінштейн, «фундаментальне значення має свідомість ... Без свідомості, без здатності свідомо зайняти певну позицію, немає особистості »*. Свідомість, і ми вже це відзначили, є тим структурним компонентом, який цементує всю структуру особистості. ___ * Рубінштейн С.Л. Принципи та шляхи розвитку психології. М., 1959, с. 122. К.К. Платонов вважає, що структура особистості складається з чотирьох підструктур: 1) біологічно обумовлених особливостей; 2) особливостей окремих психічних процесів; 3) досвіду особистості; 4) соціально-обумовлених якостей. Однак точка зору К.К. Платонова оскаржується окремими вченими-психологами. Структура особистості, вважає інший психолог А.Г. Ковальов, утворюється шляхом співвідношенні психічних процесів, психічних станів і психічних властивостей особистості, тобто у вигляді єдності спрямованості характеру, темпераменту і здібностей *. У підручнику «Загальна психологія» під редакцією А.В. Петровського основними структурними компонентами визнається також темперамент, характер і здібності. ___ * Ковальов А.Г. Психологія особистості. М., 1970. Якщо ми проаналізуємо всі відомі точки зору на психологічну структуру особистості, то прийдемо до висновку про те, що в цій структурі варто виділяти насамперед темперамент, характер і здібності *. ___ * Див: Платонов К.К., Голубєв Г.Г. Психологія. М., 1977, с. 38-42, 86-97; Платонов К.К. Структура і розвиток особистості. М., 1986; Асмолов А.Г. Психологія особистості. М., 1990. Темперамент характеризує тип нервової системи людини. Являє собою індивідуально-психологічні особливості особистості, в яких проявляється сила, врівноваженість і рухливість нервових процесів. Слово "темперамент" походить від латинського слова «темпераментум», що означає «належне співвідношення частин» - чотирьох рідин у тілі людини. Звідси і походить назва темпераментів: кров (Сангва) - сангвінік; слиз (флегма) - флегматик; жовта жовч (холі) - холерик; чорна жовч (мелано холі) - меланхолік. Цю систему темпераментів запропонував у V столітті до н.е. грецький лікар і дослідник Гіппократ. Вчення про темпераменти було створено І.П. Павловим. «Темперамент, - писав Павлов, - є сама загальна характеристика кожної окремої людини, сама основна характеристика її нервової системи, а ця остання кладе ту чи іншу печатку на всю діяльність кожного індивідуума» *. Складається тип темпераменту на основі співвідношень сили, врівноваженості і рухливості основних нервових процесів - збудження і гальмування. Як зазначає К.К. Платонов **, в звичайних умовах кожен темперамент має свої переваги і недоліки. Зазвичай сангвинику властива товариськість; флегматику витримка і самовладання; холерику-пристрасність, активність, захопленість в роботі; меланхолікові - глибокі переживання, вразливість. До негативних сторін темпераменту відносяться: у сангвініка - поверховість, мінливість, розкиданість; у флегматика - «толстокожесть», байдужість до людей, сухість; у холерика - вибуховість, прагнення до незавершеного розпочатих дій; у меланхоліка - замкнутість і сором'язливість *. ___ * Павлов І.П. Повне. зібр. соч. Т. 3, кн. 2., М.-Л., 1951, с. 85, ** Див докладніше: Платонов К.К., Голубєв Г.Г. Психологія. М., 1977, с. 18-39. Характер можна представити у вигляді загальної якості особистості, який проявляється через ставлення до людей, до справи, до речей і собі. У характері відбиваються всі основні особливості особистості. Слово "характер" в перекладі з грецького означає «особливість, риса». Виділяють первинні риси, вторинні риси і домінуючі риси. Вторинні риси описують людини в загальному плані. Для цього використовуються специфічні епітети (активний, вольовий, товариський, ділової, комунікабельна і т. д.). У процесі аналізу сукупності вторинних рис вибирають основу для первинних рис. Синтез первинних рис дає по відношенню до конкретної особи одну-дві домінуючі риси особистості: товариський, замкнутий, емоційний, інертний і т. д. Існує три складових характеру. Одна складова включає систему моральних якостей людини. До другої відносяться вольові якості. До третьої - емоційні якості. Всі три складових утворюють систему відносин до людей, справи, собі, речам. Здібності - це психічні властивості особистості, що забезпечують успішне оволодіння будь-якою діяльністю *. Вивчення здібностей необхідно для пізнання інтелекту людини і визначення його придатності до якого-небудь певного виду діяльності. Зазвичай виділяють загальні та спеціальні здібності. До загальних здібностей відносять загальну схильність людини до праці, працездатність, багатство уяви, легкість запам'ятовування. Сюди ж включають широту, глибину, логічність і гнучкість розуму і т. д. Загальні здібності необхідні для досягнення успіху в будь-якій діяльності. ___ * Див докладніше: Платонов К.К. Проблеми здібностей. М., 1977. Спеціальні здібності потрібні для успішної роботи в якомусь певному виді діяльності. Серед них слід виділити педагогічні, управлінські, лінгвістичні, організаторські здібності і т. д. До спеціальних здібностей відносяться також пізнавальні, творчі, діагностичні здібності. При оцінці людей важливо визначити наявність і рівень розвитку у них здібностей. Вищий рівень розвитку здібностей називається талантом. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 2. Психологічна структура особистості " |
||
|
||