Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
Ю.В. Чуфаровский. Юридична психологія. Навчальний посібник., 1997 - перейти до змісту підручника

§ 2. Психологічний аналіз колективу засуджених


Створення колективу засуджених є важливим фактором у перевихованні. У виправній установі вплив на особистість завжди відбувається через колектив, і цей вплив буває тим більш повним, правильним і цілеспрямованим, чим скоріше вдається створити колектив. Відповідно з цим діяльність вихователя значною мірою і спрямована на організацію колективу засуджених. Колектив засуджених не становить одноманітну масу. Він складається з окремих осередків - індивідуальностей, особистостей, які в свою чергу утворюють групи та інші категорії. При створенні груп повинна враховуватися інтенсивність минулої злочинної діяльності, вид її, відбування покарання в минулому, які проявляються відносини до заходів впливу, праці, режиму і т. д.
Цей принцип повинен дотримуватися стосовно до різних груп засуджених , що знаходяться в колоніях різного режиму. Але і в колонії кожного типу триває процес розподілу засуджених на більш дрібні групи, відповідні індивідуальним особливостям особистості. Тут, як правило, враховуються особисті симпатії і антипатії, конкретні зв'язки і спільні інтереси з професійної діяльності, бригадні принципи і т. д. Суттєву допомогу у створенні колективу засуджених робить і сам режим ІТУ, який формує однакові звички в діях, навичках, поведінці: а це в свою чергу сприяє виникненню традицій, скріплюють колектив *.
___ * Глоточкчн А.Д., Пирожков В.Ф. Виправно-трудова психологія. М., 1974, с.9.

Процес створення колективу супроводжується постійним вивченням кожного з членів, продовженням відбору і зміною цих груп. Значний інтерес в цьому відношенні представляє виховна діяльність А.С. Макаренко, який писав: «Я раз у раз переглядав їх склад і розкладав його на купки, класифікуючи з точки зору соціальної та людської цінності» *.
___ * Макаренко А.С. Соч. Т. 1, М., 1957. с. 241.

Для того щоб правильно впливати на колектив ув'язнених кожному вихователю необхідно мати чітке уявлення про його структуру, про питому вагу кожної вхідної в нього угруповання і про місце особистості в даному колективі. Головне місце в цій структурі займає актив. Це група засуджених, які твердо встали на шлях виправлення, беруть активну участь у трудовому процесі і суспільному житті, і що найголовніше, активними діями сприяють перевихованню інших засуджених. Чим більше група активістів, тим, природно, легше вести виховну роботу і тим, як правило, вище оцінюється потенціал колективу в цілому.
Група резерву - це засуджені, які твердо встали на шлях виправлення, беруть активну участь у трудовій діяльності, але за власною ініціативою не надають допомоги у перевихованні інших осіб.
Група пасиву - засуджені, що коливаються у виборі стратегії своєї поведінки. Вчинки їх значною мірою залежать від ситуації, що створилася.
Останньою є група важковиховуваних, до яких належать особи, не тільки не стали на шлях виправлення, а й ухиляються від участі в трудовому процесі, які прагнуть активно протидіяти позитивному виховному впливу адміністрації та активної частини засуджених. Ця група в союзі з засудженими з групи пасиву може разлагающе діяти на весь колектив. Якщо не можна позитивно впливати на окремих членів цієї групи, доцільно буває вдатися до перекладу їх в інші, більш сильні підрозділи і колективи.
Вихователь і колектив контактують із засудженим не тільки прямо і безпосередньо, а й через малу групу. І від того, на чиєму боці вона знаходиться, багато в чому залежить успіх впливу на конкретну особистість. Малі групи виникають самостійно, незалежно від адміністрації, як правило, стихійно. Практично в будь-якому колективі засуджених на будь-якій стадії його розвитку є малі групи. У виправленні і перевихованні засуджених вони відіграють особливу роль: в них створюється той «мікроклімат», який надає нерідко вирішальний вплив на поведінку засуджених, з усією силою тут діють механізми наслідування, суперництва і самоствердження. У малій групі вихователю доводиться мати справу з груповою переконаністю, груповими інтересами, повсякденними традиціями.
Між вихователем і засудженим, як і між колективом і особистістю засудженого, завжди стоїть мала група. Виникнувши, вона проходить свій шлях розвитку, усередині групи створюється певна структура, що виражається у встановленні ієрархії відносин членів групи. Будь член кожної з цих груп виконує обов'язки відповідно до відведеної йому роллю. У такій групі завжди є лідер, ватажок, другі, треті і т. д. У малій групі з позитивною спрямованістю зазвичай складаються товариські, дружні відносини, проявляються взаємні симпатії. У процесі організації та становлення негативно спрямованої малої групи часто виникає нездорове суперництво, а часом і боротьба між окремими лідерами. Перемагає той, хто зуміє підпорядкувати собі інших засуджених. Захопивши лідерство, ватажок перестає сам особисто творити суд і розправу. Всю чорну роботу він доручає іншим засудженим, залишаючи за собою функцію організатора. Ні про яку істинної дружбу між членами негативно спрямованої малої групи не може бути й мови.
Форми прояву конфліктів у ВТУ надзвичайно різноманітні: від прихованих станів незадоволеності, які можуть бути дуже тривалими, до відкритих зіткнень інтересів, до групових афективних дій.
Кожен конфлікт у своєму розвитку проходить ряд стадій: 1) початок, що характеризується виникненням негативних почуттів, зіткненням інтересів, суперечливістю думок, смаків; 2) формування конфліктних відносин; 3) відкрите зіткнення конфліктних сторін; 4) дозвіл виниклих протиріч. Все це важливо знати для профілактики, попередження та вирішення конфліктів. Правильне вирішення конфліктів всіх індивідів, особливо психопрофилактика, має важливе значення для виправлення і перевиховання засуджених.
Гуманізація виправно-трудової системи, очевидно, буде здійснюватися через розробку та впровадження більш м'яких мір покарання, скорочення термінів покарання, введення альтернативних позбавленню волі заходів по відношенню до осіб, які вчинили злочин. Все це вимагатиме більш серйозних і всебічних психологічних досліджень з розробки та впровадження широкого спектру психолого-педагогічних методів впливу на особистість, групу, колектив засуджених. Перспективним є виправлення правопорушника через сповідь, покаяння, примирення з потерпілим, що створює передумови для справжньої перебудови особистості, її ресоціалізації та створення перспективи для соціальної адаптації.
У ряді ВТУ досягаються помітні успіхи в ресоціалізірующей діяльності, особливо там, де адміністрація і персонал долучаються до досвіду і теоретичної спадщини відомих педагогів і психологів, де утворюється згуртований колектив кваліфікованих співробітників, формуються механізми соціально адаптованої групової інтеграції в середовищі ув'язнених, створюються перспективи особистісного самоствердження, визначаються перспективи виправлення, що супроводжуються отриманням певних пільг, створюється перспектива майбутнього.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 2. Психологічний аналіз колективу засуджених "
  1. § 3. Співвідношення права і моралі: єдність, відмінність, взаємодія, протиріччя
    психологічні моменти - емоції, інтереси, мотиви, установки та інші доданки. Але головне в моралі - це уявлення про добро і зло. Моральність передбачає не тільки ціннісне ставлення людини до інших, але і до себе, почуття власної гідності, самоповаги, усвідомлення себе як особистості. І. Кант зауважив: "Хто перетворює себе на хробака, той не повинен потім скаржитися, що його
  2. 3. Підстави та умови договірної відповідальності
    психологічний процес. І в цьому відношенні між визначенням поняття вини в радянському цивільному і кримінальному праві немає і не може бути, з нашої точки зору, принципових розбіжностей ". --- Матвєєв Г.К. Підстави цивільно - правової відповідальності. С. 186. Г.К. Матвєєв підкреслював, що, даючи юридичний аналіз поняття вини в радянському праві, не можна
  3. Стаття 88. Види покарань, що призначаються неповнолітнім Коментар до статті 88
    психологічну допомогу неповнолітнім, які мають відхилення у розвитку. Відповідно до цього ж Законом покладання на неповнолітнього обов'язку повернутися в освітню установу для продовження навчання можливе тільки за наявності висновку психолого-медико-педагогічної комісії органу управління. При прийнятті рішення про умовне засудження неповнолітнього за нове
  4. § 3. Принцип провини
    психологічної категорії як психічного ставлення особи "до здійснюваного їм суспільно небезпечного і кримінально протиправного діяння, його суспільно небезпечних наслідків та іншим юридично значимим обставинам вчинення злочину" * (432). На наш погляд, важко заперечити той факт, що поставлення особі в провину обтяжуючих або кваліфікуючих обставин, яких він в силу тих чи інших
  5. § 3. Позитивізм у філософії, науці, соціології
    психологічному та соціологічному. Виникнення кожного з цих трьох напрямків пов'язують зазвичай (більш-менш справедливо) відповідно з іменами Ч. Ломброзо, Г. Тарда і А. Кетле. І хоча позитивізм в «чистому вигляді» давно змінили плюралістичні концепції, неомарксизм, «критична кримінологія», постмодернізм, проте з моменту виникнення цих трьох напрямків і до сьогоднішніх днів ми
  6. § 2. Практика профілактики негативних девіантних проявів у сучасному світі
    психологічної наркологічної служб. * Див: Bloor M., Wood F. (Eds.) Addictions and Problem Drug Use: Issues in Behavior, Policy and Practice. Jessica Kingsley Publishers, 1998; Klingemann H., Hunt G. (Eds.) Drug Treatment Systems in an International Perspective: Drugs, Demons, and Delinquents. SAGE Publications, 1998; Leifman H. Perspectives on Alcohol Prevention. Stockholm: Almqvist &
  7. Стаття 1. Цілі і завдання кримінально-виконавчого законодавства Російської Федерації
    психологічної підтримки. Соціальна адаптація засуджених передбачає також і контроль за поведінкою окремих категорій засуджених після
  8. § 2. Професіограми юридичних професій
    психологічну своєрідність цієї діяльності, охарактеризувати психологічну сторону професійних якостей, необхідних для слідчого, судді, оперативного працівника та інших працівників юридичної праці, вказати шляхи їх придбання і вдосконалення. Підвищення якості праці юриста неможливо без урахування індивідуальних особливостей його особистості та відповідності особистісних якостей
  9. § 2. Психологічний аналіз особистості злочинця
    психологічний аналіз особистості злочинця. Діяльність, в тому числі злочинна, багато в чому обумовлена ??психологічними особливостями самої людини. Кримінально-процесуальний закон, визначаючи предмет доказування, вимагає з'ясування обставин, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, а також інших обставин, що характеризують особу обвинуваченого. Однак до теперішнього
  10. § 4. Проблеми адаптації звільненого до умов життя на волі
    психологічній підготовці засуджених до життя в нових умовах. Психологічна підготовка виступає початковим і завершальним ланкою в процесі виправлення і перевиховання засуджених. Ця підготовка засуджених полягає в активізації їхньої психіки, настрої їхніх почуттів, звичок, психічних станів, у формуванні установки поводитися належним чином в нових умовах. За допомогою таких
© 2014-2020  yport.inf.ua