« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
Розрахунки по інкасо
|
. При розрахунках по інкасо банк-емітент зобов'язується за дорученням клієнта здійснити за рахунок клієнта дії щодо одержання від платника платежу та (або) акцепту платежу (п. 1 ст. 874 ЦК). На відміну від описаних вище форм розрахунків, при інкасової операції ініціатива за зверненням в банк належить не платнику, а одержувачу коштів, тому в міжнародній практиці дана форма отримала назву дебетового перекладу. Банком-емітентом у даному випадку є не банк платника, а банк одержувача. Розрахунки по інкасо застосовуються у випадках, передбачених: - законом (наприклад, за виконавчими документами, у випадках безспірного порядку стягнення); - договором між платником і одержувачем. Одержувач звертається в банк з дорученням направити вимогу про платіж у встановленій формі платнику. Форма вимоги залежить від обраного сторонами виду розрахункового документа. При розрахунках по інкасо застосовуються такі розрахункові документи * (719): - платіжна вимога, що вимагає акцепту; - платіжна вимога , яке не потребує акцепту; - інкасове доручення. Крім розрахункового документа одержувач пред'являє в банк та інші - інкасуються документи (наприклад, відвантажувальні документи про поставку товару). Банк-емітент, приймаючи документи, перевіряє їх повноту і відповідність встановленій формі бланка. При відсутності будь-якого документа або невідповідності його форми встановленим вимогам банк сповіщає про це клієнта і тільки в разі усунення зазначених недоліків приймає документи до виконання, тобто передає у виконуючий банк. Платіжна вимога застосовується при розрахунках за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, а так само в інших випадках, передбачених законом або договором. Виконуючий банк реєструє прийняті від одержувача документи в журналі, перевіряє їх форму і відправляє платнику один примірник для акцепту. Термін акцепту передбачається в договорі між платником і одержувачем, але повинен бути не менше п'яти днів. Для вираження своєї згоди на оплату платіжної вимоги платник направляє в банк заяву про акцепт. Якщо платник не згоден з пред'явленим йому вимогою, він представляє в банк заяву про відмову від акцепту, в якому вказує причину відмови з посиланням на основний договір. Форма таких заяв передбачена Положенням N 2-П. Акцепт може бути даний платником і достроково - ще до отримання документів від одержувача. Для цього платник повинен надати в свій банк заяву в довільній формі. Відповідно до чинного законодавства акцепт повинен бути попереднім і позитивним. Банк не має права розпочати списання грошових коштів з рахунку платника до отримання від нього прямого волевиявлення на це. Після акцепту документів зазначена в них сума списується з рахунку платника і передається банку-емітента, який повинен зарахувати її на рахунок свого клієнта. Якщо на рахунку платника відсутні грошові кошти, то документи поміщаються у картотеку N 2. При відмові платника акцептувати документи вони повертаються в банк-емітент із сповіщенням про причини неплатежу або відмови від акцепту. Платіжне доручення, яке не потребує акцепту, застосовується тільки в тому випадку, якщо це прямо передбачено законом (тоді платіжне вимога повинна містити посилання на норму закону) або обумовлено в договорі банківського рахунку або в додатковій угоді до нього (при цьому платник повинен надати відомості про кредиторі, який має право виставити платіжну вимогу без акцепту і про договір з ним). Якщо в платіжній вимозі відсутнє посилання на закон або договір, у одержувача відсутнє право ставити вимогу без акцепту або на рахунку відсутні грошові кошти - банк оплачує платіжне вимога в порядку попереднього позитивного акцепту протягом п'яти робочих днів. Інкасове доручення застосовується в наступних випадках: коли це прямо передбачено законом, коли провадиться стягнення грошових коштів за виконавчими документами, а також коли право на списання без розпорядження платника надано одержувачу на підставі основного договору (в останньому випадку відповідна умова має міститися в договорі банківського рахунку або в додатковій угоді до нього).
|
« Попередня |
|
Наступна » |
= Перейти до змісту підручника = |
|
Інформація, релевантна " Розрахунки по інкасо " |
- § 4. Розрахункові операції комерційних банків
Юридична природа розрахунків. Розрахунки, або розрахункові операції - це акти руху грошей, динаміка фінансів. Окремий випадок розрахунків - платежі за товари, роботи, послуги, виплата заробітної плати, видача стипендії. Але розрахунки - це не тільки власне платежі, це всі операції з передачі грошей від однієї особи іншій особі, тобто все, що пов'язано з рухом грошей: безповоротне фінансування,
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
1. AD HOC [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. AD REFERENDUM [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A FORTIORI [а фортіорі] - тим більше 4. A POSTERIORI [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A PRIORI [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. BONA FIDE [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. CAUSA [кауза] -
- § 7. Розрахункові зобов'язання
Поняття розрахунків і розрахункових зобов'язань. У господарському обороті часто виникає необхідність передачі грошових коштів. Вона може викликатися виконанням публічно-правового обов'язку або грошового зобов'язання, пов'язаного з відшкодуванням шкоди, оплатою наданого товару, виконаних робіт або наданих послуг і т.п. Дії, що здійснюються господарюючими суб'єктами з приводу здійснення
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
1. Ad hoc [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. Ad referendum [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A fortiori [а фортіорі] - тим більше 4. A posteriori [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A priori [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. Bona fide [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. Causa [кауза] -
- ПРОГРАМА КУРСУ "ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО"
--- --- У текст програми, опублікованій в цьому томі підручника раніше (у 2004, 2005, 2006 рр..), внесено зміни і доповнення, обумовлені зміною і розвитком сучасного законодавства у сфері житлових відносин, а також в галузі електроенергетики, капітального будівництва, транспортної діяльності та деяких інших, які зажадали оновлення та
- 2. Особливості виконання зобов'язань за безготівковими розрахунками
Порядок здійснення безготівкових розрахунків та вимоги до оформлення розрахункових документів встановлено ЦК та іншими федеральними законами, а також виданими відповідно до законодавства банківськими правилами. Насамперед йдеться про Положення від 3 жовтня 2002 р. N 2-П про безготівкові розрахунки в Російській Федерації (далі - Положення N 2-П), яке регулює здійснення безготівкових
- 3. Види зобов'язань за безготівковими розрахунками
Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися у формах, передбачених федеральним законом, встановленими згідно з ним банківськими правилами і вживаними в банківській практиці звичаями ділового обороту. Учасники цивільно-правового зобов'язання на передачу товарів, виконання робіт, надання послуг має право визначити і форму розрахунків (п. 2 ст. 862 ЦК). У цьому сенсі під формою безготівкових
- 4. Правова природа розрахункових операцій
У цивілістичній літературі форми безготівкових розрахунків нерідко розглядаються як угод. Більше того, іноді вони трактуються не лише як двосторонні угоди за участю банків та їх клієнтів, а й як цілі сукупності таких угод, супроводжувані до того ж угодами про новації, договорами комісії та доручення, а також низкою односторонніх угод. Договір же банківського рахунку
- § 6. Зобов'язання при розрахунках по інкасо
§ 6. Зобов'язання при розрахунках по
- 1. Поняття та види зобов'язань при розрахунках по інкасо
При розрахунках по інкасо банк-емітент зобов'язується за дорученням клієнта здійснити за його рахунок дії щодо одержання від платника платежу або акцепту платежу. Для виконання доручення клієнта банк-емітент має право залучити інший банк (виконуючий банк) (п. 1 та п. 2 ст. 874 ЦК). Основна відмінність розрахунків по інкасо від інших раніше розглянутих форм безготівкових розрахунків (розрахунки платіжними
|