Головна
Головна → Цивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне право → Цивільне право → 
« Попередня Наступна »
Колектив авторів. Питання та відповіді до державного іспиту з цивільного права 2012 рік, 2012 - перейти до змісту підручника

Розрахунки за акредитивом
. Розрахунки за акредитивом поширені на практиці набагато менше, але вважаються однією з найбільш прийнятних форм розрахунків, що забезпечують оплату товару тільки після його поставки і високу гарантію оплати.
Розрахунки за акредитивом широко поширені в міжнародному обороті і врегульовані численними міжнародними актами. Але останні не мають сили джерел права для внутрішніх розрахунків на території Російської Федерації і можуть використовуватися, у разі, якщо їх норми включені в текст самого акредитива * (716).
Акредитивні правовідносини є складним за своєю структурою, тому що складається з декількох правовідносин банку-емітента з різними суб'єктами: з приказодателем (платником), з виконуючим банком, з залученими банком, з бенефіціаром (отримувачем коштів) . Залученими називаються банки, які залучаються банком-емітентом для здійснення розрахунків. Це може бути авізуючий банк (тобто банк, що передає умови акредитива), підтверджуючий банк (тобто виконуючий банк, на прохання банку-емітента підтверджує безвідкличної акредитив, що означає прийняття виконуючим банком додаткового до зобов'язання банку-емітента зобов'язання провести платіж) та ін
Банком-емітентом може бути як банк, в якому відкрито рахунок платника, так і банк, в якому рахунку платника немає * (717). Іншими словами, договір банківського рахунку не є підставою виникнення аккредитивного зобов'язання. Таким підставою виступає договір про відкриття акредитиву - договір про надання банківської послуги з приводу розрахунків у формі акредитива, що передбачає зобов'язання банку-емітента здійснити платіж конкретній особі при дотриманні останнім певних умов. Акредитивний договір відокремлений від основного договору. Так, банк не перевіряє умови акредитива на відповідність договору поставки і не може не виконати його при виявиться невідповідність * (718).
Даний договір вимагає простої письмової форми, і на практиці, як правило, полягає способом обміну документами. Офертою є заява платника-наказодавця за формою банку про відкриття акредитива, а акцептом - виставляння банком акредитива на бланку встановленої Банком Росії форми.
Виставлення акредитива є односторонньою угодою, що породжує обов'язок банку здійснити платіж, оплатити чи акцептувати перекладної вексель. Для розрахунків за акредитивом використовується не банківський рахунок клієнта, а відкривається особливий рахунок - акредитивний, який часто в літературі називається акредитивом. Але з правової точки зору даний термін має інше значення.
Акредитив (від лат. Аccredo - довіряю) - розрахунковий документ, що встановлює умовне зобов'язання банку здійснити за дорученням платника платіж за умови пред'явлення одержувачем певного списку документів. Основною умовою акредитива є платіж проти надання документів (такими можуть бути рахунки-фактури, реєстри до них, транспортні документи, страхові договори, сертифікати якості тощо), тому ці документи повинні бути індивідуалізовані з максимально можливою повнотою. Банк може бути звільнений від відповідальності, якщо здійснив оплату за наданні документів з тими ж назвами, які були вказані в акредитиві, утримання та інші реквізити яких не збіглися з очікуваннями платника, але не уточнювалися в договорі про акредитив. Банк перевіряє тільки зовнішні ознаки документів, обумовлені в договорі. При відмові від оплати банк інформує одержувача і банк-емітент із зазначенням причин відмови.
Таким чином, загальну послідовність дій при розрахунках за акредитивом можна представити таким чином:
1) подача заяви про відкриття акредитива;
2) складання банком акредитива;
3) зарахування виконуючим банком коштів на відкритий для розрахунків за акредитивом окремий особовий рахунок балансового рахунку "Акредитиви до оплати" (при покритому акредитиві) або "Гарантії, поручительства, отримані банком "(при непокритого акредитива);
4) повідомлення одержувача про відкриття акредитива;
5) виконання одержувачем дій по виконанню своїх зобов'язань за основним договором;
6) надання одержувачем документів, передбачених в акредитиві;
7) перевірка відповідності поданих документів акредитиву;
8) списання виконуючим банком коштів з акредитивного рахунку та зарахування на розрахунковий рахунок одержувача.
Законодавством передбачено кілька видів акредитивів. За характером грошового забезпечення вони діляться на покриті та непокриті. Покритий (депонований) акредитив передбачає перерахування банком коштів за рахунок платника або наданого йому кредиту в розпорядження виконуючого банку на весь термін акредитива. Непокритий (гарантований) акредитив надає виконуючому банку право списувати кошти з ведеться в нього кореспондентського рахунку банку-емітента в межах суми акредитива.
По можливості скасування акредитив можна розділити на відзивної та безвідкличної. Відкличний акредитив - це акредитив, який може бути змінений або скасований банком-емітентом без попереднього повідомлення одержувача коштів. Безвідкличної акредитив - це акредитив, який не може бути скасований без згоди одержувача коштів. За загальним правилом акредитив є відкличним.
За способом виконання акредитива виділяють наступні його різновиди:
з платежем за пред'явленням (негайно після перевірки документів);
з розстрочкою платежу (у строк, зазначений платником);
передбачає акцепт переказного векселя (одержувач пред'являє в банк перекладної вексель, в якому платником вказано підтверджуючий банк або банк-емітент і акцепт якого виробляється за результатами перевірки документів);
з негоціацією (банк зобов'язується купити (врахувати, оплатити) перекладної вексель при отриманні документів, що становлять умови акредитива);
револьверний - виконання здійснюється по частинах (застосовується при відвантаженні продукції частинами).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Розрахунки за акредитивом "
  1. § 4. Розрахункові операції комерційних банків
    розрахунків. Розрахунки, або розрахункові операції - це акти руху грошей, динаміка фінансів. Окремий випадок розрахунків - платежі за товари, роботи, послуги, виплата заробітної плати, видача стипендії. Але розрахунки - це не тільки власне платежі, це всі операції з передачі грошей від однієї особи іншій особі, тобто все, що пов'язано з рухом грошей: безповоротне фінансування, авансування,
  2. § 6. Договір банківського рахунку
    розрахунків між ними без зміни форми існування грошей. Така здатність банків надавати своїм клієнтам послугу з виробництва між ними розрахунків була помічена ще в середні століття, коли лихвар, який зберігав гроші різних клієнтів, по їх розпорядженням став перераховувати грошові кошти з рахунку одного клієнта на рахунок іншого. Спочатку дана послуга надавалась в рамках договору
  3. § 7. Розрахункові зобов'язання
    розрахунків і розрахункових зобов'язань. У господарському обороті часто виникає необхідність передачі грошових коштів. Вона може викликатися виконанням публічно-правового обов'язку або грошового зобов'язання, пов'язаного з відшкодуванням шкоди, оплатою наданого товару, виконаних робіт або наданих послуг і т.п. Дії, що здійснюються господарюючими суб'єктами з приводу здійснення
  4. 2. Особливості виконання зобов'язань за безготівковими розрахунками
    розрахунків та вимоги до оформлення розрахункових документів встановлено ЦК та іншими федеральними законами, а також виданими відповідно до законодавства банківськими правилами. Насамперед йдеться про Положення від 3 жовтня 2002 р. N 2-П про безготівкові розрахунки в Російській Федерації (далі - Положення N 2-П), яке регулює здійснення безготівкових розрахунків між юридичними особами в
  5. 3. Види зобов'язань за безготівковими розрахунками
    розрахунки можуть здійснюватися у формах, передбачених федеральним законом, встановленими згідно з ним банківськими правилами і вживаними в банківській практиці звичаями ділового обороту. Учасники цивільно-правового зобов'язання на передачу товарів, виконання робіт, надання послуг має право визначити і форму розрахунків (п. 2 ст. 862 ЦК). У цьому сенсі під формою безготівкових розрахунків
  6. 1. Поняття і види акредитива
    розрахунків за акредитивом банк, що діє за дорученням платника про відкриття акредитива і відповідно до його вказівки (банк-емітент), зобов'язується зробити платежі одержувачеві коштів або оплатити, акцептувати або врахувати переказний вексель або дати повноваження іншому банку (виконуючому банку) здійснити платежі одержувачу коштів або оплатити, акцептувати або врахувати переказний вексель (п. 1
  7. 2. Правове регулювання розрахунків по акредитиву
    розрахунків за акредитивом регулюється законом, а також встановленими згідно з ним банківськими правилами і вживаними в банківській практиці звичаями ділового обороту. Крім норм про розрахунки по акредитиву, що містяться в ЦК (ст. ст. 867 - 873), відносини, пов'язані з розрахунками по акредитивом, регламентуються також Положенням N 2-П. Застосування акредитивів у відносинах з участю
  8. 3. Відкриття акредитива
    розрахунків за акредитивом платник представляє в банк-емітент заяву на відкриття акредитива, на підставі якого банк-емітент складає акредитив на спеціальному бланку (додаток 5 до Положення N 2-П). При великому переліку документів, які підлягають вказівкою в акредитиві, може складатися додаток до акредитива в довільній формі, на яке робиться посилання в акредитиві і яке
  9. 1. Поняття та види зобов'язань при розрахунках по інкасо
    розрахунках по інкасо банк-емітент зобов'язується за дорученням клієнта здійснити за його рахунок дії щодо одержання від платника платежу або акцепту платежу. Для виконання доручення клієнта банк-емітент має право залучити інший банк (виконуючий банк) (п. 1 та п. 2 ст. 874 ЦК). Основна відмінність розрахунків по інкасо від інших раніше розглянутих форм безготівкових розрахунків (розрахунки платіжними дорученнями і
  10. 5. Звичай, звичай ділового обороту, звичаю в правовому регулюванні договорів
    розрахунках і дві - на договір комісії. --- --- Див ст. 309 (встановлює вимоги до належного виконання договорів), ст. 311 (про можливість виконання зобов'язання частинами), ст. 312 (про виконання зобов'язання належному особі), ст. 314 (про термін виконання), ст. 313 (про можливість виконання зобов'язання третьою особою), ст. 315 (про можливість дострокового
© 2014-2022  yport.inf.ua