|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
1. Поняття і види акредитива
|
|
При здійсненні розрахунків за акредитивом банк, що діє за дорученням платника про відкриття акредитива і відповідно до його вказівки (банк-емітент), зобов'язується зробити платежі одержувачеві коштів або оплатити, акцептувати або врахувати перекладної вексель або дати повноваження іншому банку (виконуючому банку) здійснити платежі одержувачу коштів або оплатити, акцептувати або врахувати переказний вексель (п. 1 ст. 867 ЦК).
Якщо банк-емітент, не передаючи повноважень іншому банку, сам виробляє платежі (або оплачує, акцептує або враховує перекладної вексель), до нього будуть застосовуватися передбачені в ГК правила у відношенні не тільки банку емітента, але і виконуючого банку (п. 1 ст. 867 ЦК).
Основні відмінності акредитивної форми розрахунків від розрахунків платіжними дорученнями полягають у тому, що:
- при використанні акредитивної форми розрахунків суть доручення платника (аккредітіводателя) полягає не в переказі грошових коштів на рахунок одержувача, а у відкритті акредитива, тобто у виділенні, бронюванні грошових коштів, за рахунок яких будуть вестися розрахунки з одержувачем;
- отримання грошових коштів при відкритті акредитива обумовлено для їх отримувача (бенефіціара) необхідністю дотримання умов акредитива, які визначаються його договором з платником , а також дублюються в дорученні аккредітіводателя банку на відкриття акредитива. На виконуючий банк покладається обов'язок перевірити дотримання бенефіціаром всіх умов акредитива. Правда, така перевірка повинна здійснюватися банком лише за зовнішніми ознаками експонованих бенефіціаром документів.
Законом передбачена можливість використання декількох видів акредитива, застосовуються в банківській практиці:
- покритого (депонованого) і непокритого (гарантованого) акредитива;
- відкличного і безвідкличного акредитива;
- підтвердженого акредитива.
Відкриття покритого (депонованого) акредитива означає, що банк-емітент повинен перерахувати суму акредитива (покриття) за рахунок платника або наданого йому кредиту в розпорядження виконуючого банку на весь термін дії акредитива. У цьому випадку всі розрахунки з бенефіціаром здійснюються виконуючим банком саме за рахунок коштів, перерахованих йому банком-емітентом.
Відкриття непокритого (гарантованого) акредитива означає, що банк-емітент не перераховує суму акредитива виконуючому банку, проте останній отримує право списувати кошти, які надаються бенефіціару в порядку виконання акредитива, з рахунку, яке ведеться у кореспондентського банку емітента, або в акредитиві вказується інший спосіб відшкодування виконуючому банку сум, виплачених за акредитивом. Порядок списання грошових коштів з кореспондентського рахунку банку емітента або відшкодування грошової суми, виплаченої за непокритим (гарантованим) акредитивом, іншим способом визначається угодою між банками.
Відкриття відкличного акредитива зберігає за банком-емітентом право скасувати або змінити акредитив без попереднього повідомлення бенефіціара. Беручи до уваги, що вид акредитива визначається в договорі, за яким здійснюються розрахунки, відгук акредитива не створює будь-яких зобов'язань банку емітента перед одержувачем коштів за цим договором (бенефіціаром). Разом з тим аж до моменту отримання від банку емітента повідомлення про зміну або скасування акредитива виконуючий банк зобов'язаний здійснювати платежі або інші операції за відкличним акредитивом. Слід також підкреслити, що всякий акредитив передбачається відкличним, якщо тільки в його тексті не буде прямо вказано на те, що відкривається безвідкличної акредитив (ст. 868 ЦК).
Якщо відкривається безвідкличної акредитив, про що має бути прямо вказано в тексті акредитива, такий акредитив не може бути скасований без згоди одержувача коштів.
Підтверджений акредитив являє собою безвідкличної акредитив, який на прохання банку емітента підтверджений виконуючим банком. Факт підтвердження акредитива виконуючим банком засвідчує виникнення додаткового (по відношенню до зобов'язання банку емітента) зобов'язання виконуючого банку зробити платежі бенефіціару відповідно до умов акредитива. Підтверджений акредитив не може бути змінений або скасований не тільки без згоди одержувача коштів, а й без згоди виконуючого банку (ст. 869 ЦК). Використання в розрахунках підтвердженого акредитива, коли його виконання гарантується як банком-емітентом, так і виконуючим банком, найбільшою мірою відповідає інтересам одержувача грошових коштів (бенефіціара).
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " 1. Поняття і види акредитива " |
- ПРОГРАМА КУРСУ" ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО "
поняття і види. Договір виключної ліцензії. Договори про передачу прав на засоби індивідуалізації товарів та їх виробників. Договори на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт. Договір на передачу науково-технічної продукції. Договір про передачу ноу-хау. Тема 39. Зобов'язання з договору комерційної концесії (франчайзингу) Поняття
- 4. Розрахунки за акредитивом Поняття і види акредитива
акредитивом банк, що діє за дорученням платника про відкриття акредитива і відповідно до його вказівки (банк-емітент), зобов'язується зробити платежі одержувачеві коштів або оплатити, акцептувати або врахувати переказний вексель або дати повноваження іншому банку (виконуючому банку) здійснити платежі одержувачу коштів або оплатити, акцептувати або врахувати переказний вексель (п. 1 ст. 867
- § 6. Договір банківського рахунку
види рахунків: розрахунковий (для індивідуальних підприємців); поточний (для розрахункових операцій, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю); рахунок резидентів в банку за межами Російської Федерації. Особливе місце серед клієнтських рахунків займає бюджетний рахунок, що відкривається особам, що здійснюють операції з коштами бюджетів всіх рівнів бюджетної системи Російської Федерації та
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
поняття товару не обмежується і не вичерпується колом речей (предметів матеріального світу) , а охоплює й інші майнові блага, здатні одночасно задовольняти суспільні потреби і обмінюватися на ринку (енергія, інформація, майнові права та інші.). До того ж хоча речі - це предмети матеріального світу, аж ніяк не всякий предмет матеріального світу повинен розумітися як
- 2. Поняття зловживання правом
види та критерії такого розмежування далеко не безперечні. Аналіз думок див.: Грибанов В.П. Межі здійснення і захисту цивільних прав. С. 31 - 40. Визначення шикани, дане в п. 1 ст. 10 ГК, дозволяє говорити про те, що зловживання правом у формі шикани - це правопорушення, вчинене суб'єктом з прямим умислом завдати шкоди іншій особі. Це наочно видно з наступного
- 3. Види зобов'язань за безготівковими розрахунками
поняття. Так, під формами безготівкових розрахунків розуміють "способи документального оформлення та підтвердження волевиявлення власника банківського рахунку або (у встановлених законом випадках) - третій обличчя ... на перерахування грошових сум, що значаться на банківському рахунку "; їх розглядають як" різновид зобов'язання клієнта і що його банку по виконанню (отримання) безготівкового
- 1. Поняття та види зобов'язань при розрахунках по інкасо
акредитивом) полягає в тому, що в ролі особи, що дає доручення банку емітенту про вчинення відповідної банківської операції (що представляє розрахунковий документ), виступає не платник, а одержувач грошових коштів, а саме доручення банку складається не в перерахуванні коштів, списаних з рахунку особи, яка дала доручення, або в здійсненні платежу, а, навпаки, в отриманні платежу від платника.
- Р
поняття і види зобов'язання при Р. по інкасо XIV, 62, § 6 (1) - с. 523 - 527 - поняття і обмеження готівкових Р. XIV, 62, § 2 (1) - с. 487 - 489 - поняття Р. правовідносин XIV, 62, § 1 (2) - с. 484 - 487 - правова природа Р. по інкасо XIV, 62, § 6 (2) - с. 527 - 528 - правова природа Р. угод XIV, 62, § 3 (4) - с. 501 - 504 - Р. платіжними дорученнями XIV, 62, § 4 (1 - 3) - с.
- 10. Дія норм про договори по особам
поняття "свій ризик" включає і самостійну відповідальність . ГК (ст. 23), допускаючи можливість заняття громадянами підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи, вимагає лише їх реєстрації як індивідуального підприємця. В силу п. 3 ст. 23 ГК до діяльності такого роду осіб застосовуються - якщо інше не випливає із закону , інших правових актів чи істоти
- 1. Поняття договору доручення
понять, складових тріаду: представництво - доручення - довіреність. --- --- Саме так назвав одну зі своїх робіт І.В. Шерешевський. Мається на увазі: Представництво. Доручення та довіреність. Коментар до ст. 38 - 40 і 251 - 275 Цивільного кодексу. М., 1925. Особливість цивільного обороту виражається в тому, що всі охоплюються їм різноманітні
|