|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
4. Розрахунки за акредитивом Поняття і види акредитива
|
|
При здійсненні розрахунків за акредитивом банк, що діє за дорученням платника про відкриття акредитива і відповідно до його вказівки (банк-емітент), зобов'язується зробити платежі одержувачеві коштів або оплатити, акцептувати або врахувати переказний вексель або дати повноваження іншому банку (виконуючому банку) здійснити платежі одержувачу коштів або оплатити, акцептувати або врахувати переказний вексель (п. 1 ст. 867 ЦК).
Якщо банк-емітент, не передаючи повноважень іншому банку, сам виробляє платежі (або оплачує, акцептує або враховує перекладної вексель), до нього будуть застосовуватися передбачені в ГК правила у відношенні не тільки банку-емітента, але і виконуючого банку (п. 1 ст. 867 ЦК).
Основні відмінності акредитивної форми розрахунків від розрахунків платіжними дорученнями полягають у наступному:
- по-перше, при використанні акредитивної форми розрахунків суть доручення платника (аккредітіводателя) полягає не в переказ коштів на рахунок одержувача, а у відкритті акредитива, тобто у виділенні, "бронюванні" грошових коштів, за рахунок яких будуть вестися розрахунки з одержувачем;
- по-друге, отримання грошових коштів при відкритті акредитива обумовлено для їх отримувача (бенефіціара) необхідністю дотримання умов акредитива, які визначаються його договором з платником, а також дублюються в дорученні аккредітіводателя банку на відкриття акредитива. На виконуючий банк покладається обов'язок перевірити дотримання бенефіціаром всіх умов акредитива. Правда, така перевірка повинна здійснюватися банком лише за зовнішніми ознаками експонованих бенефіціаром документів.
Законом передбачена можливість використання декількох видів акредитивів, застосовуються в банківській практиці:
- покритого (депонованого) і непокритого (гарантованого);
- відкличного і безвідкличного;
- підтвердженого.
Відкриття покритого (депонованого) акредитива означає, що банк-емітент повинен перерахувати суму акредитива (покриття) за рахунок платника або наданого йому кредиту в розпорядження виконуючого банку на весь термін дії акредитива. У цьому випадку всі розрахунки з бенефіціаром здійснюються виконуючим банком саме за рахунок коштів, перерахованих йому банком-емітентом.
Відкриття непокритого (гарантованого) акредитива означає, що банк-емітент не перераховує суму акредитива виконуючому банку, проте останній отримує право списувати кошти, які надаються бенефіціару в порядку виконання акредитива з кореспондентського рахунку банку-емітента, або в акредитиві вказується інший спосіб відшкодування виконуючому банку сум, виплачених за акредитивом. Порядок списання грошових коштів з кореспондентського рахунку банку-емітента або відшкодування грошової суми, виплаченої за непокритим (гарантованим) акредитивом, іншим способом визначається угодою між банками.
Відкриття відкличного акредитива зберігає за банком-емітентом право скасувати або змінити акредитив без попереднього повідомлення бенефіціара. Беручи до уваги, що вид акредитива визначається в договорі, за яким здійснюються розрахунки, відгук акредитива не створює будь-яких зобов'язань банку-емітента перед одержувачем коштів за цим договором (бенефіціаром). Разом з тим аж до моменту отримання від банку-емітента повідомлення про зміну або скасування акредитива виконуючий банк зобов'язаний здійснювати платежі або інші операції за відкличним акредитивом. Слід також підкреслити, що всякий акредитив передбачається відкличним, якщо тільки в його тексті не буде прямо вказано на те, що відкривається безвідкличний акредитив (ст. 868 ЦК).
Якщо ж відкривається безвідкличний акредитив, про що має бути прямо вказано в тексті акредитива, такий акредитив не може бути скасований без згоди одержувача коштів.
Підтверджений акредитив являє собою безвідкличний акредитив, який на прохання банку-емітента підтверджений виконуючим банком. Факт підтвердження акредитива виконуючим банком засвідчує виникнення додаткового (по відношенню до зобов'язання банку-емітента) зобов'язання виконуючого банку зробити платежі бенефіціару відповідно до умов акредитива. Підтверджений акредитив не може бути змінений або скасований не тільки без згоди одержувача коштів, а й без згоди виконуючого банку (ст. 869 ЦК). Використання в розрахунках підтвердженого акредитива, коли його виконання гарантується як банком-емітентом, так і виконуючим банком, найбільшою мірою відповідає інтересам одержувача грошових коштів (бенефіціара).
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " 4. Розрахунки за акредитивом Поняття і види акредитива " |
- § 6. Договір банківського рахунку
розрахунків між ними без зміни форми існування грошей. Така здатність банків надавати своїм клієнтам послугу з виробництва між ними розрахунків була помічена ще в середні століття, коли лихвар, який зберігав гроші різних клієнтів, по їх розпорядженням став перераховувати грошові кошти з рахунку одного клієнта на рахунок іншого. Спочатку дана послуга надавалась в рамках договору
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
розрахунку на його остаточне регулювання у подальшому; фактичний стан; ставлення, визнане сторонами 47 . Mutatis mutandis [мутатіс мутандіс] - змінивши те, що слід змінити, внісши необхідні зміни 48. Nemo plus juris transferre potest quam ipse habet [Немо плус юрис трансфере потес Квам іпсе хабет] - ніхто не може передати більше прав, ніж має 49. Non bis in idem
- ПРОГРАМА КУРСУ "ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО"
розрахункових, поточних, бюджетних, кореспондентських та ін.) Договір банківського вкладу. Сторони договору. Предмет договору банківського вкладу. Види договорів банківського вкладу, їх оформлення (ощадна книжка, ощадний сертифікат і т.д.). Договір вкладу на користь третьої особи. Виконання договору банківського вкладу. Правові наслідки порушення договору банківського вкладу.
- 3. Види зобов'язань за безготівковими розрахунками
розрахунки можуть здійснюватися у формах, передбачених федеральним законом, встановленими згідно з ним банківськими правилами і вживаними в банківській практиці звичаями ділового обороту. Учасники цивільно-правового зобов'язання на передачу товарів, виконання робіт, надання послуг має право визначити і форму розрахунків (п. 2 ст. 862 ЦК). У цьому сенсі під формою безготівкових розрахунків
- 1. Поняття і види акредитива
розрахунків за акредитивом банк, що діє за дорученням платника про відкриття акредитива і відповідно до його вказівки (банк-емітент), зобов'язується зробити платежі одержувачеві коштів або оплатити, акцептувати або врахувати переказний вексель або дати повноваження іншому банку (виконуючому банку) здійснити платежі одержувачу коштів або оплатити, акцептувати або врахувати переказний вексель (п. 1
- 1. Поняття та види зобов'язань при розрахунках по інкасо
розрахунках по інкасо банк-емітент зобов'язується за дорученням клієнта здійснити за його рахунок дії щодо одержання від платника платежу або акцепту платежу. Для виконання доручення клієнта банк-емітент має право залучити інший банк (виконуючий банк) (п. 1 та п. 2 ст. 874 ЦК). Основна відмінність розрахунків по інкасо від інших раніше розглянутих форм безготівкових розрахунків (розрахунки платіжними дорученнями і
- Р
розрахунок - види зобов'язань за безготівковими Р. XIV, 62, § 3 (3) - с. 499 - 501 - види Р. по інкасо XIV, 62, § 6 (1) - с. 526 - 527 - договір на розрахунково-касове обслуговування XIV, 62, § 2 (2) - с. 491 - зобов'язання виконуючого банку при Р. по інкасо XIV, 62, § 6 (5) - с. 532 - 533 - зобов'язання за Р. з використанням акредитива XIV, 62, § 5 - с. 512 - 523 - зобов'язання за Р.
- 10. Дія норм про договори по особам
розрахунках (про здійснення безготівкових розрахунків - п. 1 ст. 861), при укладанні договорів страхування (дострокове припинення договору - п. 1 ст. 958), доручення (винагороду повіреного - п. 1 ст. 972), комісії (відступ від вказівок комітента - п. 1 ст. 995), простого товариства (відповідальність товаришів за спільними зобов'язаннями - ст. 1047). Участь підприємців для ряду договорів
- 1. Поняття договору доручення
розрахунків. При цьому мова йде не тільки про платіжному дорученні (ст. 863 ЦК), а й про розрахунки по акредитиву (ст. 867 ЦК) і по інкасо (ст. 874 ЦК). До цього можна додати, що, хоча міститься в ст. 779 ГК загальне визначення договору надання послуг включає в свій предмет надання послуг "за завданням" замовника, а ст. 845 ГК називає як предмета договору банківського
- 1. Категорії "кредит" і "кредитні правовідносини" в цивільному праві
розрахункові правовідносини розглядалися в якості окремого самостійного класу цивільно-правових зобов'язань . Мабуть, з цієї причини і сьогодні деякі правознавці виділяють кредитні та розрахункові правовідносини в самостійний клас цивільно-правових зобов'язань. Так, на думку Д.А. Медведєва, кредитні та розрахункові правовідносини "виконують допоміжну функцію, яка
|