|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
3. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за розрахунками платіжними дорученнями
|
|
Невиконання або неналежне виконання платіжного доручення клієнта тягне для банку відповідальність на підставах і в розмірах, які передбачені законом (п. 1 ст. 866 ЦК). Це означає, що у разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення клієнта банк, який виступає в ролі боржника за зобов'язанням, яке з'явилося з цього доручення, зобов'язаний відшкодувати клієнтові (кредитору) все завдані цим збитки, що визначаються відповідно до правил, передбачених ст. 15 і ст. 393 ГК.
У випадках, коли невиконання або неналежне виконання платіжного доручення мало місце у зв'язку з порушенням правил розрахункових операцій банком, залученим для виконання розрахункових операцій, відповідальність може бути покладена судом безпосередньо на винний банк (п. 2 ст. 866 ЦК), що цілком відповідає загальним правилом ст. 403 ГК. При цьому необхідно мати на увазі, що місцем виконання грошового зобов'язання (зобов'язання клієнта банку перед одержувачем грошових коштів) визнається місце знаходження кредитора (ст. 316 ЦК), тобто в даному випадку - місце знаходження його грошових коштів, яким є банк, що обслуговує кредитора. На боржника (платника) за основним грошовим зобов'язанням не може бути покладено ризик, пов'язаний з вибором кредитором обслуговуючого його банку. Тому таке грошове зобов'язання має вважатися виконаним з моменту зарахування грошових коштів на кореспондентський рахунок банку, що обслуговує кредитора (отримувача коштів). Тому й відповідальність банку, що прийняв від платника платіжне доручення, повинна бути обмежена моментом надходження грошових коштів на вказаний кореспондентський рахунок (1).
---
(1) Ця позиція була обгрунтована Л.А. Новосьолова (див.: Новосьолова Л.А. Проблеми цивільно-правового регулювання розрахункових відносин: Автореф. Дис ... д-ра юрид. Наук. С. 26).
На банк, що обслуговує платника, а також на банк, що обслуговує отримувача коштів, може бути покладена відповідальність у формі неустойки за несвоєчасне списання або перерахування грошових коштів за платіжним дорученням клієнта і відповідно - за їх несвоєчасне зарахування на рахунок одержувача (ст. 856 ЦК). Дана неустойка по відношенню до збитків носить заліковий характер. Прострочення банку в перерахуванні грошових коштів є підставою для сплати неустойки на підставі ст. 856 ЦК, якщо при внутрішньобанківських розрахунках кошти не були зараховані на рахунок одержувача в тому ж банку у строк, встановлений ст. 849 ГК, а при міжбанківських розрахунках - якщо доручення, забезпечені наданням відповідного покриття (наявністю коштів на кореспондентському рахунку банку платника у банку посередника), що не передані в цей термін банку посереднику (1).
---
(1) Див: п. 21 Постанови Пленуму ЗС РФ і Пленуму ВАС РФ від 8 жовтня 1998 р. N 13/14 "Про практику застосування положень Цивільного кодексу Російської Федерації про відсотки за користування чужими коштами" / / Вісник ВАС РФ. 1998. N 11.
Якщо порушення правил здійснення розрахункових операцій банком спричинило неправомірне утримання грошових коштів клієнта, банк, в тому числі і банк, залучений до виконання доручення, в силу п. 3 ст. 866 ГК зобов'язаний сплатити йому відсотки в порядку і в розмірі, передбачених ст. 395 ГК. Зазначені відсотки по відношенню до збитків також носять заліковий характер.
При цьому неправомірне утримання має місце в усіх випадках прострочення перерахування банком коштів за дорученням платника. Тому клієнт-платник, який обслуговується банком за договором банківського рахунку, у разі безпідставного утримання цим банком грошових коштів при виконанні платіжного доручення має право пред'явити або вимога про сплату неустойки, передбаченої ст. 856 ГК, або вимога про сплату відсотків на підставі ст. 866 ГК (1).
---
(1) Див: п. 22 Постанови Пленуму ЗС РФ і Пленуму ВАС РФ від 8 жовтня 1998 р. N 13/14.
Разом з тим до моменту списання відповідної суми з рахунку клієнта банк зобов'язаний сплачувати йому відсотки за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку. Якщо банк не виконує доручення клієнта і не списує відповідної грошової суми з рахунку, клієнт має право вимагати як застосування зазначеної відповідальності, так і нарахування відсотків за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку (ст. 852 ЦК) (1).
---
(1) Див: п. 10 Постанови Пленуму ВАС РФ від 19 квітня 1999 р. N 5.
Нарешті, при простроченні виконання банком платіжного доручення клієнт має право відкликати своє доручення і вимагати відновлення непереведеної суми на своєму рахунку. Це право клієнта банку випливає з п. 2 ст. 405 ЦК: якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (1).
---
(1) Див: п. 8 Постанови Пленуму ВАС РФ від 19 квітня 1999 р. N 5.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " 3. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за розрахунками платіжними дорученнями " |
- § 1. Купівля-продаж. Мена. Рента
відповідально - момент передачі товару, термін визначається за правилами, передбаченими ст. 314 ГК. Такі правила застосовуються у разі, якщо інший порядок перегляду ціни товару не встановлений для окремих видів купівлі-продажу ГК, законами та іншими правовими актами або договором і не випливає із суті зобов'язання. Договором купівлі-продажу зазвичай визначається термін виконання обов'язків
- § 2. Розрахунки і кредитування
відповідально покласти, інкасувати отримані як платежу готівка в банк на свій рахунок. Договір банківського рахунку. Легальне визначення договору банківського рахунку дається в п. 1 ст. 845 ЦК: «За договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати що поступають на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і
- § 2. Способи та механізм захисту прав та інтересів підприємця
відповідальності, а неустойка, крім того, виконує функції одного із способів забезпечення зобов'язань, тому їх застосування можливе при порушенні зобов'язань за участю підприємців, але з урахуванням як загальних, так і спеціальних правил, встановлених для Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1997. С. 448 відповідних
- § 3. Розгляд економічних спорів арбітражними судами
відповідально апеляційного, касаційного і наглядового виробництва, а також перегляду за нововиявленими обставинами. Порядок перегляду за нововиявленими обставинами судових актів арбітражного суду, що набрали законної сили (гл. 23, ст. 192-196 АПК), принципово не відрізняється від аналогічного порядку в судах загальної юрисдикції за чинним цивільним процесуальним
- § 1. Банківська система. Правове становище кредитних організацій
відповідальність перед уповноваженими особами, чиї інтереси ним порушені. Така відпові-Комерційне право. Ч. II. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1998. С. 196 венность може наступити, наприклад, якщо при проведенні безготівкових розрахунків перераховуються власниками банківських рахунків суми затримуються розрахунково-касовими центрами. Майнова
- § 2. Операції банків із залучення грошових коштів юридичних осіб і громадян
відповідальність за неналежне здійснення операцій по рахунку. Ця відповідальність не обмежується тільки санкціями, передбаченими ст. 856 і, відповідно ст. 395 ГК РФ, а й включає в себе відшкодування збитків відповідно до ст. 15 ГК [8]. Комерційне право. Ч. II. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1998. С. 227 Якщо комерційний банк не в
- § 7. Завдаток
відповідальність боржника (абз. 1 п. 2 ст. 381 ЦК). Штрафний дію завдатку полягає в настанні несприятливого правового наслідки для задаткоодержувача або задаткодавця. Якщо задаткодавець їх не виконує своє зобов'язання, то у задаткодавця виникає спрямоване проти нього домагання на сплату завдатку в подвійному розмірі (абз. 1 п. 2 ст. 381). Це домагання, так само як і
- § 3. Види цивільно-правової відповідальності
відповідальність. Цивільно-правова відповідальність може класифікуватися на окремі види по різних підставах. Цивільно-правова відповідальність залежно від основи може бути підрозділена на договірну і внедоговорную. Обидва види відповідальності характеризуються компенсаційної спрямованістю і задовольняють майнові інтереси потерпілого за рахунок правопорушника. Але між
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
відповідальність за всіх прав і зобов'язань СРСР згідно зі Статутом ООН і багатосторонніх договорів, депозитарієм яких є Генеральний секретар (далі за текстом - Віденська конвенція). * (43) У правильності такого розуміння правила абз. 1 п. 2 ст. 3 ГК сумніватися не доводиться: деякі такі закони починаються словами про те, що вони прийняті відповідно до Цивільного кодексу. Див,
- § 5. Користування житловими приміщеннями
відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із договору соціального найму. Якщо громадянин перестав бути членом сім'ї наймача жилого приміщення за договором соціального найму, але продовжує проживати в займаному житловому приміщенні, за ним зберігаються такі ж права, які мають наймач та члени його сім'ї. Вказаний громадянин самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, що випливають із
|