ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Є. Н. Абрамова, Н. Н. Аверченко, Ю. В. Байгушева. Цивільне право: підручник: у 3-х томах
Том 1, частина 2, 2010 - перейти до змісту підручника

§ 7. Завдаток

Поняття і функції завдатку. Завдатком визнається грошова сума, що видається однією з договірних сторін (задаткодателем) у рахунок належних з неї за договором платежів іншій стороні (задаткоодержувачу), на доказ укладення договору і в забезпечення виконання зобов'язань за цим договором (п. 1 ст. 380 ЦК).
Завдаток виконує три основні функції: доказову, платіжну та забезпечувальну.
1. Доказательственная функція завдатку полягає в тому, що його видача свідчить про укладення договору, що породжує забезпечувані завдатком зобов'язання. З п. 1 ст. 380 ГК випливає, що завдаток видається при укладенні цього договору * (1311), який може носити не тільки консенсусний, а й реальний характер. Закон не вимагає, щоб завдаток був єдиним доказом укладення зазначеного договору. Тому забезпечені завдатком зобов'язання можуть бути засновані на договорі, укладеному як в усній, так і в письмовій формі.
2. Платіжна функція завдатку виражається в тому, що його видача вважається виконанням задаткодателем грошового зобов'язання (наприклад, видача завдатку наймачем житлового приміщення за договором найму комерційного звільняє його від внесення найманої плати в частині виданого завдатку). Цю функцію завдаток виконує і тоді, коли строк виконання основного зобов'язання ще не настав.
3. Забезпечувальна функція завдатку полягає у спонуканні сторін договору виконати свої зобов'язання під страхом настання штрафних наслідків. Згідно абз. 1 п. 2 ст. 381 ГК якщо за невиконання зобов'язання відповідає задаткодавець, то завдаток залишається у задаткоодержувача (наприклад, покупець, який видав завдаток у розмірі 10% вартості автомобіля, але не сплатив суму, що залишилася, втрачає свій завдаток). Якщо за невиконання зобов'язання відповідає задаткоодержувача, він зобов'язаний сплатити задаткодавцю завдаток у подвійному розмірі (наприклад, продавець, який одержав завдаток у розмірі 10% вартості автомобіля, але не передав автомобіль покупцю, зобов'язаний сплатити покупцеві 20% вартості автомобіля).
При заподіянні збитків, викликаних невиконанням забезпечених завдатком зобов'язань, завдаток виконує також компенсаційну функцію. У цьому випадку він зараховується в рахунок відшкодування збитків, якщо інше не обумовлено задаткодателем і задаткоодержувачем (абз. 2 п. 2 ст. 381 ЦК).
Всупереч існуючій в літературі думку * (1312), завдаток ні за яких умов не може виконувати функцію відступного в сенсі ст. 409 ЦК, оскільки видача завдатку на відміну від надання відступного не викликає припинення зобов'язання в момент отримання відповідної стороною грошової суми.
Штрафний дію завдатку. Штрафний дію завдатку настає за наявності фактичного складу, який складається з трьох елементів: 1) видачі завдатку; 2) угоди про завдаток; 3) невиконання забезпеченого завдатком зобов'язання.
1. Залежно від використовуваної сторонами форми розрахунків видача завдатку являє собою або договір про передачу готівки у власність задаткоодержувача (п. 1 ст. 223, 224 ЦК), або банківську операцію по перерахуванню безготівкових грошових коштів задаткодавця на банківський рахунок задаткоодержувача (ст. 861, 863-865 ЦК).
2. Угода про завдаток покликане підпорядкувати видається задаткодателем грошову суму правовому режиму завдатку * (1313). Незалежно від розміру завдатку воно має бути зроблено у письмовій формі (п. 2 ст. 380 ЦК). Недотримання цієї вимоги позбавляє сторони у разі спору права посилатися на показання свідків (п. 1 ст. 162 ЦК). Угода про завдаток повинно містити вказівку на договір, який породжує забезпечувані завдатком зобов'язання, та засвідчувати факт видачі певної грошової суми в якості завдатку * (1314).
3. Невиконання боржником основного зобов'язання служить передумовою штрафного дії завдатку, якщо воно обгрунтовує відповідальність боржника (абз. 1 п. 2 ст. 381 ЦК).
Штрафний дію завдатку полягає в настанні несприятливого правового наслідки для задаткоодержувача або задаткодавця. Якщо задаткодавець їх не виконує своє зобов'язання, то у задаткодавця виникає спрямоване проти нього домагання на сплату завдатку в подвійному розмірі (абз. 1 п. 2 ст. 381). Це домагання, так само як і домагання на неустойку, може бути віддана іншій особі (абз. 1 п. 1 ст. 382 ЦК) та зменшено в своєму обсязі судом (ст. 333 ЦК) * (1315). При невиконанні зобов'язання задаткодателем він не має права вимагати від задаткоодержувача повернення завдатку (абз. 1 п. 2 ст. 381).
Приписи абз. 1 п. 2 ст. 381 не є імперативними. Тому сторони можуть зв'язати штрафне дію завдатку з неналежним виконанням основного зобов'язання, а також змінити штрафне дію завдатку (наприклад, обумовити, що у разі невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання задаткоодержувачем останній повертає завдаток в іншому, ніж передбаченому законом, розмірі). Крім того, вони можуть укласти угоду про одностороннє завдаток, тобто про завдаток, який забезпечує зобов'язання лише одної сторони.
Якщо забезпечене завдатком зобов'язання припиняється за згодою сторін або внаслідок неможливості виконання, задаткоодержувача зобов'язаний повернути завдаток задаткодавцю (п. 1 ст. 381 ЦК).
Задаткоподобние угоди. Як вже зазначалося, завдаток характеризується тим, що він, по-перше, видається тільки при укладенні договору і, по-друге, забезпечує виконання зобов'язань, що виникли з цього договору. Тим часом у практиці зустрічаються угоди, подібні по своїй дії з угодами про завдаток, але не відповідають зазначеним ознакам завдатку. До таких задаткоподобним угодами відносяться: 1) укладається за участю в торгах угода про завдаток (пп. 4 і 5 ст. 448 ЦК), який видається в забезпечення виконання обов'язку укласти договір, а також, якщо це обумовлено сторонами, в забезпечення зобов'язань, що виникли з цього договору; 2) угода про завдаток, яка укладається для забезпечення виконання попереднього договору; 3) угода про завдаток, який видається після укладання договору, що породжує забезпечувані завдатком зобов'язання. До задаткоподобним угодами можуть за аналогією застосовуватися приписи ГК про завдаток.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 7. Завдаток "
  1. § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
    завдаток у розмірі, строки та порядку, які вказуються в повідомленні про проведення торгів. Завдаток підлягає поверненню у двох випадках: по-перше, якщо торги не відбулися, і, по-друге, він повертається особам, які брали участь у торгах, але не виграли їх. Особа, що виграла торги, і організатор торгів підписують у день проведення аукціону або конкурсу протокол про результати торгів, який має
  2. § 4. Забезпечення виконання зобов'язань
    завдаток може застосовуватися не тільки в тих випадках, коли сторонами є громадяни, а й у всіх інших, тобто з участю юридичних осіб. Слід також звернути увагу на те, що, за загальним правилом, сума завдатку зачитується при відшкодуванні
  3. § 1. Підряд
    завдаток або попередню оплату всієї роботи або її етапу. Правове регулювання будівництва, що сформувалося в основному в нашій країні в умовах дефіциту послуг підрядних організацій, традиційно не містило правил про штрафний відповідальності будівельних підрядних організацій за недоброякісна виконання робіт. У руслі цієї традиції сформульовано і правило ст. 754 ЦК, згідно
  4. § 2. Розрахунки і кредитування
    завдаток. При розрахунках по закінченні робіт підрядник кредитує замовника; при виплаті авансу чи завдатку має місце комерційне кредитування підрядника замовником. Найбільш типові випадки комерційного кредиту - продаж товарів у кредит і оплата товарів у розстрочку - вичерпним чином врегульовані нормами про договір купівлі-продажу: ст. 488,489 ЦК. Якщо ж інше не передбачено правилами про
  5. § 3. Порядок і способи приватизації державного та муніципального майна
    завдаток у розмірі, строки та порядку, які зазначені в інформаційному повідомленні про проведення торгів. Якщо торги не відбулися, завдаток підлягає поверненню Він повертається також особам, які брали участь у торгах, але не виграли його. При укладенні договору з особою, що виграв торги, сума внесеного завдатку зараховується в рахунок виконання зобов'язань за укладеним договором ЦК встановлює, що
  6. § 2. Правові форми участі в будівельній діяльності
    завдаток не повертається. Комерційне право. Ч. II. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький університет, 1998. С.
  7. § 1. Загальні положення про забезпечення виконання зобов'язань
    завдаток. Цей перелік не носить вичерпного характеру. Виконання зобов'язання може забезпечуватися та іншими способами. Як приклади способів забезпечення, що не згаданих у п. 1 ст. 329 ГК, можна назвати забезпечувальну передачу речі у власність, при якій кредитору для забезпечення його вимоги передається право власності на річ, і забезпечувальну поступку вимоги, при
  8. § 3. Застава
    завдаток у межах 5% початкової ціни продажу. При проведенні повторних торгів початкова ціна знижується на 15% від початкової ціни на перших торгах. Якщо повторні торги не відбулися, то заставодержатель має право придбати предмет застави у власність за ціною не більше ніж на 25% нижче його початкової ціни продажу на перших торгах. Закон про іпотеку встановлює особливості застави земельних
  9. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    завдаток може видаватися в ході переговорів сторін, безпосередньо після укладення договору, перед його реєстрацією , при посвідченні договору нотаріусом і т.д. * (1312) Див, напр.: Цивільне право / під ред. Е.А. Суханова. 3-е изд. Т. 3. С. 84 (автор глави - В. С. Ем). * (1313) Угода про завдаток не є угодою, оскільки воно, взяте саме по собі, не викликає виникнення,
  10. 61. СПОСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ
    завдаток (arra) - грошова сума або інша цінність, передана однією стороною іншій в момент укладення договору: «Те, що дається у вигляді завдатку, є доказом укладеного договору купівлі-продажу». У класичну епоху завдаток мав на меті підтвердити, підкріпити факт укладення договору (arra comfirmatoria). Найбільш широко завдаток застосовувався при купівлі-продажу і при наймі. Завдаток