|
Агентський договір за своєю юридичною природою є консенсуальним, оплатним і двостороннім. Він може укладатися як на термін, так і без зазначення строку.
Закон не містить спеціальних вимог до форми даного договору, однак право на вчинення агентом юридичних дій від імені принципала повинно оформлятися або довіреністю, чи письмовим договором, що містить повноваження агента (що характерно для відносин комерційного представництва - п . 3 ст. 184 ЦК). Але на відміну від нього в агентському договорі допускається вказівка загальних повноважень агента на вчинення правочинів від імені принципала без конкретизації їх характеру (оскільки в момент укладення такого триваючого договору далеко не завжди можливо визначити характер можливих угод). У цьому випадку принципал не має права відмовитися від прав і обов'язків за досконалим для нього операціях, посилаючись на відсутність у агента конкретних повноважень (якщо тільки не доведе, що контрагент по угоді при її здійсненні знав або повинен був знати про обмеження повноважень агента). Інакше кажучи, в такій ситуації практично неможливо ставити питання про вихід агента за межі даних йому повноважень (СР п. 1 ст. 183 ЦК).
Головний обов'язок агента - здійснювати в інтересах і за рахунок принципала угоди і інші юридичні та фактичні дії. Якщо за умовами договору передбачається вчинення агентом юридичних дій (або деяких з них) від імені свого принципала, він повинен бути наділений відповідними повноваженнями шляхом видачі йому довіреності або підписання договору із зазначенням повноважень хоча б у загальній формі.
Агентський договір, подібно договором комісії, може передбачати умови про обмеження дій як агента, так і принципала певною територією (пор. п. 1 та п. 2 ст. 1007 та п. 2 ст. 990 ЦК), в тому числі і для випадків його оформлення за моделлю відносин доручення. Такі обмеження у формі заборони агенту укладати однорідні по предмету агентські договори з іншими принципалами (а принципалу - з іншими агентами) зазвичай мають на меті контролю тієї чи іншої сфери відповідного ринку (звичайно, з дотриманням вимог антимонопольного законодавства). Вони не можуть обмежувати коло третіх осіб - контрагентів по операціях, що укладаються агентом, бо в іншому випадку певна категорія осіб заздалегідь виключається з числа споживачів (покупців, замовників) товарів, робіт або послуг, наданих за допомогою агента. Тому такі умови агентського договору оголошені нікчемними (п. 3 ст. 1007 ЦК).
Принципал зобов'язаний видати агенту відповідні повноваження і забезпечити його засобами, необхідними для виконання даного йому доручення, бо як юридичні, так і фактичні дії агент завжди робить за рахунок принципала.
Принципал також зобов'язаний сплатити агенту винагороду за скоєні в його інтересах дії. Розмір винагороди визначається угодою сторін, а за його відсутності встановлюється стосовно до сумам, які при порівнянних обставинах звичайно стягуються за аналогічні послуги (ч. 2 ст. 1006, п. 3 ст. 424 ЦК). Порядок і терміни оплати винагороди також визначаються договором, а за відсутності в ньому спеціальних вказівок винагорода повинна бути виплачена агенту у тижневий строк з моменту подання принципалу звіту про виконання доручення за відповідний період (якщо інший порядок оплати не випливає із суті договору або звичаїв ділового обороту) .
|
- § 7. Агентування
агентського договору. Агентування є новим інститутом для російського цивільного права, хоча основні елементи агентського договору, запозичені з договорів доручення і комісії, є традиційними і добре відомими. Незважаючи на те, що і раніше сторони могли використовувати окремі елементи названих договорів, створивши змішаний договір, однак подібну конструкцію навряд чи можна
- § 3. Зміст агентського договору
зміст цього обов'язку визначається приписами Цивільного кодексу про доручення або комісії. Якщо повноваження (уполномочия) агента обумовлені сторонами в загальному вигляді (п. 2 ст. 1005 ЦК), то агент зобов'язаний вчиняти будь-які юридичні і фактичні дії, службовці інтересам принципала. У ході виконання агентського договору агент повинен представляти принципалу звіти (п. 1 ст. 1008 ЦК),
- ПРОГРАМА КУРСУ "ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО"
зміст і види цивільних правовідносин Поняття громадянського правовідносини. Елементи й структурні особливості цивільних правовідносин. Зміст цивільних правовідносин. Поняття, зміст і види суб'єктивних цивільних прав. Поняття, зміст і види суб'єктивних цивільних обов'язків. Структура цивільних правовідносин. Поняття і зміст цивільної
- 1. Поняття агентського договору
змістом агентський договір у цілому ближче до договору комісії, ніж до договору доручення, бо агент, подібно комісіонеру, зазвичай є професійним підприємцем. Тому даний договір завжди є оплатним і не носить особисто-довірчого характеру навіть при скоєнні агентом угод від імені принципала і за його дорученням (що, зокрема, і в цьому випадку виключає можливість
- 7. Права і обов'язки сторін
змістом агентського договору, можуть істотно доповнюватися положеннями, включеними в гол. 49 і 51 ЦК, якщо тільки вони не суперечать тим, які складають гл. 52 ЦК. Як приклад можна вказати на дію правила про делькредере в агентському договорі з непрямим представництвом. Стосовно до агентського договору йдеться про можливість для агента прийняти на себе поруку перед
- § 9. Комерційна концесія
зміст договірних відносин у названих видах угод різному. У чому проявляється ця відмінність? По-перше, в предметі договору. Предметом комерційної концесії є відчужувані виняткові права (комплекс виняткових прав), в той час як предметом простого товариства є з'єднання вкладів товаришів і спільні дії для вилучення прибутку або досягнення іншої, що не
- § 3. Правові форми інноваційної діяльності
змісті яких відбулися якісні зміни, є лист від 31 березня 1997р. № 26-21/26 -54-3 «Про інноваційні виданнях в області гуманітарної освіти» [9]. Цим листом Міносвіти інформує про вихід з друку нових серій видань, які отримали високу оцінку з боку провідних вітчизняних вчених і викладачів-практиків, і рекомендує їх до використання як у процесі
- § 2. Професійні учасники ринку цінних паперів
вмістом таких цивільно-правових інститутів, як комісія і представництво. Адже комісіонер завжди діє від власного імені (ст. 990 ЦК) в протилежність представнику (повіреному), який вчиняє дії від імені клієнта (ст. 182,971 ЦК). Довіреність, згідно з правилом ст. 185 ЦК, може видаватися для посвідчення повноважень представника (повіреного), але ніяк
- § 2. Зовнішньоторговельні операції
вмісту в різних країнах. Наприклад, мішок кави в Бразилії важить 60 кг, а в Гаїті - 84 кг [2]. Тому у випадках, коли кількість товару вказується в таких одиницях, як мішок, бочка, стос, тюк і т.д. щоб уникнути непорозумінь слід оговорювати стандартний вага нетто і брутто згаданих одиниць виміру. Навіть якщо взяти таку відому одиницю маси, як тонна, то вона в міжнародній
- § 2. Правове становище публічних утворень
змісту договору по взаємоузгоджених розсуд (абз. 1 п. 4 ст. 421 ЦК). Рівним чином публічна освіта не має будь-яких переваг при укладанні цивільно-правових договорів у порівнянні з іншими учасниками обороту. Говорячи про рівні засадах виступи публічних утворень у цивільних правовідносинах, важливо не змішувати різні поняття. Участь публічних утворень у
|