|
Практика мореплавання виробила у моряків благородний звичай надавати допомогу один одному у випадках лих на море. Поступово дотримання цього традиційного правила, продовжуючи залишатися моральним обов'язком моряків, стало їх обов'язком, отримавши юридичне закріплення в законодавстві більшості держав світу і нормах міжнародного права. Як правило, морські держави включають в кодекси статті про кримінальну відповідальність за ненадання допомоги потерпілим в море судам і людям. Що стосується міжнародного права, то ще в 1910 році в Брюсселі була прийнята Міжнародна конвенція для об'єднання деяких правил щодо надання допомоги та рятування на морі. Ця Конвенція, учасниками якої є нині майже всі держави, що займаються міжнародним судноплавством, зобов'язує капітана судна, який отримав сигнал лиха або що виявив на море знаходяться в небезпеці осіб, надати зазнали лиха допомогу, якщо він це може зробити без серйозної небезпеки для свого судна, екіпажу і пасажирів. В іншому випадку ненадання допомоги розглядається як злочин, що тягне за собою покарання у кримінальному порядку.
Положення Брюссельської конвенції 1910 розвинені і закріплені в Конвенції ООН про відкрите море. Так, ст. 12 Брюссельської конвенції вимагає від кожної держави - учасниці Конвенції зобов'язати капітанам суден, що плавають під її прапором:
надавати допомогу кожному виявленому в морі особі, якій загрожує загибель;
слідувати з максимально можливою швидкістю на допомогу погибающим;
у разі зіткнення з іншим судном зробити останньому, його екіпажу і пасажирам необхідну допомогу.
Всі перераховані обов'язки капітан судна повинен виконувати за умови, що при цьому не буде піддаватися серйозній небезпеці судно, його екіпаж і пасажири. У даній Конвенції також зазначено, що держави повинні організувати і містити рятувальну службу, що забезпечує безпеку на морі і над морем, і з цією метою в необхідних випадках укладати регіональні угоди про взаємну співпрацю з сусідніми державами.
Поняття небезпеки (реальної загрози) судну. Ні КТМ Російської Федерації, ні Брюссельська конвенція 1910 не містять прямих вказівок про те, що слід розуміти під небезпекою, загрозливою судну (майну), в яких саме випадках судно має вважатися подвергающимся небезпеки. Це пояснюється тим, що питання про наявність небезпеки і її ступеня може вирішуватися тільки залежно від конкретних обставин кожного окремого випадку рятування. Небезпека, загрозлива судну, може бути різною за свого джерела і ступеня. Це може бути небезпека затоплення, повного руйнування або часткового пошкодження корпусу і машин при посадці на мілину, пожежі, псування вантажу через течу в корпусі судна, зіткнення з іншими судами або береговими спорудами внаслідок виходу з ладу машин або рульового управління і т.п . Для визнання наявності небезпеки не вимагається загрози загибелі судна. Достатньо, щоб небезпека була реальною, при якій судно не може впоратися з нею самотужки, а вимушено просити допомоги рятувальників. Частим випадком, що вимагає надання допомоги судну, є посадка на мілину. При цьому аварійному судну не завжди загрожує небезпека загибелі. Проте той факт, що судно не може своїми силами знятися з мілини, представляє для судна, вантажу і морського середовища реальну загрозу.
Корисний результат рятування. Другою необхідною умовою для виникнення права на винагороду є корисний результат рятування. У ст. 341 КТМ Російської Федерації визначено: "Рятувальні операції, що мали корисний результат, дають право на винагороду". Якщо зусилля рятувальників не привели до усунення реальної небезпеки для судна і виявилися безрезультатними, рятувальники не можуть претендувати на яку-небудь винагороду. Якщо ж рятувальники досягли лише часткового результату, наприклад в результаті рятувальних операцій не вдалося врятувати судно, але були врятовані вантаж або майно судна, рятувальники мають право на винагороду, що відповідає досягнутим ними позитивних результатів.
|
- 9.3. Національне та міжнародно-правове регулювання рятування на морі
становлення порядком федеральний орган виконавчої влади в галузі транспорту представляє інтереси Російської Федерації у взаємовідносинах з іншими державами з питань, що стосуються рятувальної служби. На нього також покладено обов'язок проведення заходів, спрямованих на виконання зобов'язань Російської Федерації, що випливають з міжнародних угод про співробітництво при
- 9.2. Рятування суден та іншого майна на море
рятуванням на морі розуміються успішні дії осіб і організацій щодо запобігання загибелі людей та майна на морі, що дають рятувальникам право на винагороду. Рятування на море ділиться на договірне і внедоговорное. Принцип "без порятунку немає винагороди" є основною умовою договору рятування майна на морі і означає, що рятувальники набувають право на винагороду лише за
- Глава XVIII. ДОГОВІР ПРО РЯТУВАННЯ
Глава XVIII. ДОГОВІР ПРО
- Список рекомендованої літератури
рятуванні соціалістичного майна. -М.: Госюриздат, 1963. - 66 с. 2. Коняєв Н.І. Зобов'язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди і внаслідок порятунку соціалістичного майна. - Куйбишев, 1966. - 51 с. 3. Стависский П.Р. Відшкодування шкоди при порятунку соціалістичного майна, життя і здоров'я громадян. - М.: Юрид. літ., 1974. - 128
- 2. Суб'єкти договору
становлення певних обов'язків рятувальника - судновласника по відношенню до членів екіпажу судна, що брав участь у рятуванні. Йдеться про розподіл між судновласником і членами екіпажу судна будь-якого винагороди, заробленого за здійснення рятувальної операції, яке повинно проводитися після вирахування витрат, понесених судновласником і членами екіпажу судна у зв'язку з
- 1. Поняття і види дій в чужому інтересі
правові обов'язки щодо особи, яка здійснила охорону. Тому ДК об'єднав інститути рятування чужого майна та ведення чужих справ без доручення в новий єдиний інститут дій в чужому інтересі без доручення. Поняттям "дії" при цьому охоплюються дії як фактичного порядку (щодо запобігання загрози життю або майну іншої особи, що не створюють для нього прав і обов'язків у
- 4. Система аграрного права.
правового регулювання виробничо-господарської діяльності й інші інститути і
- Глава 9. НАДАННЯ ДОПОМОГИ І РЯТУВАННЯ НА МОРІ
Глава 9. НАДАННЯ ДОПОМОГИ І РЯТУВАННЯ НА
- Стаття 18.5. Порушення правил, що відносяться до мирного проходу через територіальне море Російської Федерації або до транзитного прольоту через повітряний простір Російської Федерації
море Російської Федерації або до транзитного прольоту через повітряний простір Російської Федерації, - тягне за собою накладення адміністративного штрафу на юридичних осіб у розмірі від тридцяти тисяч до п'ятдесяти тисяч рублів. (в ред. Федерального закону від 22.06.2007 N
- 1.2. Система адміністративного права
становленні адміністративно-процесуального права як підгалузі адміністративного права. Тому, говорячи про систему адміністративного права, слід зазначити, що вона поряд з правовими інститутами включає в себе і підгалузь. Одночасно необхідно відзначити, що останнім часом все більш поширеною стає точка зору про розвиток адміністративного процесуального права як
- Стаття 18.5. Порушення правил, що відносяться до мирного проходу через територіальне море Російської Федерації або до транзитного прольоту через повітряний простір Російської Федерації
море Російської Федерації або до транзитного прольоту через повітряний простір Російської Федерації, - тягне за собою накладення адміністративного штрафу на юридичних осіб у розмірі від трьохсот до п'ятисот мінімальних розмірів оплати
- Стаття 270. Ненадання капітаном судна допомоги потерпілим Коментар до статті 270
становлення порядок надання допомоги людям, що зазнали лиха на морі чи іншому водному шляху. 2. Вимоги про обов'язкове наданні капітаном судна допомоги людям, що зазнали лиха на морі чи іншому водному шляху, містяться в різних нормативних актах (у тому числі міжнародно-правового характеру), що діють на морському та річковому флоті. 3. Об'єктивна сторона злочину характеризується
- Глава I. Історичний нарис становлення та розвитку об'єднаної Європи та її правової системи
становлення і розвитку об'єднаної Європи та її правової
- Стаття 270. Ненадання капітаном судна допомоги потерпілим Коментар до статті 270
людей, що терплять лихо на воді. Об'єктивна сторона характеризується бездіяльністю, що складається в ненаданні капітаном судна допомоги людям, що зазнали лиха на морі або на іншому водному шляху, якщо ця допомога могла бути надана без серйозної небезпеки для свого судна, його екіпажу і пасажирів. Місце злочину є обов'язковою ознакою даного складу злочину. Ним є море
- Стаття 19.22. Порушення правил державної реєстрації транспортних засобів усіх видів, механізмів і установок
становлення федеральним законом термін обов'язки з реєстрації морського судна або державної реєстрації судна змішаного (річка - море) плавання в одному з реєстрів судів Російської Федерації або обов'язки з інформування органу, в якому зареєстровано судно, про зміну відомостей, що вносяться до реєстрів судів Російської Федерації, - тягне за собою накладення адміністративного штрафу на
- 3. Система аграрного права
правові інститути та норми. Науково обгрунтоване розташування аграрно-правових інститутів відповідно до їх роллю в регулюванні аграрних відносин становить систему аграрного права. Поділ аграрного права на інститути здійснюється на основі аграрного та іншого законодавства. Практично всі інститути аграрного права є комплексними, як і галузь в цілому. Система аграрного
- 7.1. Загальні положення
становлення цією главою, застосовуються до підйому , видалення та знищення майна, що затонуло в межах внутрішніх морських вод або територіального моря Російської Федерації. Операції з підйому і видаленню майна різні за своїм характером і способом здійснення. Підйом передбачає вилучення затонулого майна на поверхню. Видалення майна не завжди пов'язане з обов'язковим
- 1.3. Історія становлення адміністративного права
становлення адміністративного
- 7.2. Міжнародно-правові вимоги до конструкції і устаткуванню суден
людей, що знаходяться на борту. Після перевірки та огляду відповідним судам видаються свідоцтво про безпеку пасажирського судна, свідоцтво про безпеку вантажного судна по конструкції, свідоцтво про безпеку вантажного судна щодо обладнання та постачання, свідоцтво про безпеку вантажного судна по радіотелеграфії, свідоцтво про безпеку вантажного судна по
- 3. Висновок і зміна договору
становлення уніфікованих правил - уникнути затримки укладання таких договорів, пов'язаної з певними обмеженнями повноважень на їх укладення в національному праві, і тим самим поліпшити становище рятувальників, заохочувані до своєчасному здійсненню рятувальних операцій по відношенню до що знаходиться в небезпеці майну ". --- --- Коментар до Кодексу
|