|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Стаття 130. Встановлення факту батьківства за рішенням суду
|
|
1. У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
2. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
1. У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, і за життя з будь-яких причин не подавав до органів РАЦС заяви про добровільне визнання свого батьківства, суд за заявою заінтересованих осіб згідно зі ст. 130 СК може встановити факт батьківства цього чоловіка.
2. На відміну від визнання батьківства у судовому порядку, встановлення факту батьківства після смерті чоловіка має на меті встановлення не батьківських, а інших відносин - можливість отримання аліментів від родичів батька, виникнення спадкових, пенсійних, житлових прав тощо.
3. Наслідки встановлення факту батьківства майже рівнозначні констатації наявності родинних відносин, заснованих на походженні. Цей юридичний факт діє із зворотною силою: правовідносини між батьком та його дитиною виникають з моменту народження дитини.
4. Оскільки у даних справах немає спору про право, розгляд цих справ здійснюється за правилами не позовного, а окремого провадження: заявник подає заяву про встановлення факту батьківства і надає необхідні докази. Якщо суд визнає їх достатніми, батьківство вважається встановленим.
При цьому слід відзначити, що закон не встановлює конкретного переліку цих доказів. Підставою для встановлення факту батьківства, як і для визнання батьківства у судовому порядку, можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України. Так, доказами для встановлення факту батьківства можуть бути дії, вчинені особою за життя, в яких проявлялося визнання нею батьківства (виховання, навчання дитини, надання їй матеріальної допомоги тощо). Такі дії могли отримати підтвердження в особистих листах, офіційних анкетах, заявах тощо.
5. На відміну від КпШС УРСР чинне сімейне законодавство України передбачає можливість встановлення факту батьківства незалежно від того, визнавала особа своє батьківство за життя чи взагалі не знала про народження у неї дитини. Тому сам по собі, наприклад, факт визнання свого батьківства померлим не завжди пов'язується з наданням дитині регулярної та достатньої для її існування матеріальної допомоги, оскільки особа могла й взагалі не знати за життя про своє батьківство.
6. Якщо при розгляді заяви про встановлення факту батьківства з'ясується, що між заінтересованими особами виник спір про право, наприклад, щодо спадщини, то суд зобов'язаний залишити заяву без розгляду і роз'яснити сторонам їхнє право на звернення з відповідною заявою, при розгляді якої буде встановлено факт батьківства і одночасно розглянута цивільно-правова суперечка.
7. Хоча у ч. 1 ст. 130 СК передумовою звернення до суду про встановлення факту батьківства названа лише смерть чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, очевидно, таке ж правило за аналогією закону повинно діяти й при оголошенні особи померлою чи визнанні її безвісно відсутньою.
8. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом до розгляду при реєстрації народження дитини з використанням юридичної фікції, передбаченої частиною 1 ст. 135 СК, тобто якщо жодна конкретна особа не записана батьком дитини відповідно до ст. ст. 126-128 СК.
9. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч. 3 ст. 128 СК, тобто мати дитини, її опікун (піклувальник), інші особи, які утримують та виховують дитину, або сама дитина, яка досягла повноліття (див. ст. 128 СК та коментар до неї).
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Информация, релевантная "Стаття 130. Встановлення факту батьківства за рішенням суду" |
- Стаття 60. Обов'язки доказування і подання доказів
статтею 61 цього Кодексу. 2. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. 3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. 4. Доказування не може грунтуватися на припущеннях. 1 .Значення коментованої статті полягає у тому, що вона встановлює два
- Стаття 256. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення
стаття містить приблизний перелік фактів, які можна .встановлювати в судовому порядку. 1) Факт родинних відносин. У заяві слід вказати мету встановлення факту, який орган державної реєстрації актів цивільного стану і коли відмовив у видачі відповідного документа. Просити можна про підтвердження такого ступеня спорідненості, який може спричинити правові наслідки для заявника (одержання спадщини,
- § 4. Ім'я та місце проживання громадянина. Акти громадянського стану
статтями 62, 63, 166 КпШС. Громадянин має право змінити своє ім'я, якщо воно йому не подобається, по досягненні 16 років. Зміна імені проводиться органами РАГСу за місцем проживання заявника згідно з Положенням "Про порядок розгляду клопотань про зміну громадянами України прізвищ, імен, по батькові", за- твердженим Постановою Кабінету Міністрів від 27 березня 1993 р. № 233. При
- Стаття 18. Захист сімейних прав та інтересів
статті визначаються загальні правила щодо судового захисту сімейних прав та інтересів. В цьому знаходить свій прояв конституційний принцип, згідно з яким права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ч. 1 ст. 55 Конституції України). Серед основних засад регулювання сімейних відносин зазначено, що кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (ч. 10 ст. 7 СК України).
- Стаття 20. Застосування позовної давності до вимог, що випливають із сімейних відносин
статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу. 2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, позовна давність застосовується судом відповідно до Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено цим Кодексом. 1. Згідно із ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з
- Стаття 84. Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини
статті право дружини на утримання виникає в разі проживання з нею дитини. На перший погляд здається, що мова йде про проживання дитини виключно з матір'ю, окремо від батька дитини. Проте це не зовсім так. Роздільне проживання подружжя не є необхідною умовою виникнення у дружини права на утримання. У випадку розірвання шлюбу роз'їзд колишнього подружжя нерідко не відбувається, зокрема у зв'язку зі
- Стаття 120. Правові наслідки встановлення режиму окремого проживання подружжя
статті закріплюються правові наслідки режиму окремого проживання подружжя. Після набрання чинності Законом України від 22.12.2006 p. № 524-V «Про внесення змін до Сімейного та Цивільного кодексів України»' таких наслідків в ст. 120 СК України залишилося лише двоє. Вони стосуються як майнових, так і особистих відносин подружжя. В законі зокрема встановлено, що: а) майно, набуте в майбутньому
- Стаття 122. Визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою
встановлене і у судовому порядку, якщо з певних причин реєстрація народження дитини не була здійснена своєчасно і органи РАЦС відмовляють у такій реєстрації або якщо документи про народження дитини втрачені і поновити їх неможливо. 3. Відповідно до презумпції батьківства, сформульованої ще римськими юристами, - pateris est quernnuptiaedemonstrant - батьком дитини вважається той, хто перебуває у
- Стаття 128. Визнання батьківства за рішенням суду
статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. 2. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. 3. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує
- Стаття 136. Оспорювання батьківства особою, яка записана батьком дитини
статті 123 цього Кодексу. 6. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується. 1. Оскільки встановлення батьківства у силу презумпції шлюбного батьківства (ст. ст. 122, 124 СК України) не може створювати абсолютної впевненості у тому, що чоловік матері завжди є батьком народженої нею дитини, чинне сімейне
|