Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоСімейне право → 
« Попередня Наступна »
Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 187. Відрахування аліментів на дитину за ініціативою платника


1. Один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.
Така заява може бути ним відкликана.
2. На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.
3. На підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.
1. За бажанням одного з батьків відрахування аліментів на дитину може провадитися з його заробітної плати (пенсії, стипендії). Такий спосіб розрахований переважно на випадки, коли один з батьків проживає окремо від дитини та бажає надавати кошти на її утримання. Відрахування аліментів за заявою одного з батьків є безперечним доказом виконання обов'язку по утриманню дитини в добровільному порядку.
Для цього за місцем роботи (місцем виплати пенсії, стипендії) подається відповідна заява, у якій вказується розмір і строк, протягом якого передбачається провадити сплату аліментів. Очевидно, така заява може містити вказівку і про періодичність платежів, хоча в СК України спеціальне положення на цей рахунок відсутнє.
Якщо строк, протягом якого слід провадити відрахування із заробітної плати, у заяві не визначений, вони, як видно, провадяться доти, поки заява не відкликана. При цьому можлива ситуація, коли відрахування продовжують провадитися після досягнення дитиною повноліття, оскільки адміністрація організації, що провадить відрахування, керується тільки заявою свого працівника й не зобов'язана контролювати наявність підстав для сплати ним аліментів. У такому випадку, платник не може вимагати повернення сплачених сум (ст. 1212 ЦК України).
Хоча в законодавстві не визначена форма заяви про відрахування аліментів на дитину, очевидно, що вимагається проста письмова форма.
2. До закінчення зазначеного в заяві строку вона може бути відкликана платником. Відрахування аліментів на дитину за заявою одного з батьків з його заробітної плати (пенсії, стипендії) провадиться в добровільному порядку, тому таке відрахування має бути припинене, якщо заява відкликана.
Платник може відкликати свою заяву, наприклад, у випадку, якщо, на його думку, кошти, що відраховують, витрачаються іншим з батьків не за цільовим призначенням, або якщо платник бажає змінити умови, відповідно до яких провадиться відрахування коштів з його заробітної плати. Однак мотиви відкликання заяви в будь-якому випадку не підлягають з'ясуванню.
Раніше в юридичній літературі пропонувалося надати заявам, які подаються за місцем роботи платника, чинність виконавчого документа1. Як видно, така пропозиція не одержала свого розвитку в законодавстві.
3. У коментованій статті визначений порядок відрахування коштів із заробітної плати, пенсії, стипендії одного з батьків на підставі заяви адміністрацією організації, у якій він працює. Аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії. Дане правило традиційно застосовується при відрахуванні аліментів за рішенням суду й заявою платника з метою забезпечення своєчасного надання коштів одержувачеві (ч. 3 ст. 92 КпШС України 1969 p.).
4. Законодавством установлюються обмеження розміру відрахувань із заробітної плати боржника у випадку примусового стягнення аліментів. Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 p. № 606-XIV максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника, не повинен перевищувати 50 відсотків його заробітної плати (ч. 3 ст. 70). Загальний розмір всіх відрахувань при кожній виплаті заробітної плати не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що підлягає виплаті працівникові, у тому числі при відрахуванні по декількох виконавчих документах. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цьому випадку розмір відрахувань не може перевищувати 70 відсотків (ч. 4 ст. 70 СК). Зазначені положення стосуються тільки примусового порядку стягнення аліментів і на інші випадки не поширюються.
У випадку добровільної сплати аліментів за ініціативою платника діють інші правила. Розмір, у якому будуть провадитися відрахування, визначається платником самостійно. Його максимальна межа в законодавстві не встановлена. Проте мінімальний розмір аліментів на одну дитину та загальні правила щодо розміру аліментів мають виконуватися й у випадку добровільної сплати аліментів.
При відрахуванні аліментів на дитину з ініціативи платника загальна сума, що підлягає відрахуванню із заробітної плати (пенсії, стипендії) на підставі заяви й виконавчих документів, не обмежується. Розмір відрахувань не обмежується й у тому випадку, якщо аліменти вже стягуються на іншу дитину. Тому що аліменти відраховуються батьком у добровільному порядку на підставі заяви, у законодавстві обмежень такого роду й не може бути. Платник на власний розсуд визначає ту частину заробітної плати, пенсії, стипендії, що вважає за необхідне залишити на інші потреби. При наявності інших джерел доходу платник може відраховувати всю суму заробітної плати, пенсії, стипендії на утримання дитини. Визначаючи в заяві суму, що підлягає відрахуванню як аліменти на дитину, платникові варто порівнювати розмір заробітної плати й загальний розмір інших відрахувань, якщо такі з неї вже провадяться.
5. Відрахування коштів на утримання дитини з ініціативи платника з його заробітної плати не є перешкодою для стягнення аліментів у судовому порядку. Одержувач може звернутися до суду з такою вимогою у випадку, якщо він не згодний, наприклад, з розміром, у якому виплачуються аліменти за заявою платника.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 187. Відрахування аліментів на дитину за ініціативою платника"
  1. Стаття 201. Застосування норм цього Кодексу до відносин щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина
    стаття містить відсильну норму. Вона не закріплює самостійних правил, а відсилає до окремих статей гл. 15 СК України, що регулюють відносини по утриманню батьками своїх дітей. Так, до відносин по утриманню батьками повнолітніх дочки, сина застосовуються норми про: а) відрахування аліментів за ініціативою платника (ст. 187 СК України); б) договір про сплату аліментів (ст. 189 СК України); в)
  2. Стаття 165. Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
    статті170 цього розділу: а) творчими спілками їх членам у випадках, передбачених законом; б) Товариством Червоного Хреста України на користь отримувачів благодійної допомоги відповідно до закону; в) іншими неприбутковими організаціями (крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ) та благодійними фондами України, статус яких визначається відповідно до закону, на
  3. Стаття 80. Визначення розміру аліментів одному з подружжя за рішенням
    статті не визначений. Не міститься вказівки на це й в інших статтях гл. 9 СК України. Відповідна норма закріплена в гл. 15 СК України, що регулює відносини з утримання між батьками та дітьми (ст. 184 СК України). Ймовірно, суд має визначати розмір аліментів на утримання одного з подружжя у твердій грошовій сумі у аналогічних випадках (див. коментар до ст. 184 СК України). Суд може визначити
  4. Стаття 180. Обов'язок батьків утримувати дитину
    статтями 122 та 125 цього Кодексу. Однак у сімейному праві відсутня єдина точка зору щодо підстав виникнення прав й обов'язків з утримання між батьками й дітьми. Одні вчені вважають підставою виникнення прав й обов'язків батьків і дітей фактичний склад, що включає в себе споріднення (походження дитини) і факт його засвідчення у встановленому законом порядку. На їхню думку, саме така позиція
  5. Стаття 182. Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів
    статтею 184 цього Кодексу. 1. У СК України закріплені принципово нові правила щодо визначення судом розміру аліментів на дитину. Свого часу це питання визначалося в законі однозначно. Кодекс про шлюб та сім'ю України 1969 р. (ч. 1 ст. 82) передбачав, що аліменти на неповнолітніх дітей з їхніх батьків стягуються в розмірі: на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох
  6. Стаття 186. Контроль органу опіки та піклування за цільовим витрачанням аліментів
    статті контроль за цільовим використанням аліментів здійснює орган опіки та піклування. У цьому питанні в законі не проводиться різниці між примусовим та добровільним порядком сплати аліментів. Це надає підстави для висновку, що коментована стаття застосовується у випадку стягнення аліментів за рішенням суду, договором або при відрахуванні аліментів за ініціативою платника з його заробітної
  7. Стаття 191. Час, з якого присуджуються аліменти на дитину
    статті має процесуальний характер. Така ж сама норма містилася в ст. 88 КпШС України В СК України вона закріплена практично без змін. За загальним правилом аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня подання позову на майбутнє. Коментована норма також застосовується до відносин батьків щодо утримання повнолітніх дочки, сина (див. ст. 201 СК України і коментар до неї). 16 лютого
  8. Стаття 194. Стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за аліментами
    статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду. 4. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років. 5. Положення частин першої - третьої
  9. Стаття 197. Встановлення строку сплати заборгованості. Звільнення від сплати заборгованості за аліментами
    статті не вказані конкретні обставини, які можуть бути підставою для відстрочки або розстрочки сплати заборгованості. Відповідно до інших нормативних актів підставою для відстрочки або розстрочки сплати заборгованості є такі обставини, що утруднюють або роблять неможливим виконання рішення, як хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо (ст.
  10. Стаття 235. Порядок розгляду справ окремого провадження
    стаття підкреслює право суду по цих справах за власної ініціативи витребувати необхідні докази (див. також коментар до от. 234 ЦПК). По-четверте, стаття виключає (що є досить спірним) дію у цьому провадженні правил щодо змагальності та меж судового розгляду. П'ятою особливістю деяких справ окремого провадження є їх розгляд судом у складі одного судді і двох народних засідателів (справи про
© 2014-2022  yport.inf.ua