| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 201. Застосування норм цього Кодексу до відносин щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина |
||
|
1. До відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187,189-192 і 194-197 цього Кодексу. 1. Коментована стаття містить відсильну норму. Вона не закріплює самостійних правил, а відсилає до окремих статей гл. 15 СК України, що регулюють відносини по утриманню батьками своїх дітей. Так, до відносин по утриманню батьками повнолітніх дочки, сина застосовуються норми про: а) відрахування аліментів за ініціативою платника (ст. 187 СК України); б) договір про сплату аліментів (ст. 189 СК України); в) договір про припинення права на аліменти у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно (ст. 190 СК України); г) час, з якого присуджуються аліменти (ст. 191 СК України); ґ) стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за аліментами (ст. ст. 194, 195, 197 СК України); д) зміну розміру аліментів (ст. 192 СК України); е) відповідальність за прострочення сплати аліментів (ст. 196 СК України). Правовідносини по утриманню батьками своїх повнолітніх дочки, сина мають певну специфіку порівняно із правовідносинами по утриманню батьками своїх дітей: а) вони виникають і припиняються у зв'язку з іншими обставинами, тобто за іншими підставами; б) мають особливий суб'єктний склад тощо. Це необхідно враховувати при застосуванні вказаних статей гл. 15 СК України. 2. Відповідно до коментованої статті батьки можуть відраховувати аліменти на повнолітніх дочку, сина за власною ініціативою. Матір, батько може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії про відрахування аліментів з їх заробітної плати. Розмір коштів, що відраховуватимуться за заявою, не обмежується законодавством. Платник самостійно визначає у заяві розмір, у якому будуть провадитися відрахування. При цьому він не зобов'язаний дотримуватися правила, передбаченого в ч. 2 ст. 182 СК України, щодо мінімального розміру аліментів на одну дитину. Дане правило має виконуватися тільки стосовно дитини, а при сплаті аліментів на повнолітніх дочку, сина не застосовується. Платник самостійно визначає у заяві строк, протягом якого мають провадитися відрахування його заробітної плати (пенсії). Однак він може відкликати заяву до закінчення зазначеного в ній строку. Можна припустити, що, якщо строк у заяві не визначений, відрахування провадяться доти, поки заява не відкликана. 3. Відносини щодо утримання батьками своїх повнолітніх дочки, сина можуть регулюватися договором. Відповідно до коментованої статті з метою врегулювання цих відносин можуть укладатися два види договорів: 1) договір про сплату аліментів (ст. 189 СК України); 2) договір про припинення права на аліменти у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно (ст. 190 СК України). Згідно із ст. 189 СК України договір про сплату аліментів укладається між батьками. В ст. 190 СК України передбачено, що дитина, яка досягла 14 років, бере участь в укладенні договору про припинення права на аліменти у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно. Однак повнолітні дочка, син мають повну цивільну дієздатність і є самостійними учасниками і цивільних, і сімейних відносин. У цьому зв'язку виникає питання щодо суб'єктного складу договорів, які можуть укладатися на підставі коментованої статті. З системного аналізу законодавства (ч. 2 ст. 7, ст. 9, ч. 6 ст. 177, ст. ст. 179, 189, 190, ч. 3 ст. 199 СК України) можна зробити висновок, що зазначені види договорів можуть укладати: а) матір і батько поміж собою; б) матір, батько з повнолітніми дочкою, сином. Іншими словами, одержувачем аліментів за договором про сплату аліментів і набувачем права власності на нерухоме майно за договором про припинення права на аліменти можуть виступати повнолітні дочка, син. До регулювання відносин між батьками й повнолітніми дочкою, сином не застосовується положення ч. 1 ст. 189 СК України про те, що умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом, і відповідно правило щодо мінімального розміру аліментів на одну дитину (ч. 2 ст. 182 СК України). Сторони за власним розсудом визначають в договорі, в якому розмірі сплачуватимуться аліменти на повнолітніх дочку, сина. Особливості суб'єктного складу відносин між батьками і повнолітніми дочкою, сином щодо їх утримання слід враховувати також при застосуванні інших статей. Зокрема не застосовуються положення ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 196 СК України. 4. У коментованій статті немає відсилання до ст. 193 СК України, згідно з якою влаштування дитини до того чи іншого закладу не припиняє обов'язку батьків по її утриманню. І це не випадково. Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина виникає за особливих умов, однією з яких є потреба дітей в матеріальній допомозі. Свого часу Пленум Верховного Суду України роз'яснював, що перебування непрацездатного подружжя, неповнолітньої дитини, непрацездатних дітей чи батьків відповідно у будинках інвалідів або престарілих, дитячих закладах тощо саме по собі не виключає потреби в матеріальній допомозі і не звільняє зобов'язаних осіб від сплати аліментів (у тому числі на користь того з батьків неповнолітнього, який і в цих випадках систематично несе витрати на забезпечення законних інтересів останнього), але може бути підставою для зменшення їхнього розміру (абз. 3 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України» від 12.06.1998 p.). Якщо перебування у будинках інвалідів та інших закладах призвело до відсутності потреби в матеріальній допомозі, цей факт має бути встановлений в судовому порядку. Право повнолітніх дочки, сина на аліменти припиняється у зв'язку з їх перебуванням у вказаних закладах тільки в тому разі, якщо буде встановлено, що вони перестали потребувати матеріальної допомоги. 5. До регулювання відносин між батьками й повнолітніми дочкою, сином по їх утриманню застосовуються норми щодо стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за аліментами (ст. ст. 194, 195, 197 СК України). В ч. 4 ст. 194 СК України міститься спеціальне правило щодо стягнення заборгованості за аліментами на повнолітніх дочку сина, які продовжують навчання. В такому випадку заборгованість стягується до досягнення ними двадцяти трьох років (див. коментар до ст. 194 СК України). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "Стаття 201. Застосування норм цього Кодексу до відносин щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина" |
||
|
||