Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоСімейне право → 
« Попередня Наступна »
Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 204. Звільнення дочки, сина від обов'язку утримувати матір, батька


1. Дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків.
У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки.
1. В коментованій статті закріплена окрема підстава припинення зобов'язання повнолітніх дочки, сина по утриманню батьків. Повнолітні дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язку по утриманню батьків та обов'язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що батьки ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків.
У гл. 17 СК України не міститься спеціальної норми, яка взагалі закріплювала б підстави припинення зобов'язання повнолітніх дітей по утриманню батьків. Зобов'язання по утриманню батьків припиняється у випадку, якщо відпадає хоча : одна з умов, на підставі яких воно виникло. Таким чином, вказане зобов'язання припиняється у разі: а) поновлення працездатності матері, батька; б) припинення потреби матері, батька в матеріальній допомозі.
2. Поновлення працездатності матері або батька підтверджується відповідними документами, тому встановлення цього рішенням суду не потрібно. Виходячи з системного аналізу норм СК України (абз. 2 ч. 1 ст. 82 СК України), можна припустити, що право на утримання припиняється від дня настання зазначеної обставини автоматично. Факт припинення потреби в матеріальній допомозі, навпаки, може бути предметом спору, тому у всіх випадках підлягає встановленню в судовому порядку і підлягає доказуванню заінтересованою стороною. Стягнення аліментів припиняється від дня набрання законної сили рішенням суду.
3. Обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК України ), не є абсолютним. Коментована норма містить підставу звільнення від такого обов'язку - ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків. Ухилення від виконання обов'язків завжди припускає винні навмисні дії (бездіяльність). Тому повнолітні дочка, син мають надати суду докази того, що, вчиняючи тим або іншим способом, матір, батько свідомо прагнули ухилитися від виконання батьківських обов'язків. Ухилення від виконання батьківських обов'язків може полягати в ухиленні від сплати аліментів. У правовій науці під ухиленням від сплати аліментів розуміють як пряму відмову від надання утримання, так і різні дії (бездіяльність) зобов'язаної особи, спрямовані на повне або часткове ухилення від сплати аліментів: приховання особою дійсного розміру свого заробітку (доходу); зміну роботи або місця проживання з метою запобігання сплати аліментів; приховання свого місцезнаходження тощо. При встановленні судом факту ухилення матері, батька від виконання своїх батьківських обов'язків не має визначального значення, звертався той з батьків, з яким проживала дитина, до суду з позовом про стягнення аліментів з іншого з батьків, чи ні.
З огляду на те, що в коментованій нормі йдеться про ухилення від виконання батьківських обов'язків взагалі, а не від окремо взятого обов'язку по утриманню дитини, можна припустити, що підставою звільнення повнолітніх дочки, сина з ід обов'язків щодо батьків може бути ухилення останніх від виконання особистих немайнових обов'язків, наприклад, обов'язку по вихованню.
Відповідно до ст. 188 СК України батьки можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати дитину. Якщо дана обставина мала місце, вона не може слугувати самостійною підставою для звільнення судом повнолітніх дочки, сина від обов'язку по утриманню батьків та обов'язку брати участь у додаткових І витратах.
4. Факт ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків має бути встановлено в судовому порядку. Суд на вимогу дочки, сина, до яких поданий позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків стосовно них (п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 p.). Рішення про звільнення повнолітніх дочки, сина від обов'язку по утриманню батьків приймає суд. Якщо до цього аліменти стягувалися з повнолітніх дочки, сина за рішенням суду, стягнення аліментів припиняється від дня набрання чинності рішенням суду про звільнення від обов'язку по утриманню батьків. Враховуючи те, що обов'язок брати участь у додаткових витратах є додатковим до обов'язку по утриманню батьків, він також припиняється. Якщо повнолітні дочка, син звільнені судом від вказаних обов'язків, можна припустити, що з них також не можуть бути стягнені кошти на покриття витрат, пов'язаних з наданням піклування батькам сторонніми особами відповідно до ч. 3 ст. 172 СК України. Зазначені обов'язки не можуть бути згодом поновлені.
Таким чином, можна зробити висновок, що на підставі коментованої статті суд може остаточно звільнити повнолітніх дочку, сина від будь-яких обов'язків, пов'язаних з наданням батькам матеріальної допомоги, зокрема: а) обов'язку по утриманню батьків; б) обов'язку брати участь у додаткових витратах.
5. Подібна норма містилася в попередньому кодексі. Відповідно до ч. 4 ст. 81 КпШС діти можуть бути звільнені від обов'язку по утриманню своїх батьків і відшкодуванню витрат по догляду за ними, якщо судом буде встановлено, що батьки ухилялися від виконання батьківських обов'язків.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення аліментів з дочок у розмірі 1/4 частини заробітку з кожної, посилаючись на те, що є інвалідом, одержує пенсію в розмірі 117 грн., однак у зв'язку із захворюванням має потребу в лікуванні, не має змоги купити собі ліки, платити за квартиру.
Судом встановлено, що відповідно до рішення районного суду від 16.01.1992 p., позивач мав сплачувати аліменти на утримання дочок у розмірі 1/3 частини що місяця до їхнього повноліття. Відповідно до подання судового виконавця районного суду від 9.11.1992 р. позивач аліменти не сплачував, у зв'язку із чим утворилася заборгованість у сумі 6243 грн., і був оголошений його розшук. Обидві дочки продовжують навчання на платній основі і самі потребують матеріальної допомоги. Одна з них хворіє на псоріаз і потребує санаторно-курортного лікування. Позивач ухилявся від сплати аліментів на утримання дочок, їхнім вихованням не займався, подарунки, які він робив дочкам на день народження, носять характер одиничних випадків і не є систематичним батьківським піклуванням. Позивач не надав суду доказів того, що він є непрацездатним і потребує матеріальної допомоги. Керуючись ст. 81 КпШС України, суд вирішив у задоволенні позову про стягнення аліментів відмовити. Як видно з рішення суду, в позові відмовлено, тому що судом не встановлені підстави виникнення в повнолітніх дочок обов'язку по утриманню батька. В даному випадку важливим є те, що позивач не надав суду доказів того, що він є непрацездатним і потребує матеріальної допомоги. Обов'язок у повнолітніх дочок щодо утримання батька не виник. Тому встановлення судом факту ухилення батька від виконання батьківських обов'язків в даному випадку не мало вирішального значення. Відмовляючи в позові за відсутністю підстав для виникнення обов'язку по утриманню батьків, навіть за умови встановлення факту ухилення матері, батька від виконання своїх батьківських обов'язків, суд не може посилатися на ст. 204 СК України. Норма ч. 4 ст. 81 КпШС, як і коментована норма, розрахована на той випадок, коли підстави для виникнення обов'язку по утриманню та участі в додаткових витратах є, однак судом встановлений факт ухилення матері, батька від виконання своїх батьківських обов'язків. Саме у зв'язку з цим фактом повнолітні дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язків, які у них виникли щодо батьків.
Таким чином, можна зробити висновок, що суд може застосувати коментовану норму, встановивши такі обставини: а) непрацездатність матері, батька; б) потребу матері, батька в матеріальній допомозі; в) ухилення матері, батька від виконання батьківських обов'язків.
6. В ст. 81 КпШС йшлося про звільнення від відшкодування витрат по догляду за батьками, а не від участі в додаткових витратах взагалі. Втім, Пленум Верховного Суду України роз'яснював, що повнолітні діти могли бути звільнені від сплати аліментів і додаткових витрат, якщо суд установить, що батьки ухилялися від виконання щодо них батьківських обов'язків (абз. 2 п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України» від 12.06.1998 p.).
7. Несприятливі наслідки для батьків, які порушували свої батьківські обов'язки, встановлено також в ч. 2 ст. 202 СК України. Однак ця норма суттєво відрізняється від коментованої. Відповідно неї, якщо мати, батько були позбавлені їх батьківських прав і ці права не були відновлені, обов'язок по утриманню матері, батька в дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не випихає. А згідно зі ст. 204 СК України обов'язок повнолітніх дочки, сина по утриманню батьків виникає, однак за наявності відповідних умов повнолітні діти можуть бути звільнені від нього судом. Головна відмінність полягає в тому, що при розгляді справи про надання утримання батькам у першому випадку повнолітній дочці, синові досить надати суду рішення суду про позбавлення батьківських прав, а у другому - необхідно доказувати факт ухилення батьками від виконання батьківських обов'язків.
8. Коментована норма закріплює несприятливі наслідки для одержувача аліментів, тобто управомоченої сторони у зобов'язанні. У нормах гл. 9 СК України, що регулює відносини подружжя по утриманню, передбачено також інші обставини, за наявності яких для управомоченої сторони зобов'язання настають негативні наслідки. Наприклад, право на утримання не виникає у того з подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах (ч. 5 ст. 75 СК України). Один з подружжя може бути позбавлений права на утримання або таке право може бути обмежене строком, зокрема у випадку свідомого приведення себе до становища такого, що потребує матеріальної допомоги (ст. 83 СК України). З урахуванням зазначеного, можна вважати за доцільне закріпити в гл. 17 СК України загальну норму, яка б містила підстави для позбавлення права на утримання батьків або обмеження такого права строком. До таких підстав можна було б віднести: а) ухилення від виконання батьківських обов'язків; б) жорстоке поводження з дитиною; в) експлуатацію дитини у будь-який спосіб; г) засудження за вчинення умисного злочину щодо дитини; д) свідоме приведення себе до нужденності (зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, марнотратство, азартні ігри тощо).
9. В коментованій нормі міститься положення про те, що у виняткових випадках суд може присудити з повнолітніх дочки, сина аліменти на користь батьків на певний строк, що не перевищує трьох років. Тобто фактично йдеться про обмеження права батьків на утримання певним строком у межах трьох років. Тривалість строку, протягом якого стягуватимуться аліменти, визначає суд, з урахуванням фактичних обставин справи. Строк зазначається у рішенні суду. Після спливу цього строку повнолітні дочка, син не зобов'язані утримувати матір, батька.
Важливим є те, що вказане положення може бути застосоване судом, якщо встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків. Саме у зв'язку з цією обставиною право батьків на утримання обмежується строком.
Якщо в ході судового засідання встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків, суд може стягнути аліменти тільки у виняткових випадках. Таким випадком можна вважати, наприклад, перебування матері, батька у стані крайньої нужденності, повну відсутність у них коштів для існування у зв'язку з тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю, якщо немає інших осіб, які зобов'язані надавати їм утримання. Суд, враховуючи конкретні обставини справи, має визначити, чи є випадок таким, коли на перший план висувається мета зобов'язання по утриманню - надати матеріальну допомогу нужденним непрацездатним особам, а саме батькам.
Таким чином, присуджуючи з повнолітніх дочки, сина аліменти на користь батьків на визначений строк, суд має встановити такі обставини: а) непрацездатність матері, батька; б) потребу матері, батька в матеріальній допомозі; в) ухилення матері, батька від виконання батьківських обов'язків; г) наявність виняткових обставин.
Виходячи з аналізу коментованої статті, можна припустити, що суд, присуджуючи з повнолітніх дочки, сина аліменти на певний строк, може стягнути з них додаткові витрати, пов'язані з тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю батьків.
У гл. 17 СК України не міститься спеціальної норми, яка взагалі закріплювала б підстави припинення зобов'язання повнолітніх дітей по утриманню батьків. Зобов'язання по утриманню батьків припиняється у випадку, якщо відпадає хоча б одна з умов, на підставі яких воно виникло. Таким чином, вказане зобов'язання припиняється у разі: а) поновлення працездатності матері, батька; б) припинення потреби матері, батька в матеріальній допомозі.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 204. Звільнення дочки, сина від обов'язку утримувати матір, батька"
  1. Стаття 180. Обов'язок батьків утримувати дитину
    статтями 122 та 125 цього Кодексу. Однак у сімейному праві відсутня єдина точка зору щодо підстав виникнення прав й обов'язків з утримання між батьками й дітьми. Одні вчені вважають підставою виникнення прав й обов'язків батьків і дітей фактичний склад, що включає в себе споріднення (походження дитини) і факт його засвідчення у встановленому законом порядку. На їхню думку, саме така позиція
  2. Стаття 184. Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі
    статті 182 цього Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 1. У законі визначаються особливості сплати аліментів у тому випадку, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі або якщо є інші обставини, що
  3. Стаття 191. Час, з якого присуджуються аліменти на дитину
    статті має процесуальний характер. Така ж сама норма містилася в ст. 88 КпШС України В СК України вона закріплена практично без змін. За загальним правилом аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня подання позову на майбутнє. Коментована норма також застосовується до відносин батьків щодо утримання повнолітніх дочки, сина (див. ст. 201 СК України і коментар до неї). 16 лютого
  4. Стаття 198. Підстави виникнення обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина
    статтями 198, 199 СК, здійснюється у судовому порядку за новою позовною заявою (абз. 4 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 p.). Таким чином, обов'язок батьків щодо утримання повнолітніх дочки, сина є самостійним обов'язком. Після
  5. Стаття 199. Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання
    статті. 2. Обов'язок по утриманню повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, не є продовженням обов'язку по утриманню дитини до вісімнадцяти років. Це два самостійні обов'язки, які закріплені в різних главах СК України. Вони мають власні підстави виникнення і припинення. Розмежування між ними, дійсно, є не досить явним, якщо дитина вирішила продовжити навчання відразу по закінченні
  6. Стаття 200. Розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина
    статті 182 цього Кодексу. 2. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. 1. Коментована норма є новою у сімейному законодавстві. Раніше розмір аліментів на повнолітніх дітей визначався в твердій грошовій сумі і не міг перевищувати певного максимуму: на одну дитину
  7. Стаття 201. Застосування норм цього Кодексу до відносин щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина
    стаття містить відсильну норму. Вона не закріплює самостійних правил, а відсилає до окремих статей гл. 15 СК України, що регулюють відносини по утриманню батьками своїх дітей. Так, до відносин по утриманню батьками повнолітніх дочки, сина застосовуються норми про: а) відрахування аліментів за ініціативою платника (ст. 187 СК України); б) договір про сплату аліментів (ст. 189 СК України); в)
  8. Стаття 202. Підстави виникнення обов'язку повнолітніх дочки, сина утримувати батьків
    статті вказано, що, якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов'язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає. Ця норма встановлює міру відповідальності, яка застосовується до осіб, позбавлених батьківських прав, у майбутньому. Таке правило закріплювалося й раніше. Відповідно до ст. 74 КпШС
  9. Стаття 206. Стягнення з дитини витрат на догляд та лікування батьків
    стаття 6 цього Кодексу) має достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов'язаних з лікуванням та доглядом за ними. 1. Норми гл. 17 СК України в цілому регулюють відносини між повнолітніми дітьми та їхніми батьками по утриманню. Проте в останній статті зазначеної глави СК певні майнові
  10. Стаття 75. Право одного з подружжя на утримання
    статтями. Підстави виникнення права на утримання для всіх випадків містилися в одній єдиній статті (ст. 32 КпШС). В СК України значно розширене коло прав і обов'язків по утриманню у порівнянні з КпШС України і відповідно збільшено обсяг нормативно-правового матеріалу. Зокрема в законодавстві вперше безпосередньо закріплено право чоловіка на утримання в разі проживання з ним дитини, право на