Головна
Головна → Цивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне право → Сімейне право → 
« Попередня Наступна »
Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 195. Визначення заборгованості за аліментами,присудженими у частці від заробітку (доходу)

1. Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.
2. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує.
3. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника для даної місцевості.
4. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.
1. В коментованій статті закріплено порядок визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу) одного з батьків. Вирахування заборгованості за аліментами, присудженими у твердій грошовій сумі, особливих складнощів не викликає (окрім того нюансу, що аліментні платежі за період, протягом якого утворилася заборгованість, підлягають індексації відповідно до закону).
У разі надходження виконавчого документа державний виконавець повинен визначити розмір заборгованості за аліментами. Розмір заборгованості обчислюється, виходячи з розміру аліментів, установленого рішенням суду. Розмір коштів, що підлягають сплаті щомісяця, підраховується й підсумовується за період, коли стягнення аліментів фактично не здійснювалося. Тому загальний розмір заборгованості виражається не у відсотковому відношенні, а завжди становить певну суму. Визначивши розмір заборгованості за аліментами, державний виконавець повідомляє про нього стягувача і боржника (ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 p. № 606-XIV1. Спір щодо питання про розмір заборгованості за заявою заінтересованої особи вирішується судом (ч. 7 ст. 74 Закону «Про виконавче провадження»).
2. Порядок вирахування розміру заборгованості залежить від того, у твердій грошовій сумі чи в частці від заробітку (доходу) визначений судом розмір аліментів. При визначенні заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), виникають певні складнощі, оскільки з часом розмір і джерела
доходів платника аліментів змінюються. Відповідно до ч. 1 коментованої статті заборгованість визначається виходячи з фактичного заробітку платника аліментів за той період, коли стягнення аліментів не провадилося. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 р. № 146 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2002 p. № 869)1 затверджений Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб. Однак через тривалий час досить важко встановити розмір заробітку і коливання його рівня, всі джерела надходження доходів платника тощо. Позивач в більшості випадків позбавлений можливості надати докази, а відповідач в свою чергу не є заінтересованим в цьому. Таким чином, у розпорядженні державного виконавця нерідко немає документів, на підставі яких він міг би визначити розмір заборгованості.
3. В наступних частинах коментованої статті закріплено правила щодо обчислення заборгованості для тих випадків, якщо платник аліментів протягом певного часу не має доходу.
Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається виходячи з одержуваного ним заробітку (доходу). Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості й не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника для даної місцевості. При цьому враховуються регіональні відмінності в рівні оплати праці. Останнє положення раніше не закріплювалось в законі (ст. 93 КпШС України). Таким чином, правила щодо визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу) одного з батьків, в СК України розширено. При цьому визначальним чинником, як і раніше, є працевлаштування платника на момент виникнення заборгованості і на момент визначення її розміру. Якщо платник аліментів не вів і не веде трудової діяльності, за основу береться середня заробітна плата. Встановлення універсальних правил для визначення заборгованості з урахуванням різних видів доходів платника є вкрай складним завданням, оскільки можливі джерела доходів особи є дуже різноманітними. Тому перевірені часом правила збережені і вдосконалені.
Однак вказані правила мають певні недоліки. Раніше основним видом доходів громадян була заробітна плата, а розмір аліментів встановлювався в законі у визначеній частці від заробітку (доходу) батьків. Зараз суд визначає розмір аліментів у кожному конкретному випадку. При цьому серед інших обставин враховується матеріальне становище платника аліментів. В сучасних реаліях заробітна плата не завжди є основною складовою матеріального становища особи, а тільки однією з таких складових. Тому при визначенні матеріального становища платника аліментів його працевлаштування не має, як раніше, вирішального значення. Таким чином, можна зробити висновок, що при визначенні заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), необхідно виходити з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. Працевлаштування платника на час виникнення заборгованості і на час визначення її розміру не повинно бути визначальним чинником. В тому випадку, якщо платник аліментів на час виникнення заборгованості не мав заробітку (доходу), заборгованість має визначатися із заробітку (доходу), який він одержує на цей час. Якщо платник аліментів не мав заробітку (доходу) на час виникнення заборгованості і не має на момент її обчислення, заборгованість має визначатися виходячи із середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника для даної місцевості. Крім того, викликає сумнів справедливість застосування ч. 3 коментованої статті у випадку визначення заборгованості, якщо вона утворилася у зв'язку з непрацездатністю платника аліментів. Звичайно батьки зобов'язані надавати утримання своїм дітям незалежно від власної працездатності і матеріального становища. Однак, очевидно, не правильно визначати заборгованість непрацездатної особи, виходячи із середньої заробітної плати працівника. Ймовірно, для цього випадку необхідно було б закріпити спеціальне правило, а ч. 3 коментованої статті, в свою чергу, застосовувати тільки в тому разі, якщо платник є працездатним, а трудової діяльності не веде з якихось інших причин.
4. В коментованій статті закріплено порядок визначення заборгованості тільки за аліментами, які присуджені судом. Втім, можна припустити, що вона може застосовуватися за аналогією до визначення заборгованості по договору про сплату аліментів, а також за аліментами, які стягуються відповідно до ст. 187 СК України. Певна річ, це може бути необхідним тільки в тих випадках, якщо розмір аліментів визначений в договорі або заяві у частці від заробітку (доходу) платника.
5. Коментована стаття застосовується також до відносин щодо стягнення аліментів іншим особам, які визначені цим Кодексом (ч. 5 ст. 194, ст. 201 СК України).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 195. Визначення заборгованості за аліментами,присудженими у частці від заробітку (доходу)"
  1. Стаття 274. Визначення заборгованості за аліментами, що стягуються з інших членів сім'ї та родичів. Повне або часткове звільнення від заборгованості за аліментами
    1. Визначення заборгованості за аліментами, що стягуються з інших членів сім'ї та родичів, а також повне або часткове звільнення їх від сплати заборгованості провадяться відповідно до положень, встановлених статтями 194 - 197 цього Кодексу. 1. Норма коментованої статті про визначення заборгованості за аліментами, що стягуються з інших членів сім'ї та родичів, а також звільнення їх від сплати
  2. Стаття 181. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину
    1. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. 2. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. 3. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
  3. 2.3. Загальна характеристика батьківських прав та обов'язків.
    При вступі до шлюбу закон (ст.19 КпШС України) надає подружжю право залишати кожному з них дошлюбне прізвище. За їх взаємною згодою, вони мають право вибирати спільне прізвище, яке повинно бути прізвищем одного з них. Вибір іншого прізвища законодавцем не допускається. Кожний з подружжя не має будь-яких переваг у виборі спільного прізвища, питання про вибір прізвища вирішується ними спільно. В
  4. Стаття 164. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей
    1. Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні,- карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або виправними роботами на
  5. Стаття 78. Договір подружжя про надання утримання
    1. Подружжя має право укласти договір про надання утримання одному з них, у якому визначити умови, розмір та строки виплати аліментів. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. 2. У разі невиконання одним із подружжя свого обов'язку за договором про надання утримання аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. 1. З прийняттям СК України
  6. Стаття 80. Визначення розміру аліментів одному з подружжя за рішенням
    суду 1. Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. 2. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. 3. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений
  7. Стаття 88. Право на утримання того з подружжя, з ким проживає дитина-інвалід
    1. Якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною-інвалідом, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною-інвалідом та опікування нею і не залежить від матеріального становища
  8. Стаття 182. Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів
    1.При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. 2. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30
  9. Стаття 183. Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини
    1. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. 2. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. 3. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до
  10. Стаття 184. Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі
    1. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. 2. Розмір аліментів, визначений судому твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. 3. Якщо розмір аліментів, визначений
© 2014-2022  yport.inf.ua